Спеціальні лікувально-гімнастичні вправи для верхніх кінцівок

Відновлення координації рухів можна розпочинати, коли у хворого відновилися активні рухи, відсутня м'язова гіпертонія, зменшилися синкінезії. Для відновлювання й удосконалювання координації ру­хів рекомендується виконувати найпростіші вправи з різних вихід­них положень, одночасно й по черзі з послідовним включенням ве­ликої кількості м'язових груп. Всі рухи повинні бути узгоджені.

Поступово вправи ускладнюються за рахунок зміни вихідних положень, темпу, ритму, амплітуди, напрямку руху, збільшення кількості м'язових груп, обтяження й опори, виконання вправ на обмеженій площі (сліди, квадрати, доріжки), із заплющеними очима, кидків і ловлі м'яча на точність.

При порушенні вестибулярних функцій для збереження рівноваги засто­совуються вправи, пов'язані зі зміною положення голови й тулуба в просто­рі з різних вихідних положень, нахили й повороти з розплющеними й заплющеними очима, ходьба по колу, зі зміненням напрямку, із прискоренням темпу, зі зменшенням площі опори, на висоті, по похилій площині.

Прийоми догляду за хворими з геміпарезом й апраксією. В інсультних хворих часто має місце порушення цілеспрямованості дії, правильної, доцільної послідовності складних рухів при збереженні м'язової сили и ко­
ординації рухів (апраксія). У хворих на апраксію губляться навички пра­
вильного користування предметами домашнього побуту, порушується уяв­
лення про просторові співвідношення. Тому всі реабілітаційні заходи повин­
ні проводитися таким чином, аби не тільки одержати максимально можли­
вий відновлювальний ефект, а й уникнути травматизації паралізованих кін­
цівок. Методичні прийоми найбільш щадного догляду за хворими з геміпа­
резом представлені в табл 3.4.

Починаючи заняття із хворими на апраксію, необхідно враховувати, що виконання складної дії засвоюється, важко, тому її треба розчленувати на частини. Наприклад: навчання вдягання піжами варто спочатку освоїти на одну руку, потім за допомогою на іншу, надалі навчити розправляння комірця, рукавів і застібання ґудзиків.

У процедуру лікувальної гімнастики також рекомендується включати рух по наслідуванню, виконання завдання перед дзеркалом, а також із час­тин рухів скласти цілий руховий акт.

Заняття проводяться регулярно, з багаторазовим повторенням, суворо
індивідуально, з урахуванням перебігу відновлювального процесу, пору­
шень інтелекту, наявності апраксії, афазії, фізичної підготовленості, віку.
Відновлення втрачених рухів — процес, який триває від 2—3 місяців до
2—3 років.

Відновлення побутових навичок и елементів самообслуговування. У період постклінінної реабілітації інсультних хворих особливо активно необхідно тренувати побутові й трудові навички, елементи самообслуговуван­ня. Всі ці навички тренують й у період лікування в клініці на спеціальних навчально-тренувальних стендах, із застосуванням вправ для дрібних м'язових груп. Хворому необхідно засвоїти й виконувати спочатку здоро­вою, а потім хворою рукою вмикання й вимикання електроприладів, вими­качів, кранів, набір телефонного номера, відкривання дверних замків, засу­вок, треба навчити вдягатися, застібати й розстібати ґудзики, взуватися. У домашніх умовах хворого варто частіше залучати до виконання посильної роботи удома, тому що це не тільки тренує його рухові навички, а й поліп­шує настрій, сприяє самоствердженню. Поступово коло обов'язків хворого розширюється, всі доручення виконуються без сторонньої допомоги. Мето­дичні прийоми відновлення самообслуговування наведено в табл. 3.5.9].

Хворі після інсульту не завжди можуть повернутися до колишньої трудової діяльності, тоді їм необхідно переучуватися й опановувати посильну роботу.

Повільніше чим рух відновлюється мовлення, процес може тривати рік, три й більше. В цьому випадку головна роль відводиться родині. Не можна допускати мовленнєвої ізоляції хворого, необхідно з ним обговорювати проблеми, задавати питання, читати. Це сприяє відновленню розуміння мови. При гарному самопочутті хворого заняття лікувальною гімнастикою й заняття з відновлення мовлення можуть тривати 30—40 хв по 2 рази на день.

