Загальні відомості про будівництво, експлуатацію інженерних мереж

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

Харків

Конспект лекцій

С.83-85.

Затверджено методичною

радою університету,

протокол № 3 від 09.12.2009 р.

ХНАДУ

УДК 642:628.144

ББК 38.778

Р 33

Р е ц е н з е н т и:

О.Г. Вандоловський – д-р. техн. наук, професор

(Харківський технічний університет будівництва та архітектури);

С.М. Толмачов – канд. техн. наук, доцент

(Харківський національний автомобільно-дорожній університет)

Р 33 О.О. Рідкозубов. Будівництво та експлуатація інженерних мереж. Конспект лекцій. – Харків: ХНАДУ, 2010. – 132 с.

Розглянуто основні вимоги щодо будівництва підземних інженерних мереж. Наведено загальні принципи експлуатації споруд і мереж водопостачання та каналізації. Особливу увагу приділено підвищенню економічної ефективності, теорії та організації будівництва підземних інженерних мереж, оптимізації виробничих процесів.

Призначено для студентів автомобільно-дорожніх ВНЗ та факуль­тетів різних форм навчання напряму 060101 «Будівництво».

Іл. 42, табл. 2, бібл. 27 найм.

УДК 642:628.144

ББК 38.776

Ó Рідкозубов О.О., 2010

Ó ХНАДУ, 2010

ПЕРЕДМОВА

Конспект містить шість лекцій. Кожна лекція має назву, план лекції, власне текст і контрольні запитання для самоперевірки вивченого матеріалу. До усіх лекцій подано список літератури.

Навчальна дисципліна «Будівництво та експлуатація інженер­них мереж» належить до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – бакалавр з напрямку 060101 «Будівництво». Розглянуто: підготовчі роботи, технологію будівництва підземних інженерних мереж відкритим способом, випробування водопровідних та каналізаційних трубо­проводів, технологію будівництва підземних інженерних мереж безтраншейними способами, основні питання організації будівництва та експлуатації підземних інженерних мереж.

Лекція 1.

1.1. Загальні відомості про будівництво, експлуатацію інженер­них мереж.

1.2. Розбиття траси.

1.3. Огородження ділянки робіт.

1.4. Підготовка будівельної ділянки.

1.5. Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями й про­ти­пожежним інвентарем.

1.6. Транспортування і складування матеріалів.

1.7. Розбирання дорожніх покриттів.

Трубопроводи і кабелі, що прокладаються в землі, носять загальну назву – підземні інженерні мережі.

Підземне господарство міст і населених пунктів, а також промислових підприємств складається з інженерних мереж різного призначення, таких як: система водопостачання і каналізації, тепло-, енерго- і газопостачання, кабелів. У наш час це складна система підземних комунікацій, для будівництва якої необхідною умовою є висока кваліфікація інженерно-технічного персоналу.

Питома вага інженерного забезпечення в об’ємі всіх міських витрат значна: більш ніж в 2...3 рази перевищує витрати на будів­ництво вулиць і доріг. Протяжність інженерних мереж перевищує вулично-дорожню мережу в 5...6 разів.

Інженерні мережі поділяють за низкою ознак:

1. Відповідно до планувальної структури міст або за роллю в життєзабезпеченні міста:

- магістральні загальноміського значення (транзитні), що забезпе­чують планувальні райони і місто в цілому; їх діаметр, як правило, понад 500 мм;

- магістральні районного значення (розвідні), що обслуго­вують території житлових районів;

- мікрорайонні (внутрішньоквартальні), що обслуговують за­будову в межах мікрорайону.

2. За видом:

- трубопроводи різних систем і призначення;

- кабельні мережі;

- загальні комунікаційні тунелі й колектори для спільного прокладання трубопроводів і кабелів, а також колектори й канали для прокладання окремих видів мереж.

3. За способом прокладання:

– підземні.

– надземні.

4. За місцем розташування:

– зовнішні, що проходять зовні будівель і споруд на міських та позаміських територіях;

– внутрішні, розташовані усередині будівель і споруд.

