Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вивчення наукової літератури





Вивчення літератури за обраною темою доцільно розпочинати з загальних робіт (монографії, підручники, навчальні посібники), щоб отримати уявлення про основні питання, до яких примикає обрана тема, а надалі поглиблюватися у пошук нового матеріалу у наукових статтях, депонованих рукописах, дисертаціях та звітах з НДР.

Вивчати літературу рекомендують у певній послідовності:

· загальне ознайомлення;

· швидкий перегляд джерела;

· послідовне читання всього тексту;

· вибіркове поглиблене вивчення окремих частин тексту;

· конспектування, підготовка виписок;

· критична оцінка виписаного матеріалу, його обробка й підготовка остаточних формулювань.

Для загального ознайомлення достатньо проглянути довідковий апарат видання, який вміщує: висхідні дані (назва, автор, видавництво, рік видання, анотація, вихідні дані тощо); зміст; бібліографічні посилання й списки; передмову, вступну статтю, післямову або висновки. Таке ознайомлення з книгою дозволить встановити, чи доцільне її подальше вивчення, і швидко відсіяти непотрібні джерела.

Шляхом швидкого перегляду можна ознайомитися з науковим джерелом в цілому. Внаслідок такого «пошукового» читання може виявитися, що у ньому міститься потрібна інформація, яку потрібно вивчити більш докладно. Ретельна проробка тексту полягає не лише в його суцільному послідовному читанні, але й у засвоєнні, усвідомленні, детальному аналізі найбільш важливих окремих частин прочитаного.

При читанні спеціальної літератури важливо уточнити всі ті поняття й терміни, які можуть отримати невірне або неоднозначне тлумачення. Для цього необхідно звернутися до словників, довідників й нормативних правових актів, у яких може бути надане їх тлумачення. У тексті необхідно виділяти основні положення й висновки автора, а також їх обґрунтування.

Якщо вивчається цікава, важлива публікація, й потрібна ретельна проробка тексту, то за відсутності можливості його скопіювати складається конспект. Він являє собою стисле викладення суттєвих положень й висновків автора без зайвих подробиць. Стисло й точно записують визначення, нові відомості, точки зору автора публікації із спірних питань, наведені ним аргументи, цифрові дані, а також все те, що може бути використано для наукової роботи. При цьому рекомендується в конспекті зазначати номери сторінок видання, на яких міститься інформація, щоб надали при написанні курсової або дипломної роботи, доповіді або статті можна було оформити посилання на використане джерело.



Щоб витрачати на конспектування менше часу, використовують різноманітні скорочення: стандартні (держ., обл. тощо), абревіатури (наприклад, ГК – господарський кодекс, ОПР – особа, що приймає рішення, тощо), знаки-символи (наприклад, математичні: +, >, <, = і др.), зазначають початкову літеру слова (енциклопедичний метод) або вводять власні позначення. Зручно відображати частини тексту у вигляді таблиць, рисунків, схем для кращого візуального сприйняття.

Конспектувати краще на одній стороні аркушу, щоб потім можна було вільно використовувати цей матеріал: розрізати, вставити до тексту, перенести з однієї теми до іншої тощо. Критерії вдалого конспекту: стислість (до 1/8 первинного тексту); цільова спрямованість; аналітичність; наукова коректність; ясність, чіткість, зрозумілість.

Виписки з книг мають бути точними. Якщо потрібно без спотворення передати думку автора, то вдаються до дослівних виписок-цитат. У разі використання у науковій роботі таких виписок необхідно безпосередньо після цитати представити в квадратних дужках номер бібліографічного опису цього джерела в списку літератури та номери сторінок, звідки взято цитату.

Якщо немає потреби у ретельній проробці публікації, то можна скласти її план або реферат. Планом книги є її зміст. При реферуванні в малому за обсягом тексті викладають основні положення й висновки, що містяться у публікації.

У своїй книзі можна робити позначки на полях й виділення у тексті, що звертають увагу на найбільш важливу інформацію; працюючи з бібліотечним виданням, використовують закладки з надписами, що допомагають швидко знайти потрібний матеріал.

