Рослинництва 3 страница

Жорстка позиція України з цього питання пояснюється тим, що населення постійно у більшій, чи меншій мірі споживає продукцію, вирощену на території радіаційного забруднення. В останніх економічних публікаціях в Україні все частіше зустрічаються нові поняття і терміни, пов’язані з екологічними проблемами. Перше вітчизняне визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва знаходимо у Мацибори В.І. (автор називає “економіко-екологічна ефективність сільського господарства”), Андрійчука В.Г. (“екологічна ефективність”).

Слід сказати, що визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва як “збільшення виробництва продуктів харчування і сільськогосподарської сировини з найменшими затратами праці, коштів і природних ресурсів на одиницю продукції при збереженні або поліпшені навколишнього природного середовища” [за Мациборою В.І.] беззаперечно і сьогодні залишається актуальним.

Поряд із цим автор наводить ряд показників, які, на його думку, характеризують еколого-економічну ефективність. Це, насамперед, економічна ефективність витрат на відновлення родючості ґрунту та на відновлення еродованого ґрунту і показники ефективності виробництва екологічно чистої продукції: додатковий прибуток на 1 ц продукції та на 100 грн. додаткових витрат, рівень її рентабельності.

Цілий ряд показників еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів, наведених в економічній літературі, навряд чи знайшли і знайдуть у майбутньому широке застосування в практиці економічних розрахунків у зв’язку із проблематичністю визначення їх складових, відсутністю цих даних у статистичній звітності підприємств. Тобто їх можна визначити, але для цього потрібно провести додаткові обстеження. Що ж стосується показників ефективності виробництва екологічно чистої продукції, наведених у Мацибори В.І., то з ними можна погодитися за умови, що заходи по екологізації виробництва не завжди дають можливість отримати додатковий прибуток.

У зв’язку з вищенаведеним пропонується до показників еколого-економічної ефективності виробництва в першу чергу відносити наступні:

ü питома вага екологічно чистої продукції – продукції, вміст шкідливих речовин (нітратів, нітритів, важких металів, радіонуклідів – в залежності від конкретики наукового дослідження) в якій не перевищує ТДР;

ü додаткові затрати або приріст затрат на одиницю виробленої екологічно чистої продукції, грн./ц, гол.;

ü окупність додаткових затрат на виробництво екологічно чистої продукції: приріст затрат поділити на приріст прибутку, років (місяців);

ü додатковий прибуток (збиток) на одиницю продукції;

ü додатковий прибуток (збиток) на 100 грн. додаткових затрат;

ü рівень рентабельності продажу екологічно чистої продукції: прибуток ділиться на товарну продукцію, множиться на 100%, (показує на скільки можна зменшити ціну за умови незмінного об’єму товарної продукції і беззбиткового виробництва);

ü традиційний рівень рентабельності виробництва, %.

Важливо, щоб визначення еколого-економічної ефективності не обмежувалось тільки цим набором показників. Їх підбір залежатиме від конкретних мети та завдань наукового дослідження, специфіки об’єкту, інших факторів. Але найдоступніший варіант за стандартних умов запропонований вище.

У Державному агроекологічному університеті створена оригінальна методика визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, що засвідчується патентом на винахід.

Опрацювання цієї методики відбувалося на прикладі кормових культур, тобто, встановлювалась послідовність культур за місцем, що вони займають за еколого-економічною ефективністю [82, c. 137-142]. Дана методика більше десяти років успішно випробовується у наукових економічних дослідженнях вузу, на практичних заняттях з економіки підприємства. А нещодавно знайшла своє продовження для визначення еколого-економічної ефективності варіантів вирощування нагідок лікарських на радіаційно забруднених територіях Полісся в залежності від систем удобрення.

Суть цієї методики полягає в тому, що пропонується набір показників, зокрема, енергетична урожайність (для кормових культур), трудоємкість, рівень собівартості та вміст шкідливих речовин (це можуть бути радіонукліди, важкі метали, нітрати та інші) в 1 ц продукції. Далі коефіцієнтним методом визначається сума коефіцієнтів за всіма названими показниками і місце за еколого-економічною ефективністю.

