Класифікація ігор

Концептуальні основи ігрових технологій

1. Психологічні механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості в самовираженні, самоствердженні, самовизначенні.

2. Гра − форма діяльності, що властива особистості.

3. Гра − простір внутрішньої соціалізації дитини, засіб засвоєння соціальних установок.

4. Здатність залучатися в гру не пов'язана з віком людини, але в кожному віці гра має свої особливості.

5. Зміст дитячих ігор розвивається від ігор, у яких основним змістом є предметна діяльність, до ігор, у яких головним змістом є підпорядкування правилам суспільної поведінки й взаєминами між людьми.

6. Гра є провідним видом діяльності дошкільного віку.

За характером педагогічного процесу виокремлюють такі групи ігор:

А) навчальні, тренувальні, контрольні й узагальнювальні;

Б) пізнавальні, виховні, розвивальні;

В) репродуктивні, продуктивні, творчі;

Г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні.

Виокремлюють групу педагогічних ігор за характером ігрової методики: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні.

За предметною галуззю виокремлюються ігри з усіх шкільних дисциплін.

Специфіку ігрової технології значною мірою визначає ігрове середовище: розрізняють ігри з предметами й без предметів, настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості, комп'ютерні.

Цілі дидактичних ігор:

- Дидактичні: розширення кругозору, розвиток пізнавальної діяльності; застосування ЗУН у практичній діяльності; формування певних умінь і навичок, що необхідні в практичній діяльності; удосконалення загальнавчальних умінь і навичок; удосконалення трудових навичок.

- Виховні: виховання самостійності, волі; формування певних підходів, позицій, моральних, естетичних і світоглядних настанов; виховання співпраці, колективізму, товариськості, комунікативності.

- Розвивальні: розвиток уваги, пам'яті, мовлення, мислення, уміння порівнювати, зіставляти, віднаходити аналогії, уяви, фантазії, розвиток творчих здібностей, уміння віднаходити оптимальні рішення; розвиток мотивації навчальної діяльності.

- Соціалізаційні: залучення до норм і цінностей суспільства; адаптація до умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкування; психотерапія.

Завдання ігор як форми контекстного навчання:

- формування в учнів цілісного уявлення про професійну діяльність;

- набуття проблемно-професійного й соціального досвіду, у тому числі й прийняття індивідуальних і колективних рішень;

- розвиток теоретичного й практичного мислення в професійній сфері;

- формування пізнавальної мотивації, забезпечення умов виникнення професійної мотивації.

Позитивне в проведенні навчальних ділових ігор:

- учні отримують задоволення, є висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання;

- відбувається підготовка до професійної діяльності, формуються знання, уміння, учні вчаться застосовувати свої знання;

- обговорення після гри сприяє закріпленню знань;

- досягаються комплексні педагогічні цілі: пізнавальні, виховні, розвивальні. Пізнавальна ефективність: у процесі ділової гри учні ознайомлюються з методами дослідження питання (проблеми), поглиблюють знання, освоюють професійні функції на власному прикладі.

Дидактичні ігри здатні забезпечити виконання комплексу функцій:

Виховна функція: у процесі проведення гри формується усвідомлення приналежності до колективу, закріплюються взаємозв'язки при вирішенні колективних завдань, а колективне обговорення загальних питань формує критичність, стриманість, повагу до іншої думки, повагу до колег.

Розвивальна функція: у процесі гри розвивається логічне мислення, здатність до пошуку відповідей на поставлені питання, мовлення й мовний етикет, уміння брати участь у дискусії й ефективно спілкуватися.

Негативні моменти в проведенні навчальних ігор: висока трудомісткість у підготовці (для викладача); не в усіх викладачів сформовані вміння проводити ділові ігри; велике навантаження для викладача, тому що він зосереджений на безперервному творчому процесі й повинен бути одночасно й актором (мати акторські дані), і режисером упродовж усієї ділової гри; самі учні можуть бути не готові до роботи в діловій грі; ділові ігри вимагають багато часу, а іноді і спеціальних змін розкладу занять.

Зміст ігрової технології

Гра є формою відтворення предметного й соціального змісту майбутньої професійної діяльності фахівця. У ній відбувається моделювання тих систем взаємин, що характерні для цієї діяльності, моделювання професійних проблем, реальних протиріч й утруднень, що зустрічаються в типових професійних проблемних ситуаціях.

