Навчальне видання

з дисципліни «Основи охорони праці»

Бохонко М. І. Основи охорони праці. Конспект лекцій — Львів, 2012 — 92 с.

Рецензент — к. т. н. проф. кафедри.«Охорони праці» УАД

Жидецький В. Ц.

Друкується за рішенням циклової комісії спеціальності «Друкарське виробництво» Львівського поліграфічного коледжу УАД.

ВСТУП. Загальні питання охорони праці

План

1. Дисципліна «Основи охорони праці», її зміст і завдання.

2. Історія розвитку охорони праці.

3. Основні поняття в галузі охорони праці.

Література: [2] с. 7-17;

[4] с. 9-20.

1. Дисципліна «Основи охорони праці», її зміст і завдання

Охорона праці — це комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного в їхній подальшій діяльності рівня знань та вмінь з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки. Дана дисципліна є комплексною і базується як на загальноосвітніх так спеціальних дисциплінах. Всі ці дисципліни належать до комплексу наук що вивчають людину в процесі праці.

Дисципліна «Охорона праці» складається з чотирьох розділів:

— правові та організаційні питання охорони праці;

— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

— основи безпеки праці;

— пожежна безпека.

Основна мета дисципліни — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму та аварій.

Питанням охорони праці певне місце відводиться у загально технічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими питаннями, які об’єднані у систему законодавчих, соціально-економічних лікувально-профілактичних організаційних, тех­нічних засобів та заходів студент ознайомлюється під час вивчення окремої дисципліни.

2. Історія розвитку охорони праці

Питання щодо безпечних умов праці завжди супро­воджували розвиток цивілізації людства.

Умови праці розглядалися у працях відомих вчених:

— Аристотель (387-322р. р. до н. е.);

— Гіппократ (400-377) 379 р. відзначив вплив пилу на організм рудокопів;

— Ломоносов М. В. (1711-1765) основоположник праці про безпеку в гірництві;

— Ерисман Ф. Ф. (1842-1915) «Професійна гігієна фізичної та розумової праці»;

— Сеченов І. М. «Нарис робочих рухів людини» (про роль центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі трудової діяльності).

В Україні питаннями охорони праці в сучасних умовах займаються:

Національний науково-дослідний інститут охорони праці (м. Київ);

Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (м. Київ);

Державний НДІ техніки безпеки(м. Северодонецьк);

Інститут медицини праці АМН України (м. Київ);

Галузеві НДІ;

Проектно-конструкторські установи;

Кафедри охорони праці вищих навчальних закладів.

Бурхливий розвиток у ХІХ столітті важкої промисловості, складних і небезпечних виробництв, що супроводжувалися численними аваріями та нещасними випадками, зумовив необхідність виникнення відомчо-професійних, або державних служб технічного нагляду.

3. Основні поняття в галузі охорони праці

В ДСТУ 2293-93 «Охорона праці. Терміни та визначення» дані визначення основних понять та термінів в області охорони праці.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілак­тичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність працівників.

Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого пошкодження здоров’я.

Нещасний випадок —раптовий вплив на людину виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю, або наступає смерть.

Професійні захворювання — наслідок дії несприятливого виробничого фактора на людину під час трудової діяльності.

Питання для самоперевірки

1. Завдання і мета дисципліни «Основи охорони праці».

2. Дати основні визначення в галузі охорони праці.

3. Основні завдання охорони праці.

4. Зробити перелік установ, які займаються питаннями охорони праці в Україні.

Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ
ОХОРОНИ ПРАЦІ

Тема 1.1. Основні положення Закону України
«Про охорону праці»

План

1. Основні законодавчі акти про охорону праці.

2. Кодекс законів про працю України (КЗпП).

3. Пільги та компенсації за шкідливі умови праці

4. Нормативно-правові акти з охорони праці.

5. Фінансування охорони праці.

