Вихідні ідеї феноменологічної філософії

Приступаючи до ознайомлення із деякими положеннями феноменології Е. Гуссерля, врахуйте високий рівень абстрактності його міркувань (що суттєво ускладнює розуміння його текстів).

"Феноменологічний аналітик... споглядально проникає у ті феномени, які мова позначає відповідними словами, або заглиблюється у ті феномени, які являють собою наочну реалізацію досвідних понять... Завершена фіксація наукової мови передбачає завершений аналіз феноменів... Ми повинні питати у самих речей. Назад - до досвіду, до споглядання, яке лише й може надати нашим словам сенс...Істинний метод випливає із природи предметів, що підлягають дослідженню, а не із наших... суджень та уявлень".

(Е. Гуссерль)

Проаналізуйте наведені твердження; зверніть увагу на заклик філософа виходити із того, що надано нам у наших прямих зустрічах із дійсністю.

" Наш осягаючий, наш теоретично споглядальний розум ми спрямуємо на чисту свідомість у її абсолютному самобутті. Вона й буде тим, що залишиться із нами як розшукуваний "феноменологічний залишок " - не зважаючи на те, що ми "вимкнули ", або, краще сказати, помістили у дужки весь світ речей, живих істот, враховуючи і нас самих. Ми при тому нічого не втратили, проте отримали абсолютне буття, і це буття, якщо його правильно осмислити, приховує в собі всі світові трансценденції; воно конституює їх в собі... ".

(Е.Гуссерль)

Зверніть увагу на опис того, що отримало назву "феноменологічної редукції". Як ви можете пояснити, чому в чистій свідомості можна відшукати окреслення (однозначні, завершені) тих явищ, від яких відволікається феноменологічний аналіз?

А тепер зверніться до викладу провідних аспектів феноменології одним із провідних її послідовників - екзистенціалістом Ж.-П.Сартром.

"Явища, які розкривають суще, не постають ні внутрішніми, ні зовнішніми: вони просто адресують нас до інших явищ. Таким способом ми приходимо до ідеї феномена. Тим, що він є, він є абсолютно... Явище не підперте якимось сущим, що від явища відмінне; у нього є своє власне буття. Феномен є те, що себе виявляє... Усяка свідомість є свідомістю чогось. Але сказати, що свідомість є свідомістю чогось, значить визнати, що для свідомості немає буття поза суворим обов'язком бути виявляючою інтуїцією чогось, тобто трансцендентного (наданого) буття... Свідомість є буття, існування якого покладає сутність, і навпаки - вона є усвідомлення буття. Свідомість є буття, для якого в його бутті стоїть питання про її буття, оскільки це буття передбачає інше, німе вона, буття ".

(Ж.-П.Сартр)

Зверніть увагу на те, що нерозривний зв'язок свідомості і буття й постає для феноменологів методологічною установкою: якщо із свідомості не можна вилучити буття, то лише аналіз свідомості відкриває шлях до прояснень найперших засад буття. Спробуйте прояснити, чому стверджується, що феномен нічого не виявляє, окрім власного буття? Чому свідомість завжди передбачає те, до чого вона спрямована? Чому феноменологічну філософію вважають рішучим відходом від позиції наївного реалізму?

Дата добавления: 2014-12-17