Ігрові проекти

Творчі проекти.

На відміну від дослідницьких проектів творчі характеризуються тим, що немає відсутністю чітко продуманої структури. Вони мають особистісне значення для учасників, що й обумовлює наявність високого рівня мотивації учасників. Однак у даному типі проектів із самого початку роботи є чітке уявлення про якість кінцевого результату і форму його презентації. Спільна діяльність учасників розвивається відповідно кінцевого результату, прийнятого групою спільної діяльності, інтересів учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх презентації: журнал, колаж, відеофільм, вечір, свято. Відповідно до визначеного результату створюється ескіз, сценарій, макет, а вся діяльність щодо виконання проекту перетворюється на творчий пошук, удосконалення того, що має бути презентовано наприкінці проекту.

Є достатньо цікавим й унікальним із точки зору їх змісту та історії розвитку. Добре відомі в педагогіці дидактичні ігри в цьому випадку отримали більшого поширення, адже ігровими проектами передбачається, що учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реальні особистості, імітуються їхні соціальні й ділові стосунки, що програваються у вигаданих учасниками ситуаціях. Ступінь творчості є максимальним, адже провідним видом діяльності в цьому випадку є гра.

Інформаційні проекти. Спрямовані на збирання інформації про певний об'єкт, явище з наступним ознайомленням учасників проекту з цією інформацією, її аналіз й узагальнення фактів. Інформаційні проекти мають чітку структуру (як і у випадку з дослідницькими проектами), а також можливості систематичної їх корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити так: мета проекту, його актуальність, методи отримання та обробки інформації; результат; презентація. При цьому до джерел інформації належать літературні та Інтернет джерела, засоби масової комунікації, бази даних, результати анкетування чи інтерв'ю. Результати дослідження презентуються як статті, реферат, доповіді, відеофільм. Характер та зміст такого типу проектів припускає можливість включення їх частиною дослідницьких проектів, їх модулем.

Практично орієнтовані проекти характеризуються тим, що їх результат чітко визначається на етапі планування й орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Цей тип проектів потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є вміла організація координаційної роботи в поетапних обговореннях і презентаціях одержаних результатів, засобів їх упровадження в практику.

Воднораз із представленою класифікацією типів проектів на практиці паралельно запроваджують й інші, що дає можливість зробити їх гнучкішими щодо визначення провідних ознак проектів.

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, що організовані всередині однієї школи або між школами, класами всередині регіону, країни.

У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть упроваджуватись засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові. Такою класифікацією не виключається індивідуальної проектної діяльності, що є однією з переваг цієї технології. У разі залучення учня в парний чи груповий проект, його власна діяльність стає частиною більш ґрунтовного проекту, що додатково має виховний вплив із точки зору розвитку колективізму, комунікативних умінь тощо.

За тривалістю проведення проекти бувають короткочасні (кілька уроків із програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше зустрічаються змішані типи проектів, що одночасно класифікуються з використання зазначених критеріїв.

Загальна схема проекту

1. Етап підготовки. Відбувається визначення теми й мети проекту.

Учитель повідомляє задум, здійснює мотивацію, допомагає в постановці завдань. Зрозуміло, що основну увагу на цьому етапі слід приділяти створенню необхідної позитивної мотивації.

Учні обговорюють і збирають інформації. Замотивовані до проектної діяльності учні визначають тему, мету та завдання проектної діяльності.

2. Етап планування. Визначаються джерела, засоби збирання й методи аналізу інформації, засоби презентації результатів. Визначаються критерії оцінювання результату та процесу.

Вибір напряму й формування назви проекту: охоплює узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формулюють назву проекту всі члени колективу спільно.

Учитель коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.

Учні формулюють завдання й виробляють план дій.

3. Етап збирання інформації. Проводяться спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент.

Учитель спостерігає, опосередковано керує діяльністю учнів.

Учні збирають інформацію.

4. Етап аналізу. Здійснюється аналіз інформації, формулювання висновків.

Учні аналізують інформацію.

Учитель коректує, спостерігає, радить.

5. Етап подання й оцінювання результатів. Це може бути усний, письмовий звіт та оцінювання результатів і процесу дослідження за вчасно виробленими критеріями.

Учні й учитель колективно обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.

Слід звернути увагу на тому, що правильно організована проектна діяльність характеризується активною участю вчителя лише на першому та останньому етапах. Виконання проекту є виключно завданням учня, де він має скористатись можливістю набути необхідний досвід.

Залучення вчителя на різних етапах проекту є небажаним із точки зору необхідності забезпечити максимальний рівень активності та самостійності учня. Лише наприкінці проектної діяльності (на етапі презентації її результатів) від учителя вимагається дати об’єктивну оцінку. Слід пам’ятати, що вона має складатись із двох обов’язкових частин: позитивного оцінювання реальних здобутків і коректного аналізу припущених помилок, неточностей. Не можна жорстко критикувати результатів проекту без відзначення чогось позитивного, оскільки в даному випадку це призведе до втрати учнем пізнавального інтересу й готовності в майбутньому виконувати самостійно подібні проекти.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть рівні залучення учня в проектну діяльність.

2. Охарактеризуйте роль учителя та учня на різних етапах реалізації проекту.

3. Опишіть загальну структуру виконання проекту.

4. Опишіть вимоги щодо оформлення результатів проектної діяльності.

5. Наведіть відомі вам класифікації типів проектів.

Дата добавления: 2014-12-10