Література Закон України «Про охорону праці»; КЗпП Украї ни. ст. 21,26

1. Основні законодавчі акти про охорону праці

а) Конституція України ст.43,45,46;

б) Закон України «Про охорону праці»;

в) Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування;

г) Кодекс законів про працю України КЗпП.

2. Кодекс законів про працю України КЗпП.
Глава XI Охорона праці

Ст. 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці

Відповідальний.власник. Безпека повинна відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці

Ст. 154. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні будівництва та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

Ст. 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств. які не відповідають вимогам охорони праці

Ст. 156 Заборона передачі у виробництво зразків нових машин та ін засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам.

Ст. 157. Державні міжгалузеві та галузеві акти про ОП. Ст. 158 Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення та оздоровлення умов праці.

Ст. 159. Обов'язки працівника виконання вимог нормативних актів про о. п.

Ст. 160. Контроль за додержання, вимог норм, актів про охорону праці;

Ст. 161. Заходи щодо охорони праці.

Ст. 162. Кошти на заходи з охорони праці.

Ст. 163. Видача спецодягу та ін. ЗІЗ.

Ст. 164. Компенсація виплати за невиданий спецодяг і спец, взуття.

Ст. 165. Видача мила та знешкоджувальних, засобів.

Ст. 166. Видача молока і лікувально-профілактичного, харчування.

Ст. 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою.

Ст. 168. Перерви в роботі для обігріву і відпочинку.

Ст. 169. Обов'язкові медогляди працівників певних категорій (з важкими, шкідливими, небезпечними умовами а також віком до 21 р.)

З набуттям незалежності Україна перша серед республік колишнього Союзу прийняла 14 жовтня 1992р. Закон України «Про охорону праці». В 2002р. прийнята нова редакція закону..

Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права і працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за відповідною участю органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Цей закон з внесенням змін набирає чинності з дня його опублікування 27.12.02. крім статі 19 четвертої частини, яка набуває чинності з 1 січня 2003р.

Розділ І. Основні положення (ст. 1 – 4)

Ст. 1. Визначення понять і термінів. Роботодавець — власник підприємства або уповноважений орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю. Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки, або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Ст.2. Сфера дії закону Дія закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Ст. 3. Законодавство про охорону праці.

Складається з цього Закону, КЗпП України, Закону України «Про загальне обов'язкове державне соціальне страхування від НВ і профзахворювання».

Ст.4. Державна політика охорони праці.

Розділ II Гарантій прав на охорону праці (ст. 5-12)

Ст.5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору.

Ст.6. права працівників на ОП під час роботи.

Ст.7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:

- забезпечення лікувально - профілактичним харчуванням;

- скорочення тривалості робочого часу (36 год. на тиждень);

- пільгова пенсія;

- додаткова оплачувана відпустка (24 календарні дні);

- оплата праці у підвищеному розмір (10-20%).

Ст.8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.

Ст.9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників, або у разі їх смерті. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відносно до колективного чи трудового договору.

Ст.10. Охорона праці жінок.

Ст. 11. Охорона праці неповнолітніх.

Ст.12. Охорона праці інвалідів.

Розділ III. Організація охорони праці (ст. 13 -24)

Ст.13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця.

- Створити умови праці відповідно до нормативних актів;

- Забезпечити функціонування СУОП;

- Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог.

- Ст.14 Обов'язки працівник щодо додержання вимог нормативно правових актів з охорони праці.:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей;

- знати і виконувати вимоги нормативно правових актів з ОП;

- проходити установленому законодавством порядку медогляди.

Ст.15. Служба охорони праці на підприємстві.

Ст.16. Комісія з питань охорони праці.

Ст.17. Обов'язкові медогляди працівників певних категорій.

Ст.18. Навчання з питань охорони праці.

Ст.19. Фінансування охорони праці.

Ст.20. Регулювання охорони праці в колективному договорі в угоді.