Технологія проведення гри складається з таких кількох етапів.

Етап підготовки. Підготовка гри починається з розробки сценарію – умовного відображення ситуації й об'єкта. Змістом сценарію є навчальна мета заняття, опис досліджуваної проблеми, обґрунтування поставленого завдання, план гри, загальний опис процедури гри, зміст характеристик дійових осіб.

Уведення в гру – наступний етап, на якому відбувається орієнтування учасників та експертів. Визначається режим роботи, формулюється головна мета заняття, обґрунтовується постановка проблеми й вибору ситуації. Готуються пакети матеріалів, інструкцій, правил, установок. Збирається додаткова інформація. У разі необхідності учні звертаються до ведучого й експертів за консультацією. Допускаються попередні контакти учасників ігри. Однак правилами забороняється відмовлятися від отриманої під час жеребкування ролі, виходити з гри, пасивно ставитися до гри, придушувати активність, порушувати етику поведінки.

Етап проведення – процес гри. Із початком гри ніхто не має права втручатися та змінювати її перебіг. Тільки ведучий може корегувати дії учасників, якщо вони відходять від головної мети гри. Залежно від модифікації гри можуть бути введені різні типи рольових позицій учасників.

- Позиції, що визначаються стосовно змісту роботи в групі: генератор ідей, розроблювач, імітатор, ерудит, діагностик, аналітик.

- Організаційні позиції: організатор, координатор, інтегратор, контролер, тренер, маніпулятор.

- Позиції, що визначаються стосовно новизни: ініціатор, обережний критик, консерватор.

- Методологічні позиції: критик, методист, проблематизатор.

- Соціально-психологічні позиції: лідер, прийнятий, незалежний, неприйнятий.

Етап аналізу, обговорення й оцінювання результатів гри. Виступи експертів, обмін думками, захист учнями своїх рішень і висновків. Наприкінці вчитель констатує досягнуті результати, указує на помилки, формулює остаточний підсумок заняття. Звертається увага на зіставлення використаної імітації з відповідною галуззю реального життя, установлення зв'язків гри зі змістом навчального предмета.

Заключна частина гри – це не стільки підведення підсумків, скільки аналіз причин, що обумовили фактичні її результати.

Технологічна схема гри.

1. Етап підготовки.

Ø Розробка гри.

- Розробка сценарію.

- План ділової гри.

- Загальний опис гри.

- Зміст інструктажу.

- Підготовка матеріального забезпечення.

Ø Уведення в гру.

- Постановка проблеми, цілей.

- Умови, інструктаж.

- Регламент, правила.

- Розподіл ролей.

- Формування груп.

- Консультації.

2. Етап проведення: групова робота над завданням + міжгрупова дискусія.

3. Етап аналізу й узагальнення: висновок із гри; аналіз; оцінювання й самооцінка роботи; висновки й узагальнення; рекомендації.

Основні висновки

1. Ігри можна проводити тільки там, де вони справді необхідні. Це одержання цілісного досвіду майбутньої професійної діяльності, розгорнутої в часі й у просторі.

2. У грі потрібна предметна й соціальна компетентність учасників, тому варто розпочинати підготовку до неї з аналізу конкретних виробничих ситуацій і програвання ролей. Треба також під час гри формувати в студентів культуру дискусії.

3. Структурні компоненти гри мають поєднуватись у такий спосіб, щоб вона не стала ні тренажером, ні азартною грою.

4. Гра має будуватися на принципах саморегулювання. Викладач діє перед грою, до початку навчання, наприкінці й під час аналізу гри. Це вимагає великої підготовчої роботи, теоретичних і практичних навичок конструювання ділової гри.

Режим роботи учнів у процесі гри не укладається в межі традиційної поведінки на занятті й повинен підкорятись логіці виробничого процесу, що моделюється в грі.

Завдання для самоконтролю

1. Визначте переваги проведення дидактичних ігор.

2. Порівняйте підготовку вчителя до звичайного уроку з підготовкою до проведення дидактичних ігор.

3. Зазначити дидактичні ігри, які можна проводити на уроках у початковій школі.

4. Охарактеризуйте роль учителя на окремих етапах проведення дидактичної гри.

5. Визначте призначення підсумкового обговорення результатів дидактичної гри.

- положення технології.

Дата добавления: 2014-12-10