Під час занять фізичними вправами й відновлення цілеспрямованих дій необхідно чергувати роботу з'відпочинком, використовуючи вправи на розслаблення, здійснювати постійний контроль за реакцією хворого на наван-

Таблиця 3.5. Відновлення побутових навичок у хворих після інсульту

Навичка	Методика виконання
Роздягання     Надягання штанів     Надягання майки     Надягання сорочки   Взування черевиків і надягання шкарпеток     Чищення зубів, причі­сування, гоління, макіяж     Прийняття їжі   Відкривання крана     Умивання за допомогою здорової руки   Миття здо­рової руки за допомо­гою пара­лізованої   Миття ніг     Особиста гігієна	Хворий: стежить за збереженням рівноваги; паралізовану руку розміщає між коліньми таким чином, щоб пригнітити патологічні син-юнезії; за допомогою здорової руки знімає комір сорочки через голову; витягає здорову руку.з рукава, що затискає рукою, яка лежить на колінах; здоровою рукою знімає одяг з паралізованої руки. Методист: контролює рівновагу пацієнта; утримує паралізовану руку у витягнутому положенні, допомагає пригнітити синкінезії в паралізованій руці Хворий: сидить у позі нога на ногу: надягає, штани на паралізовану ногу за допомогою здорової руки; переставляє паралізовану ногу на підлогу так, щоб п'ята перебувала на одній вертикалі з коліном; здорову ногу просуває в брючину. Перед завершенням надягання штанів хворий повинен переконатися в тім, що добре утримує рівновагу в положенні стоячи. Для підвищення стійкості він може обпертися об стіл. Методист: спрямовує руку хворого під час першої фази вдягання; контролює перенесен­ня ваги тіла пацієнта на паралізовану ногу; допомагає фіксувати коліно паралізованої ноги під час другої фази вдягання Хворий: поміщає майку на стегно здорової ноги глибоким вирізом комірця вниз; паралізо­вану руку затискає між коліньми для пригні­чення патологічних синкінезій; за допомогою здорової руки надягає майку на паралізовану руку до рівня її ліктя; потім просовує в рукав здорову руку й за допомогою здорової руки надягає майку через голову. При надяганні майки через голову тулуб залишається в по­ложенні легкого згинання, потім хворий розги­нається й розпрямляє майку. Методист: спрямовує паралізовану руку па­цієнта в рукав; допомагає при надяганні майки через голову Хворий: сідає так само, як і при надяганні май­ки; розміщає сорочку на коліні паралізованої ноги глибоким вирізом униз; паралізовану руку затискає між коліньми для пригнічення пато­логічних синкінезій; розміщує рукав для пара­лізованої руки між коліньми; здоровою рукою надягає рукав на паралізовану руку до рівня плеча; підхоплює спинку сорочки й просуває здорову руку через інший рукав. Методист: спрямовує паралізовану руку хворого у рукав   Хворий: займає вихідну позицію, зазначену на малюнку; розкриває шкарпетку великим, вка­зівним і середнім пальцями, надягає. Взуває черевик на пальці: ставить стопу із черевиком на підлогу; вставляє п'яту в черевик. Методист: за необхідності коректує поло­ження черевика на першому етапі; натискає на паралізоване коліно на другому етапі Хворий: переконується у своїй стійкості; за можливості виконує відповідні процедури обома руками. Методист: допомагає хворому зберігати рівновагу, за необхідності спрямовує паралі­зовану руку хворого. Варто робити короткі паузи для відновлення пацієнтом рівноваги Хворий: сидить у зручній позі за столом (необ­хідно мати простий, добре сконструйований стіп з нєслизьким покриттям); паралізована рука витягнута вперед і лежить на столі. Методист: спрямовує руху хворого Хворий: сидить на стільці або на табуретці, Відкриває й закриває кран; контролює темпе­ратуру води здоровою рукою. Методист: контролює обидві руки пацієнта Хворий: підтримує рівновагу а положенні си­дячи (оптимальною позою для збереження рівноваги в положенні сидячи є така, при якій тулуб злегка нахилений уперед, а паралізова­не плече витягнуте); поміщає паралізовану руку на раковину; миє руку, умиває обличчя. Методист: контролює збереження хворим рівноваги; За рахунок зміни висот стільця можливо попередити скорочення м'язів руки у випадку підвищення м'язового тонусу, підвивих плеча за рахунок лерерозтягання капсули плечового суглоба у випадку м'язової гіпотонії   Хворий: бере в паралізовану руку губку; опи­рається здоровою рукою об раковину або стіл. Методист: спрямовує рух паралізованої руки під час миття; підтримує паралізовану руку за лікоть; виводить плече паралізованої руки вперед. Рушник для витирання перекидається через Паралізовану руку самим хворим або помічником   Хворий: ставить здорову ногу по середній лі­нії, потім обхоплює двома руками паралізова­ну ногу в ділянці коліна; закидає паралізовану ногу, на здорову; миє паралізовану ногу. Методист: контролює приведення здорової ноги," стежить за розміщенням паралізованої. ноги: У той період, коли хворий закидає ногу на ногу й здійснює миття, необхідно стежити за тим, щоб вага тіла переносилася на п'яту. паралізованої ноги Хворий; стоїть перед раковиною; перекосить вагу тіла із хворої ноги на здорову; миє себе. Методист: допомагає перенесенню ваги тіла пацієнта. Якщо під час процедури пацієнт губить рівновагу, необхідно робити невеликі-перерви, під час яких рівновага відновлюється

