Проблеми нової історії країн Європи та Америки у висвітленні сучасної української історіографії

Слід відзначити, що проблеми нової історії країн Європи та Америки все частіше стають предметом дослідження українських вчених. Це пояснюється як ширшими можливостями вивчення та залучення зарубіжних докумеи тальних матеріалів та літератури, так і необхідністю переосмислення низки подій та уявлень минулого з точки зору сьогодення. Можна визначити голов- ні наукові осередки, в центрі уваги яких традиційно знаходяться проблеми нової історії. Це Київський національний університет імені Т.Г. Шевченк.і Дніпропетровський національний університет, Запорізький державшій університет, Львівський національний університет імені І. Франка, Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, Ужгородський національний університет Інститут історії України НАН України та деякі інші. і І

Певне коло питань охоплюють дослідження з історії Англії. Аналізу коро лівської влади та управління в Англії наприкінці XV - на початку XVI сі присвячені роботи О. Маклюк (Духновської) (Запорізький університет), им узагальнила свої студії у кандидатський дисертації¹. Авторка приходить;ю висновку, що саме за монархів ранньотюдорівського періоду визначила», основні тенденції трансформації політичної системи Англії, особливістю які стало те, що середньовічні правові та конституційні структури не були па мані, а еволюціонували й пристосувалися до вимог нової влади.

Вивченню цього ж періоду, зокрема проблемам взаємовідносин Англії > Шотландією та Ірландією, присвячена низка публікацій одеського історії*-» О. Дьоміна². На основі залучення численної англійської літератури та джерсп

нових фактів у дослідженні апгло-шотландських взаємин у першій половині 1560-х років, автор наголошує, що на противагу усталеним поглядам юніоністської історіографії, яка оцінювала Марію Стюарт як негативну політичну фігуру, нова шотландська історична школа визнає за нею "право на пошук і власної долі, і окремішного шляху Шотландії". О. Дьомін прихо­піть до висновку, що визначальним для англо-шотландських відносин у першій половині 1560-х років була участь Англії у шлюбній політиці шотландської королеви Марії. Запропоновані англійською стороною дві кандидатури вирішили шлюбне питання за англійським сценарієм та шбезпечили контроль над зовнішньополітичною орієнтацією Шотландії, [осліджуючи "ірландське питання" в британській політиці у зазначений період, автор наголошує на тісній залежності ірландської політики Єлизавети під англо-шотландських відносин та континентальної політики Англії. Він приходить до висновку, що саме зайнятість пріоритетним для Англії шотла­ндським питанням (прагнення Марії Стюарт стати англійською королевою) іозволило ірландським національно-визвольним силам досягти певного \ спіху. Водночас, послаблення напруги у Шотландії на початку другої половини 1560-х років дозволило англійцям здолати опір керівника руху Шана О'Нейла. Свої дослідження з історії Англії О. Дьомін завершив захис- юм докторської дисертації, присвяченої формуванню "нового курсу" зовніш­ньої політики Англії у другій половині XVI - на початку XVII ст.³.

Передісторії першого військово-політичного союзу в Європі (англо- и> їландсько-французького), який остаточно сформувався під час першого мі альноєвропейського мирового конгресу 1607-1609 рр., присвячене спільне ^слідження Ю. Барабанова (Київський університет) і О. Дьоміна⁴. На основі іналізу оригінальних документів та праць зарубіжних вчених автори розвідки пйшли висновку, що саме зацікавленість англійських правлячих кіл у здобут­ії колоній спричинила приєднання Англії до франко-голландського союзу.

Проблем англійської революції XVII ст. торкаються дослідження Ю. Кара­ганова та С. Вискварка (Ужгородський університет)⁵. Причини та характер інглійської революції крізь призму аналізу роботи одного з перших її и гориків Томаса Гоббса "Бегемот: Історія причин громадянських війн в \нглії", що була написана 1668 р. у формі діалогу, розглядаються у статті

І. Немченко. Аналізуючи термінологічний апарат, яким користувався відо­мий філософ, автор зробив висновок, що Т. Гоббс не відрізняв Англійську революцію від інших повстань і бунтів, характерних для Англії того часу. Він сприймав революцію як одну з ланок у ланцюгу повстань, останню в хропо логічному відношенні, але не якісно відмінну. Автор статті підкреслює, що $ історичної точки зору для Гоббса події середини XVII ст. представлялися звичайною міжусобицею.

