Облік депозитних операцій

Банк відкриває клієнту строковий, або ощадний, депозитний ра­хунок на підставі таких документів:

— депозитної угоди;

— картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для під­приємств);

— паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).

Депозитна угода укладається між банком і підприємством. Вона засвідчує право комерційного банку керувати залученими від юри­дичних і фізичних осіб грошовими коштами і право вкладників отримувати в чітко визначений строк суму депозиту та відсотків за користування ним. В угоді зазначається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність випла­ти відсотків, порядок повернення депозиту і відсотків після закін­чення строку зберігання, відповідальність сторін, умови розірвання угоди. В угоді проставляється номер відкритого особового депози­тного рахунка.

Підписана депозитна угода передається в бухгалтерію. Усі осо­бові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депози­тному відділі банку. Датою відкриття депозитного рахунка є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.

Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підприєм­ства мають право перерахувати кошти на депозитний рахунок тіль­ки з поточного рахунка. Фізичні особи можуть внести кошти готів­кою або перерахувати з поточного рахунка. Операції щодо залу­чення коштів відображаються певними проводками (табл. 5).

Згідно з угодою можуть бути передбачені додаткові надходжен­ня грошей на депозитні рахунки; їх облік відображається бухгал­терськими проводками, що розглянуті вище.

Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів, наприклад, пенсійних, для зараху­вання заробітної плати та ін. Для обліку цих операцій складаються бухгалтерські проводки.

Таблиця 5

Дата добавления: 2014-12-16