Правила для специфічних потоків відходів

За останні роки на європейському рівні були прийняті ряд директив, регулюючих окремі (специфічні) категорії відходів. Ці директиви відносяться до наступних напрямів: пакувальні відходи; зношені автомобілі; батареї; електричне і електронне устаткування; відходи видобувної промисловості.

Всі ці Директиви відображають ієрархію управління відходами, позначену в РДВ, де пріоритет надається запобіганню/зменшенню виробництву специфічних відходів, а відновлення і переробка розглядається як другий з кращих варіантів.

Інша загальна межа цих директив полягає в тому, що напрями відходів, регульовані ними, повинні оброблятися окремо і для них вказані специфічні цілі по відновленню і переробці.

Переробка це повторний процес виробництва для того, щоб відновити первинний продукт, або для переробки в інший продукт, але виключає переробку в енергію.

На противагу РДВ спеціальні директиви не розглядають переробку і відновлення енергії як рівноцінні варіанти, але встановлюють мінімальні цільові показники з переробки, таким чином, віддаючи перевагу цьому способу як «ціннішому» при використанні матеріалів у якості ресурсів.

За допомогою спеціальних вимог директив поховання вищезгаданих видів відходів на наземних звалищах дуже обмежене.

Директива європейського Парламенту і Ради 2006/66/ЄC від 6.09.2006 р. «Про відпрацьовані акумулятори, батареї і інші хімічні дже-рела струму», стосується витягання акумуляторних батарей з устаткуван-ня, що підлягає утилізації на території держав-членів європейського союзу.

Директива № 2002/96/ЄС європейського Парламенту і Ради ЄС від 27.01.2003 р. про відходи від електричного і електронного устаткування (перша директива WEEE - Waste Electrical and Electronic Equipment), якою передбачається спеціальне маркірування та організація окремого збору даного виду відходів на всіх рівнях з метою не припустити змішування з іншими видами відходів. Пріоритетним напрямком поводження з такими відходами є повторне використання.

Директива № 2002/95/ЄС європейського Парламенту і Ради ЄС від 27.01.2003 р. про обмеження деяких небезпечних речовин в електричному і електронному устаткуванні (друга директива WEEE). Такими небезпечними речовинами вважаються важкі метали (ртуть, кадмій, свинець, шестивалентний хром) та полібромовані біфеніли, полібромовані біфенілефіри. Держави-члени ЄС повинні гарантувати, що з 1 липня
2006 р. нове електроустаткування, що надходить до ринку, не буде містити таких небезпечних речовин.

Директива по відпрацьованому електричному і електронному устаткуванню – одна з найбільш пізніх з числа вузькоспрямованих директив по відходах.

Електричним і електронним устаткуванням називається таке, для належної роботи якого необхідний електричний струм або електромагнітні поля, а також устаткування, призначене для генерування, передачі і вимірювання таких струмів і полів і розроблене для використання при напрузі змінного струму менше 1000 V і постійного струму, – менше
1500 V. Під дію директив потрапило різне устаткування: телекому-нікаційне і IТ-устаткування (копіювальна техніка, ноутбуки, принтери), електричні і електронні інструменти.

Директива по відпрацьованому електричному і електронному устаткуванню вказує, що країни-члени повинні стимулювати розробку і виробництво електричного і електронного устаткування з урахуванням можливостей демонтажу і відновлення, зокрема, повторного використання і переробки устаткування, його компонентів і матеріалів.

Країни-члени повинні прийняти належні заходи для того, щоб мінімізувати викидання устаткування, що відслужило, в суміші з несортованими міськими відходами і досягти високого рівня роздільного збору такого устаткування. Директива зобов'язує країни-члени створювати системи, що дозволяють кінцевому користувачеві і дистриб'юторам повертати устаткування безкоштовно, визначає мінімальний показник роздільного збору устаткування від домогосподарств в кількості 4 кг в середньому на 1 жителя на рік. Переробка повинна, як мінімум, включати вилучення рідин. Директива встановлює також цільові показники по переробці і відновленню, які змінюються залежно від категорії устаткування (табл. 2.3).

