Особливості ігрових технологій

Поняття ігрових технологій

Тема 16. Ігорові технології

- Поняття ігрових технологій

- Особливості ігрових технологій

- Концептуальні основи ігрових технологій

- Зміст ігрових технологій

Література

1. Єфімов В.Л.: Навчіть дитину./ Л.В. Єфімов - М., 1978.

2. Макаренко А. С.: Гра // А.С. Макаренко - Твори: в 7 т. – К., 1954. – Т4. – С. 367-368

3. Менджерицька Д.В., Патищева Є.Д.: Ігри в школі. /Д.В. Менджерицька, Є.Д. Патищева - М., 1951.

4. Микитинська М. Х., Мацько Н. Д.: Математичні ігри в 1-3 класах. / М.Х. Микитинська, Н.Д. Мацько – К., “Радянська школа”, 1980, с. 3-4, 5-11.

5. Никитин Б.: Розвивающие игры. / Б. Никитин - М., 1990, С. 10-12.

6. Початкова школа, 6’97. “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів”.

7. Початкова школа, 6’97, “Дидактичні ігри” – С. 18-19.

Широке впровадження ігрових технологій віднаходять у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних дитячих установах. У сучасній школі, де робиться ставку на інтенсифікацію й активізацію навчального процесу, ігрова діяльність здійснюється в таких випадках:

- як самостійна технологія для освоєння поняття, теми й навіть вивчення навчального предмета;

- як елементи (іноді досить істотні) більш складної технології;

- як урок (заняття) або його частини (уведення, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

- як технології позакласної роботи (гри типу "Зарница", "Орленок").

Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор.

На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, що можуть бути обґрунтовані, виокремлені у види й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що є засобом спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій за умов класно-урочної форми занять відбувається за такими основними напрямами: дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання; навчальна діяльність підкоряється правилам гри; навчальний матеріал застосовується як засіб. У навчальну діяльність уводиться елемент змагання, що переводить дидактичне завдання в ігрову; успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Усі наступні за дошкільним вікові періоди зі своїми провідними видами діяльності (молодший шкільний вік – навчальна діяльність, середній – суспільно-корисна, старший – навчально-професійна діяльність) не витісняють гри, а продовжують уводити її в освітній процес.

Ігрові технології в дошкільному періоді.

Рольовою грою дитина оволодіває до третього року життя, ознайомлюється з людськими взаєминами, починає розрізняти зовнішні та внутрішні сторони явищ, відкриває в собі наявність переживань і починає орієнтуватися в них.

У дитини формується уява й символічна функція свідомості, що дає можливість їй переносити властивості одних речей на інші, виникає орієнтація у власних почуттях і формуються навички їх культурного вираження, що сприяє залученню дитини в колективну діяльність і спілкування.

У результаті освоєння ігрової діяльності в дошкільному періоді формується готовність до навчання.

Ігрові технології в молодшому шкільному віці.

Для молодшого шкільного віку характерні яскравість і безпосередність сприйняття, легкість перевтілення в образи. Діти легко залучаються в будь-яку діяльність, особливо в ігрову, самостійно організуються в групову гру, продовжують ігри з предметами, іграшками, з'являються неімітаційні ігри.

В ігровій моделі навчального процесу створення проблемної ситуації відбувається через введення ігрової ситуації: проблемна ситуація проживається учасниками в її ігровому втіленні, основу діяльності становить ігрове моделювання, частина діяльності учнів відбувається в умовно-ігровому плані.

Підсумки гри можуть бути в подвійному плані – як ігровий і як навчально-пізнавальний результат. Дидактична функція гри реалізується через обговорення ігрової дії. Найважливіша роль належить заключному ретроспективному обговоренню, у якому учні спільно аналізують перебіг результати гри, а також стан навчально-ігрової взаємодії.

В арсеналі педагогіки початкової школи залишаються ігри, що сприяють збагаченню й закріпленню в дітей побутового словника, зв'язного мовлення і гри, спрямовані на розвиток числових уявлень, навчання лічби, ігри, що розвивають пам'ять, увагу, спостережливість, зміцнюють волю.

Результативність дидактичних ігор залежить від систематичного проведення й цілеспрямованості програми ігор у поєднанні зі звичайними дидактичними вправами.

Ігрова технологія будується як цілісне утворення, що охоплює певну частину навчального процесу й об'єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. У неї включаються послідовно ігри та вправи, що формують уміння виокремлювати основні, характерні ознаки предметів, порівнювати, зіставляти їх; групи ігор на узагальнення предметів по певних ознаках; групи ігор, у процесі яких у молодших школярів розвивається вміння відрізняти реальні явища від нереальних; групи ігор, що виховують уміння володіти собою, швидкість реакції на слово. При цьому ігровий сюжет розвивається паралельно основному змісту навчання, допомагає активізувати навчальний процес, освоювати низку навчальних елементів.

Ігрові технології в середньому та старшому шкільному віці.

У підлітковому віці спостерігається загострення потреби у створенні свого власного світу, у прагненні до дорослості, бурхливий розвиток уяви, фантазії, виникнення стихійних групових ігор.

Особливостями гри в старшому шкільному віці є націленість на самоствердження перед суспільством, гумористичне забарвлення, прагнення до розиграшу, орієнтація на мовленнєву діяльність.

Дата добавления: 2014-12-10