Англо-французьке суперництво в регіоні Північної Америки стало предме­том дослідження С. Беложка (Дніпропетровський університет)⁷. Вперше у вітчизняній історіографії простежується хід боротьби держав за гегемонію у Північній Америці від початку XVIII ст. до Паризького мирного договору, причини і хід війни Семирічної війни 1754-1763 рр. в Новому Світі, висвп- люється політика колоніальної адміністрації на її початковому етапі. Автор відзначив, що ця війна засвідчила головні переваги передової у військовому і більш прогресивної в економічному відношенні Англії, а Паризький мирний договір 1763 р. зафіксував не просто гегемонію Англії в Північній Америці, а й такий важливий для подальшого розвитку світової колоніальної системи фактор, як створення підвалин великої британської імперії.

Політичній боротьбі в Англії наприкінці XVIII - початку XIX ст. та війні проти революційної Франції присвячене дослідження Г. Кравченко⁸.

Проблема використання дитячої праці у промисловості Англії під час промислового перевороту висвітлена в дослідженні О. Широкової-Мурараш (Чернівецький університет)⁹. Розглядаючи масштабне застосування праці дітей в англійській промисловості як один з найважливіших соціальній наслідків промислової революції в Англії, авторка доводить, що в умовах фабричного виробництва зміст дитячої праці змінювався в бік інтенсивною 11 та регулярності.

Англо-німецькі відносини на африканському континенті у 1890-1902 рр. проаналізовано в працях львівської дослідниці Л. Питльованої, яка розкрила логічну послідовність та зумовленість впливу колоніального питання на переговорний процес між Великобританією та Німеччиною, простежила вза­ємозв'язок між колоніальними змаганнями і нарощуванням військової могут­ності двох держав¹⁰.

Ранню передісторію німецької колоніальної політики та її розвиток в другій половині XIX - на початку XX ст. успішно вивчив чернівчанин (а нині історик з Рівного) С. Троян.¹¹ Він наголошує на необхідності аналізу ранньої історії німецького колоніалізму, з допомогою якого можна зрозуміти низку моментів подальшого розвитку Німеччини: її відставання до кінця XIX ст. від передових держав світу, умови формування та особливу агресивність ідеоло­гії німецького колоніалізму. Підсумком проведеного ним дослідження стала докторська дисертація, присвячена ідеології та практиці німецького колоніа­лізму в XVI-XIX ст.¹²

Соціальні та ідеологічні аспекти Реформації в Німеччині піднесено в змістовних працях чернігівського історика В. Дятлова¹³ та харківського 10. Голубкіна¹⁴. Так, аналізуючи численні німецькі джерела та літературу, В. Дятлов спростовує історіографічні стереотипи про "соціалістичний" та "консервативний" характер реформаційного руху нижчих верств німецького суспільства, твердження про виключно "прогресивну" роль "простолюду" під

час Реформації, вважає невиправданими спроби істориків ототожнювані світогляд нижчих верств з ідеологією радикальних реформаторів.

Історія політики Німеччини та інших європейських держав в період т.зи. "Східної кризи" XIX ст. досліджується київськими вченими Б. Гончаром та В. Самчук¹⁵. У їхніх публікаціях акцентується увага на позиціях великих держав Європи - Австро-Угорщини, Франції, Англії, Італії, Росії та, особ* ливо, Німеччини, в період міжнародної кризи 70-х років XIX ст. та спроби н результати її розв'язання. Автори відзначають винятковий вплив на діяльність дипломатичних місій зазначених країн "залізного канцлера" О. Бісмарка, в основі політики якого лежало прагнення не допустити велим держави до спільних дій, а отже можливої втрати Німеччиною гегемонії на Балканах і в Європі.

У вивченні історії Франції традиційним є зацікавлення Великою фран цузькою революцією та Наполеонівською епохою. Хоча останнім часом спостерігається інтерес і до ранньої історії Франції. Зокрема, В. Ціватий її Запоріжжя у своїй дисертації та публікаціях прослідкував історію франки- іспанського суперництва кінця XV - початку XVI ст., яке займало центральне місце в історії тогочасних міжнародних відносин у Західній Європі¹⁶.