Ст.21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування будівництва та реконструювання підприємства, об'єктів та засобів виробництва.

Ст.22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Ст.23. Інформація та звітність про стан охорони праці.

Ст.24. Добровільне об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці.

Розділ IV. Стимулювання охорони праці (ст. 25 - 26)

Ст.25. Економічне стимулювання охорони праці

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства ФСС за умови зниження, або відсутності травматизму, може бути встановлено знижку, або надбавку.

Ст. 26. Відшкодування школи юридичним, фізичним особам і державі завданих збитків порушенням вимог з охорони праці.

Відшкодовуються витрати на проведення робіт з рятування потерпілих рід час аварії, нещасного випадку, або професійного захворювання.

Розділ V

Нормативно-правові акти з охорони праці (ст. 27-30)

Ст.27. Документи що належать до нормативно-правових актів з охорони праці НПАОП ці правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи обов'язкові до виконання.

Розділ VI. Управління охороною праці (ст. 31-37)

Органи управління:

Кабінет Міністрів України;

— Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

— Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

— місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування;

— асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств.

Розділ VII. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці (ст. 38-42)

Ст.38. Органи державного нагляду за охороною праці:

— Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

— органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою;

— уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

— уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Ст. 41. Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Розділ VIII. Відповідальність за порушення законо­давства з охорони праці (ст. 43-44)

Види відповідальност і:

— дисциплінарна

— адміністративна

.— матеріальна;

— кримінальна;

Питання для самоперевірки:

1. Які законодавчі акти визначають основні положення про охорону праці?

2. Перелічіть основні положення Закону України «Про охорону праці»

3. Які гарантії надано в законодавстві щодо прав громадян на охорону праці?

4. Які пільги та компенсації надаються працівникам за важкі та шкідливі умови праці?

5. Які органи здійснюють державне управління охороною праці?

6. Які види відповідальності передбачені за порушення законодавства про охорону праці?

Тема 1.2. Державне управління охороною праці

План

1. Комплексне управління охороною праці.

2. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання.

3. Органи державного управління охороною праці.

Література: [2] с. 40-46;

[3] с. 40-48; [4] с. 43-45.

1. Комплексне управління охороною праці

На основі розробок професора Г. Г. Гогіташвілі можна зробити висновок, що в сучасних умовах виникає три центри управління охороною праці:

— державне управління (не адміністративне);

— управління з боку роботодавця (власника підприємства);

— управління з боку працівників підприємства.

Органи державного управління:

Кабінет Міністрів України;

Органи виконавчої влади;

Державні наглядові органи;

Фонд соціального страхування.

2. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання

. Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспря­мовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високо продуктивних умов праці, запобігання травматизму та професійних захворювань.

До основних функцій управління охороною праці належать:

— прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

— організація та координація робіт;

— облік показників стану умов та безпеки праці;

— аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

—контроль за фінансуванням СУОП;

— стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

— навчання працівників безпечних прийомів праці, та пропаганда питань охорони праці;

— забезпечення безпеки технологічних процесів, вироб­ничого устаткування, будівель та споруд;

— нормалізація санітарно- гігієнічних умов праці;

— забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

— організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

— професійний підбір працівників з окремих професій;

— удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

3. Органи державного управління охороною праці

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці здійснюють:

— Кабінет Міністрів України;

— Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади

— асоціації, корпорації, концерни та інші об’єднання;

— місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування.

Закон містить норми прямої дії, що визначають обов’язки, права та повноваження кожного з цих органів.

Питання для самоперевірки

1. Які органи здійснюють державне управління охороною праці?

2. Що являє собою СУОП, як вона реалізується в межах підприємства?

3. Які основні функції та завдання системи управління охороною праці?

