У дошкільному віці

Довільна пам'ять і етапи її розвитку

Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності

Вид діяльності	Вік
Гра	2,7	2,9	2,0	1,5
Праця	3,5	3,6	3,9	2,9
Слухання оповідання	4,2	4,4	4,8	3,5
Лабораторний дослід	4,6	5,1	5,6	3,8

Як свідчать дані таблиці, кількість мимовільно утри­маних у пам'яті слів збільшується з віком дітей в усіх ви­дах діяльності; найефективнішим для збільшення лекси­ки є слухання оповідання (крім 3-річних дітей); найменш ефективне — запам'ятовування в лабораторних умовах.

У маленьких дітей ще немає настанови на запам'ятову­вання запропонованого матеріалу. Тільки після 5-ти років вони починають уважно розглядати матеріал, який необ­хідно запам'ятати, намагаються групувати слова, малюн­ки, застосовуючи різні прийоми для їх запам'ятовування і відтворення.

Мимовільне запам'ятовування в дошкільному дитинс­тві зазвичай дуже точне, а зафіксована в пам'яті інформа­ція зберігається довго. Не втрачає мимовільна пам'ять сво­го значення і в наступні роки.

Формування довільної пам'яті відбувається на основі ро­зумового розвитку дитини. Передумовами її виникнення є: успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльнос­ті; формування у дітей дій, для яких необхідна характерна для довільного запам'ятовування орієнтація на майбутнє і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворен­ня. Такі дії зумовлюють у дитини вимоги дорослих, наприк­лад, виконати доручення не зараз, а через деякий час, роз­повісти про побачене на прогулянці; певний рівень мовного розвитку (вироблення вміння у мовленні діяти з уявлюваними речами). Завдяки цим передумовам дитина спочатку вчиться запам'ятовувати чи пригадувати за ініціативою до­рослих, потім поступово сама стає ініціатором.

Довільна пам'ять — процес запам'ятовування і відтворення ма­теріалу, що передбачає свідому постановку мети та вимагає во­льових зусиль.

Вона починає формуватися у середньому дошкільному віці. Ранні її прояви спостерігаються в запам'ятовуванні умов сюжетно-рольової гри, без якого неможливе успішне виконання дитиною взятої на себе ролі. У грі вона за­пам'ятовує значно більше слів, ніж за вимогою дорослого.

Оволодіння довільними формами пам'яті охоплює кілька етапів.

1. Виокремлення завдань запам'ятати, пригадати за відсутності в практиці дитини необхідних для цього прийомів. Завдання пригадати вона виокремлює раніше, ос кільки часто від неї чекають саме пригадування, відтворення того, що вона раніше сприймала або робила. Завдання запам'ятати виникає на основі досвіду пригадування, усвідомлення дитиною, що, не запам'ятавши, вона не змо­же відтворити того, чого від неї чекають.

2. Використання прийомів запам'ятовування і прига­дування внаслідок підказок дорослих. Дорослий, даючи дитині доручення, пропонує його повторити, запитуючи про що-небудь, спрямовує пригадування дитини запитан­нями: «А що далі?», «А що він сказав?» тощо. Прийом повторення формує запам'ятовування. Дитина найшвид­ше оволодіває ним, тому її довільне запам'ятовування спо­чатку переважно механічне. Від повторення вголос вона переходить до повторення пошепки, про себе. Поступово вчиться осмислювати, зв'язувати матеріал, використову­вати ці зв'язки з метою запам'ятовування.

3. Усвідомлення необхідності спеціальних дій за­пам'ятовування, оволодіння умінням використовувати у них допоміжні засоби. Дитина розуміє, що потрібно за­пам'ятати, тому послуговується різними прийомами, спо­собами, щоб досягти цієї мети.

Пам'ять 3—4-річних дітей проходить три рівні розвит­ку: 1) відсутність мети запам'ятати і пригадати; 2) наяв­ність мети за несформованості способів, спрямованих на її здійснення; 3) поєднання мети запам'ятати, пригадати із застосуванням способів досягнення цього.

До завершення дошкільного періоду мимовільна па­м'ять залишається провідною. Довільне запам'ятовування і відтворення діти використовують порівняно рідко — ко­ші цього потребують відповідні завдання або вимагають дорослі (табл. 4.2).

Мимовільне запам'ятовування під час активної розу­мової роботи над матеріалом у дошкільному дитинстві про­дуктивніше, ніж довільне. Наприклад, діти, які без мети запам'ятати розкладали картинки відповідно до зображе­них предметів (для саду, для кухні тощо), запам'ятовува­нні їх значно краще, ніж діти, які розглядали ті самі кар­тинки із завданням запам'ятати. Однак мимовільне за­пам'ятовування, не пов'язане з виконанням активних дій сприймання і мислення, є менш тривалим, ніж довільне.

Для розвитку довільної пам'яті у дітей дошкільного ві­ку необхідно: розвивати їхню мимовільну пам'ять, яка є неновою для наступного довільного відтворення (важливо, щоб було чим користуватися, що згадувати); спонукати щ гину до відтворення спочатку під час виконання нею практичних доручень у грі, а потім — у навчальній діяльності; ставити перед дітьми завдання, вправляти їх у запам'ятовуванні, тренувати їхню пам'ять у діяльності; навчати різних способів запам'ятовування, звертаючи особливу увагу на розвиток логічної пам'яті.

У дошкільному віці дуже важливо спрямувати дитину на довільне запам'ятовування, донести до її свідомості не­обхідність у ньому, навчити спеціальних прийомів за­пам'ятовування.

Дата добавления: 2014-12-16