Питання для обговорення. Питання для повторення

План

Питання для повторення

1. У якому сенсі людини виступає як об’єкт предметно-практичної діяльності?

2. Яке значення має ціле покладання у процесі людської життєдіяльності?

3. Яким чином співвідносяться поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»?

4. Які основні риси та форми прояву діяльності особистості?

5. Як співвідносяться поняття «діяльність» та «активність»?

6. Які підходи існують у розумінні проблеми взаємовідносин душі і тіла людини?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Діяльність – основа формування особистості.

2. Біосоціальна сутність людини.

3. Дух, душа і тіло у філософії на різних етапах її розвитку.

4. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії

5. Людина – найвища цінність суспільства.

6. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 11, 13, 16, 17.

Додаткова література: 4, 5, 10, 11, 12, 14, 15, 21, 22, 35, 49, 55, 56, 59, 61, 66, 67, 69, 78.

Семінарське заняття № 23-24

Тема 20: Соціальна філософія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- основні підходи до розуміння суспільства;

- форми організації суспільного буття;

- суспільство як цілісну систему, що саморозвивається;

- рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку;

- роль науки у розвитку техніки і суспільства.

1. Основні підходи до розуміння суспільства.

2. Форми організації суспільного буття.

3. Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності.

4. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

5. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.

6. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу.

7. Гуманістична міра прогресу, його незворотність.

Методичні рекомендації

Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм.

Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення:

- окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку;

- та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів.

- сукупність усіх соціальних організмів, що існували й існують на земній кулі, тобто все людство в цілому.

- суспільство певного типу взагалі, наприклад, феодальне, індустріальне.

Надзвичайна складність і високий динамізм суспільного життя створюють для суспільствознавців чимало труднощів;

- визнання за неможливе пізнання його законів, відмова від законопошуковості й перехід до опису фактів, пояснення суспільства як системи факторів, що взаємодіють (Р.Арон, М.Вебер, М.Ковалевський, У.Ростоу та ін.).

- пошук теоретичних моделей, які б адекватно відтворювали природу і сутність соціального (Платон, Аристотель, Конфуцій, Н.Макіавеллі, Х.Ортега-і-Гасет) й триває і досі.

- пізнання на базі системного підходу (Л.Деман, К.Маркс, Парсонс, Ю. Хабермас, Н.Луман).

Розпочинаючи аналіз другого питання потрібно акцентувати увагу на відмінності термінів «суспільство» та «спільнота», яка визначається як форма спільного буття чи взаємодії людей, пов’язаних спільним походженням, мовою, долею та поглядами.

Суспільство – це надзвичайно складна, динамічна, багатоелементна система, сукупність взаємозв’язків цих елементів має назву «соціальна структура суспільства». Розуміння суті останньої передбачає виділення з величезної різноманітності структурних елементів суспільства тих і таких, що мають сталий і визначальний для його розвитку характер. До елементів соціальної структури можна віднести:

- людину – одиничне;

- людей (класи, нації, соціальні групи, раси, касти, стани, колективи, професійні групи тощо).

Поняття «суспільство» потрібно відрізняти від понять «народ», «нація» та «держава».

Народ – це форма спільноти людей, пов’язаних, насамперед, мовою та культурою, а також походженням.

Нація – це форма організації життя одного народу (чи декількох близьких), пов'язана з державністю, економічними, політичними та духовними відносинами людей.

Держава – основана на праві і законі форма організації життя народів і націй, продукт історичного розвитку людської цивілізації. Всі ці поняття взаємоперетинаються і зумовлюють розуміння одне одного.

Завершити розмову потрібно аналізом трьох основних підходів до пояснення суспільного упорядкування:

- натуралістичного;

- ідеалістичного;

- матеріалістичного.

При розгляді третього питання слід звернути на основні аспекти, які повинні бути розглянуті:

- суспільство і природа як підсумки об’єктивної реальності;

- функціонування суспільства як природно-історичний процес;

- географічне середовище і його роль в житті суспільства;

Відносини суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Щоб зрозуміти і дослідити матеріальну систему «суспільство – природа», необхідно враховувати всю сукупність зв’язків, взаємовпливів і взаємовідносин, що утворилися й існують у географічній оболонці Землі.

Значний науковий інтерес становить питання про сферу взаємодії суспільства і природи. В сучасній науковій літературі ця сфера не має однозначної назви. Деякі автори називають її техносферою (А.Е.Ферсман), інші – біотехносферою (Ю.К. Плотніков), антропосферою (К.Н.Дьяконов), соціосферою (Е.В.Гірусов, А.Д.Урсул).

