Інтеграція національної акономіки України у світове господарство

Закономірним результатом розвитку міжнародної торгівлі й між­народного руху факторів виробництва стала економічна інтеграція.

Економічна інтеграція - це процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів, що набуває форми міждержавних угод й узгоджено регульований міждержавни­ми органами.

Економічна інтеграція характеризується такими ознаками, які в сукупності відрізняють її від інших форм економічної взаємодії країн:

1) взаємопроникненням й переплетенням національних вироб­ничих процесів, що приводять до зрощування відтворних процесів;

Національна економіка

2) широким розвитком міжнародної спеціалізації й кооперації у
виробництві, науці, техніці;

3) глибокими структурними змінами в економіці країн-
учасниць;

4) необхідністю цілеспрямованого регулювання інтеграційного
процесу, розробленні скоординованої економічної стратегії й полі­
тики;

5) регіональністю просторових масштабів інтеграції.
Переваги інтеграції для взаємодіючих сторін:

- забезпечення більш широкого доступу до всіх ресурсів: фінан­
сових, трудових, матеріальних, новітніх технологій, що дозво­
ляє виготовляти продукцію, розраховуючи на більш місткий
ринок;

- економічне зближення країн у регіональних межах, що ство­
рює привілейовані умови для фірм країн-учасниць економіч­
ної інтеграції, захищаючи їх від конкуренції з боку фірм третіх
країн;

- інтеграційна взаємодія, що дозволяє вирішувати найбільш го­
стрі соціальні проблеми.

Найбільшого розвитку інтеграційні об'єднання різного типу на­були в другій половині XX століття.

Міжнародна економічна інтеграція відображає сучасні тенденції інтернаціоналізації продуктивних сил та набуває різних форм, етапів і вимірів. Так, початкова інтеграція національних економік відбува­ється завдяки розвитку міжнародної діяльності відносно автоном­них економічних суб'єктів. У стадію часткової (локальної) інтеграції вступають для поширення форм міжнародного співробітництва, роз­витку діяльності ТНК, а стадії інституціонального поєднання досяга­ють при інтеграції у регіональні угруповання зі створенням органів наддержавного регулювання.

Залежно від ступеня зрілості інтеграції можна виділити п'ять етапів (рівнів) розвитку інтеграційних процесів, їм відповідають такі форми економічної інтеграції:

Перша форма - найпростіша. Країни ще тільки роблять перші кроки до взаємного зближення, між ними укладаються преференцій­ні торговельні угоди (двосторонні угоди між двома країнами або між уже існуючим інтеграційним угрупованням й окремою країною або групою країн).

Інституціональні форми інтеграції у світове господарство

Друга форма - зона вільної торгівлі. Скасування тарифних і не-тарифних бар'єрів у взаємній торгівлі й збереження національних митних тарифів у відносинах із третіми країнами.

Третя форма - утворення митного союзу. Припускається пого­джене скасування національних митних тарифів і введення загально­го митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання тор­гівлі відносно третіх держав.

Четверта форма - створення загального ринку. Країни-учасниці домовляються про свободу руху не тільки товарів і послуг, але й всіх факторів виробництва: капіталів, робочої сили, технологій.

П^ята форма - економічний союз - найвищий рівень інтеграції, або повна інтеграція. Припускається проведення єдиної економічної, валютної, бюджетної, грошової політики, введення єдиної валюти, за­снування органів наднаціонального регулювання усередині інтегра­ційного угруповання. Це найскладніша форма міждержавної еконо­мічної інтеграції, на базі економічних союзів створюються політичні союзи, які передбачають ліквідацію політичних кордонів між держа­вами. Прикладом є Європейський союз, що об'єднує 25 європейських

держав.

Інтеграція України у світову економіку передбачає пошук свого місця в системі міжнародного й насамперед загальноєвропейського

поділу праці.

До сприятливих факторів входження України у світове господар­ство можна віднести:

- геополітичне розташування між Західною Європою і Азією;

- наявність кваліфікованої й дешевої робочої сили, здатної до ви­
сококваліфікованої й наукоємної праці;

- багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні

умови;

- потенційно великий ринок товарів і послуг;

- значний науково-технічний потенціал національної економіки

України.

До несприятливих факторів входження України у світове госпо­дарство (або факторів, що гальмують процеси інтеграції України у світову економіку) відносять:

- певну відірваність від головних напрямів сучасного науково-
технічного і економічного розвитку (з розпадом СРСР);

Дата добавления: 2014-11-29