Правила специфічних режимів переробки відходів

Директиви спрямовані на регулювання процесів переробки відходів встановлюють мінімальні вимоги до належної переробки певних видів відходів.

Для досягнення певного природоохоронного рівня переробки відходів рекомендується зближення законодавства країн-партнерів з базовими директивами по переробці відходів, Директивою по наземних звалищах і Директивою по спалюванню відходів.

Директива по наземних звалищах № 99/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. Директива по наземних звалищах націлена на сприяння дотриманню ієрархії способів поводження з відходами і тому забороняє захоронення певних видів відходів на наземних звалищах (такими відходами є, наприклад, рідкі відходи, медичні відходи, вибухонебезпечні відходи та інші). Таким чином, вона обмежує варіанти для розміщення відходів на наземних звалищах.

Найважливіше полягає в тому, що країнам-членам необхідно сформулювати стратегію, метою якої стане зменшення потоку відходів, що розкладаються біологічним шляхом, на наземні звалища. Директива встановлює наступні цілі:

- спрямування міських відходів, що біорозкладаються, на наземні звалища, має бути зменшено до певної пропорції від загальної кількості (за вагою) таких відходів, вироблених у 1995 р. або за будь-який інший попередній рік, за який є стандартизована інформація Євростату: до 75% на 16.07.2006 р.; до 50% на 16.07.2009 р.; до 35% на 16.07.2016 р.

- країни-члени, які в 1995 р. (або за будь-який інший попередній рік, за який є стандартизована інформація Євростату) складували більше 80% міських відходів на наземних звалищах, можуть відстрочити виконання цих цілей на період, що не перевищує чотири роки;

- однією з головних цілей і вигод від зменшення обсягів сміття, що біорозкладається, на наземних звалищах, є скорочення емісії метану – важливої причини парникового ефекту і набагато шкідливішого для клімату, чим CO₂;

- Директива по наземних звалищах забороняє розміщення цілої серії відходів на наземних звалищах: на наземних звалищах можуть бути розміщені тільки відходи, що пройшли обробку (за винятком інертних відходів); обробка повинна зменшити кількість відходів або їх шкідливість для здоров'я і НС;

- Директива по наземних звалищах встановлює законні стандарти для наземних звалищ; якщо ці вимоги не дотримуються, наземне звалище має бути закрито; Директива визначає 3 види звалищ, які повинні відповідати різним вимогам: наземні звалища інертних відходів (категорія 0); наземні звалища для безпечних відходів (категорії I і II); наземні звалища для небезпечних відходів (Категорія III і IV).

Крім того, Директива містить вимоги по ліцензуванню, технічному обслуговуванню, закриттю і подальшому обслуговуванню звалищ. Як наслідок Директиви, наземні звалища, що не відповідають базовим вимогам (тобто наявність твердої основи, що запобігає забрудненню ґрунтових вод фільтратом), мають бути закриті і по відношенню до них мають бути виконані вимоги з подальшого обслуговування.

Директива по спалюванню відходів 2000/76/ЄС європейського Парламенту та Ради, прийнята 4.12.2000 р. Метою Директиви по спалюванню відходів є запобігання або максимальне обмеження негативного впливу на НС, викликаного спалюванням сміття, особливо забруднення за рахунок емісії в атмосферу, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води.

Директива по спалюванню відходів встановлює граничні допустимі величини викидів для установок, що спалюють відходи.

Директива наказує, що жодна споруда по спалюванню відходів не може здійснювати даний вид діяльності без наявності на те спеціального дозволу. Заява на отримання дозволу повинна містити опис заходів, які гарантують, що:

- споруда розроблена, обладнана і діятиме так, щоб були враховані вимоги даної Директиви, пов'язані з категоріями відходів, що підлягають спалюванню;

- тепло, що виділяється при спалюванні або сумісному спалюванні безпечних і небезпечних відходів, відновлюється в максимально можливому ступені, наприклад, шляхом одночасного одержання теплової і електричної енергії, генерації технологічної пари або опалювання району;

- залишки процесу мають бути мінімізовані за кількістю і за шкідливістю, та, по можливості, використані повторно;

- викид забруднювальних речовин здійснюватиметься відповідно до національного законодавства України і законодавства ЄС.

Директива перераховує подальші вимоги, необхідні для отримання дозволу, наприклад, сміттєспалювальний завод повинен працювати в такому режимі, щоб досягти такого рівня спалювання, при якому вміст шлаків і зольного залишку був би менше 3% або втрата їх при займанні була б менше 5% від сухої ваги матеріалу. Більше того, Директива визначає вимоги до процесу спалювання (мінімальні температури для небезпечних і безпечних відходів, обробка газів, і т. д.).

Директива встановлює гранично допустимі величини концентрацій ЗРу викидах та стічних водах, що утворюються при їх очищенні (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 – Допустима концентрація забруднювальних речовин

у викидах при спалюванні відходів

Забруднювальна речовина	Концентрація, мг/м^3
Пил
SO2
HCl
HF
CO
NOx	200-400
Cd, Tl	0,05
Hg	0,05
Сума: ванадій, вісмут, кобальт, марганець, мідь, миш'як, нікель, олово, свинець, хром.	0,5
Діоксини, фурани	1•10^-7

Для цього директива передбачає ряд вимог до сміттєспалювальних заводів. Зокрема, вони повинні розроблятися, будуватися, обладнуватися і використовуватися так, щоб викиди в повітря забруднювальних речовин не перевищували ліміти, вказані в Додатку V до Директиви:

Ці вимоги мають бути перевірені на предмет відповідності Директиві по інтегрованому контролю і запобіганню забрудненню, яка свідчить, що великій кількості типів сміттєспалювальних печей і заводів по сумісному спалюванню відходів необхідно видавати дозвіл на здійснення діяльності після аналізу на предмет найкращих наявних технологій.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття «відходи»?

2. За якими ознаками проводиться класифікація відходів?

3. Які основні нормативні документи складають законодавчу базу з питань поводження з відходами?

4. Які існують загальнодержавні та регіональні програми поводження з відходами?

5. Поясніть термін «система управління відходами»?

6. Які існують рівні управління відходами?

7. Назвіть основні методи управління відходами?

8. Як обчислити розмір екологічного податку за розміщення відходів?

9. Які існують заходи економічного стимулювання діяльності у сфері поводження з відходами?

10. Що відноситься до інформаційних інструментів поводження з відходами?

11. У чому полягає паспортизація відходів та місць поводження з ними?

Дата добавления: 2014-12-16