Історія Франції знаходиться в полі зору дослідників Одеською університету. Предметом досліджень П. Тоцького є церковна політика Установчих зборів Франції на почат-ковому етапі Великої французької революції (1789-1790 рр.). Аналізуючи антиклерикальну думку Франті XVIII ст., автор підкреслив значний вплив політичних ідей філософа* просвітника Ш. Монтеск'є на політику Установчих зборів у церковному питанні¹⁷. Дослідник вивчив архівні матеріали французького парламент, проаналізував різні концепції церковної реформи, запропоновані Установчим зборам, і дійшов висновку, що прийняте законодавство про цивільний устрій церкви було важливим кроком на шляху демократизації Франції наприкінці XVIII ст. Він підкреслив, що французька буржуазія того часу "не зазіхала на релігію як таку, тому що бачила в ній одну з міцних основ соціальної!» порядку, надійну духовну вузду для "черні". Але, разом з тим, вона були зацікавлена в найшвидшій інтеграції католицтва в структуру держави яш "невід'ємної частини її ідеологічного апарату, своєрідної армії буржуазии*

державців у рясах"¹⁸. Оскільки проблема церковної реформи викликала жваву дискусію в Установчих зборах (католицька церква виступала найважливішою опорою абсолютизму та системи феодалізму у Франції), П. Тоцький присвя­тив дві свої праці промові абата Морі в Установчих зборах 13 жовтня 1789 р., під час парламентських дебатів з проблеми секуляризації¹⁹, та позиції Робесп'єра. Промова абата Морі, на думку дослідника, стала квінтесенцією аргументів клерикальної контрреволюції проти церковної реформи. Однак, незважаючи на всю красномовність виступу та певною мірою поважні аргументи, клерикали зазнали поразки у французькому парламенті й церков­на реформа була проведена. Пропозиції ж Робесп'єра, в яких була відсутня критика релігії як такої, призвели в майбутньому, на думку П. Тоцького, до політичного конфлікту Робесп'єра з крайніми лівими колами, що стало однією з причин кризи і падіння якобінської диктатури.

Епоха Наполеона продовжує притягати увагу українських істориків. "Силовій дипломатії" у зовнішьнополітичній діяльності Бонапарта присвя­чені дослідження та кандидатська дисертація О. Захарчука²⁰. Об'ктом досліджень львівського історика В. Ададурова стали французько-австрійські шдносини стосовно польського питання. Автор віднайшов і опублікував цікаві документи, у яких відбито, зокрема, ставлення Наполеона до проблеми Галичини²¹.

Нечисленні публікації українських істориків присвячені минулому Австрії²² та Угорщини²³. Традиційними залишились дослідження проблем таємних зв'язків народів Австро-Угорщини. Так, В.Попов (Донецький

університет) свою дисертаційну роботу присвятив проблемі міжнаціональних громадських та культурних зв'язків з українцями в 60-80-ті роки XIX ст.²⁴.

Зовсім мало уваги приділяли українські історики історії Іспанії. Майже поодиноким дослідженням є праці молодого львів'янина Б. Чуми щодо роз­витку ліберальних ідей та руху в Іспанії в останній третині XIX ст. Автор розкриває ідеологічні засади лібералізму, роль і місце ліберальних політич­них угруповань у партійній системі країни, їхній вплив на суспільно-полі­тичне життя²⁵.

Останнім часом спостерігається зацікавлення історією північно-євро­пейських країн. Зокрема процес норвезького націогенезу вперше в українсь­кій історіографії став об'єктом студій О. Назарян (Донецький університет)²⁰. У 2000 р. вона захистила кандидатську дисертацію, дослідивши проблеми національно-культурного відродження Норвегії на основі різнопланових до­кументальних матеріалів норвезькою мовою, зокрема протоколів парламент­ських слухань 1884-1905 рр.²⁷.

Більш різноплановими є дослідження з історії Америки. Викликає інтерес перша у вітчизняній історіографії спроба соціокультурного синтезу історії ранньої Америки (1607-1775 рр.), здійсненого С. Жуком (Дніпропетровським університет) на основі дослідження рукописних джерел і полемічної літератури ХУІІ-ХУІІІ ст.²⁸ Автор дійшов висновку, що історія ранньої Америки - це, перш за все, адаптація традиційного соціокультурного досвід) поселенців до умов Нового Світу, який вони колонізували. Він розглядає такі маловідомі події як "схизма Кита" (повстання 1691-1694 рр. в колоніях Пенсильванія та Нью-Джерсі), релігійне "Велике Пробудження" (1739- 1745 рр.), яке вважає першою загальноамериканською кризою, що охопила духовну та інституційну сфери життя. Окреме дослідження дніпропетровци В. Калашникова присвячене антиколоніальній боротьбі індіанців Північної Америки²⁹. Еволюції інститутів держави і права у північно-американських

колоніях упродовж ХУІ-ХУІІІ ст. торкається монографічна прація цього ж автора³⁰.

