Параметри мікроклімату та прилади їх вимірювання

Людина постійно перебуває у взаємодії з навколишнім середовищем, що характеризується чистотою повітря і метеорологічними (мікрокліматичними) умовами.

Метеорологічні умови або мікроклімат у робочій зоні оказує великий вплив на працездатність і здоров'я людини. Параметри повітря у виробничих приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам та ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Організм здорової людини прагне зберегти температуру 36,6° при будь-яких умовах роботи. При зниженні температури повітря підсилюється тепловіддача тіла і людина починає відчувати холод. Надмірне охолодження організму (особливо при низькій температурі з підвищеною вологістю і сильним рухом повітря) призводить до різних простудних захворювань і зниження працездатності. При високих температурі і відносній вологості повітря тепловіддача утруднюється і виникає перегрів тіла людини, що призводить до теплового або сонячного удару.

При сприятливих метеорологічних і виробничих умовах тепловіддача шляхом випару через шкіру складає 25...20 % у тепловому балансі організму, а за рахунок легеневого подиху — 75...80 %. Тепловіддача при високій температурі повітря (34° і більш) відбувається головним чином через шкіру (80-85 %), а під час дихання — 20-15 %. При цьому у працюючих підвищується схильність до серцево-судинних і шлунково-кишкових захворювань, підсилюється стомлюваність, знижується продуктивність праці.

Умови праці з достатнім ступенем точності можна характеризувати оціночними показниками:

1) метеорологічних умов або мікроклімату на робочих місцях у виробничих приміщеннях, у кабінетах операторів і в кабінах комбайнів: температурою повітря, С°; відносною вологістю, %; швидкістю руху повітря на робочому місці, м/с; барометричним тиском, Па;

2) санітарно-гігієнічних умов виробництва: запиленістю і загазованістю повітря робочої зони в порівнянні з гранично допустимою концентрацією шкідливих речовин, мг/м³; встановлений­ СН 245—71; рівнем звуку, дБ; рівнем звукового тиску, дБ; віброшвидкістю і віброприскореннямробітників місць і органів управлінь відповідно у м/с і м/с² або їхнім рівнем дБ;

3) ефективності вентиляції приміщень, м³/год; опалення, кДж; освітленості робочих поверхонь, Лк;

4) наявності площ, об’єму санітарно-побутових приміщень і їхнього устаткування на одного працюючого.

Оптимальні і припустимі норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень у залежності від періоду року і категорії робіт встановлені ГОСТ 12.1.005—76. Періоди року приймають теплий, перехідний і холодний.

Дата добавления: 2014-11-29