5. За призначенням:

– газопроводи. Виділяють мережі низького тиску – менше 0,05 МПа, середнього тиску – 0,05...0,3 МПа, високого тиску II категорії – 0,3...0,6 МПа і високого тиску I категорії – 0,6...1,2 МПа. Зустрічаються газопроводи з тиском до 5,0 МПа;

– теплопроводи або тепломережа. Складають, як правило, з двох віток: по одній трубі постачають гарячий носій до споживача (температура близько 105 °С), по другій трубі назад на ТЕЦ (температура близько 70 °С). Тиск 0,5...1,5 МПа. Зустрічаються й тритрубні тепломережі;

– водопроводи (тиск 0,5...1,5 МПа, але є до 2,5 МПа);

– каналізації для побутових або виробничих вод. Залежно від рельєфу місцевості: безнапірні або напірні мережі;

– каналізації дощові або зливові (водостік) для відведення поверхневих вод. Безнапірні мережі за винятком окремих ділянок;

– дренажі. Призначені для штучного зниження вмісту вологи в ґрунті для зони, що захищається; бувають дрібного й глибокого закла­дення;

– кабелі. Виділяють кабелі високої напруги – потужністю більше 0,5 кВ, низької напруги – потужністю до 0,5 кВ, слабкост­румові – телефон, телеграф, телебачення, Інтернет;

– колектори, тунелі й канали. Колектори за розмірами поділя­ють на прохідні з висотою проходу від 1,8 м, напівпрохідні – 1,4... 1,6 м
і непрохідні (канали) – 0,6...1,0 м. Якщо колектори призначені для пропускання великої кількості рідини, їх називають «вологі». Канали не призначені для обслуговування зсередини, в них звичайно розміщують два трубопроводи і не більше 10 кабелів.

Міські дороги відрізняються від заміських тим, що під конст­руктивними шарами дорожнього одягу на міських вулицях і дорогах у старих районах міста розташовується достатньо велика кількість підземних інженерних мереж і споруд.

Прокладання підземних мереж потребує значних капіталовк­ладень, витрат, праці й створює в населених пунктах і на промис­ло­вих підприємствах значні труднощі для руху транспорту і пішоходів у період будівництва. Останнім часом часто влаштовують підземні колектори й тунелі для суміжних прокладань у них мереж різноманіт­ного призначення.

Часто під час ремонту й будівництва підземних мереж у межах проїжджої частини стінки ґрунту і конструктивних шарів дорожнього одягу не закріплюються, і відбувається їх руйнування. А якщо ще наявний високий рівень ґрунтових вод і зона залишкового зволоження, руйнування дорожнього одягу досягають значно більших розмірів, ніж розміри траншей. На відкритих ділянках дороги і тротуарів під час їх засипання часто порушується однорід­ність показників, фізико-механічних властивостей ґрунту й конструк­тивних шарів дорожнього одягу, наслідком цього є поява через визначений проміжок часу показників, що погіршують рівність покриття.

Основним способом прокладання мереж під час перетину проїжджої частини магістральних вулиць, трамвайних і залізничних шляхів є безтраншейні способи прокладання трубопроводів.

На сьогоднішній день підземне господарство міст не тільки зросло, але й встигло значно постаріти. Підземні комунікації потре­бують заміни, ремонту, реконструкції. Більше 85 % залізобетонних колекторів пошкоджені внутрішньою корозією та іншими дефектами, а половина знаходиться в передаварійному стані. Якщо не вжити термінових заходів з відновлення комунікацій, трубопроводи будуть повністю зруйновані, що призведе до порушення нормальної життєдіяльності міст і населених пунктів.

Постає питання: як відремонтувати або прокласти нові комунікації в умовах щільної міської забудови, не нашкодивши красі міст й створюючи мінімум незручностей руху транспорту й пішо­ходам? Сьогодні для вирішення цього питання існують більш сучасні технології прокладання інженерних мереж і споруд закритим способом, а прокладання комунікацій повинно вестися поза зоною проїжджих частин доріг.

Прокладання підземних мереж повинно випереджати виконання дорожніх робіт. Будівництво мереж відрізняється витягнутим уздовж траси фронтом робіт, тому прокладання мереж складається з окре­мих, як правило, однакових захваток. Для підземних мереж найбільш доцільно використовувати поточний метод виробництва. Щоб в умовах міста не заважати руху транспорту і пішоходам, не порушу­вати правил техніки безпеки і забезпечувати прокладання мереж поточним методом, необхідно розробити проект виконання робіт (ПВР). Склад і зміст документації ПВР повинні визначатися відпо­відно до вимог ДБН А.3.1-5 «Організація будівельного виробництва».

В умовах інтенсивного вуличного руху важливо правильно розташувати відвали ґрунту і призначити землерийні, вантажо­підйом­ні та ущільнювальні механізми. За наявності ґрунтових вод попередньо розробляють схему організації водовідводу. Вирішують спосіб засипання траншеї (місцевим або привозним ґрунтом), а також ущільнення, засипання та відновлення дорожнього одягу.

Основним документом ПВР є технологічні карти. Згідно з ними встановлюють технологічну послідовність будівельних процесів, складають погодинні графіки робіт.

Дата добавления: 2014-12-16