На основі оригінальних документів з архівів Австрії, Німеччини, Росії політику США щодо Габсбурзької монархії на різних етапах Першої світової війни вивчив чернівчанин В. Фісанов³¹. У своїй монографічній праці він вперше в українській історіографії розглянув комплекс проблем, які постали в американсько-австрійських відносинах у 1914-1918 рр., розкрив передіс­торію оголошення США війни Австро-Угорщині у 1917р., розглянув окремі аспекти зовнішньополітичної стратегії США у Східній Європі, зокрема "польське питання", "російський чинник" та ін.³²

Не залишилася поза увагою й історія Канади. Проблему впливу імміграції на соціально-економічний розвиток країни в 1900-1939 рр. розглянув у докторській дисертації О. Сич (Чернівецький університет)³³.

Чималий інтерес у істориків надалі викликають проблеми впливу Першої світової війни на духовний стан західноєвропейського суспільства. Адже в українській історіографії проблеми, пов'язані з цією війною, аналізуються переважно у двох площинах: учені зосереджують увагу на дипломатичних аспектах та значенні наслідків війни для української державності. Одними з перших новаторських спроб виокремлення та аналізу взаємозв'язку психо­логічних наслідків війни з політичними, соціальними, демографічними та культурними стали дослідження О. Сича³⁴ та Н. Нечаєвої-Юрійчук (Черні­вецький університет)³⁵. Залучивши розлогий фактичний матеріал, докумен-

ти, листи, щоденники, спогади учасників і сучасників вшни, Юрійчук аналізує вплив бойових дій, застосування найновіших засобів озброєння на соціальне становище та психологічний стан західно-євро­пейського суспільства на прикладі історичного розвитку Великобританії, Франції, Німеччини. Автор підкреслила, що війна спричинила кардинальні зміни у суспільній свідомості, котрі зумовили спершу кризу та занепад старої системи цінностей, а потім появу нових морально-етичних норм. Студії чернівчанки мають всі ознаки новаторського дослідження з вивчення істори чної ментальності.

Як бачимо, в Україні на базі Запорізького та Одеського університетів започатковано традицію вивчення політичної історії Англії раннього нового часу. Стабільним осередком вивчення проблем історії країн Західної Європи початку XX ст. залишається Чернівецький університет. На жаль, на даний час в українській історіографії відсутні узагальнюючі роботи з історії окремих країн Західної Європи і Америки, які були б потрібні українському читачеві Приємним виключенням є синтез історії Франції львів'янина В. Ададурова. що охоплює період від появи перших людей у межах "французького просто­ру" і до кінця XVIII ст.³⁶ Однією з перших спроб представити історій» європейської цивілізації від її безпосередніх витоків - найдавніших культур Межиріччя та Близького Сходу до часу Великої Французької революції кінця XVIII ст., став посібник львів'янки О. Джеджори (Український католицький університет)³⁷.

Відзначимо той факт, що результати наукових пошуків учених лягають м основу різного роду навчальних видань для вищих навчальних закладів С. Трояна - з історії Німеччини³⁸, С. Жука - соціальної історії ранньої Америки³⁹, Ю. Івоніна (Запорозький університет) - історичних біографій правителів Західної Європи XVI ст.⁴⁰. На жаль, українські університети відчувають великий дефіцит вітчизняної навчальної літератури для вищої

школи. Майже відсутні навчальні документальні видання з нової історії зарубіжних країн, і студентам доводиться користуватися старими радянсь­кими хрестоматіями. Певним виключенням тут є хрестоматія з нової історії від XV ст. до 60-х років XIX ст., підготовлена Н. Папенко⁴¹, практикум І Баран (Львівський університет), головними тематичними сюжетами якого є утворення нових релігійних віровчень та церков, європейські революції XVII- XVIII ст. та їхній вплив на подальший світовий розвиток, форми суспільного життя та засади функціонування держав з республіканським устроєм, зміни в культурі, науці та суспільній думці європейців у XVIII ст.⁴²

Назагал, новий період історії країн Західної Європи і Америки не належить до пріоритетних в українській історіографії. З другого боку, без історії західних країн, що внесли вагомий вклад у розвиток сучасної цивілізації, не можливо усвідомити минулого України та українців. Наявність в Україні наукових осередків, про які йшлося вище, вселяє певні надії на активізацію подальших наукових студій, результатом яких стануть нові монографії і статті, а також посібники для студентів вищих навчальних закладів.

