Вимоги до обслуговуючого персоналу

До електротехнічного персоналу належать особи, які обслуговують і експлуатують електроустановки. Для електротехнічного персоналу встановлено п’ять кваліфікаційних груп з електробезпеки, які будуть виконувати роботу згідно кваліфікації:

І група присвоюється особам, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки. Але мають елементарне уявлення про небезпеку ураження електричним струмом. Для працівників І групи стаж роботи не нормується.

ІІ група. Особи цієї групи повинні бути елементарно ознайомлені з електроустановками, чітко уявляти небезпеку ураження струмом, знати основні заходи безпеки вміти надати першу допомогу при ураженні електричним струмом.

ІІІ група. Особи, що належать до цієї групи повинні знати будову електричних установок та вміти їх обслуговувати.

ІV група. Особи цієї групи повинні мати відповідну освіту, знати правила експлуатації електроустаткування, знати схеми та обладнання своєї дільниці, вміти навчити персонал інших груп правил безпеки.

V група Особи цієї групи повинні вміти організувати безпечне виконання робіт та здійснювати нагляд в електричних установках будь-якої напруги.

Питання для самоперевірки

1. Які вимоги в нормативних документах передбачені до технологічного обладнання?

2. Перелічити фактори, які впливають на організацію робочого місця.

3. Дати характеристику параметрів, які впливають на організацію робочих місць.

4. Вплив параметрів технологічного процесу на безпеку праці.

5. Види ураження електричним струмом. Фактори, які впливають на ступінь ураження електричним струмом.

6. Заходи та засоби на попередження дії струму на людину.

7. Як класифікуються приміщення за ступенем ураження струмом?

Тема 3.3. Безпека при експлуатації систем

під тиском

План

1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском.

2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.

3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.

4. Контрольно - вимірювальні прилади, і запобіжні пристрої:

— замірна, або замірно-регулююча структура;

— запобіжні пристрої;

— прилади вимірювання тиску, температури і вимірювання рівня води.

5. Безпека при експлуатації котельних установок і компресорів.

6. Безпека при експлуатації балонів.

Література [2] с.205-228;

[4] с.185-198.

1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском

До систем що працюють під тиском відносяться:

— парові та водогрійні котли;

— балони та цистерни для транспортування зріджених стиснутих і розчинених газів;

Основна небезпека полягає в тому, що при можливому руйнуванні посудини, може створитися вивільнення енергії що приведе до фізичного вибуху.

Заходи безпеки:

— допуск осіб, які досягли 18 річного віку;

— підготовка обслуговуючого персоналу в спец, навчальних закладах;

— перевірка знань персоналу щорічна;

— забезпечення робочих місць інструкціями;

— призначення відповідальної особи.

2. Причини аварій вибухів балонів з газами:

— дефекти та неточності при виготовленні;

— перевищення тиску внаслідок заповнення понад норму;

—- нагрівання балонів сонячними променями;

— падіння та удари;

— швидкий відбір газу з балонів;

— попадання масла на вентиль.

Причини аварій парових і водогрійних котлів:

—- різке зниження рівня води;

— перевищення робочого тиску;

— порушення технологічних режимів і правил експлуатації.

До основних причин аварій та вибухів компресорних установок належать:

— дефекти при виготовленні, чи ремонті;

— порушення режимів експлуатації, незадовільний нагляд.

3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском

Посудинами, що працюють під тиском, називаються герметично закриті ємності, які призначені для здійснення в них хімічних та теплових процесів, а також для зберігання та перевезення стиснених зріджених і розчинених газів та рідин.

Такі посудини належать до об'єктів з підвищеною небезпекою, тому на них поширені ДНАОП 0.00.1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».

Заходи безпеки:

— посудини повинні бути зареєстровані в експертно-технічних центрах (ЕТЦ);

— технічне опосвідчення (зовнішнє, внутрішнє, гідравлічне випробування).

4. Контрольно-вимірювальні прилади, і запобіжні пристрої

ДНАОП 0.00.1.08-94 «Правила будови і безпечної експлуатації парових водогрійних котлів» встановлюють вимоги до проектування, будови встановлення, ремонту і експлуатації парових котлів.