Тема 1.3. Організація охорони праці на підприємстві

План

1. Умови створення служби охорони праці на підприємстві

2. Функції та завдання служби охорони праці

3. Права та обов’язки працівників служби охорона праці

Література:[2] с. 49-53;

[4] с.52-56;;

1. Умови створення служби охорони праці на підприємстві

Відповідно до Закону України «Про охорону праці»ст. 15служба охорони праці створюється власником, або уповноваженим ним органом, якщо на підприємстві працює 50 і більше працівників. Служба підпорядковується безпосередньо керівникові і за посадовим становищем прирівнюється до основних служб підприємства.

2. Функції та завдання служби охорони праці

Служба охорони праці вирішує завдання:

— забезпечення безпеки виробничих процесів та технологічного обладнання;

— забезпечення працівників засобами.індивідуального захисту.

Служба. охорони праці виконує такі основні функції:

— опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;

— проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

— складає разом з керівниками структурних підрозділів комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

— розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя та здоров’я працівників.

3. Права та обов’язки працівників служби охорона праці

Спеціалісти служби охорони парці мають право:

’— представляти підприємство в органах державної влади при розгляді питань охорони праці;

— порушувати клопотання про заохочення працівників;

— перевіряти стан безпеки праці, гігієни та виробничого середовища, видавати керівникам відповідного об’єкту приписи для виконання;

— одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці;

— заборонити роботу на об’єкті при виявленні небезпеки для здоров’я працівників;

— надсилати керівникові подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Спеціалісти служби охорони праці зобов’язані:

— проводити вступний інструктаж з усіма кого приймають на роботу незалежно від освіти та стажу роботи;

— надавати методичну допомогу керівникам структурних підрозділів в організації роботи з охорони праці;

— брати участь у роботі комісії при впровадженні в експлуатацію нової техніки, технології та нових матеріалів у виробництво.

Питання для самоперевірки

1. Сформулюйте основні положення щодо служби охорони праці.

2. Функції та завдання служби охорони праці.

3. Сформулюйте основні права та обов’язки працівників служби охорони праці.

Тема 1.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві

План

1. Умови створення комісії з питань охорони праці.

2. Завдання комісії з охорони праці.

3. Права комісії з охорони праці.

Література: [3] с. 51-53;

[4] 56;-59.

1. Умови створення комісії з питань охорони праці

Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися при умові 50 і більше працюючих на підприємстві. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу і роботодавця.

Рішення про створення комісії приймається на зборах колективу за поданням роботодавця. Загальні збори затверджують Положення про комісію з питань охорони праці на основі Типового положення. До складу Комісії від роботодавця включаються спеціалісти з питань безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу — рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілок.

2. Завдання комісії з охорони праці

.Основні завдання комісії з охорони праці:

— захист прав та інтересів працівників з питань охорони праці;

— підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві, рекомендацій роботодавцю щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

— підготовка пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання цільових коштів, виділених на заходи з охорони праці на підприємстві.

3. Права комісії з охорони праці

Комісія має право:

— звертатися до роботодавця, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

— одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету необхідну інформацію;

— здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці;

— вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони праці.

Комісія може делегувати своїх працівників для участі:

— у розв’язанні разом з працівниками держнагляду за охороною праці конфліктів, пов’язаних з відмовою працівників виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров’я виробничої ситуації;

— в обговоренні питань охорони праці роботодавцем, профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу.

Члени комісії виконують свої обов’язки, як правило на громадських засадах.

Питання для самоперевірки

1. Обґрунтувати умови створення та склад комісії з питань охоронипраці.

2. Перелічити основні права та обов’язки комісії з питань охорони праці.

3. Яка участь членів комісії в обговоренні питань з охорони праці?

4. Хто може бути членом комісії з охорони праці?

Тема 1.5. Навчання з питань охорони праці

План

1. Умови організації навчання з питань охорони праці.

2. Навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб.

3. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.

4. Стажування дублювання та допуск до роботи.

Література:[2] 54-63;;

[3] с. 175-178;[4] 57-65.