¹ Маклюк (Духновская) О.Н. Английская королевская власть и правительственные органы в первой половине XVI в. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Бердянськ; Запоріжжя, 1998. - Вип. III. - С. 77-85; Її ж. Роль личности Генриха VIII Тюдора в становлении абсолютизма в Англии // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 1999. - Вип. V. - С. 117-125; Її ж. Суди загального права в Англії в першій половині XVI ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2001. - Вип. X. - С. 202-208; Її ж. Концепція Тюдоровської революції в державному управлінні в працях Д. Елтона // Вісник Східноукраїнського національного університету. - Луганськ, 2001. - №4(38), - С. 188-193; Маклюк О.М. Еволюція королівської влади та управління в Англії при ранніх Тюдорах. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Запоріжжя, 2002.

² Дьомін О.Б. Англо-французькі відносини та "дипломатична революція" зовнішньої політики Єлизавети І Тюдор // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук, збірник. - Київ, 1996. - Вип. 42. - С. 3-11.; Його ж. Англо-шотландські взаємо­відносини першої половини 1560-х років // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 9. - С. 228-233; Його ж. "Ірландське питання" в британській політиці королеви Єлизавети у 60-і роки XVI ст. // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 2000. - Вип. 10. - С. 202-207.

³ Дьомін О.Б. Формування "нового курсу" зовнішньої політики Англії (друга половина XVI - початок XVII ст.). Автореф. дис. [...] докт. істор. наук. - Київ, 2001.

⁴ Барабанов Ю.М., Дьомін О.Б. До передісторії першого військово-політичного союзу в Європі на початку XVII ст. // УІЖ. - 1997. - №6. - С. 35-44.

⁵ Барабанов Ю.М., Вискварко С.А. Політичні угрупування парламентського табору на левелерському етапі Англійської буржуазної революції XVII ст. // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук, збірник. - Київ, 1996. - Вип. 42. - С. 12-28.

⁶ Немченко И.В. Томас Гоббс о причинах и характере Английской революции середины XVII века. // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 9. - С. 233-246.

⁷ Беложко С.В. Англо-французское колониальное соперничество и семилетняя война в Северной Америке. Автореф. дис. [...] канд. ист. наук. - Днепропетровск, 1992.

⁸ Кравченко Г.М. (Загідулліна). Політична боротьба в Англії та війна проти революційної Франції / Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. - Кіровоград, 2001. - 60 с.

⁹ Широкова О.Г. Умови праці та життя дітей у промисловості Англій в першій половині XIX ст. // Питання історії нового та новітнього часу. Збірник наукових статей. - Чернівці, 1999. - Вип. 6. - С. 209-222; Її ж. Проблема дитячої праці у промисловості Англії першої половині XIX ст. у британській історіографії // Питання історії нового та новітнього часу. Збірник наукових статей. - Чернівці, 2000. - Вип. 7. - С. 102-113; Її ж. Використання дитячої праці у вугільній промисловості Англії (перша половина XIX ст.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія історія. - Тернопіль, 2000. - Випуск X. - С. 207-211; Її ж. Дитяча праця у промисловості Англії першої половини XIX ст. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Чернівці, 2000.

¹⁰ Питльована Л.Ю. Гельголандський договір 1890 р. в системі англо-німецьких відносин кінця XIX ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка. - Львів, 1997. Вип. 1. - С. 69-72; Її ж. Висвітлення подій англо-німецьких відносин 90-х років XIX ст. у галицьких часописах // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Педагогічні та історичні науки. - Київ, 2001. - Вип. 38. - С. 228- 242.

