Визнання ступенів. Додаток до диплому і його функції

Визнання ступенів в країнах ЄС здійснюється на засадах Ліса­бонської Конвенції з визнання (1997), яка дає наступні визначення: Кваліфікація з вищої освіти

Будь-яке звання, диплом або інше свідоцтво, що видане компетен­тним органом і засвідчує успішне закінчення програми з віщої освіти. Оцінка (індивідуальних кваліфікацій)

Письмова оцінка компетентним органом іноземних квачіфікацій, присвоєних окремій особі. Визнання

Формальне підтвердження компетентним органом якості інозем­ної освітньої кваліфікації для цілей доступу до навчання та/або здійснення фахової діяльності.

Таким чином, в країнах ЄС розрізняють два види визнання - академічне, яке надає право доступу до подальшого навчання / професійне, яке дає право власнику кваліфікації займати ті, чи інші посади.

Академічне визнання здійснюється університетами, згідно з принципом їхньої автономії, за допомогою мережі агенцій, функ­ція яких полягає в інформуванні суб'єктів визнання та сприяння ефективному і справедливому визнанню кваліфікацій на інституційному. національному і європейському рівнях.

Процедура професійного визнання в країнах ЄС суттєво зале­жить від категорії професії, на яку претендує фахівець, який отри­мав кваліфікацію в іншій країні. Всі професії в країнах ЄС поділяються на дві категорії - регульовані та нерегульовані.

Регульована професія відноситься до професій, діяльність з яких деяким способом регулюється законом або адміністративними правилами. Дана професія може бути регульована в одній країні і нерегульована в іншій. Відповідно, діяльність з нерегульованих професій не обмежується законом і адміністративними правилами.

Професійне визнання кваліфікацій з нерегульованих професій здійснюється виключно ринком праці. '

Регульовані професії у свою чергу поділяються на дві категорії - так звані "автоматичні" і ті, до яких здійснюється загальна схема визнання.

Визнання кваліфікацій з першої з названих категорій професій в країнах ЄС здійснюється автоматично, якщо кваліфікацію фахі­вець здобув в іншій країні ЄС. Таких професій всього сім:

• доктор: • фармацевт; • акушерка; • ветеринар;

• дантист; • медсестра; • архітектор.

Визнання кваліфікацій з інших регульованих професій здійс­нюється за так званою "загальною схемою", суть якої полягає в то­му, що визнання кваліфікацій, здобутих в інших країнах, здійснює компетентний фаховий орган на підставі заяви індивідуума, який претендує на здійснення фахової діяльності з конкретної регульо­ваної професії. Інформаційну допомогу індивідууму в цьому пови­нні надавати агенції NARIC-ENІС. При позитивному вирішенні пи­тання визнання компетентним фаховим органом претендент може здійснювати діяльність з професії, відносно якої він подавав заяву. Отримане визнання претендент не може здійснювати в інших цілях (наприклад, як академічне визнання чи визнання щодо здійснення діяльності з іншої регульованої професії).

В офіційних документах Болонського процесу з приводу ви­знання ступенів сказано наступне:

БОЛОНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ (1999)

Прийняття системи порівнянних ступенів, окрема, за допо­могою додатку до диплома, з метою полегшення працевлаш­тування громадян Європи і міжнародної конкурентоспро­можності європейської вищої освіти..

ПРАЗЬКЕ КОМЮНІКЕ (2001)

Міністри рішуче закликали університети й інші вищі навча­льні заклади використовувати всі переваги існуючого національного законодавства і європейських інструментів, націле­них на полегшення академічного і фахового визнання розділів курсів, ступенів і інших досягнень, так, щоб громадяни могли ефективно використовувати свої кваліфікації, уміння і нави­чки у всьому Європейському просторі вищої освіти. Міністри закликали існуючі організації і мережі типу NARJC і ENIC сприяти на інституційному, національному і європей­ському рівнях простому, ефективному і справедливому ви­знанню, що відбиває розмаїття кваліфікацій..

БЕРЛІНСЬКЕ КОМЮНІКЕ (2003)

Міністри підкреслюють важливість Лісабонської Конвенції про Визнання, яка повинна бути ратифікована усіма країна­ми-учасницями Болонського процесу та закликають ENIC та NARIC разом з компетентними національними властями продовжити впровадження конвенції

Вони поставили ціль, що кожен студент, що випускається з 2005 року повинен отримати додаток до диплому автома­тично та безкоштовно. Він повинен випускатися на пошире­ній європейській мові.

Вони закликають навчальні установи та роботодавців повні­стю використовувати додаток до Диплому для того, щоб використовувати переваги поліпшення прозорості та гнуч­кості систем ступенів вищої освіти, для поліпшення праце­влаштування та полегшення академічного визнання для на­ступної освіти.

Таким чином, ефективне визнання (академічне та професійне) кваліфікацій у Європейському просторі вищої освіти має здійсню­ватися за допомогою:

• запровадження системи порівнянних ступенів;

• активної роботи агенцій NARIC-EN1C;

• ратифікація Лісабонської конвенції всіма країнами Болонського процесу:

• запровадження додатків до дипломів.

Що ж таке Додаток до Диплома з погляду розробників струк­тури цього документу?

Додаток до Диплома (Diploma Supplement - DS) це документ, що додається до диплома про вищу освіту. Він призначений для поліпшення міжнародної прозорості і стимулювання академічного і професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, сертифі­катів і т.д.). Він описує характер, рівень, контекст, зміст і статус ку­рсу навчання, успішно завершеного індивідуумом, ім'я якого напи­сане на оригіналі кваліфікації, до якої додається DS. Додаток до Диплома не повинен містити ніяких, думок про цінність, тверджень про еквівалентність або пропозицій щодо визнання кваліфікації. Воно є гнучким необов'язковим інструментом, який сприяє скоро­ченню витрати часу, коштів і зусиль. Можлива його адаптація до місцевих потреб.

Додаток до Диплома видається національними закладами осві­ти відповідно до шаблонів, розроблених спільно Європейською Комісією - Радою Європи - робочою групою ЮНЕСКО, які його тестували і удосконалили.

Додаток до Диплома складається з восьми розділів (інформа­ція, що ідентифікує особу, яка одержала кваліфікацію, інформація, що ідентифікує кваліфікацію, інформація про рівень кваліфікації, інформація про зміст досягнутих результатів, інформація про фун­кції кваліфікації, додаткова інформація, сертифікація Додатку, ін­формація про національну систему вищої освіти). Інформація у До­датку надається з усіх восьми розділів. Якщо інформація не надана в якому-небудь з розділів, необхідно надати пояснення про причи­ну її відсутності. Заклади освіти повинні застосовувати до Додатку до Диплома таку ж процедуру ідентифікації, як і до самого диплома.

Опис національної системи вищої освіти, в рамках якої навча­вся індивідуум, позначений на оригіналі кваліфікації, має бути при­кладеним до DS. Цей опис надається Національними Інформацій­ними Центрами Академічного Визнання (NARICs); її можна знайти на наступній веб-сторінці: http://www. enic- naric.net

Дата добавления: 2014-11-29