Мета й завдання технології

Мета впровадження дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідної роботи в пізнавальній діяльності; об'єднання розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь, творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.

Завдання технології:

- запровадити дослідницькі методи при вивченні предметів шкільної програми;

- проводити дослідження під час ознайомлення школярів із окремими явищами, процесами, фактами;

- сформувати в учнів комплекс умінь запровадження дослідницьких прийомів, удосконалювати їхні дослідницькі вміння й навички;

- розвивати інтерес до навчальних і наукових досліджень;

- розвивати дослідницьку складову у світогляді учнів;

- вивчати й аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їхній інтелектуальний розвиток і виховання.

Зміст технології

Для досягнення цієї мети дослідницької технології науковці називають відправним пунктом формування стійкого інтересу учнів до пізнання світу й дослідницької діяльності, сформованості високого рівня дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень у вдосконаленні знань людства.

Показником про особистісно орієнтованого характеру цієї технології є той факт, що здатність учнів проводити дослідження значною мірою індивідуальна. Вона виявляється в розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту й обсягу знань, спостережливості, пам'яті, уваги, волі, спроможності до зосередженої й відповідальної праці.

У зв’язку з цим на практиці пропонується розрізняти певні рівні організації навчання на основі впровадження дослідницької технології.

Низький рівень характеризується домінуванням учителя на етапі постановки проблеми, формулювання гіпотези та вибору методів дослідження. Учневі залишаються традиційні дії за зразком і планом, і складений вчителем і є фактично чіткою інструкцією щодо проведення дослідження. Цей рівень організації навчання на основі дослідницької технології повністю відповідає логіці та вимогам щодо організації лабораторного практикуму.

Середній рівень характеризується домінуванням діяльності вчителя на етапі постановки проблеми та мотивації учня до проведення дослідження. Діяльність учня від виконавської на цьому рівні перетворюється на частково-пошукову, оскільки він уже планує свою діяльність, обирає доцільні методи вирішенні поставлених завдань дослідження.

Високий рівень дослідницького навчання визначається самостійністю учнів і на етапі постановки проблеми, і в процесі пошуку методів розв'язання. Учитель у цьому випадку виконує консультативні функції.

Дослідницька технологія розрахована на різні групи учнів, із різним рівнем підготовленості до самостійної дослідницької діяльності. Це відкриває можливості широкого впровадження, оскільки на нижчих рівнях розвитку пізнавальних здібностей учнів метою визначається вироблення необхідних умінь і навичок для подальшого самостійного застосування дослідницьких умінь у навчанні.

На середньому рівні метою є педагогічна підтримка вже наявних, хоча і слабо розвинених, пізнавальних здібностей та сприяння їх подальшому розвитку.

На вищому рівні метою дослідницького методу стає педагогічне керівництво активного й інтенсивного перебігу навчальної дослідницької діяльності учнів.

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку дослідницької технології є налагоджений зворотний зв'язок, завдяки чому вчитель отримав можливість своєчасно ефективно коригувати навчально-дослідницьку діяльність учня, планувати завдання, оцінювати результати навчально-дослідницьких дій, оцінювати здобутий рівень знань і вироблених дослідницьких умінь учнів.

Для технології навчання як дослідження є актуальним визначення основних компонентів навчально-дослідницької діяльності учня та рівнів мотивації. Для низького, споглядального рівня мотивації характерно, що учня приваблюють лише яскраві факти й ефектні демонстраційні досліди. Для споглядально-діяльнісного рівня мотивації характерним є спрямованість й зацікавленість вирішенням нескладних дослідницьких завдань, установленням причинно-наслідкових зв'язків між ними. Вищим є діяльнісний, діяльнісно-дослідницький і дослідницькій рівні мотивації.

Перший характеризується однаковим ступенем інтересу, бажанням і прагненням учнів до дослідницької діяльності й до репродуктивної діяльності. Для другого характерна перевага в школярів інтересу, бажання та прагнення до дослідницької діяльності. Для найвищого рівня дослідницької мотивації притаманним є інтерес до цього виду діяльності як стрижневий у всьому комплексі мотивації.

Упровадженням дослідницької технології передбачається:

- визначення мети та змісту навчальних досліджень із конкретних предметів навчальної програми;

- постановки завдань і визначення характеру дослідницької практики учнів згідно з періодом навчання (по класах).

Існує узагальнена модель навчання дослідження, що полягає в послідовній реалізації таких етапів:

- зіткнення з проблемою (відбувається осмислення протиріччя, що стає причиною для проведення міні-дослідження);

- збирання даних - "верифікація" (на даному етапі відбувається збирання всіх відомих теоретичних фактів, що можуть бути використані для побудови теоретичного пояснення певного явища чи формулювання гіпотези дослідження);

- збирання даних експерименту (передбачається безпосереднє проведення експериментального дослідження за планом, складеним на попередньому етапі проведення експерименту);

- побудова пояснення (отримані експериментальні дані потребують ґрунтовного аналізу й узагальнення з точки зору їх імовірності й вірогідності для формулювання потрібних дослідникові висновків);

- аналіз перебігу дослідження (отримані експериментальні дані також перевіряються на предмет визначення їх вірогідності – дослідник оцінює розміри похибки, адекватність проведених процедур та отриманих результатів);

- висновки (пересвідчились у вірогідності отриманих експериментальних даних, учень переходить до формулювання висновків, виходячи з робочої гіпотези дослідження та отриманих результатів експерименту).

У процесі реалізації дослідницької технології слід здійснювати постійний контроль поточних результатів, вносити вчасні корективи, що ведуть до більш упевненого досягнення поставленої мети. Основою технологічної побудови навчального процесу має бути оперативний зворотний зв'язок, який слід організувати так, щоб він пронизував увесь процес навчання. Якщо дослідницька технологія обирається основною для вивчення визначеного предмета або в роботі окремого вчителя, то всі подані вище операції мають здійснюватися з урахуванням цієї специфіки.

Зміст дослідницької технології визначає те, що її особливою складовою є низка вимог, яким повинен відповідати вчитель. Насамперед він повинен мати широку ерудицію в конкретній науковій галузі, що відповідає навчальним предметам, які він викладає (психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку).

Для ефективного впровадження дослідницької технології вчителю потрібно визначити теми вивчення програмного матеріалу з навчального предмета, урахувавши необхідний час і пересвідчившись у наявності пізнавальної цінності впровадження дослідницької технології. Йому варто розробити систему завдань для учнів, які будуть проводити дослідження відповідних проблем.

Педагог повинен керуватися оптимістичною концепцією: кожен учень має певний дослідницький потенціал, навчально-дослідна робота допоможе йому наблизитися до розуміння наукової картини світу, стати талановитою творчою особистістю.

Завдання для самоконтролю

1. Опишіть види навчально-дослідницьких завдань, що можуть бути поставлені в початковій школі.

2. Опишіть основні вимоги щодо організації дослідницької діяльності учнів.

3. Охарактеризуйте рівні залучення учня в дослідницьку діяльність.

4. Опишіть узагальнену модель дослідницької діяльності.

Дата добавления: 2014-12-10