таження. Хворому треба постійно нагадувати, що втрачені рухи відновлюються лише при регулярному тренуванні.

Схеми занять фізичними вправами в різні періоди відновлюваль-ного лікування. Завдання й методичні вказівки до застосування засобів фізичної реабілітації залежать від перебігу захворювання, рухового режиму й порушень основних функцій організму.

Схема занять лікувальною гімнастикою в ранньому відновлювальному періоді при постільному режимі

Завдання: загальнотонізуючий вплив, профілактика застійних явищ у легенях, активізація периферичного кровообігу, поліпшення трофіки у паретичних кінцівках.

Вихідне положення: лежачи на спині, на боці.

Застосовуються: пасивна гімнастика, лікування положенням, активні

вправи в дрібних суглобах здорових кінцівок, дихальна гімнастика, вправи

для очей, масаж.

Темп повільний, амплітуда мала, тривалість заняття 10—15 хв. Лікуван­ня корекцією положення (положення, протилежне позі Верніке—Мана).

Схема занять лікувальною гімнастикою в ранньому відновлювальному періоді при палатному режимі

Завдання: загальнотонізуючий вплив, зниження гіпертонусу м'язів, протидія синкінезіям, стимуляція рухів в активному розгинанні передпліччя й сто­пи, згинанні в колінному й тазостегновому суглобах паретичної кінцівки. Сти­муляція відновлення активного розгинання пальців, кисті й стопи. Перехід у положення сидячи. Навчання самостійного переходу-в положення стоячи;

Вихідне положення: лежачи на спині, на боці, сидячи, стоячи з
опорою.

Застосовуються: пасивна гімнастика, корекція положенням, активні вправи в усіх суглобах здорових кінцівок, посилання імпульсу до скорочен­ня розгиначів передпліччя й стопи, згинання в колінному й тазостегновому суглобах, пасивна й активна протидія синкінезіям; активні вправи за допомогою на розгинання й супінацію передпліччя, відведення, згинання й роз­гинання плеча, згинання ноги в колінному й. тазостегновому суглобах, самоєтійний перехід у положення сидячи, стоячи з опорою; різні види ходь­би: сидячи, стоячи з опорою, по палаті, по коридору, з подоланням перешкод, по сходах; включають елементи самообслуговування у масаж.

Темп повільний й середній, амплітуда повна в здорових кінцівках, мала
— у паретичнихі Тривалість заняття — 25—30 хв. Закінчити: процедуру лікувальної гімнастики необхідно коригованим положенням, протилежним
позі Верніке—Мана, протягом.15—30 хв.

Схема занять лікувальною гімнастикою у відновлювальному періоді при вільному режимі

Завдання: загальнотонізуючий вплив, поліпшення трофіки тканин, паре­тичних кінцівок, зниження гіпертонусу м'язів, протидія синкінезіям, профі­лактика контрактур, тугорухливості, м'язовоТ атрофії, тренування активних рухів у паретичних кінцівках. Відновлення навички ходьби. Розвиток побу­тових і трудових навичок.