¹¹ Троян С. С. Німецька колоніальна діяльність у ХУ-ХУІІІ ст. // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук, збірник. - Київ, 1998. - Вип. 44. - С. 3-12; Його ж. Становление и развитие идей немецкого колониализма в 40-х - середине 80-х годов XIX в. - Чернівці, 1993. - 48 е.; Його ж. Политическая борьба в Германии по вопросам колониальной политики (сер. 80-х - начало 90-х гг. XIX в.). - Чернівці, 1993. - 81 е.; Його ж. Зародження і розвиток ідей німецького колоніалізму в 40-х - середині 80-х років XIX ст. - Чернівці, 1993. - 130 с.; Троян С.С., Фисанов В.П. Германская "Срединная Европа" и ее оппоненты. - Чернівці, 1993. - 78 с.

¹² Троян С.С. Ідеологія та практика німецького колоніалізму в ХУІ-ХІХ ст. Автореф. дис. [...] докт. іст. наук. - Чернівці, 1995.

¹³ Дятлов В. О. Доля "простої людини" в есхатологічних міфах та пророцтвах у Німеччині ХУ-ХУ І ст. // Людина, суспільство, культура. Історія та сучасність. - Чернігів, 1996. - С. 29-33; Його ж. "В ім'я Бога і загального добра". Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. - Чернігів, 1997. - 352 с.; Його ж. Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація (друга половина ХУ- перша половина XVI ст.). Автореф. дис. [...] докт. іст. наук. - Київ, 1998.

¹⁴ Голубкин Ю.О. Мартин Лютер. Жить и возвещать дела Господни. - Харьков, 2000.

¹⁵ Гончар Б.М., Самчук В.Л. "Залізний канцлер" і великі держави в балканських кризах 80-х років XIX ст. // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук, збірник. - Київ, 1998. - Вип. 44. - С. 32-41; Самчук В.Л. Політика європейських держав періоду "Великої Східної кризи" - як одна з причин Болгарської проблеми 80-х років XIX ст.. // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий наук, збірник. - Київ, 1998. - Вип. 44. - С. 22-31.

¹⁶ Ціватий В. Франко-іспанські відносини кінця XV- початку XVI ст. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Запоріжжя, 1995.

¹⁷ Тоцкий П.Н. Проблема гражданского устройства духовенства в политической мысли Конституанты 1789-1790 гг. // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 9. - С. 247-252.

¹⁸ Тоцький П.М. Проблема цивільного устрою духовенства за політичною думкою Робесп'єра // Записки історичного факультету Одеського національного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 2002. - Вип. 12. - С. 246-253.

¹⁹ Тоцкий П.Н. Аббат Мори о церковной реформе Учредительного собрания Франции 1789-1791 гг. // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені 1.1. Мечникова. - Одеса, 2000. - Вип. 10. - С. 220-225.

²⁰ Захарчук ОМ. "Силова дипломатія" в зовнішньополітичній діяльності Наполеона Бонапарта. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Київ, 2000; Його ж. Франція і Росія: до питання про "силову дипломатію" Наполеона Бонапарта // Питання нової та новітньої історії. Міжвідомчий науковий збірник. - Київ, 1996. - Вип. 42. - С. 42-49.

²¹ Ададуров В. Польське питання у французько-австрійських відносинах епохи наполеонівських війн. Автореф. [...] канд. іст. наук. - Львів, 1997; Його ж. Французько-австрійські взаємини кінця 1806 року в світлі листування командуючого "нейтральним кордоном в Польщі" полковника Адама Найпперґа // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Львів, 1998. - Вип. 33. - С. 242-252.

²² Федорук Я. О. Австрія у східноєвропейській політиці 1654 р. // УІЖ. - 1995. - № 4. - С. 114-120; Троян С.С. Австрійська концепція "Міттельєвропи" напередодні та під час Першої світової війни // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. - Чернівці, 1996. - Вип. 6-7.

²³ Мандрик І.О. Проблеми відновлення державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867-1890 роки). - Ужгород, 1997. - 199 с.

²⁴ Попов В. Громадські та культурні зв'язки народів Австро-Угорщини з українцями в 60-80-ті рр. XIX ст. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Донецьк, 2002.

²⁵ Чума Б. Становлення лібералізму в суспільно-політичному житті Іспанії // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка. - Львів, 2003. - Вип. 5-6; Його ж. Ліберальні угруповання Іспанії XIX ст.: етап становлення // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Історичні науки. - Острог, 2003. - Вип. 3.