Одним з корисних способів збирання інформації є вирізки або ксерокопії з газет та журналів. На кожній вирізці або копії необхідно зазначити джерело (назву газети або журналу, рік, номер, дату випуску), щоб в подальшому можна було зробити посилання на використану публікацію. Для систематизації вирізок (копій) можна скласти картотеку, перелік або просто розкласти їх по тематичних папках.

 

5. Систематизація інформації та підготовка огляду літератури

Однією з найважливіших структурних частин наукової роботи є розділ, присвячений аналізу літературних джерел з питання, що досліджується. За цим розділом можна робити висновки про рівень підготовки здобувача, глибину розуміння проблем, що розглядаються, та здатність критично й у той же час коректно оцінювати результати, отримані іншими дослідниками.

Здобувач повинен вміти логічно систематизувати джерела інформації, критично їх аналізувати, виділяти найбільш важливі результати, отримані іншими авторами, виокремлювати нерозв’язані проблеми. При цьому про високу кваліфікацію дослідника свідчать наукові роботи, у яких стисло й критично оцінюється сучасний стан питань, що досліджуються, з урахуванням особливостей розвитку наукової думки в історичному плані, а також логічно й переконливо висвітлюються нерозв’язані попередниками проблеми й завдання.

У огляді літератури наукову інформацію викладають відповідно до загальної логіки досліджуваного питання, наприклад: «Сутність стратегії маркетингу»; «Класифікація маркетингових стратегій», «Зміст процесу формування стратегії» тощо. Проте, подається не одна точка зору з кожного питання, а декілька варіантів з елементами наукової дискусії й визначенням ставлення автора до питань, що розглядаються.

Важливим елементом роботи над оглядом літератури є вдала систематизація матеріалу. При систематизації варто дотримуватися таких рекомендацій:

· роботи авторів, що дотримуються однієї і тієї самої точки зору, при описі об’єднують в одну групу;



· оригінальні теорії розглядають окремо, у хронологічному порядку;

· теорії, що суперечать одна одній, подають у порівнянні і визначають щодо них власну точку зору.

Популярним методом систематизації думок різних авторів є аналітичні таблиці (приклад оформлення таких таблиць подано в табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Історична ґенеза сучасного трактування терміну «маркетинг»

Група визначень Визначення Джерело Примітка
Маркетинг як збут Маркетинг являє собою підприємницьку діяльність, яка пов’язана зі спрямуванням потоку товарів та послуг від виробника до покупця або споживача Американська асоціація маркетингу, 1960 р.; цит. по [61, с. 21-22] Не враховує особливості маркетингу як виду управлінської діяльності та соціально-управлінського процесу
     

 

При написанні огляду літератури доцільно якнайширше застосовувати різноманітні класифікації. Класифікувати можна будь-які ознаки, властивості й характеристики об’єктів досліджень.

Корисним є також складання структурно-логічних схем дослідження в цілому чи окремих об’єктів чи процесів. Це дозволяє глибше зрозуміти їх структуру та логіку, взаємозв’язки між окремими компонентами, а отже, скласти наочне та цілісне уявлення про дослідження, об’єкт чи процес.

На підставі критичної оцінки результатів досліджені інших авторів здобувач наприкінці огляду літератури має чітко визначити, що відомо з даного питання, що потрібно перевірити чи переосмислити, а що взагалі не досліджено. Такий аналіз дозволить переконливо стверджувати, що мета і завдання наукового дослідження є обґрунтованими.

ВАК України так визначає вимоги до огляду літератури: «В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ти питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі».

Потрібно пам’ятати, що всі рецепти складання вдалого огляду літератури на момент початку дослідження не можуть бути передбачені заздалегідь. Наукова робота – це перш за все продукт творчості здобувача, а творчість – справа суто індивідуальна для кожної людини. Вибір форм самовираження в науковій роботі в цілому і в розділі з огляду літератури зокрема – справа здобувача, і зробити цей вибір за нього ніхто не зможе.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 1185; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.