Слід сказати, що при порівнянні місць за традиційною економічною та новою – еколого-економічною ефективністю (табл. 5.1) отримуємо зовсім різні варіанти, відмінність яких визначається фактором вмісту радіоактивного цезію у кормах.

Таблиця 5.1. Ефективність кормових культур поліської зони Житомирської області до і після аварії на ЧАЕС

Культури і угіддя	Сума коефіцієнтів	Місце за ефективністю
за економіч- ною оцінкою	за еколого-економіч-ною оцінкою	за економіч- ною оцінкою	за еколого-економічною оцінкою
Кормові коренеплоди	1,19	2.07
Кукурудза на силос	2,33	2,28
Силосні (без кукурудзи)	1,30	1,61
Багаторічні трави на з/к	1,37	1,65
Однорічні трави на з/к	1,43	1,78
Багаторічні трави на сіно	2,72	0,73
Однорічні трави на сіно	1,20	0,64
Природні сінокоси та пасовища на сіно	0,90	0,51
Поліпшені сінокоси та пасовища на сіно	3,0	0,2

Поліпшені сінокоси та пасовища з першого місця за економічною оцінкою спускаються до восьмого за еколого-економічною, багаторічні трави на сіно – з другого на шосте. Кукурудза на силос (третя позиція) при врахуванні екологічного фактора просувається на перше, кормові коренеплоди замість восьмого – на друге. Однорічні та багаторічні трави на зелений корм, силосні культури за еколого-економічною оцінкою піднялися на одну позицію. Однорічні трави на зелений корм та природні сінокоси і пасовища посідають ті ж самі сьоме та дев’яте місця.

Ідеологія екорозвитку займає провідне положення у системі виробничих відносин радіаційно забрудненої зони. Тому, користуючись навіть традиційними методами наукових економічних досліджень, слід пам’ятати про особливості використання екологічних моделей розвитку.

Зокрема, при проведенні багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу економічних процесів, які відбуваються у зоні радіаційного забруднення, рішенні оптимізаційних економіко-метематичних задач, необхідно обов’язково включати показники вмісту радіонуклідів в кінцевій сільськогосподарській продукції, враховувати фактори, що зменшують рівень забруднення продовольства.

Так, моделюючи екологічно чисте кормовиробництво на прикладі поліських районів Житомирської області, результативним фактором залежно від варіанту нами запропоновані:

- сумарний вихід радіоцезію з одного гектара кормової площі, МБк/га;

- вміст радіоцезію в 1 ц к.од. у всіх кормах, КБк;

- вміст радіоцезію в 1 ц сухої речовини у всіх кормах, МБк [82, с. 143-151].

Серед 14-ти змінних перевага надана факторам, що зменшують надходження радіонуклідів (питома вага меліорованих площ кормових культур і угідь у площі сільськогосподарських угідь, внесення вапна на 1 га кормової площі, внесення органічних та мінеральних (окремо) добрив на 1 га кормової площі, а також включена питома вага кожного виду кормової площі та вартісна оцінка 1 га сільськогосподарських угідь.

Будь-яка оптимізаційна економіко-математична модель, розрахована по зоні радіаційного забруднення, крім традиційної цільової функції на мінімум затрат (коштів, кормів, площі тощо) або максимум прибутку, зобов’язує включати і мінімум накопичення радіоактивного цезію чи стронцію у кінцевій продукції чи в розрахунку на 1 га площі.

Якщо ми проводимо наукові дослідження не на прикладі радіаційно забруднених об’єктів і ставимо за мету врахувати екологічні аспекти, то у кожному конкретному випадку можемо замість “вміст радіонуклідів” включити “вміст шкідливих речовин”, користуючись вищенаведеними рекомендаціями.

Таким чином, поглиблено понятійний апарат таких категорій, як екологічне виробництво, еколого-економічна ефективність сільськогосподарського виробництва, уточнені показники її визначення, на конкретних прикладах об’єктів зони радіаційного забруднення показана можливість застосування запропонованої методики визначення еколого-економічної ефективності та моделювання екологічного сільськогосподарського виробництва за умови використання багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та економіко-математичного оптимізаційного програмування.