1. Умови організації навчання з питань охорони праці

Навчання та систематична підвищення рівня знань працівників з охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці і забезпечення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму на виробництві.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання з охорони праці є НПАОП 0. 00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Вимоги Типового положення є обов’язковим для виконання всіма державними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і суб’єктами господарської діяльності.

Нагляд за дотриманням даного Типового положення здійснюють органи державного нагляду за охороною праці, а контроль — служба охорони праці центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та підприємств.

2. Навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб

Навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб проводиться під час прийняття на роботу і періодично один раз на три роки.

Керівники підприємств та їх заступники (чисельність понад 1000 працівників) проходять навчання та перевірку знань у Головному навчально-методичному центрі державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Керівники підприємств чисельністю менше 1000 працівників і працівники служби охорони праці проходять навчання в галузевих навчальних закладах. Інші посадові особи проходять навчання на підприємстві.

Посадові особи, а також фахівці з охорони праці підприємства, де стався нещасній випадок (професійне отруєння) повинні протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці, якщо комісія з розслідування встановила факт порушення ними нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

Усі працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої допомоги при нещасних випадках, а правил поведінки при виникненні аварійних ситуацій, пожеж чи стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

— з усіма працівниками, яких приймають на постійну чи

тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи, попереднього місця роботи та посади;

— з працівниками інших підприємств, які прибули на підприємство для виконання роботи;

— з учнями та студентами, які будуть проходити на підприємстві практику.

Проводить інструктаж працівник служби охорони праці в кабінеті охорони праці, або приміщенні, що спеціально обладнане з використанням сучасних технічних засобів навчання за програмою розробленою службою охорони праці з врахуванням специфіки виробництва.

Запис про проведення інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається службою охорони праці.

Первинний інструктаж проводить керівник структурного підрозділу на робочому де працівник буде працювати. Під час проведення інструктажу працівника ознайомлюють:

— правилами експлуатації одиниці устаткування;

— характеристикою, особливостями та правилами зберігання матеріалів які використовуються на технологічному процесі;

— правилами електро- та пожежної безпеки на робочому місці.

Оформляється інструктаж в протоколі, який повинен бути зброшурований, прошнурований, сторінки пронумеровані.

Повторний інструктаж проводиться з групою працівників одної спеціальності в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, що діють в галузі з врахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

— на роботах з підвищеною небезпекою та шкідливими умовами праці — 1 раз на три місяці;

— для решту робіт — 1 раз в півроку.

Пазаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці, або в кабінеті охорони праці:

— при введенні в дію нових, або переглянутих нормативно-правовими актами з охорони праці;

— при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування;

— при порушенні працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці що привели до аварій, травм, пожеж тощо;

— при перерві у роботі виконавця роботи більше ніж на 30 днів для робіт з підвищеною небезпекою. А решту понад 60 календарних днів.

Оформлення інструктажу аналогічно до первинного, але вказується причина проведення інструктажу.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

— при ліквідації аварій, стихійного лиха;

— при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформляються наряд-допуск, розпорядження, або наказ.

Допуск до роботи проводиться після перевірки знань.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду допуску цільовий інструктаж реєструється в наряді допуску, а в журналі реєстрації інструктажів — не обов’язково.

Особливості проведення та реєстрація інструктажів наведені в таблиці.

Проведення та реєстрація інструктажів з охорони праці

Вид інструктажу	Місце проведення	Особа. яка проводить інструктаж	Запис про проведення інструктажу
Вступний	Кабінет охорони праці	Працівник служби охорони праці	Журнал реєстрації інструктажу
Первинний	На робочому місці	Безпосередній керівник роботи (начальник цеху, майстер дільниці) або особа, яка використовує найману працю	Журнал реєстрації інструктажів на робочому місці, або наряді допуску
Повторний	На робочому місці, або в кабінеті охорони праці
Позаплановий
Цільовий	На робочому місці

Дата добавления: 2014-12-16