Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вихідні ідеї А. Шопенгауера та С. Кіркегора




"Світ є моє уявлення": ось істина, яка має силу для кожного живого та пізнаючого єства, хоча лише людина може зводити її до рефлексивно-абстрактно! свідомості. Якщо вона це дійсно зробить, у неї зародиться філософський погляд на речі. Для неї тоді стає ясним та безсумнівним, що вона не знає ні сонця, ні землі, а знає лише око, яке бачить сонце, руку, що доторкується до землі, що оточуючий її світ існує лише як уявлення, тобто виключно у відношенні до іншого, до того, хто уявляє, яким і постає людина".

(А. Шопенгауер)

Оцініть, якою мірою дана теза А.Шопенгауера є незаперечною. Чи можна прийняти її без вагань? Як може оцінити цю тезу митець? Науковець? Яким є ваше до неї ставлення?

"Воля-внутрішня субстанція, серцевина будь-якої часткової речі і всього разом. Сліпою є воля в природі, явлена вона і в розсудковій поведінці людини, - тут колосальна відмінність у проявах, але сутність лишається незмінною... Оскільки те, чого бажає воля, завжди є життя, то все одно, чи сказати просто "воля" чи "воля до життя"... Воля як така є вільною; це випливає із того, що вона є річ - в- собі, опора будь-якого явища. Воля на всіх ступенях своїх проявів абсолютно позбавлена кінцевої мети і знаходиться у постійному прагненні, яке і є її сутністю... ".

(А. Шопенгауер)

Спробуйте чітко визначити найперші характеристики волі за А. Шопенгауером, дайте їм оцінку. Ознайомтесь із тим, як на основі свого вчення про дійсність А. Шопенгауер оцінює людське життя:

"Життя більшості людей - це лише постійна боротьба за саме це існування, і вони заздалегідь впевнені, що вийдуть із цієї боротьби переможеними. І те, що їх змушує проявляти впертість у цій тяжкій боротьбі, є не стільки любов до життя, скільки страх смерті, яка, проте, невідворотно стоїть за завісою і кожну мить може звідти вийти ".

(А.Шопенгауер)

Розкрийте зв'язок такого бачення життя із поняттям волі у А. Шопенгауера, поясніть, як із поняття волі випливає в цілому песимістичне бачення життя.

 

Ознайомтесь із провідними думками наступного засновника некласичної філософії - С. Кіркегора:

"Що я повинен робити? У чому полягає моє покликання? Де я? Що значить сказати світ? Яким є значення цього слова? Хто заманив мене сюди і полишив тут? Хто я? Як я опинився в цьому світі? Чому мене не спитали, чому не ознайомили із правилами та звичаями, а просто встромили в нього, ніби я був куплений у продавця душ? Як я опинився втягнутим у цю грандіозну справу, що називається дійсністю? Хіба це не справа вибору? Кому я можу пожалітися?".

(С.Кіркегор)

Оцініть той спектр питань, які мислитель вважає найпершими; куди й до якої проблематики вони спрямовані? В чому полягає їх новизна та оригінальність?

"Естетична стадія характеризується переживаннями, що потурають бажанням. На цій стадії індивід залишається пасивним спостерігачем... Естет, як бджола, перелітає із квітки на квітку; він завжди перебуває в пошуку нових переживань. Стик надає життю сенсу, йдучи обраним ним шляхом. Його життя постає осмисленим завдяки пристрасному втягненню у його життєвий проект. Перехід до релігійної стадії - це стрибок у невідоме... Лише за допомогою віри в Бога індивід знаходить порятунок в універсальному. У вірі людське відношення стає боговідношенням ".

(Г. Скірбекк, Н. Гільє)

Скільки стадій життєвого сходження виділяє С.Кіркегор? Що постає вирішальними характеристиками цих стадій? Докладно проаналізуйте останнє питання, використовуючи певні цитати із творів С. Кіркегора.

Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті

Опрацюйте наведені нижче фрагменти із творів О. Конта - засновника позитивізму - впливового напряму у філософії XIX та XX ст.

"Розглянуте спочатку в його найбільш старому та загальному смислі слова "позитивне" означає реальне у протилежність химерному, - істинно доступне нашому розуму та таке, що неодмінно виключає непроникнені таємниці, якими цей розум, переважно, займався у період дитинства... У другому значенні воно вказує на контраст між: корисним та непридатним... У своєму третьому значенні...це слово часто використовують для позначення протилежності між достовірним та сумнівним... Четверте... значення полягає у протиставленні точного заплутаному... Нарешті, слід відзначити п'яте застосування, коли слово "позитивне " використовується як протилежність негативному... Це слово вказує на найбільш важливу властивість нової філософії,., призначену не руйнувати, але організовувати...".

(О.Конт)

Вдумайтесь у наведені визначення позитивного, спробуйте точно визначити виправданість його введення у філософію як вихідного поняття. Які це могло потягнути за собою наслідки? Опрацюйте подальші тези позитивізму.

 

Інший напрям філософії XIX ст., який надихався пафосом створення наукової філософії, був марксизм. Опрацюйте деякі вихідні тези марксизму:

"Сучасний матеріалізм узагальнює найновітніші успіхи природознавства; він бачить в історії процес розвитку людства і ставить собі завдання відкрити закони руху даного процесу... Тепер уся природа пролягає перед нами як деяка система зв'язків і процесів, пояснена та осмислена у своїх основних рисах... Природа також має свою історію в часі... В обох випадках сучасний матеріалізм (що визнає нескінченність процесів розвитку) постає за суттю діалектичний та не потребує більше ніякої філософії, що стояла би над іншими науками... Із всієї попередньої філософії самостійне існування зберігає ще вчення про мислення та його закони — формальна логіка та діалектика. Все інше входить у позитивну науку про природу та історію".

(Ф. Енгельс)

"Філософи тільки у різні способи пояснювали світ, а завдання полягає в тому, щоби змінити його".

(К. Маркс)

"Наше розуміння історії, на відміну від ідеалістичного, не відшукує в кожній епосі яку-небудь категорію, а залишається на ґрунті реальної історії, пояснює не практику із ідей, а ідейні утворення із матеріальної практики. Внаслідок того воно приходить до результату, що всі форми і продукти свідомості можуть бути знищені не духовною критикою, а лише практичним знищенням реальних суспільних стосунків,... що не критика, а революція постає рушійною силою історії, а також релігії, філософії і будь-якої іншої теорії".

(К.Маркс, Ф.Енгельс)

Зверніть увагу на пряме протиставлення засновниками марксизму своєї позиції іншій - ідеалістичній; що таке в даному випадку матеріалізм, а що -ідеалізм? Враховуючи досвід XX ст. спробуйте аргументувати, чи можна матеріальними чинниками винищити певні ідеї? Чи можна погодитись із тим, що розвиток матеріальних відносин повністю визначає духовний розвиток суспільства?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-17; Просмотров: 1127; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.