Розділ 6. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання курсової роботи з “Економіки підприємствà”

Типовим навчальним планом передбачено виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка підприємства” студентами спеціальності 6.050.200 “Менеджмент організацій”, “Менеджмент ЗЕД” та 6.050 100 “Економіка підприємства” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”.

Курсова робота з курсу “економіка підприємства” – це самостійно виконане наукове дослідження поставленої проблеми, у якому узагальнені економічні знання, набуті в процесі вивчення дисципліни, продемонстроване вміння використовувати теорію для вирішення конкретних практичних цілей.

Мета курсової роботи – поглибити теоретичний аспект питань з обраної теми на основі вивчення законодавчих актів, спеціальної літератури, інформаційних видань, використання довідників, інформації із всесвітньої мережі Інтернет та виробити вміння застосовувати набуті знання у практичному вирішенні економічних проблем підприємств та організацій, навчитися науково обгрунтовувати шляхи зростання ефективності використання обмежених матеріальних ресурсів із врахуванням екологічних аспектів.

Теми курсових робіт студенти обирають за порадою викладача, враховуючи спеціалізацію та напрям діяльності на перспективу підприємства, на прикладі якого проводиться дослідження.

Об’єктом курсової роботи може бути сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство, або підприємство, яке переробляє сільськогосподарську продукцію. Це також можуть бути підприємства району чи області.

Обсяг курсової роботи – приблизно 50 сторінок стандартних листків (А4) комп’ютерного тексту (інтервал 1,5 та шрифт Times New Roman –14), крім цього повинні бути додатки – великі, або другорядні таблиці та річні звіти підприємства, по якому зроблена курсова робота. Допускається також і рукописний варіант.

Оформлення титульної сторінки наведено у додатку 33.

Структура і зміст курсової роботи

На першій сторінці слід привести зміст курсової роботи. Далі вступ, обов’язкові три розділи, висновки і пропозиції, список використаної літератури, розділ “додаток”.

У вступі необхідно розглянути наступні питання:

1. Актуальність теми дослідження – аргументовано довести необхідність детального розгляду саме поставленої проблеми з позиції сьогодення та важливості на перспективу.

2. Мета курсової роботи – коротко сформулювати, для чого виконується дослідження. Наприклад: “вивчення сучасного стану виробництва продукції рослинництва та визначення шляхів зростання її конкурентоздатності”, або “мета курсової роботи – дослідження сучасного рівня ефективності фермерських господарств району та визначення резервів її росту в сучасних умовах”.

3. Завдання курсової роботи визначаються, виходячи з основної мети. Їх повинно бути декілька. Наприклад:

ü вивчення теоретичних аспектів поставленої проблеми;

ü дослідженя сучасного стану розвитку підприємства та рівня і ефективності виробництва продукції рослинництва;

ü визначення основних шляхів (перелічити конкретно) зростання конкурентоздатності рослинницької продукції.

Тобто мета роботи деталізується завданнями. Для визначення завдань доцільно скористатись планом курсової роботи.

4. Об’єкт досліджень – вказати, на прикладі якого підприємства виконується дослідження.

5. Методи досліджень – перелічити ті методи досліджень, які використовувались при виконанні курсової роботи. Наприклад, монографічний, розрахунково-конструктивний, прогнозування, балансовий, групування, індексний, кореляції тощо.

6. Матеріали, які використані при написанні курсового проекту. Наприклад, законодавчі акти, спеціальна, довідкова література, інформаційні видання, дані з системи Інтернет, річні звіти підприємства за три останні роки.

Обсяг вступу 2-3 сторінки.

У першому розділі курсової роботи потрібно викласти теоретичні аспекти досліджуваної проблеми (до трьох параграфів), а також привести огляд літературних джерел, який не обов’язково повинен виділятись в окремий пораграф.

У першому розділі (огляд літератури) необхідно коротко розкрити зміст монографій, статей, тобто основних публікацій з даного питання, а також визначити свою позицію стосовно викладеного матеріалу. При цьому слід вказувати у квадратних дужках номер, а при цитуванні і сторінку, який відповідає нумерації у наведеному в курсовій роботі списку літератури. Наприклад, “Андрійчук В.Г.[2] вважає показник рентабельності продажу одним із головних для характеристики інвестицій…”. Або, Людвіг Штріве (Німеччина) вважає, що “причини падіння обсягів виробництва зерна в Україні – це поганий інвестиційний клімат, обмежений капітал, брак або застарілість ресурсів”[24, с.96].

