Основні джерела наукової інформації

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

План:

1. Основні джерела наукової інформації.

2. Пошук інформації. Робота з каталогами.

3. Складання бібліографії.

4. Вивчення наукової літератури.

5. Систематизація інформації та підготовка огляду літератури.

Під джерелом інформації розуміють документ, що містить певні відомості.

До документів належать насамперед різного роду видання. Видання – це документ, призначений для розповсюдження розміщеної в ньому інформації, яка пройшла редакційно-видавничу обробку; цей документ отриманий друком або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений та має вихідні дані.

Крім видань, джерелами наукової інформації є неопубліковані документи: дисертації, депоновані рукописи, звіти про науково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки, наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали. На відміну від видань ці документи не розраховані на широке й багаторазове використання, зберігаються у вигляді рукописів і тиражуються у невеликій кількості.

Всі документальні джерела наукової інформації поділяються на первинні і вторинні. Первинні документи містять висхідну інформацію, тобто безпосередні результати наукових досліджень (монографії, збірники наукових праць, автореферати дисертацій тощо); вторинні документи є результатом аналітичної й логічної переробки первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні й інші тому подібні видання).

Видання класифікують за різними ознаками:

· за цільовим призначенням (офіційне, наукове, навчальне, довідкове);

· за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації (інформаційне, бібліографічне, реферативне, оглядове);

· за матеріальною конструкцією (книжкове, журнальне, листове, газетне);

· за знаковою природою інформації (текстове, нотне, картографічне, ізовидання);

· за обсягом (книга, брошура, листівка);

· за періодичністю (неперіодичне, серіальне, періодичне, таке, що подовжується);

· за складом основного тексту (моновидання, збірник);

· за структурою (серія, однотомне, багатотомне, зібрання творів, вибрані твори).

Найбільш важливу роль відіграють видання, з яких може бути отримана необхідна для науково-дослідної роботи інформація. Це наукові, навчальні, довідкові та інформаційні видання.

Науковим вважають видання, що містить результати теоретичних та / або експериментальних досліджень, а також науково підготовані до публікації пам’ятки культури й історичні документи. Наукові видання поділяються на такі види:

· монографія – наукове або науково-популярне книжкове видання, що містить повне й всебічне дослідження однієї проблеми або теми та належить одному або кільком авторам;

· автореферат дисертації – наукове видання у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня;

· препринт – наукове видання, що містить матеріали попереднього характеру, які опубліковані до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути розміщені;

· збірник наукових праць – збірник, що містить дослідницькі матеріали наукових організацій, навчальних закладів або спілок;

· матеріали наукової конференції – науковий неперіодичний збірник, що містить підсумки наукової конференції (програми, доповіді, рекомендації, рішення);

· тези доповідей (повідомлень) наукової конференції – науковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей та / або повідомлень);

· науково-популярне видання – видання, що містить відомості про теоретичні та / або експериментальні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту.

Навчальне видання – це видання, що містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для викладання й вивчення, яке розраховане на читачів різного віку й ступеня навчання. Види навчальних видань: підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник тощо.

Підручник – це навчальне видання, що містить систематичне викладення навчальної дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі й офіційно затверджене як даний вид видання.

Навчальний посібник – навальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник, офіційно затверджене як даний вид видання.

Навчально-методичний посібник – навчальне видання, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання.

Довідкове видання – видання, що містить стислі відомості наукового або прикладного характеру, що розміщені в порядку, зручному для їх швидкого розшуку, не призначене для суцільного читання. Це – словники, енциклопедії, довідники спеціалістів.

Інформаційне видання – видання, що містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, такі, що не публікуються) або результати аналізу й узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах, що випускається організацією, яка здійснює науково-інформаційну діяльність, в тому числі органами НТІ. Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативними, оглядовими.

Бібліографічне видання – це інформаційне видання, що містить впорядковану сукупність бібліографічних записів (описів).

Реферативне видання – це інформаційне видання, що містить впорядковану сукупність бібліографічних записів та відповідних рефератів. До них відносяться реферативні журнали, реферативні збірники, інформаційні листки й експрес-інформація.

Оглядове видання – це інформаційне видання, що містить публікацію одного або кількох оглядів, що включає результати аналізу й узагальнення представлених у джерелах відомостей.

Видання можуть бути неперіодичними, періодичними й такими, що подовжуються.

Неперіодичневидання виходить одноразово, й його продовження заздалегідь не передбачене. Це книги, брошури, листівки. Книга – книжкове видання обсягом понад 48 сторінок. Брошура – книжкове видання обсягом понад чотири, але не більше 48 сторінок. Текстове листове видання обсягом від 1 до 4 сторінок називають листівкою.

Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, постійним для кожного року числом номерів (випусків), які не повторюються за змістом, однотипно оформлені, пронумеровані, мають дату випуску та однакову назву. Це газети, журнали, бюлетені, вісники.

Газета – періодичне газетне видання, що виходить через рівні проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих й інших питань, а також літературні твори й рекламу. В Україні спеціалізованих газет з маркетингу немає, проте певний інтерес для маркетологів можуть становити газети «Бізнес», «Біржовик», «Голос України» (офіційне видання ВРУ), «Виробник України», «День», «Деньги плюс», «Закон і бізнес», «Коммерсантъ», «Контракти», «Світ споживача».

Журнал – це періодичне текстове видання, що містить статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, має постійну рубрикацію та офіційно затверджене як даний вид видання. В Україні випускаються такі журнали з маркетингу: «Маркетинг в Україні», «Маркетинг і реклама», «Marketing Media Review», «Маркетинговые исследования в Украине», «Новый маркетинг», «Отдел маркетинга», «PR-менеджер», «Соціологія: теорія, методи, маркетинг». Представляють інтерес також журнали «Актуальні проблеми економіки», «Легка промисловість», «Текстиль плюс» та інші.

Бюлетені й вісники – це періодичні видання або такі, що подовжуються.

Видання, що подовжуються, виходять через невизначені проміжки часу, по мірі накопичення матеріалу, не повторюваними за змістом, однотипно оформленими й датованими випусками, що мають загальну назву.

Бюлетень (вісник) – це періодичне видання або видання, що подовжується, яке випускається оперативно, містить стислі офіційні матеріали з питань, що входять до кола ведення організації, що випускає. До таких видань можна віднести, наприклад, «Бюлетень Національного Банку України», «Бюлетень ВАК України», «Офіційний вісник Президента України», «Вісник КНУТД» чи «Вісник Хмельницького національного університету».

На завершення стислої характеристики основних джерел наукової інформації слід згадати непаперові, нетрадиційні носії: кінофільми, відеофільми, мікрофільми, магнітні й оптичні диски та ін.

Дата добавления: 2014-12-10