Суспільний лад

Історична традиція пов'язує перемогу плебеїв у цій боротьбі та виникнен­ня держави в Давньому Римі з реформами Сервія Тулія (VIст. до н. е.).

Реформи поклали в основу суспільної організації Риму майновий та територіальний принципи.

Усе вільне населення Риму було поділено на майнові розряди. В основі поділу — розмір земельного наділу. До першого розряду входи­ли ті, хто мав повний наділ, до другого — 3/4 наділу і так далі.

Крім того, з першого розряду були виділені вершники — особлива група громадян, а безземельні пролетарії відокремлювалися в шостий розряд. Кожний розряд виставляв певну кількість озброєних чоловіків, з яких формувалися центурії — сотні (пізніше центурії стали не лише військовими, алей політичними одиницями).

Друга частина реформ полягала у поділі населення за територіальним принципом, що посилило процес ослаблення кровноспоріднених зв'язків та послабило первіснообщинну організацію.

У Римі було створено 4 міських та 17 сільських територіальних ок­руг — триб, на чолі яких був староста та трибутні коміції. У трибах і патриції, і плебеї несли однакові обов'язки.

Таким чином, реформи Сервія Тулія завершили процес ліквідації родо­вого ладу, замінивши його новим соціально-політичним ладом. Держава, яка виникла, стала формою консолідації патриціїв та плебеїв, а також їхнього панування над рабами.

У 509 р. до н. е. в Римі після вигнання 7-го рекса Тарквінія Гордого був встановлений республіканський лад. Період республіки — період інтен­сивного розвитку виробництва, соціальних зрушень та зміни правового стану окремих груп населення.

Правовий статус особи в Римі визначався трьома статусами - свобо­ди, громадянства та сім'ї. Тільки особа, яка мала усі три статуси, мала повну правоздатність.

За статусом свободи все населення Риму поділялося на вільних та рабів.

За статусом громадянства воно поділялося на громадян та перегринів.

Статус сім’ї означав, що повною політичною та громадянською пра­воздатністю володіли лише домовласники.

Суд. В III—І ст.ст. до н. е. для розгляду певних кримінальних справ були засновані постійні судові комісії. Кожна комісія працювала під голо­вуванням претора та складалася з певного числа суддів (100, 200 і більше), що обиралися головою за участі звинувачуваного та обвинувача з особли­вого списку, що складався на рік.

Цивільні справи, як і раніше, розглядалися приватними суддями. Вони призначалися претором за згодою сторін. Якщо такої згоди не було, то судді призначалися за бажанням претора або за жеребом. Іноді для розгляду цивільних справ призначалися колегії з кількох приватних суддів (трьох, п'я­ти). Вони називалися "rесuреrаtоrеs". Можливо, назва була пов'язана з тим, що раніше такі колегії розглядали суперечки між чужинцями.

Пізніше з'явилися спеціальні судові колегії децемвірів та центумвірів із 10 і 105 суддів. Децемвіри, зазвичай, розглядали справи щодо грома­дянства, а центумвіри — щодо спадкування.

Армія цього часу складалася з чоловіків віком від 18 до 60 років, які мали певний майновий ценз. Вони формували розряди, які входили до центурії, центурія — до легіону, з легіонів складалася армія.

У 107 р. до н. е. в армії були проведені реформи, відомі як реформи Марія. Їх зміст полягав у такому:

— крім військової повинності, стали набирати добровольців, які утри­мувалися за рахунок держави;

— легіонери повинні були отримувати частину військової здобичі;

— з І ст. до н. е. ветерани мали право отримувати землі в Африці» Галії та Італії.

Армія перетворилася на професійну, самостійну декласовану політичну силу, а полководець — на значну політичну фігуру, що обумовило участь армії в переворотах.

Питання для самоконтролю:

1. Намалюйте схему державного устрою Давнього Риму періоду республіки.
2. Намалюйте схему суспільного ладу Римської республіки.
3. Які основні періоди виділяють в історії Давнього Риму?
4. На які майнові розряди було поділено населення Риму?
5. Охарактеризуйте зміст реформ Сервія Тулія.
6. На які дві групи поділялося населення Риму згідно зі статусом громадянства?
7. Охарактеризуйте компетенцію сенату.
8. Якою була компетенція "Колегії 26 мужів"?
9. Визначте причини падіння республіканської форми правління в Римі.

Глосарій термінів та понять:

Патриції — члени найстаріших римських родів.

Клієнти — збіднілі общинники та прийняті до складу общини прибульці.

Плебс —особа, яка опинилася поза межами римської общини.

Рекс — виборний глава римської общини, до функцій якого відноси­лися військові, судові та релігійні.

Центурії — військові сотні, які були основою римської армії.

Перегрини — іноземці або вільні мешканці провінцій.

Магістратури — назва виборних державних посад.

Консули — вищі магістратури, які очолювали всю систему магістратур.

Претори — помічники консулів, керували судочинством, управляли містом.

Цензори — виборні посадові особи, які формували списки римських громадян, розподіляли їх за трибами та розрядами, наглядали за морал­лю, видавали певні едикти.

Квестори — помічники консулів без спеціальної компетенції, з часом відали фінансовими питаннями та розглядали деякі кримінальні справи.

Едили — посадові особи, які наглядали за громадським порядком У місті, за торгівлею на ринку, організовували свята та видовища.

Комісія децемвірів — комісія, яка була створена для розробки За­конів XII таблиць.

Дата добавления: 2014-12-10