Одним із найважливіших понять соціальної філософії є поняття географічного середовища (від грецьких «гео» – Земля і «графо» – описую, пишу). як сукупності предметів живої і неживої природи, залучених на даному етапі розвитку суспільства у процес суспільного життя і які, таким чином, є необхідними умовами існування та розвитку суспільства. Людина постійно змінює і вдосконалює географічне середовище у відповідності з потребами розвитку суспільства.

Необхідно звернути увагу на геополітику – як політичну доктрину, яка абсолютизує роль географічного середовища у житті держави. Один із теоретичних засновників геополітики – німецький географ і етнограф Фрідріх Ратцель (1844-1904). Він розглядав народи (держави) як живи організми, які щоб жити і розмножуватись, мусять вести боротьбу за “життєвий простір”.

При вивченні четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що у соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища:

- об’єктивні суспільні суперечності;

- продуктивні сили;

- спосіб виробництва та обміну;

- розподіл праці;

- дії великих мас людей, народів;

- соціальні революції;

- потреби та інтереси;

- ідеальні мотиви тощо.

Чільне місце серед них займає інтерес, який є реальною причиною соціальних дій, подій, звершень, що стоять за безпосередніми спонуканнями, мотивами, помислами, ідеями індивідів, соціальних груп чи спільнот, які беруть участь у них.

Усі вони насамперед пов’язані з діяльністю людей. Найважливішою проблемою у широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб’єкта суспільного життя, яким виступає особистість, соціальні групи, етнічні спільноти

Аналізуючи п’яте питання необхідно враховувати, що зростання науки в суспільстві, її соціального престижу ставить високі вимоги знань про науку.

Сучасна наука досліджується у найрізноманітніших аспектах:

- політико-економічному;

- історико-науковому;

- наукознавчому;

- державознавчому;

- етичному;

- естетичному;

- прогностичному;

- психологічному тощо.

Необхідно підкреслити, що сучасна науково-технічна революція веде до подальшого усуспільнення праці. Але зараз цей процес стосується не лише форми праці, а й її змісту, внаслідок збільшення в праці людей питомої ваги цілепокладальних творчих, розумових функцій. Тим самим створюється передумова для подолання поділу праці на розумову та фізичну, що є глибинною технологічною причиною існування приватної власності на засоби виробництва та відчуження праці.

Наслідки науково-технічного прогресу далеко не однозначні, що знайшло своє відображення в концепціях інформаційного, індустріального та постіндустріального суспільства.

У зв’язку з цим надзвичайно актуальними стали проблеми етики науково-технічної творчості.

При вивченні шостого питання необхідно відзначити, що суспільне буття являє сукупність реальних, об’єктивно існуючих зв’язків, відносин, форм спілкування людей, що відбуваються в процесі освоєння ними сфери етнонаціонального, міжнаціонального, загальнолюдського.

Етносуспільне буття є саморегулюючою і самоорганізуючою системою, що проявляється у таких ознаках як:

- нерівномірність;

- не лінійність;

- відкритість;

- здатність до постійної перебудови внутрішньої структури відповідно до зміни умов.

Необхідно враховувати, що функціонування етносоціального буття передбачає утвердження діалектичної єдності, органічної цілісності само відтворюваних форм, об’єктивних, природно-історичних чинників детермінації, упорядкованих і неупорядкованих, стихійних взаємин.

Зверніть увагу, що ці дві групи чинників, детермінант виступають як:

- дві сторони одного процесу;

- вони надають усій системі цілісності і діалектичної сталості, спрямовуючи її розвиток і вдосконалення у певне русло.

Розкриваючи сьоме питання необхідно звернути увагу на те, що соціальна думка останньої чверті ХХ століття акцентувала увагу на виявленні особистісного сенсу прогресу, незвідного до поступової зміни соціальних форм устрою суспільства.

Увага приділяється передовсім питанням людського змісту соціальних структур і світоглядних позицій. Саме у даному контексті вирішується нині і проблема критерію суспільного прогресу, який вбачається в:

- положенні людини в суспільстві;

- рівні її свободи;

- соціальному самопочутті й цілісності особистості;

- ступені її індивідуалізації.

Людина постає у єдності її духовних і тілесних характеристик, а соціальний прогрес набуває статусу реального, коли сподівання людей стають фактом буття і свідомості переважної більшості населення.

У межах такого підходу особистість виступає як мета і критерій прогресу.

1. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

2. Чим відрізняється класичне розуміння історії від некласичного?

3. У чому проявляється роль особистості і видатної особистості в історії?

4. Якими факторами детерміновані виміри прогресивного розвитку у сучасному суспільстві?

Ключові поняття і терміни

суспільство спільнота

особистість соціальна група

нація народ

геополітика рушійні сили

суб’єкти суспільного розвитку інтерес

Дата добавления: 2014-12-17