Кожен котел реєструється в органах Держнаглядохоронпраці, піддається технічному опосвідченню (1 раз в 4 роки) в процесі експлуатації потрібно дотримуватися технологічних режимів.

Компресорні установки, з метою безпеки, обладнуються запобіжними пристроями і контрольно-вимірювальними приладами (термометр, теплове реле, манометр, запобіжними клапанами, фільтрами.

5. Безпека при експлуатації котельних установок і компресорів

При експлуатації балонів (азот, повітря, кисень, сірководень, аміак, бутан та ін. Потрібно задовольняти наступні вимоги:

— дотримання правил наповнення транспортування зберігання балонів;

— запобігання помилкового наповнення балонів;

— опосвідчення балонів підприємствами та станціями наповнення;

— зберігання згідно вимог ДНАОП 0.00-1.07-94 в спеціальних складах.

Питання для самоперевірки:

1. Які системи працюють під тиском?

2. Основні причини аварій та нещасних випадків при експлуатації систем під тиском.

3. Заходи безпеки при експлуатації компресорів та балонів.

4. Причини аварій при користуванні балонами з газом.

5. Вимоги до обслуговуючого персоналу при користуванні системами під тиском.

Тема 3.4. Заходи безпеки при переміщенні

вантажів

План

1. Класифікація вантажів за ваговими категоріями.

2. Класифікація вантажів за ступенем небезпеки.

3. Причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.

4. Безпека внутрішньо цехового транспорту.

Література [2] с.249-252;

[3] с.201-211; [4] c.207-216.

1. Класифікація вантажів за ваговими категоріями

Механізація найбільш важких та трудомістких робіт, до яких в першу чергу належать вантажно-розвантажувальні роботи, є одним з найважливіших завдань охорони праці. За ваговими категоріями вантажі поділяються на три групи:1 — масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібно штучні, і такі, що перевозяться навалюванням; 2 — масою від 80 до 500 кг; 3 — масою понад 500 кг.

Відповідними нормативними актами встановлені норми вантажів для перенесення вручну:

— для чоловіків — 50 кг і допускається 80 кг;

— для жінок — 10 кг при чергуванні х іншою роботою і 7 кг при постійній роботі;

— для юнаків та дівчат 16—17 років відповідно 14 та 7 кг;

— 17—18 років відповідно16 та 8 кг.

2. Класифікація вантажів за ступенем небезпеки

Вантажі, які є небезпечними за своїми властивостями відповідно до ГОСТ19433-81 поділяються на чотири групи:

1 — малої небезпеки (продукти харчування, аркушевий папір тощо)

2 — небезпечні за своїми розмірами (великогабаритне поліграфічне устаткування);

3 — пилові та гарячі (цемент, крейда. вапно);

4 — небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні і радіоактивні).

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, необхідно нанести знак безпеки (вибухає, займається, окисник, отрута і т. д.).

3. Причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

Вантажно-розвантажувальні роботи можна умовно поділити на три групи:

— ручні роботи щодо піднімання та переміщення вантажу;

— підіймання та перевезення за допомогою механічних пристосувань (візків, спусків, лебідок, домкратів та блоків);

— піднімання та перевезення вантажів за допомогою спеціальних машин та механізмів (ліфтів, електрокар, конвеєрів та автонавантажувачів).

Для кожної групи характерні свої небезпеки що можуть привести до нещасних випадків, але основними є: непідготовленість персоналу; порушення правил складування, транспортування та правил експлуатації певних механізмів.

4. Безпека внутрішньоцехового транспорту

Внутрішньо цеховий транспорт призначений для перевезення в межах цеху, дільниці. сировини, півфабрикатів та готової продукції та відходів виробництва.

Транспортні засоби можна поділити на певні групи. Найбільш поширеними є вантажні ліфти при користуванні якими виникають певні небезпеки, які пов’язані з порушенням правил експлуатації. Ліфти повинні бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці. Їх не можна перенавантажувати, з прикладанням сили відкривати двері, кабіна повинна бути освітленою. До обслуговування ліфтів допускаються особи не молодші 18 років, які закінчили спеціальні курси і отримали посвідчення.