Вихідні положення: лежачи, сидячи, стоячи з опорою, стоячи.

Застосовуються: активні вправи для здорових і паретичних кінцівок, дихальна гімнастика, навчання м'язового розслаблення, синхронне вико­нання вправ для здорових і - паретичних кінцівок, вправи- із предметами, з обтяженням, ходьба з опорою, за допомогою, пригнічення синкінезій вольовим зусиллям/праце- і механотерапія; корекція положенням; масаж.

Темп середній, амплітуда — від малої до повної. Тривалість заняття
30—45 хв (за можливості 2 рази на день).

Схема занять лікувальною гімнастикою у пізньому відновлювальному періоді при тренувальном.у режимі

Завдання: загальнотонізуючий вплив, усунення залишкових порушень рухової та іншої функцій, поліпшення постави, координації, рухів, удосконалювання активного розслаблення спазмованих м'язів, активних рухів паре-тичних кінцівок, зміцнення розтягнутих м'язів, збільшення амплітуди рухів, поліпшення керування рухами кінцівок і тулуба, активна протидія синкінезіям, удосконалювання механізму ходьби, правильної постави й ходи. Розви­ток побутових і трудових навичок.

Вихідні положення: лежачи, сидячи, стоячи, у русі.

Застосовуються: активні рухи здоровими й паретичними кінцівками: синхронні, з обтяженням, з опором, з гумою, з предметами, у "шведської" стінки; вправи для зміцнення м'язів спини; плечового пояса; корекція дефектів постави; вправи за завданням, перед дзеркалом, на навчально-тре­нувальному стенді; вольове подолання синкінезій; швидкісно-силові вправи за завданням; ходьба по слідовій доріжці, з "переступанням"; найпростіші вправи в русі, вправи для поліпшення й тренування координації рухів, правильної постави; завдання з самообслуговування, працетерапія; робота на тренажерах; вправи у воді; лікувальне плавання.

Темп середній та із прискоренням, амплітуда середня й повна. Трива­лість заняття 40—50 хв (2—3 рази на день).

1.ВП — лежачи на спині, зімкнуті стопи упираються підошвами в спин­ку ліжка (ящик). Здоровою кистю обхопити лікоть паретичної руки, ура­жена кисть обхоплює плече здорової руки. На рахунок 1—2 повільно під­няти зігнуті руки вгору, торкнувшись спинки ліжка над головою; на рахунок 3—4 повернутися у ВП. Спочатку вправа виконується за допомогою, потім самостійно. При виконанні вправи стежити за положенням ураженої ноги й при спробі до руху міцно фіксувати стопу. Виконується у ВП лежачи, сидя­чи на стільці, потім стоячи перед дзеркалом:

2.ВП — лежачи на спині, зімкнуті стопи упираються у спинку ліжка. Кис­ті рук зімкнуті у "замок" і лежать на стегнах (великий палець паретичної ру­ки'лежить зверху). На рахунок 1 повільно зігнути руки в ліктьових суглобах і покласти на груди, при цьому розвести Долоні, пальці зчеплені, передпліччя проновані; на рахунок 2 підняти руки вгору за голову; на рахунок 3 схреще­ні руки покласти на груди; на рахунок 4 повернутися у ВП. При відведенні рук угору за голову здоровою рукою необхідно тягти догори хвору руку й із силовим напруженням втримувати зімкнуті в "замок" руки на середній лінії.

3.ВП — лежачи на здоровому боці з витягнутими ногами. Здоровою рукою обхопити передпліччя хворої руки. На рахунок 1—2 відвести плечі від тулуба догори ліктем; на рахунок 3—4 повернутися у ВП.

4.ВП — сидячи хворим боком до столу, покласти на стіл витягнуту ру­ку. Методист однією рукою захоплює кисть хворого, а іншою — фіксує плече у місці ліктьового згину. На рахунок 1—2, легко струшуючи, повіль­но згинає руку в ліктьовому суглобі, на рахунок 3—4 розгинає.

ВП — сидячи обличчям до столу, покласти на стіл зігнуту в лікті під прямим кутом уражену руку долонею вниз (передпліччя лежить уздовж стола). Пальці розведені й випрямлені. На рахунок 1—2 методист однією рукою притискає кисть хворого до столу, одночасно іншою рукою піднімає лікоть хворої руки догори, легко струшуючи, на рахунок 3—4 повернутися у ВП.

