Анкета для батьків майбутніх першокласників

Шановні батьки!

Цього року в нашій школі серед перших класів відкривається клас адаптації - клас здоров'я. Навчальна програма, за якою буде вестися навчання, така, як і у всіх інших класах, але кількість учнів буде мен­шою: 9-12 осіб. Це діти, які через слабке здоров'я потребують особли­вої уваги педагога і лікаря. Маємо на меті -допомогти цим дітям звик­нути до шкільних умов і шкільного ритму, забезпечити їм необхідний медичний догляд, своєчасну педагогічну і медичну допомогу. Клас буде існувати протягом усіх років початкового навчання. Комплекту­вання класу з урахуванням медичних показників буде проводитися шкільними педагогічними комісіями. Просимо допомогти роботі комісії і якомога більш об'єктивно відповісти на такі питання:

1. Обтяжуючі обставини в дошкільному періоді розвитку дитини (важкі пологи, травми, часті захворювання).

2. Скільки разів і чим хворіла ваша дитина в минулому році? (Укажіть конкретно).

3. Хронічні захворювання, відхилення в органах зору, слуху, де­фекти мови, інші особливості. (Укажіть конкретно)

4. Ознаки дитячої нервовості (рухове розгальмування або, напро­ти, загальмованість, схильність до занепокоєння, хвилювання, підви­щена дратівливість, необґрунтовані страхи, неспокійний сон, слізли­вість). Підкресліть відповідну(і) ознаку(и), укажіть, як часто вона(вони) виявляється(ються).

5. Чи вміє дитина бути уважною, коли слухає читання, дивиться
телевізор? (Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

6. Чи добре розвинута в дитини рука? Чи вміє вона малювати, лі­-
пити, працювати ножицями, вишивати, писати друкованими літерами,
чи може малювати візерунки? Чи може сама зав'язувати шнурки, защі-
бати ґудзика? (Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

7. Як швидко втомлюється дитина в процесі роботи, чи посидю­-
ща? (Підкресліть потрібне)

Може працювати довго (більше ЗО хвилин), навіть якщо не дуже подобається; може довго займатися тільки тим, що подобається; на­віть якщо справа подобається, займатися довго не може, непосидюща.

8. Чи володіє дитина навичками самообслуговування (чи може
сама вдягатися, роздягатися, зберігати охайний вигляд)? Чи навчена
збирати свої книжки, речі? (Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

9. Чи можна сказати, що вона досить відповідальна? (Не забуває
постійно про доручення, намагається вчасно виконати їх) (Підкресліть
потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

10. Чи вміє дитина поводитися? Чи засвоїв правила поведінки в
громадських місцях? (Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

11. Чи уміє вона кататися на лижах, ковзанах, на велосипеді? Чи
можете ви назвати її спритною? (Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.

12. Чи хоче йти до школи? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, скоріше ні, ніж так; ні.

Що дитину більше приваблює: шкільна атрибутика (форма, порт­фель, статус школяра), можливість учитися читати, писати? (Підкрес­літь потрібне)

13. Чи вважаєте Ви її добре підготовленою до шкільного навчання?
(Підкресліть потрібне)

Так; скоріше так, скоріше ні, ніж так; ні.

Завдання 4 Складіть перелік питань для діагностичної бесіди з батьками, дити­ною, які допомогли б учителеві налагодити контакт, з'ясувати готов­ність дитини до навчання. Пам'ятайте, що бесіда не повинна бути схожа на допит.

Завдання 5

З'ясуйте, у чому полягає сутність нижче поданого експерименту.

Орієнтуючись на цей зразок, розробіть аналогічні завдання зі свого предмету для учнів середніх класів.

