З життя української громади

Документи та матеріали.

Громада була самоврядним колективом. Його очолював отаман, якого обирали всім селом. Пізніше замість отамана була введена посада війта. Усі важливі питання обговорювалися на громадському сході. Його ще називали віче, або копа. Це була така собі рада старійшин, адже кожну сім’. Представляв голова родини, найстарший чоловік (або голова дворища). Молоді та жінкам вхід на такі збори був заборонений. Зрідка допускалися на схід і отримували право голосу вдови, які самостійно вели господарство. Почесне місце на «копі» належало старійшинам села, найповажнішим чоловікам.

Члени громадського сходу збиралися на майданчику біля церкви або корчми, а з приходом зими у спеціальній громадській або найнятій для цього хаті, а то й в корчмі. На порядку денному завжди було чимало питань: тут вирішували, коли орати у цьому році, як розподілити землю, кому допомагати вдовами, як покращити стосунки з поміщиком і захистити свої права. Крім того, на громадському сході розбирали всілякі конфлікти між селянами – не тільки земельні, а й майнові, інколи родинні та інші. Дуже часто рішення сходу записували у спеціальну книгу. Ці рішення, як правило, оскарженню не підлягали.

Приймаючи те чи інше рішення, громада спиралася не лише на урядові законодавчі акти, а й на так зване звичаєве право та общинну, вироблену століттями мораль, що ґрунтувалася на звичаях предків.

Завдання:

1) Прочитайте документ.

2) Які питання вирішувала громада?

3) Хто очолював громаду?

4) На які законодавчі акти спиралася громада приймаючі рішення?

5) Яке, на вашу думку, значення мала громада у житті селян?

Висновки.

Традиційно-побутова культураукраїнського села у першій половині ХІХ ст., не зважаючи на зміни, залишила багато з минулих століть. Це стосується традиційного українського житла, сімейних та громадських традицій, одягу, звичаїв та традицій. Продовжують розвиватися українське декоративно-побутове мистецтво: гончарство, ливарництво, килимарство та ін. В той же час українці переймають й традиції інших народів, особливо тих, які географічно являються їхніми сусідами, але й зберігають притаманні лише їм риси життя.

Змінюється йукраїнське місто, в якому поступово руйнується самобутня українська культура, яка зазнає великого впливу з боку столичних міст Росії та Західної Європи. Внаслідок цього між містом і селом відбувся розкол, який поклав початок великим протиріччям (антагонізм) в суспільному й культурному житті.

Питання для самоконтролю

1) Опишіть типове українське житло.

2) Які матеріали використовували зазвичай на території України для будівництва?

3) Охарактеризуйте розвиток декоративно-прикладного мистецтва у І половині ХІХ ст.

4) Опишіть національний одяг українців.

5) Які страви були найулюбленішими серед українців у І половині ХІХ ст.? Чи змінилися смакові пристрасті сучасних українців?

6) Чим була сім’я для українців ХІХ ст.?

7) З чим, на вашу думку, можна пов’язати факт наведений у тексті параграфа, щодо зменшення кількості осіб у сім’ях?

8) Яку роль відігравали жінки у тогочасному суспільстві? Яким було їхнє становище?

9) Заповніть схему.

10) Які нові сільськогосподарські продукти почали вживати українці межі XVIIІ – ХІХ ст.?

Словник термінів.

Антагонізм - (від грец. antagonisma — суперечка, боротьба), суперечність, що характеризується гострою боротьбою ворожих сил, тенденцій.

Віконце допитливих.

Дата добавления: 2014-12-16