Ручні вантажні візки повинні бути стійкими. Мати справні рами, платформи без перекосів та надійно закріплені колеса. Вантажі повинні мати висоту не більше 1,5 м і складені за габаритами візка.

Конвеєри повинні мати надійне огородження всіх рухомих частин, аварійні вимикачі, захисне огородження та світлову, або звукову сигналізацію.

Рольганги, похилі та гвинтові спуски в приймальній частині необхідно оснащувати обмежувачами із гасниками швидкості. Рольганги, які розміщені на висоті більше 1м, похилі та гвинтові спуски повинні мати огородження з обох боків по всій довжині. Відстань між роликами повинна бути такою, щоб під час переміщення вантажу він опирався не менше ніж на три ролики. В місцях поворотів рольгангів потрібно встановлювати запобіжні бортики висотою 0,12 —1,3 м. Кут нахилу повинен бути таким, щоб швидкість руху вантажу не перевищувала 3 м/с.

Питання для самоперевірки

1. Як класифікуються вантажі за ваговими категоріями та ступенем небезпеки?

2. Які основні правила безпечної експлуатації ліфтів?

3. Які транспортні засоби належать до внутрішньо цехового транспорту та яким чином забезпечується їх безпечна робота?

Розділ 4. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Тема 4.1. Організація роботи з пожежної безпеки

План

1. Основні нормативні документи пожежної безпеки.

2. Причини виникнення пожеж.

3. Небезпечні та шкідливі фактори пов'язані з пожежами.

4. Загальні принципи організації пожежної безпеки.

Література: [2] с.297-302;

[3] с.296-300; [4] с.305-310.

1. Основні нормативні документи пожежної безпеки

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку", та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку», прийнятий 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

2. Небезпечні та шкідливі фактори пов'язані з пожежами

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів згорання. Так при горінні пінополіуретану та капрону утворюється ціанистий водень (синильна кислота), при горінні вініпласту — хлористий водень та оксид вуглецю, при горінні лінолеуму — сірководень та сірчистий газ і т. д. Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст в повітрі оксиду вуглецю. Так, в підвалах, шахтах, тунелях, складах його вміст може становити від 0,15 до 1,5%, а в приміщеннях — 0,1—0,6%. Слід зазначити, що оксид вуглецю — це отруйний газ і вдихання повітря, в якому його вміст становить 0,4% —смертельне.

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадки його безпосередньої дії на людей досить нечасті. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200—1400 °С і у людей, що знаходяться у зоні пожежі випромінювання полум'я можуть викликати опіки та больові відчуття. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум'я приблизно складає К=1,6Н, де Н — середня висота факелу полум'я в метрах. Наприклад, при пожежі дерев'яного будинку, висотою до гребеня покрівлі 8 м, ця відстань буде близько 13 м.

Небезпека підвищеної темпера ту ри середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згорання може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60 °С вже є життєво-небезпечною для людини.

Дим являє собою велику кількість найдрібніших часточок які не згоріли речовин, що знаходяться у повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу).Крім того, у

задимлених приміщеннях внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім не можливо. Так, при значній задимленості приміщення видимість предметів, що освітлюються лампочкою потужністю 20 Вт, складає не більше 2,5 м.

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21%). При цьому втрачається координація рухів, появляється слабість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей та трубопроводів J небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ. Люди, що перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками.

Руйнування будівельних конструкці й відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів. При цьому люди можуть одержати значні механічні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій. До того ж, евакуація може бути просто неможливою, внаслідок завалів евакуаційних виходів та руйнування шляхів евакуації.

Паніка, в основному, спричинюється швидкими змінами психічного стану людини, як правило, депресивного характеру в умовах екстремальної ситуації (пожежі). Більшість людей потрапляють в складні та неординарні умови, якими характеризується пожежа, вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки щодо цього. Коли дія факторів пожежі перевищує межі психофізіологічних можливостей людини, то остання може піддатись паніці. При цьому вона втрачає розсудливість, її дії стають неконтрольованими П неадекватними ситуації, що виникла. Паніка — це жахливе явище, здатне призвести до масової загибелі людей.

Дата добавления: 2014-12-16