Викладка змісту одного джерела не повинна перевищувати півсторінки. Літературних джерел повинно бути не менше 20.

У цьому розділі бажано використати дані по Україні (таблиці, рисунки). Приблизний обсяг першого розділу – 12 сторінок.

Другий розділ курсової роботи повинен розкривати сучасний стан розвитку досліджуваного підприємства та сучасний рівень досліджуваної проблеми.

У першому параграфі слід привести коротку еколого-економічну характеристику об’єкту дослідження. Для цього потрібно розкрити наступні питання:

ü місцезнаходженя об’єкту дослідження (коротко – кліматична зона та кліматичні умови);

ü спеціалізація (привести структуру товарної продукції);

ü рівень забезпеченості і ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, тобто земельних, трудових і матеріальних ресурсів, скористатись таблицями (їх повинно бути не менше п’яти) і методиками, наведеними у даному посібнику;

ü економічна ефективність виробництва продукції підприємства в цілому.

Наступні параграфи другого розділу (2 - 4) виконуються згідно плану курсової роботи. При написанні цього та наступних розділів доцільно скористатись методичними порадами, наведеними у даному навчально-методичному посібнику.

Особливу увагу слід звернути на те, що у всіх розрахункових таблицях повинні наводитись дані не менше, як за три роки. Бажано, щоб був використаний матеріал і за більший проміжок часу (4-5 років), а також для порівняння дані кращих підприємств району, області, України в цілому.

Орієнтовний розмір другого розділу – 14 сторінок.

Третій розділ курсової роботи повинен висвітлювати вміння студента поєднати теоретичні знання (перший розділ роботи), аналіз сучасного стану досліджуваного об’єкту та проблеми (другий розділ) з вмінням конкретно для даного підприємства вирішувати поставлені завдання з визначенням еколого-економічної ефективності запропонованих заходів. Цей розділ повинен мати не менше 3-х пораграфів, таблиці і рисунки, розрахунки на перспективу та визначення резервів виробництва продукції.

Орієнтовний розмір третього розділу – 17 сторінок.

Висновки і пропозиції – це коротке викладення основних положень по другому та третьому розділах. Висновки – по другому, пропозиції – по третьому розділах.

Важливо чітко і конкретно, (наводячи цифри), сформулювати пропозиції виробництву, оскільки саме заради цього виконується курсова робота. Пропозиції – це коротко сформульована відповідь щодо досліджуваної проблеми.

Орієнтовний розмір цього розділу – 3-4 сторінки.

Список використаної літератури складається із літературних джерел, які використані при написанні курсової роботиі, на які є посилання у тексті. Цей список складається в алфавітному порядку. Вказується автор, назва книги чи статті, місто, де опубліковано джерело, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. У журнальних статтях – автора, назву статті, журналу, рік видання, номер журналу, сторінки. У газетних статтях, крім автора та назви джерела, – назву газети, рік, число і місяць публікації (дивитись список рекомендованої літератури).

Літературних джерел повинно бути не менше 20 (Закони України, спеціальна, методична, нормативна література, монографії, публікації у спеціальних наукових журналах за останні 2-3 роки, інформація з системи Інтернет із вказаною адресою, статистичні довідники).

Обсяг списку літератури – 2-4 сторінки.

Оформлення курсової роботи та порядок її захисту

Зміст роботи має відповідати питанням теми і викладатися у логічній послідовності.

Не допускаються повторення, надмірні цитування. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати певним вимогам оформлення. Курсова робота повинна мати титульну сторінку, зміст, виклад матеріалу за планом, заключну частину – висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки.

Великі за розміром, чи допоміжні таблиці, а також інші допоміжні матеріали доцільно виносити в додатки. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання (додаток 1, додаток 2 і т.д.).

Посилання у тексті також даються на всі таблиці, схеми, рисунки, які повинні мати наскрізну нумерацію. Бажано, щоб текст супроводжувався рисунками

(показники у динаміці за 5-7 років), структурними діаграмами тощо. Студенти також повинні використовувати знання зі статистики, а саме: індексний, дисперсійний та кореляційний аналіз, ряди динаміки, групування тощо.

