Сутність соціального партнерства

Соціальне партнерство

ТЕМА 11

11.1. Сутність соціального партнерства.

11.2. Суб'єкти соціального партнерства.

11.3. Принципи ефективного функціонування системи соціального партнерства.

Розглянемо словосполучення „соціальне партнерство”?

„Соціальне” – значить суспільне, стосовно до життя людей і їхніх відносин у суспільстві. „Партнер” (від французького слова партія) – учасник спільної діяльності. Отже, соціальне партнерство (СП) стосовно регулювання соціально-трудових відносин у загальному плані – це спільна діяльність уряду, підприємців і профспілок, спрямована на узгодження інтересів і вирішення проблем, насамперед, у соціальній і виробничій діяльності людей.

Ступінь розвинутості соціального партнерства залежить від ряду факторів:

• ступінь демократизації управління виробництвом. Так, найсприятливіші умови для розвитку соціального партнерства виникають завдяки децентралізації управління, віднесення до компетенції колективів підприємств розв'язання більшості соціально-трудових проблем, розширення прав областей, регіонів і міст;

• рівень життя більшості населення і ступінь диференціації доходів.

Основною метою соціального партнерства на рівні суспільства є досягнення загального блага, яке виражається такими показниками:

• зростання продуктивності праці має перевищувати зростання середньої заробітної плати;

• збільшення валового національного продукту;

• удосконалення техніки, технології виробництва, науково-технічний прогрес;

• підвищення рівня життя населення.

Основу цивілізованих відносин, що складаються між партнерами, повинні становити принципи, вироблені Міжнародною організацією праці (МОП). Виділимо основні з них:

1. загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості;

2. ненадання в якій-небудь країні працівникам людських умов праці є перешкодою для інших країн, що бажають поліпшити становище трудящих;

3. свобода слова і свобода об'єднання є необхідними умовами постійного прогресу.

4. усі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи і достоїнства, стійкості в економіці і рівних можливостей.

5. повна зайнятість і підвищення життєвого рівня

Щодо третього принципу Конвенція МОП визначає чотири основні гарантії:

• Робітникі і службовці мають право на вільне об'єднання без попереднього дозволу, беручи до уваги зазначені умови.

• Профспілкові організації й організації роботодавців мають право установлювати свої правила, вибирати своїх представників, організовувати свою адміністрацію і діяльність, а також формулювати свої програми.

• Організації мають право засновувати федерації і конфедерації.

• Організації мають право бути філіями міжнародних організацій трудящих і роботодавців.

Дата добавления: 2014-12-16