Про голосування у центуріях

Про реформу Сервія Тулія

Додаток В

Додаток А

Додатки

Відповіді на питання для самоконтролю:

— В історії Давнього Риму виділяють 4 основних періоди: ранніх ра­бовласницьких відносин, найвищого розквіту класичного рабства, загаль­ної кризи імперії та поглиблення кризи і занепаду Риму.

— Населення Риму було поділено на декілька розрядів, основною приналежністю до якого був розмір земельного наділу; існували такі роз­ряди, як вершники (особлива категорія громадян), перший, другий, третій, четвертий, п'ятий розряди та пролетарії (шостий).

— Період республіки для Риму характеризувався інтенсивним розвит­ком виробництва, значними соціальними зрушеннями, змінами правового статусу особи.

— "Колегія 26 мужів" займалася наглядом за в'язницями, карбуванням монети, очищенням шляхів, деякими судовими справами.

З метою більш зручного і справедливого розподілу податкової і військо­вої повинностей нерухомість членів цих триб була оцінена у грошах і поділена на 5 класів, що ділилися, у свою чергу, на сотні (центурії). При цьому у кожному класі половина усіх центурій, які складалися з чоловіків від 17 до 45 років, так звані "молоді", складали армію, а друга половина, де були чоловіки віком від 46 до 60 років, — "ветерани" — були резервом. Усього таким чином було організовано 193 центурії, із них 170 класних і 23 позакласних: 18 центурій вершників, як правило, із заможних пат­риціїв, 2 центурії ремісників, 2 центурії трубачів і 1 центурія найбідніших, переважно вільних від податків та призову до війська.

Таким чином, розподіл за Сервієм Тулієм мав водночас демократичний і частково військовий характер: із центурій "молоді" можна було скликати боєздатну армію, понад 8 тис. осіб піхоти, не рахуючи вершників.

Із більш пізнього періоду нам відомий такий поділ:

Рід війська	Класи	Центурії	Майновий ценз	Озброєння
Вершники	-		-	-
	І		100 тис. асів	піхви, шолом, панцири, великий щит, спис, меч
	II		75 тис. асів	те ж саме, але без панцира, щит малий
Піхота	III		50 тис. асів	те ж саме, але без піхов
	IV		25 тис. асів	лише меч та спис
	V		11 тис. асів	метальна зброя: лук, стріли, праща
Поза класами			менше 11 тис. асів
			-
Усього

Див.: Римские древности.— Смоленск, 2000.— С. 92.

Починаючи голосувати, центурії йшли через вузькі містки у відведене місце і подавали при цьому голоси. Спочатку усно, а з II ст. до н. е. за допомогою табличок. На виборних коміціях контролер ставив проти осо­би, що обиралася, стільки точок, скільки було за нього подано голосів. При таємному голосуванні кожен громадянин отримував на виборних ко­міціях одну табличку, на якій він писав імена своїх кандидатів, і, проходя­чи через місток, кидав її до кошика. На законодавчих коміціях кожен отримував дві таблички: одну з написом "Так", іншу з написом "Ні", із них одну віддавав, а другу тримав у себе. На судових коміціях кожен отриму­вав також по дві таблички: "виправдати, звільнити" та "засудити". Підраху­нок голосів проводили рахівники (з 9 р. до н. е. у спеціальному будинку). Результати голосування всередині окремих виборчих груп голосно оголо­шувалися, а загальний підсумок і результати урочисто оголошувалися головою коміції, після чого збори розпускалися, рішення записувалося.

Для народу закони виставлялися на площі. Спочатку їх вирізали на дерев'яних дошках, а пізніше — на мідних. У всіх коміціях народ стояв. Пропозиції або приймалися цілком, або відкидалися. Закони називалися за іменами тих, хто їх пропонував (наприклад, закон Юлія, Валерія тощо).

Див.: Римские древности.— Смоленск, 2000.— С. 79.

Дата добавления: 2014-12-10