Курсова робота має бути зброшурована і знаходитись у папці-скоросшивачі.

На останній сторінці після висновків і пропозицій студент ставить свій підпис і дату написання роботи.

До захисту допускається курсова робота, яка відповідає зазначеним вимогам і отримала позитивну рецензію перевіряючого викладача кафедри.

Екзамен з курсу “Економіка підприємства” дозволяється здавати тільки після захисту курсової роботи та отримання позитивної оцінки на неї.

Тематика курсових робіт з економіки підприємства

1. Ефективність діяльності молоко-(м'ясо)переробного підприємства.

2. Механізм формування та резерви зростання прибутку підприємства.

3. Шляхи удосконалення інноваційної діяльності підприємства.

4. Удосконалення механізму ціноутворення на продукцію підприємства.

5. Еколого-економічний прогноз результатів земельної реформи сільськогосподарського підприємства.

6. Вирішення проблеми підвищення продуктивності праці і зниження трудоємкості виробництва рослинницької продукції.

7. Зростання ефективності використання трудових ресурсів галузі тваринництва.

8. Зростання ефективності використання енергетичних ресурсів сільськогосподарських підприємств.

9. Ефективність функціонування підсобних виробництв та промислів підприємства.

10. Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства з врахуванням екологічного аспекту.

11. Підвищення конкуретоздатності фермерського господарства (господарств району).

12. Зростання ефективності виробничого потенціалу підприємства.

13. Перспективний аналіз та шляхи зростання рентабельності сільськогосподарського виробництва з врахуванням екологічного аспекту.

14. Формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку.

15. Резерви зниження собівартості галузі молочного скотарства сільськогосподарського підприємства.

16. Резерви зниження собівартості кормових культур сільськогосподарського підприємства.

17. Еколого-економічне обгрунтування зростання виробництва тваринницької продукції.

18. Еколого-економічне обгрунтування зростання виробництва зернових на перспективу.

19. Еколого-економічне обгрунтування вирощування технічних культур на перспективу.

20. Еколого-економічне обгрунтування зростання рівня розвитку галузі свинарства на перспективу.

21. Резерви росту конкурентоздатності галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.

22. Резерви росту конкурентоздатності галузі м’ясного скотарства сільськогосподарського підприємства.

23. Еколого-економічна ефективність використання земельних ресурсів сільсьогосподарського підприємства.

24. Інвестиційна діяльність аграрних підприємств району та обгрунтування заходів по її активізації.

25. Оптимізація та обгрунтування раціонального рівня витрат підприємства.

26. Резерви росту економічної ефективності господарств населення.

27. Еколого-економічний прогноз розвитку підприємства як передбачення, моделювання, перспективний аналіз.

28. Резерви росту конкурентоздатності зернової галузі господарства в умовах екологічної нестабільності.

29. Резерви росту конкурентоздатності технічних культур (вказати яких) підприємства.

30. Резерви росту конкурентоздатності галузі молочного скотарства з врахуванням екологічних аспектів (або в умовах радіаційного забруднення).

31. Резерви зниження собівартості галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.

32. Ефективність функціонування приватного підприємства та особливості її зростання в сучасних умовах.

33. Особливості землекористування та шляхи подолання кризових явищ у фермерських господарствах району.

34. Діагностика фінансово-економічного становища підприємства та обгрунтування заходів по її активізації.

35. Перспективний аналіз та шляхи зростання ефективності інфраструктури підприємства.

36. Шляхи зниження трудоємкості виробництва тваринницької продукції.

37. Зростання ефективності використання трудових ресурсів галузі рослинництва.

38. Шляхи зростання конкурентоздатності підприємства в умовах поглиблення екологічної кризи (для підприємств зони радіаційного забруднення).

39. Резерви росту конкурентоздатності галузі тваринництва сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної нестабільності (для підприємств зони радіаційного забруднення).

40. Резерви росту економічної ефективності фермерського господарства (господарств району).

41. Підвищення економічної ефективності використання трудового потенціалу підприємства.

