Механізми управління відходами 3 страница

Підвищення ефективності управлінської діяльності в сфері поводження з відходами неможливе без застосування інформаційних та комунікаційних технологій, використання інформаційних інструментів управління відходами – засобів морального впливу на виробників та споживачів матеріальних благ, створення та використання яких пов’язано з утворенням та розміщенням відходів у НС.

Найбільш поширеним серед інформаційних інструментів управління відходами є екологічне маркірування продукції.

В загально прийнятому розумінні маркірування продукції – це набір інформації, що супроводжує продукт та надає споживачеві інформацію, яку неможливо одержати, просто оглянувши товар. Мета маркірування – допомога в прийнятті обґрунтованого рішення щодо придбання товару в місці його продажу, користуючись наявною інформацією.

Екологічне маркірування продукції – це знаки, які ставляться на упаковку продукції виробником, що пройшов спеціальну експертизу, підтвердив тим самим високу якість та екологічну безпеку товару. Існує 3 типи екологічного маркірування (залежно від інформації, яка відображається):

- про екологічність продукції або послуги в цілому, що враховує весь життєвий цикл її виробництва;

- про екологічність окремих властивостей продукції або послуги; сюди також відносяться знаки, які відображають відсутність речовин, що приводять до зменшення озонового шару Землі; знаки на предметах споживання, що відображають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для довкілля, і багато інших;

- інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування (біо/органік).

Найбільш відомими знаками екологічного маркірування, що стосуються відходів, є «Зелена крапка», «Петля Мебіуса», знак пластика, що переробляється та «Перекреслений контейнер»:

Знак «Зелена крапка», який означає, що компанія-виробник дає гарантію прийому і вторинної переробки маркірованого пакувального матеріалу, ставиться на пакувальних матеріалах з 1990 р. і використовується у Німеччині, Франції, Бельгії, Ірландії, Люксембурзі, Австрії, Іспанії, Португалії і інших країнах.

Трикутник з трьох стрілок - «Петля Мебіуса» означає, що матеріал, з якого виготовлена упаковка, може бути перероблений, або що упаковка частково або повністю виготовлена з вторинної сировини.

Знак пластика, що переробляється, ставиться на всіх видах полімерних упаковок. Пластикова упаковка підрозділяється на 7 видів пластмас, для кожного з яких існує свій цифровий символ, що наноситься виробником з метою інформування щодо типу матеріалу, можливостях його переробки і для спрощення процедури сортування перед відправкою пластмаси на переробку і вторинне використання. Усередині трикутника розташовується цифра, що позначає тип пластмаси, а під ним – літерна абревіатура типу пластика.

Знаком «Перекреслений контейнер» маркірується електронна техніка і він свідчить про те, що викидати цей предмет у сміттєвий контейнер у жодному випадку не можна, оскільки електронні відходи дуже небезпечні для здоров'я людей і забруднюють довкілля. Цей знак зараз ставлять не лише на електронну техніку, але і на інші види товарів, що не можна викидати разом із звичайним сміттям.

Останніми роками в сфері інформаційного управління відходами все частіше використовуються такі інструменти як засоби інформаційної підтримки прийняття рішень. Базовими компонентами інформаційного середовища, що забезпечує достовірність, прогнозованість і керованість стану системи поводження з відходами, є наступні групи програмно-технічних розробок:

- бази даних на відходи, технології, ресурси;

- бази знань про рівні управління (транспортний, технологічний, маркетинговий, адміністративний) і типи заходів (видалення, утилізація, переробка);

- технології підтримки прийняття експертних рішень при комплексній оптимізації завдань оперативного, поточного та перспективного планування щодо поводження з відходами;

- бази даних на учасників ринку відходів, включаючи осіб, зацікавлених в інвестиціях або фінансуванні проектів у сфері поводження з відходами.