Навчальний експеримент як метод вивчення дитини полягає в процедурі індивідуальної співбесіди. Суть цього методу в тому, що дитині пропонується для самостійного виконання ряд завдань, а якщо вона не справляється з ними, їй надається необхідна допомога. Така організація діяльності має дві мети. Перша - допомогти дитині справи­тися з завданням, друга - виявити, наскільки чутливою вона є до до­помоги, чи приймає, засвоює її, чи може під впливом наданої допомоги сама знайти помилки, яких припустилася, і виправити їх. Сприйняття дитиною допомоги, здатність засвоювати її є прогностично значущими показником її потенційних навчальних можливостей, рівня навченості. Надання допомоги відбувається за принципом від мінімуму до макси­муму. Відповідно до цього принципу послідовно включаються три види допомоги: стимулююча, спрямовуюча і навчальна. Кожна з них перед­бачає різні ступінь і якість утручання педагога в роботу дитини.

Стимулююча допомога. Необхідність у такій допомозі виникає то­ді, коли дитина не включається в роботу після отримання завдання або коли робота завершена, але її виконано неправильно. У першому ви­падку вчитель допомагає дитині організуватися, мобілізувати увагу, підбадьорює її, заспокоює, вселяючи впевненість у можливість впора­тися із завданням. Учитель запитує в дитини, чи зрозуміла вона за­вдання, і якщо виявляється, що ні, повторно роз'яснює його. В другому випадку учитель указує на наявність помилки в роботі і необхідність перевірки запропонованого рішення.

Спрямовуюча допомога. Даний вид допомоги повинен бути перед­бачений для випадків, коли виникають утруднення у визначенні засо­бів, способів діяльності, плануванні - у визначенні першого кроку і на­ступних дій. Ці утруднення можуть бути виявлені ним у процесі роботи (в цьому випадку дитина повідомляє про свої труднощі вчителеві: не знаю, як почати; що робити далі?) або вже після того, як роботу закін­чено, але зроблена вона неправильно. В обох випадках педагог прямо або опосередковано спрямовує дитину на правильний шлях, допома­гає їй зробити перший крок, спланувати дії.

Навчальна допомога. Необхідність навчальної допомоги виникає у тих випадках, коли інші її види виявляються недостатніми, коли треба безпосередньо вказати або показати, що і як слід робити для того, щоб розв'язати запропоновану задачу або виправити помилку, якої припус­тилися. Особливе діагностичне значення має ступінь засвоєння допо­моги, що слугує головним критерієм для диференціації дітей групи ризику і дітей з більш глибокими формами психічного недорозвинення. У навчальний експеримент можна перетворити виконання будь-якого діагностичного завдання. Як приклад наведемо опис завдання.

Завдання 6

Малюнок з безглуздими ситуаціями - «нісенітниця». Мета завдання. Виявити дітей зі значними порушеннями пізнава­льної діяльності.

Організація роботи. Для роботи заздалегідь готується малюнок. Інструкція. Учневі пропонується уважно розглянути малюнок. Через ЗО сек. педагог запитує: «Розглянув?» Якщо відповідь негативна або невизначена, дається ще час. Якщо відповідь стверджувальна; про­понується розповісти, що намальовано. У випадку утруднення дити­ні надається допомога. Допомога може бути:

Стимулююча. Педагог допомагає учневі почати відповідати, пере­бороти можливу невпевненість. Він підбадьорює дитину, ставить запитання, які спонукають до відповіді, виявляє своє позитивне ста­влення до висловлювань учня: «Чи сподобався тобі малюнок?», «Що сподобалося?»

Спрямовуюча. Якщо питань, які спонукають, виявляється недостат­ньо, щоб викликати активність дитини, ставлять прямі запитання: «Чи смішний цей малюнок? Що в ньому смішного?». Навчальна. Разом з дитиною педагог розглядає якийсь фрагмент малюнку і виявляє його безглуздість: «Подивися, що тут намальо­вано», «А таке може бути в житті?», «Тобі не здається, що тут щось переплутано?», «А ще тут є що-небудь незвичайне?». Під час оцінювання виконання завдання враховуються:

а) включення дитини в роботу, зосередженість, самостійність;

б) розуміння й оцінка ситуації у цілому;

в) планомірність опису малюнку;

г) характер словесних висловлювань,
Оцінка дитини:

1-й рівень - дитина відразу включається до роботи. Правильно оці­нює ситуацію у цілому: «Отут усе переплутано», «Плутанина якась». Доводить зроблене узагальнення на основі аналізу конкретних фра­гментів, фрагменти аналізує у визначеному порядку (зверху вниз або зліва направо). У роботі зосереджена, самостійна. Висловлю­вання ємні і змістовні.