42. Резерви росту конкурентоздатності галузі свинарства сільськогосподарського підприємства в умовах радіаційного забруднення (або поглиблення екологічної кризи).

43. Резерви зниження собівартості зернових культур сільськогосподарського підприємства.

44. Резерви зниження собівартості технічних культур сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної кризи (для підприємств зони радіаційного забруднення).

45. Зростання ефективності функціонування підприємств хлібопекарської промисловості.

46. Резерви зниження собівартості галузі м’ясного скотарства сільськогосподарського підприємства.

47. Резерви зниження собівартості свинарства сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної нестабільності (для підприємств зони радіаційного забруднення).

48. Еколого-економічне обгрунтування зростання виробництва продукції рослинництва на перспективу.

49. Еколого-економічне обгрунтування розвитку галузі м’ясного скотарства на перспективу.

50. Еколого-економічне обгрунтування збільшення виробництва молока на перспективу.

51. Еколого-економічна ефективність кормових культур.

52. Еколого-економічна ефективність галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.

53. Еколого-економічна ефективність галузі тваринництва сільськогосподарського підприємства.

54. Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її зростання в сучасних умовах.

55. Шляхи зростання ефективності відтворення та використання основних виробничих фондів підприємства.

56. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку зерна на прикладі сільськогосподарських підприємств району (області).

57. Екологічні аспекти відродження соціальної інфраструктури радіаційно забруднених територій району (області).

58. Шляхи зростання продуктивності праці на виробництві продукції в господарствах населення.

59. Шляхи зростання ефективності реалізації продукції (надання послуг).

60. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку праці підприємств району (області).

61. Ефективність використання транспорту підприємства та резерви її зростання.

62. Галузева структура аграрних підприємств та обгрунтування основних напрямків її вдосконалення.

63. Цінова конкурентоспроможність продукції (надання послуг) та шляхи її зростання.

64. Економічна ефективність ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.

65. Якість продукції (робіт) та обгрунтування заходів щодо її підвищення.

66. Оцінка ринкової позиції підприємства і обгрунтування заходів щодо її зміцнення.

67. Дохідність підприємства та шляхи її зростання.

68. Ефективність виробничого потенціалу підприємства.

69. Євроінтеграційний напрямок розвитку аграрного сектору економіки району (області).

70. Ефективність використання поновлюваних джерел енергії в аграрному секторі району (області).

Орієнтовні плани курсових робіт

Тема: «Основні напрями та шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства»

Вступ

1. Теоретичні засади ефективності функціонування підприємства.

1.1. Сутність та економічний зміст ефективності функціонування підприємства.

1.2. Об’єктивна необхідність підвищення ефективності діяльності підприємства та її показники.

1.3. Проблеми підвищення економічної ефективності господарювання підприємства в сучасних ринкових умовах.

2. Оцінювання ефективності функціонування підприємства.

2.1. Організаційно-економічна діяльність підприємства.

2.2. Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.

2.3. Прибутковість та рентабельність господарської діяльності.

3. Основні напрями та шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства.

3.1. Резерви зниження собівартості продукції підприємства.

3.2. Впровадження сучасних технологій виробництва продукції.

3.3. Розрахунок економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів.

Висновки і пропозиції.

Список використаної літератури.

Додатки.

Тема: «Резерви зниження собівартості зернових в господарстві»

Вступ

1.Постановка проблеми та її теоретичні аспекти.

1.1. Поняття собівартості та витрат підприємства. Елементи витрат при виробництві зернових.

1.2. Об’єктивна необхідність зниження собівартості зернових культур.

1.2. Методика визначення собівартості продукції зернових.

1.4. Огляд літератури.

2. Сучасний рівень собівартості зернових господарства.

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.

2.2. Сучасний рівень собівартості виробництва зернових у господарстві.

2.3. Факторний аналіз собівартості зернових.

3. Резерви зниження собівартості виробництва зернових в господарстві.

3.1. Технологічні фактори зниження собівартості виробництва зерна.

3.2. Удосконалення технічної оснащеності підприємства і зниження трудомісткості виробництва.

3.3. Шляхи зниження собівартості виробництва зернових з врахуванням екологічного аспекту.

Дата добавления: 2014-12-10