Також до інформаційного інструментарію управління відходами відносять і інструменти морально-етичного впливу та переконання, а саме: освіта та виховання; доступність інформації; навчання; суспільний тиск; переговорні процеси; добровільні угоди (угоди, що укладені в результаті переговорів; добровільні програми).

На підставі таких інструментів інтерналізація (процес перенесення зовнішніх екологічних витрат на того, хто їх заподіяв) стурбованості і відповідальності щодо вирішення проблеми відходів в індивідуальний процес прийняття управлінських рішень здійснюється безпосередньо чи побічно за допомогою застосування форм тиску або переконання при умові широкої інформованості всіх кіл суспільства про стан справ у сфері поводження з відходами. Для ефективного використання даного інструментарію управління засобами підтримки стають публікації, статті, буклети, web-сайти. Так, наприклад, різноманітна інформація про стан справ у сфері поводження з відходами, технології та досвід вирішення питань щодо скорочення їх впливу на довкілля постійно друкується в науково-практичному журналі «Твердые бытовые отходы», спеціалізованому інформаційно-аналітичному журналі «Рециклинг отходов», міститься на сайтах «Мир отходов» (www.waste.com.ua), «Все об отходах!» (www.waste.org.ua), «Ассоциация Рециклинга Отходов» (www.rosaro.ru), корпоративному сайті ООО «РАФ-ПЛЮС» (www.rav.com.ua), галузевому порталі «Вторичное сырье» (www.recyclers.ru) тощо. Крім того, з метою підвищення рівня кваліфікації фахівців з управління відходами провадяться науково-практичні конференції, зокрема, такі як Міжнародні конференції «Сотрудничество для решения проблемы отходов», Конференції Міжнародної асоціації з твердих відходів (ISWA) та багато інших.

Досить новим інформаційним інструментом управління відходами, що використовується у Великобританії, є місцеві та регіональні клуби з мінімізації відходів. Метою реалізації цієї програми є впровадження більш досконалих методів управління відходами в компаніях, що відбувається шляхом навчання, консультацій, розповсюдження спеціальних керівних матеріалів і персонального консультування на місцях. Крім того, у компаніях-учасницях програми проводяться спеціалізовані семінари, а для отримання порад та інструкцій (як можна скоротити кількість відходів) функціонує спеціальна телефонна лінія та Internet-форум.

Велике значення і роль у здійсненні інформаційного супроводу управління відходами належить рекламі та PR-заходам.

Реклама – це специфічна галузь соціальних масових комунікацій між рекламодавцями та різними групами населення, за допомогою яких здійснюється активний вплив і формування відповідного мислення та бачення у цільовій аудиторії тобто конкретних споживачів, яким адресується рекламний продукт. Завдання реклами – інформувати, переконувати та нагадувати, отже, будь-які засоби донесення інформації щодо поводження з відходами до масової аудиторії, а саме, радіо, телебачення, газети, журнали, рекламні плакати, виставки, ярмарки, природоохоронні акції, конкурси тощо стають дієвими інформаційними інструментами управління відходами.

Результат впливу реклами виявляється протягом тривалого часу, тому вона розглядається як довгострокове капіталовкладення в майбутній прибуток від реалізації рекламних заходів у сфері управління відходами.

Політика PR («паблик рілейшнз») спрямована на здійснення поступового діалогу органів влади, відповідних комунальних служб з громадськістю через систему комунікативного зв’язку та співпрацю з громадськими організаціями.

Суттєва різниця між рекламою і PR визначається так: «Реклама – це ваша плата. Паблик рілейшнз – це ваші прохання». Тому завдання PR у сфері управління відходами пов’язане насамперед із просуванням ідей, поглядів, а зрештою, і формування світогляду споживача щодо покращення екологічного стану довкілля. Громадська думка, перш за все, формується за допомогою пропаганди, а PR-заходи повинні супроводжуватися діалогом з громадськістю, досягненням згоди при прийнятті відповідних рішень щодо управління відходами, прозорливістю спільних дій і їх широким висвітленням у ЗМІ, а також створенням позитивного іміджу влади, комунальної служби чи будь-якої фірми, яка займається питаннями управління відходами.

