Нормування та вимірювання шуму

Шум це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, які виникають через коливальний рух частинок у пружних сере­довищах (твердих, рідких, газоподібних). Процес поширення ко­ливального руху в середовищі називають звуковою хвилею, яка ха­рактеризується частотою коливань, звуковим тиском та інтен­сивністю.

ГОСТ 12.1.003—76 шуми класифікує: по характеру спектру на широкосмугові (ширина безперервного спектру більш за одну октаву) і тональні (перевищення рівня октави більше 10 дБ); по тимчасових характеристиках - на постійні (рівень звуку за 8 годин змінюється не більше ніж на 5 дБА) і непостійні (рівень звуку за 8 годин змінюється більш ніж на 5 дБА). Непостійні шуми підрозділяють на ті, що коливаються в часі, переривисті і імпульсні.

Шум негативно впливає на організм людини в цілому, пер­шою чергою, на центральну нервову систему, викликаючи зни­ження рівня уваги, сповільнення реакції організму та прискорюю­чи втому.

Медичні дослідження показують, що тривалі дії інтенсивного шуму і вібрації на організм людини приводять до втрати слуху, розладу нервової системи і, як наслідок дозахворювань серцево-судинної системи або до появи професійних захворювань — шумової і вібраційної хвороби. Шум підвищує нервову напругу, уповільнює психічні і зорові реакції, є причиною швидкої стомлюваності і зниження продуктивності праці на 15...30 %.

Вплив шуму. Під впливом інтенсивного шуму (90...100дБА) знижується зорова реакція на 25%, знижується уважність водіїв машин, сповільнюються психічні реакції, з'являються головні болі і запаморочення, прискорюється процес стомлення, порушуються пульс, дихання і обмін речовин. З цих причин шум може сприяти виникненню виробничого травматизму.

Оскільки шум приводить до розладу нервової системи, поразки слухового аналізатора, він кінець кінцем приводить до хронічних захворювань нирок, кора головного мозку, до підвищеного кров'яного тиску, головних болів, спазмів судин серця і інших хвороб.

Слуховий аналізатор людини сприймав звукові коливання в інтервалі частот 16 - 20000 Гц. Звукові коливання з частотою нижче за 16 Гц (інфразвук) та понад 20 кГц (ультразвук) органа­ми слуху не сприймаються.

Ультразвук. Основними документами, що регламентують безпеку при роботі з ультразвуком, є ГОСТ 12.1.0011-89 «ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности» і ГОСТ 12.2.051-80 «Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности».

Генераторами ультразвука є ультразвукове технологічне устаткування і прилади. Під час їх роботи при частоті 20...70 кГц створюється нечутний вухом шум в 100......120 дБ. При перебуванні людини в полі ультразвукового генератора з'являються слабкість, головні болі, болі у вухах, порушується ритм роботи серця, відбувається розлад нервової системи, а при зіткненні з предметами і речовинами, в яких збуджені ультразвукові коливання, відбувається контактне опромінювання.

Контактна дія ультразвуку повинна виключатися засобами автоматизації та дистанційним керуванням. В разі необхідності використовують спеціальний інструмент з віброізолюючою рукояткою та захисні рукавиці.

Дата добавления: 2014-11-29