Європейська Комісія: формування, склад, повноваження

Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.

З 1974 р встановилася практика нарад на вищому рівні глав держав та урядів країн-членів Співтовариств.

Сучасний Європейська Рада - вищий політичний орган Європейського Союзу, в якому інтереси держав представлені безпосередньо главами даних держав (президентами чи прем'єр-міністрами). У нього зазвичай входить і Голова Єврокомісії. Таким чином, чисельність Європейської Ради становить 28 осіб.

Єдиний Європейський Акт 1986 передбачив скликання Європейської Ради два рази протягом півроку, можливі також надзвичайні збори.

Європейська Рада розглядає наступні групи питань: стратегічні питання розвитку Союзу з метою вироблення генеральної лінії політичної інтеграції; питання зовнішньої політики і безпеки.

Європейська Рада дає Союзу необхідний імпульс для його розвитку і визначає загальні політичні напрями та їх пріоритети. Він не здійснює законодавчі функції.

Рішення Європейської Ради мають в основному політичний, а не юридичний характер.

За Лісабонським договором Євроради отримав повноваження на видання юридично зобов'язуючих рішень з питань зовнішньої політики і перегляду окремих положень установчих документів у зв'язку з розширенням складу Євросоюзу або створенням нових інститутів Союзу.

Рішення Ради приймаються одноголосно чи консенсусом. З деяких питань передбачено вирішення кваліфікованою більшістю (в цьому випадку голосують тільки представники держав, а присутній на засіданні Голова Єврокомісії не голосує).

Засідання проходять або в Брюсселі, або в державі, представник якого очолює в даний час Рада Європейського союзу. Засідання тривають два дні.

У 2009 р за Лісабонським договором створена посада Президента Європейського Союзу. Президент обирається кваліфікованою більшістю складу Європейської Ради терміном на 2,5 року. Він наділяється повноваженнями щодо керівництва роботою Європейської Ради, інформує Європейський Парламент про роботу Європейської Ради і забезпечує представництво Союзу в цілому на міжнародній арені.

Європейська Комісія - головний виконавчий орган Європейського Союзу. До 2001 р чисельність Комісії становила 20 осіб. Великі держави - Великобританія, Німеччина, Італія, Іспанія і Франція - призначали по 2 комісара. Інші - по 1. З 2001 р по Ніццького договору кожна держава-член представлено в Комісії одним комісаром, призначеним даними державою. Призначення кожного комісара схвалюється всіма державами-членами.

Лісабонський договір передбачає зниження чисельності Комісії, але тільки з 2014 р Чисельність Комісії буде скорочена до числа 2/3 від кількості країн-членів Європейського Союзу. Від 27 країн, якщо складу Союзу залишиться колишнім, в Комісії будуть представлені 18 осіб. Члени Комісії будуть обиратися за принципом рівної ротації між державами-членами з урахуванням демографічних і географічних умов все держав.

Кандидатура Голови Комісії пропонується Радою ЄС і обирається Європарламентом на 2,5 роки з правом подальшого переобрання. Голова Європейської Комісії пропонує список країн-членів Комісії. Рада Європейського Союзу голосує за твердженням цього списку за принципом кваліфікованої більшості, керуючись тільки своєю думкою про «спільну компетентності» та «європейської відданості» осіб, запропонованих до складу Комісії. Призначення набирає чинності після вотуму довіри Європейського Парламенту. При цьому Парламент не може відвести якусь одну кандидатуру із запропонованого складу Комісії. Якщо комісія не отримує вотум довіри, формується її новий склад. Надалі при винесенні Європейським парламентом вотуму недовіри («резолюції осуду») Комісія також йде у відставку у повному складі.

Європейськими комісарами можуть бути тільки громадяни держав-членів. Термін повноважень комісарів становить 4 роки, повноваження можуть бути відновлені.

Кожен комісар відповідає за конкретну сферу діяльності Європейської Комісії. Розподіл сфер діяльності здійснюється за угодою між членами Комісії за провідної ролі голови. Вся робота Комісії здійснюється під керівництвом Голови. Він же веде засідання комісії.

Засідання Європейської Комісії проходять при закритих дверях.

Рішення з усіх питань приймаються простою більшістю. Часто використовується «письмова методика», яка передбачає, що якщо на отриманий проект від членів Комісії протягом певного часу не надходило заперечень, документ вважається прийнятим.

У підготовці рішень Комісії велике значення мають контакти з комітетами. У зв'язку з цим передбачені: комітетська консультативна процедура, комітетська управлінська процедура, комітетська регулятивна процедура.

Структурними підрозділами Комісії є Генеральний директорат (дирекції) на чолі з Генеральним директором, який підпорядковується відповідному члену Комісії. Генеральна дирекція подразделена на дирекції, а вони - на сектори. Існує ряд спеціалізованих служб при Комісії, в т.ч.Юридична служба, яка консультує з правових питань та представляє Комісію у юридичних процедурах, Статистична служба, Служба перекладів та ін., А також Комітети радників. діяльність комісарів забезпечують також допоміжні служби Комісії. Кожен член Комісії має штат допоміжних співробітників - кабінет.

Рішення щодо кадрових призначень в рамках спеціалізованих і допоміжних служб приймаються самою Комісією з урахуванням принципу, що всі держави-члени повинні мати свою частку постів.

Дата добавления: 2014-12-16