Наприклад, за кордоном скорочення муніципальних відходів, насамперед, спрямовано на зміни у використанні упаковки, яка складає 50% обсягу всіх відходів, що утворюються в споживчому секторі.

Отже, як пакуються товари, значною мірою залежить від споживчих переваг покупців, які, в свою чергу, формуються рекламою. Тому найважливішим напрямком управління відходами виступають просвітницькі програми міської влади та громадських організацій, в яких повинні бути відображені наступні рекомендації:

- уникати непотрібної упаковки;

- віддавати перевагу упаковці багаторазового використання;

- купувати товари у більш легкій упаковці та товари, що продаються великими обсягами;

- віддавати перевагу упаковці, яку можна повторно використовувати або переробляти;

- віддавати перевагу упаковці із вдруге перероблених та/або екологічно нешкідливих матеріалів.

Крім того, розмаїтість пакувальних матеріалів ускладнює організацію їх вторинного використання та переробки, тому в деяких країнах запроваджено обмеження на різноманітність упаковок; наприклад, у Данії та Норвегії дозволені до застосування не більше 20 типів пляшок для напоїв.

Звичайно, ми розглядаємо далеко не всі інструменти управління відходами, що використовуються в природоохоронній практиці. Проте, навіть зробленого огляду достатньо, щоб склалося уявлення про можливості та обмеження кожної групи інструментів.

Сильними сторонами адміністративно-контрольних інструментів є те, що вони, будучи доведені до економічних агентів, служать простим, напряму діючим засобом досягнення потрібного рівня якості довкілля, а також зручні для контролю з боку органів екологічного управління.

Слабкими сторонами адміністративно-контрольних інструментів являються:

- недостатня дієвість щодо стимулювання інновацій та досягнення більш високих, ніж встановлено нормативними документами, показників якості довкілля;

- утруднення можливості гнучкого реагування суб’єктів господарювання на розвиток кризових ситуацій та творчого відношення до своїх екологічних обов’язків.

Перевагами економічних інструментів управління відходами є:

- висока ефективність економії екологічних витрат;

- здатність до формування стійких стимулів скорочення забруднення довкілля, тим самим, і до впровадження науково-технічних інновацій;

- посилення гнучкості екологічного управління та забезпечення умов щодо самостійного визначення суб’єктами господарювання природоохоронної стратегії;

- забезпечення можливості фінансування природоохоронних заходів.

До недоліків економічних інструментів відносять такі:

- складність точного завдання початкового рівня емісійних платежів та обумовлена цим невизначеність досягнення кінцевих природоохоронних результатів;

- висока чутливість до інфляційних процесів, що вимагає постійного коректування рівня платежів;

- ризик зниження конкурентоспроможності продукції, в тому числі й на міжнародних ринках, внаслідок високих сукупних екологічних витрат.

Позитивними рисами інформаційних інструментів управління відходами виступають:

- здатність забезпечення бізнесу стратегічних переваг у результаті послаблення адміністративно-командного тягаря та одержання нових екологічних компетенцій, які відсутні у конкурентів, а також тактичних виграшів, зокрема, за рахунок розширення можливостей щодо пошуку більш ефективних природоохоронних рішень та/або передачі споживачам інформації про їх екологічно відповідальну поведінку;

- можливість реалізації регулюючими органами своїх функцій у найменш конфронтаційній формі та з мінімальними витратами, включаючи скорочення витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративних рішень, що приймаються.

Недоліками інформаційних інструментів управління відходами є:

- втрата конфіденційної інформації внаслідок її попадання до конкурентів або в ЗМІ;

- високий рівень витрат щодо переговорів та адміністрування контролю за їх виконанням тощо.

2.5 Паспортизація відходів та місць поводження з відходами,

Дата добавления: 2014-12-16