²⁶ Назарян О. Норвезька національна ідея 1884-1905 // Придніпровський науковий вісник (Гуманітарні науки). - Дніпропетровськ, 1998. - № 106 (173). - С. 43-50.

²⁷ Назарян О.А. Національно-культурне відродження Норвегії (1885-1905 рр.). Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Донецьк, 2000.

²⁸ Жук С.І. Традиціоналізм проти капіталізму: Соціальна історія ранньої Америки. - Дніпропетровськ, 1992; Його ж. "Середні колонії" (Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія) в контексті соціокультурної історії ранньої Америки (ХУІІ-ХУІІІ ст.). Автореф. дис. [...] докт. іст. наук. - Дніпропетровськ, 1996.

²⁹ Калашников В.М. Антиколоніальна боротьба індійців Північної Америки в ХУІІ- ХУІІІ ст. - Дніпропетровськ, 1991. - 175 с.

³⁰ Калашников В.М. Еволюція інститутів держави і права у північно-американських колоніях європейських країн (ХУІІ-ХУІІІ сторіччя). - Дніпропетровськ, 1999.-263 с.

³¹ Фісанов В.П. Із історії американо-австрійських відносин доби великої війни: справа посла Думби і перші мирні ініціативи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль, 2000.-Вип. 10.-С. 218-225.

³² Фісанов В.П. Програне суперництво: (США та Австро-Угорщина у Центральній Європі в роки Першої світової війни). - Чернівці, 1999. - 261 с.; Його ж. Політика США щодо Австро-Угорщини у роки Першої світової війни. Автореф. дис. [...] докт. іст. наук. - Чернівці, 2000.

³³ Сич О.І. Імміграція та її місце в соціально-економічному розвитку Канади (1900- 1939 рр.). Автореф. [...] докт. іст. наук. - Чернівці, 1994.

³⁴ Сич О.І. К вопросу о последствиях первой мировой войны // Первая мировая война: страницы истории. - Черновцы, 1994. - С. 175-195; Його ж. На зламі двох епох (до питання про зміни в суспільній свідомості після Першої світової війни) // Науковий вісник Чернівецького державного університету. Історія. - Чернівці, 2000. - Вип. 73- 74. - С. 242-254.

³⁵ Нечаєва-Юрійчук Н. До питання про зміни в суспільній свідомості німців після Першої світової війни // Вопросы германской истории. В 2 т. - Дніпропетровськ, 1998. Т. 1. - С. 65-70; Її ж. Зміни в духовно-психологічному стані французького суспільства під впливом Першої світової війни (за романом Р. Ролана "Зачарована душа") // Питання історії нового та новітнього часу. Збірник наукових статей. - Чернівці, 1999. - Вип. 6. - С. 255-259; Її ж. До питання про психологічниі наслідки Першої світової війни та їх прояв у житті британського суспільства // Питання історії нового та новітнього часу. Збірник наукових статей. - Чернівці, 2000. - Вип. 7. - С. 128-134; її ж. Зростання негативістських тенденцій в суспільній свідомості населення Західної Європи під впливом подій на фронтах Першої світової війни // Науковий вісник Чернівецького державного університету. Історія. - Чернівці, 2000. - Вип. 73-74. - С. 255-265; Ті ж. Вплив Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства. Автореф. дис. [...] канд. іст. наук. - Чернівці, 2000.

³⁶ Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття). - Львів, 2002. -412 с.

³⁷ Джеджора О. Історія європейської цивілізації. Частина І: До кінця XVIII століття. -Львів, 1999.-434 с.

³⁸ Троян С.С. Німецька "Серединна Європа": від планів "Дранг нах Остен" до концепції "Міттельєвропи". Навчальний посібник. - Чернівці, 1997. - 60 с.

³⁹ Жук С.І. Традиціоналізм проти капіталізму: соціальна історія ранньої Америки: Навч. посібник. - Дніпропетровськ, 1992. - 95 с.

⁴⁰ Ивонин Ю.Е. Императоры, короли, министры. Политические портреты XVI века: Исторические очерки. - Дніпропетровськ, 1994. - 240 с.

⁴¹ Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV - 50-60-ті роки XIX ст.): Для студентів історичних факультетів вузів / Упорядник Папенко Н.С. - Київ, 2001. - 120 с.

⁴² Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу. Частина перша. Практикум для студентів історичного факультету / Укладач Зоя Баран. - Львів, 2002. - 152 с.

Дата добавления: 2014-12-10