6.ВП — сидячи за столом, кисть ураженої руки з випрямленими й роз­веденими пальцями покласти на стіл перед собою. На рахунок 1—4 проро­бити кругові рухи ліктем у різні боки, зберігаючи положення кисті на столі й доводячи кут розгинання у променезап'ястковому суглобі до прямого. Повернутися у ВП.

7.ВП — сидячи на стільці, ноги на ширині плечей, кисть хворої руки з випрямленими й розведеними пальцями долонею вниз підкласти під хворе стегно. Методист однією рукою притримує плече, іншою обхоплює ліктьовий суглоб і випрямляє руку в лікті, легко струшуючи її. Міри виконанні вправи необхідно стежити, щоб кисть хворої руки була щільно притиснута стегном до стола.

8.ВП — сидячи хворим боком до спинки стільця. Підкласти кисть здо­рової руки під пахву хворої й звісити хвору руку зі спинки стільця (на спин­ку стільця попередньо повісити махровий рушник для зм'якшення). Повіль­но розгойдувати руку, поступово збільшуючи амплітуду.

9.ВП — сидячи обличчям до столу, покласти хвору руку на стіл доло­нею вниз, пальці випрямлені. Методист однією рукою обхоплює великий палець, іншою — чотири інші й робить максимальне розгинання складених разом чотирьох пальців з одночасним розгинанням і відведенням великого пальця хворої руки. У такому положенні кисть необхідно втримувати протя­гом 1—2 хв, поки не розслабляться м'язи.

10.ВП — стоячи перед столом, уздовж краю стола покласти кисть хво­рої руки на стіл. Долонею здорової руки натискати на тильну поверхню кисті хворої руки, розпрямляючи й розводячи її пальці.

11.ВП — стоячи перед столом, паралельно його краю покласти кисть здорової руки на хвору пальцями всередину, долонями назовні, руки випрямлені в ліктьових суглобах. На рахунок 1—2 нахилитися вперед і лягти на зігнуті в ліктях руки, лікті паралельні краю стола; на рахунок 3— -4 утримувати положення, зближаючи плече й передпліччя; на рахунок 5—6 повернутися у ВП.

12.ВП — стоячи перед дзеркалом, ноги на ширині плечей, руки спере­ду, кисті зімкнуті в "замок" долонями вниз. На рахунок 1 підняти зімкнуті руки перед грудами долонями вперед; на рахунок 2 підняти руки вгору, до­лонями догори; 3— опустити руки за голову, долоні на потилиці; на раху­нок 4 розімкнути кисті й відвести руки в сторони, намагаючись утримати кілька секунд руки з випрямленими пальцями в горизонтальному положен­ні. Повернутися у ВП.

13.ВП — сидячи за столом, руки на столі з опорою на лікті, кисті вго­рі долонями одна до одної. Натискати кистю здорової руки на кисть і паль­ці хворої, поступово розгинаючи пальці й відводячи великий палець під ку­том 90°.

14.ВП — таке саме, пальці переплетені між собою, великий палець хво­рої руки розміщений над здоровим. На рахунок 1—2 підняти лікоть здоро­вої руки й, натискаючи долонею здорової руки на долоню ураженої, роз­гинати кисть, на рахунок 3—4 повільно опустити лікоть і повернутися у ВП.

15.ВП — сидячи за столом, кисть і передпліччя на столі. Виконувати відведення убік великого пальця; розведення й приведення пальців; розги­нання чотирьох пальців разом і поодинці; постукування пальцями по столу; розгинання нігтьових фаланг пальців з розведенням і приведенням пальців; всі ці вправи повторити з обтяженням здоровою кистю й опором.

16.ВП — сидячи за столом. Тренування дрібних рухів пальцями: засті­бання й розстібання ґудзиків, зав'язування стрічечок, шнурування пояса, збирання іграшок, пірамід, конструкторів, стискання гумових м'ячів, підки­дання й ловлення м'яча (м'яч прив'язаний довгою поворозкою до куртки хворого), правильне втримання ручки, ложки (прикріпити до пальця тонкою гумовою стрічкою).

Дата добавления: 2014-12-16