2-й рівень - ситуація оцінюється правильно, але рівень організова­ності, самостійності недостатній. У ході виконання завдання дитина потребує стимулюючої допомоги. При описі малюнку фрагменти ви­діляються хаотично, описується те, на що впало око. Дитина часто відчуває утруднення в пошуку потрібних слів.

3-й рівень - оцінити правильно й узагальнено ситуацію дитина сама не може. її погляд довго блукає по малюнку. Щоб учень почав від­повідати, необхідна спрямовуюча допомога педагога. Засвоєний за допомогою вчителя спосіб аналізу застосовується при описі, оцінці інших фрагментів, але робота йде в'яло. Активність дитини весь час треба стимулювати.

4-й рівень - дати правильну оцінку ситуації дитина не може. Стиму­-

люючу, спрямовуючу допомогу не сприймає. Зразок аналізу, даний

педагогом, не засвоює, не може перенести його в нову ситуацію, за-

стасувати при аналізі інших фрагментів.

До дітей, що показали 3-4-й рівні, педагогу необхідно виявити під­вищену увагу.

Завдання 7

Ознайомтесь з сутністю методу аналізу медичної документації і ви­значте основні параметри, на які має звертати увагу педагог для ор­ганізації корекційно-розвивального навчання дітей групи ризику.

Аналіз медичної документації дитини. Перед вступом до школи всіх майбутніх першокласників оглядають фахівці-медики: офтальмо­лог, отоларинголог, дерматолог, стоматолог, хірург, педіатр, невропа­толог або дитячий психіатр. їхні висновки про стан здоров'я дітей, про наявність відхилень у системах і функціях організму знаходять висвіт­лення в зазначеній формі. Направлення до загальноосвітньої школи одержують лише ті діти, у стані здоров'я яких не виявлено великих відхилень. Увага членів шкільного консиліуму повинна зосередитися на зафіксованих у формі №26 даних про незначні порушення в стані здоров'я, які не є протипоказанням для навчання в загальноосвітній школі. Сюди відносяться, насамперед, відомості про можливі хронічні захворювання внутрішніх органів, невеликі дефекти зору, слуху, пору­шення в будові і функціях лор-органів (поліпи, тонзиліти), опорно-рухової системи (порушення постави, ходи), збільшення щитовидної залози, ожиріння й ін. Що стосується записів невропатолога або дитя­чого психіатра, то відомості у медичній документації про наявність астеноневротичного або астеновегетативного синдромів, вегето-судинної дистонії, психосоціальної занедбаності, затримок у психічно­му розвитку або психофізичний інфантилізм не можуть бути протипо­казанням для навчання в загальноосвітній школі. Однак ці вказівки повинні розглядатися як можлива передумова адаптаційних труднощів дитини, її відставання в навчанні.

Завдання 8

Звернувшись до матеріалу лекції "Корекцій но-розвивальна освіта у сучасній педагогічній практиці", дайте відповіді на такі питання: Які існують типи ставлення учнів до навчання і чим вони характери­зуються?

За допомогою яких діагностичних прийомів необхідно вивчати мо­тивацію навчання?

Запропонуйте завдання зі свого предмету, які б передбачали для учнів певні ситуації вибору (репродуктивні - проблемні, декілька способів рішення тощо), за допомогою яких можна вивчити характер мотивації навчання.

Дата добавления: 2014-11-28