Директива по пакувальних відходах (94/62/ЄС, 2001/171/ЄС, 2004/12/ЄС, 2005/20/ЄС). Пакувальні відходи включають відходи від всіх продуктів, вироблені з матеріалів будь-якої природи, і використовувані для надання форми, захисту, зручності повернення, доставки і презентації товарів, від сировини і до готової продукції, від виробника до споживача.

Таблиця 2.3 – Цільові показники по переробці і відновленню

електричного та електронного обладнання

Електронне обладнання	Переробка	Відновлення
Крупна побутова техніка Автоматичні розподільники	75 %	80 %
Устаткування ІТ та телекомунікацій Споживче устаткування	65%	75 %
Дрібна побутова техніка Освітлювальне устаткування Інструменти Іграшки, устаткування для спорту та дозвілля Інструменти моніторингу та контролю	50 %	70 %
Газорозрядні лампи	80 %	-

Країни-члени повинні, насамперед, забезпечити зменшення кількості пакувальних відходів (наприклад, шляхом обмеження упаковки споживчих товарів), повинні стимулювати повторне використання і відновлення/переробку пакувальних відходів і дотримувати квоти по відновленню/переробці. Країни-члени повинні запроваджувати заходи для створення систем, що забезпечують:

а) повернення і/або збір використаної упаковки споживачем або іншим кінцевим користувачем, або вилучення з певного потоку відходів для подальшого переспрямування по найбільш прийнятному шляху управління відходами;

б) повторне використання або відновлення, зокрема переробку упаковки і/або її збір, для того, щоб виконувалися завдання Директиви (табл. 2.4).

Табл. 2.4 – Цільові показники по переробці і відновленню

пакувальних відходів

Режим переробки	Параметри	Квота з 31.12.2008 р.
Відновлення	Загальна кількість	min. 60 %
Переробка	Загальна кількість	min. 55 % - max. 80 %
Переробка	Скло	min. 60 %
Переробка	Папір	min. 60 %
Переробка	Метали	min. 50 %
Переробка	Пластмаси	min. 22,5 %
Переробка	Деревина	min. 15 %

Директива по зношених автомобілях (2000/53/ЄС, 2002/525/ЄС). Директива регулює питання зношених, «викинутих автомобілів», закликає економічних діячів скорочувати кількість викинутих автомобілів шляхом повторного використання ресурсоцінних матеріалів, усунення небезпечних речовин з автомобілів, і включення в дизайн автомобіля все більшого числа відновлюваних матеріалів. Крім того, Директива встановлює заборону на використання певних матеріалів у конструкціях або запчастинах автомобілів, встановлює вимоги по збору і переробці зношених автомобілів. Двома базовими нововведеннями Директиви є наступні: 1) система безкоштовного повернення зношених автомобілів,обов’язкова для дотримання виробниками і іншими економічними суб'єктами (з 1.01.2007р. обов'язкова для всіх автомобілів); 2) цільові показники по відновленню і переробці зношених автомобілів.

Директива зобов'язує країни-члени приймати необхідні заходи для забезпечення: створення суб'єктами економіки систем прийому зношених автомобілів і, наскільки це технічно доцільно, використаних частин, вилучених при ремонті пасажирських автомобілів; створення адекватної кількості пунктів прийому на своїх територіях.

Всі непридатні до використання автомобілі мають бути направлені в авторизовані пункти по переробці. У відповідності з рішенням комісії від 19.02.2002 р. про мінімальні вимоги до свідоцтва про знищення транспортного засобу, що видається згідно зі статтею 5(3) Директиви європейського Парламенту і Ради 2005/53/ЄС про транспортні засоби, строк експлуатації яких завершився, зношений автомобіль тільки тоді може бути знятий з обліку, коли представлений сертифікат про знищення як свідоцтво того, що автомобіль був переданий в авторизований пункт по переробці і буде їй підданий (розібраний, очищений, подрібнений і перероблений) відповідно до вимог Директиви. Країни-члени, в яких не передбачена процедура зняття з обліку, повинні іншим способом забезпечити інформування компетентних органів про те, що непридатний автомобіль досяг пункту переробки.

З 1.01.2006 р. частка переробки і відновлення для всіх автомобілів повинна складати 85%. Протягом того ж часу частка повторного використання і переробки має бути підвищена мінімум до 80% в середньому на автомобіль на рік. Ці показники збільшені до 95% і 85% відповідно до 1.01. 2015 р.

Дата добавления: 2014-12-16