Система основних задач, спрямованих на реалізацію головної мети управління інвестиційною діяльністю підприємства

Головна мета управління інвестиційною діяльністю	Основні задачі управління інвестиційної і діяльністю, спрямовані на реалізацію головної мети
Забезпечення максимізації добробуту власників підприємства поточному і перспективному періоді	1. Забезпечення достатньої інвестиційної підтримки високих темпів розвитку операційної діяльності підприємства.
2. Забезпечення максимальної прибутковості окремих реальних і фінансових інвестицій і інвестиційної діяльності підприємства в цілому при запланованому рівні інвестиційного ризику.
3. Забезпечення мінімізації інвестиційного ризику окремих фінансових і реальних інвестицій і інвестиційної діяльності підприємства в цілому при запланованій прибутковості
4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх і внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності.
5. Забезпечення формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимальної їх структури відповідно до прогнозованих обсягів інвестиційної діяльності.
6 Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності
7 Пошук шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства.

1. Забезпечення достатньої інвестиційної підтримки високих темпів розвитку операційної діяльності підприємства. Ця задача реалізується шляхом визначення потреби в обсягах інвестування для рішення стратегічних цілей розвитку операційної діяльності підприємства на окремих його етапах; забезпечення високих темпів розширеного відтворення внеоборотних операційних активів; формування ефективної і збалансованої інвестиційної програми підприємства на майбутній період.

2. Забезпечення максимальної прибутковості окремих реальних і фінансових інвестицій і інвестиційної діяльності підприємства в цілому при запланованому рівні інвестиційного ризик. Максимізація прибутковості інвестицій досягається за рахунок вибору підприємством найбільш ефективних (по показнику чистого інвестиційного прибутку) інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування. Вирішуючи цю задачу, необхідно мати на увазі, що максимізація рівня прибутковості (чистого інвестиційного прибутку) досягається, як правило, при істотному зростанні рівня інвестиційних ризиків, тому що між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Тому максимізація рівня прибутковості (прибутковості) інвестицій повинна забезпечуватися в межах припустимого інвестиційного ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками чи менеджерами підприємства з урахуванням менталітету їхнього інвестиційного поводження (відносини до ступеня ризику при здійсненні інвестиційної діяльності).

3. Забезпечення мінімізації інвестиційного ризику окремих реальних і фінансових інвестицій і інвестиційної діяльності підприємства в цілому при запланованій прибутковості. (якщо рівень прибутковості інвестицій заданий чи спланований заздалегідь). Така мінімізація рівня інвестиційного ризику може бути забезпечена шляхом диверсифікованості інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування; запобігання окремих видів інвестиційних ризиків і їх передачі партнерам по інвестиційній діяльності; при ефективних форм їхнього внутрішнього і зовнішнього страхування.

4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх і внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності. Найважливішою умовою забезпечення можливостей реінвестування капіталу виступає оптимізація рівня ліквідності сформованої підприємством інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) у розрізі складових її інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування). У даному випадку мова їде про оптимізацію, тому що максимізація рівня ліквідності інвестиційної програми (портфеля), як правило, супроводжується зниженням ефективності інвестиційної діяльності, а його мінімізація приводить до зниження можливостей інвестиційного маневру і втраті платоспроможності при порушенні фінансової рівноваги підприємства в процесі інвестування.

5. Забезпечення формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимальної їх структури відповідно до прогнозованих обсягів інвестиційної діяльності. Ця задача виконується шляхом збалансування обсягу приваблюваних інвестиційних ресурсів у всіх формах (грошової, товарної, нематеріальної) із прогнозованими обсягами інвестиційної діяльності підприємства в сфері реального і фінансового інвестування.

6. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Це пов'язано зі значним відволіканням у процесі інвестування фінансових засобів у великих розмірах і, як правило, на тривалий період. Крім того, грошові потоки по інвестиційній діяльності відрізняються істотною нерівномірністю. Тому, здійснюючи інвестиційну діяльність у всіх її аспектах, підприємство повинне заздалегідь прогнозувати, який вплив воно зробить на рівень фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, а також оптимізувати у цих цілях структуру капіталу, що інвестується й інвестиційні грошові потоки.

7. Пошук шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства.

Усі розглянуті задачі інвестиційного менеджменту найтіснішим чином взаємозалежні, хоча окремі з них носять різнонаправлений характер (наприклад, забезпечення максимізації прибутковості інвестицій при мінімізації інвестиційного ризику; забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності і забезпечення максимальної прибутковості інвестицій і т.п.). Тому в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для ефективної реалізації його головної мети.

2. Поняття інвестиційної стратегії та її роль в загальній стратегії розвитку підприємства (компанії, фірми).

Інвестиційна діяльність є тривалим процесом, що відбувається в умовах невизначеності. Ефективним інструментом перспективного управління інвестиційною діяльністю підприємства є інвестиційна стратегія. Інвестиційні ресурси визначають стратегію розвитку підприємства.

Інвестиційна стратегія – є системою довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, що визначаються загальними задачами його розвитку та інвестиційною ідеологією, а також вибором найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Процес розробки інвестиційної стратегії пов'язаний з попереднім виділенням об'єктів стратегічного управління підприємства. З позицій інвестиційного менеджменту виділяють звичайно три основні групи об'єктів стратегічного управління: інвестиційна діяльність підприємства в цілому; інвестиційна діяльність стратегічної зони господарювання; інвестиційна діяльність стратегічного інвестиційного центра.

Підприємство як об'єкт стратегічного інвестиційного управління являє собою відкриту комплексну систему, що інтегрує всі напрямки й форми інвестиційної діяльності різних структурних господарських його підрозділів.

Стратегічна зона господарювання являє собою самостійний господарський сегмент у рамках підприємства (організації), що здійснює свою діяльність у ряді суміжних галузей, об'єднаних спільністю попиту, сировини, що використовується або виробничої технології. Інвестиційна стратегія стратегічної зони господарювання виступає звичайно як самостійний (відносно автономний) блок у загальній системі стратегічного інвестиційного управління підприємством.

Стратегічний інвестиційний центр являє собою самостійну структурну одиницю підприємства (організації), що спеціалізується на виконанні окремих функцій або напрямків інвестиційної діяльності, що забезпечує ефективну господарську діяльність окремих стратегічних зон господарювання й підприємства в цілому. Інвестиційна стратегія таких центрів обмежена функціональними напрямками їх діяльності й підпорядковується завданням загального стратегічного інвестиційного управління підприємством.

Розробка інвестиційної стратегії відіграє значну роль у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає в наступному:

1. Розроблена інвестиційна стратегія забезпечує механізм реалізації довгострокових загальних й інвестиційних цілей майбутнього економічного й соціального розвитку підприємства в цілому й окремих його структурних одиниць.

2. Вона дозволяє реально оцінити інвестиційні можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього інвестиційного потенціалу й можливість активного маневрування інвестиційними ресурсами.

3. Вона забезпечує можливість швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей, що виникають у процесі динамічних змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища.

4. Розробка інвестиційної стратегії враховує заздалегідь можливі варіації розвитку неконтрольованих підприємством факторів зовнішнього інвестиційного середовища й дозволяє звести до мінімуму їх негативні наслідки для діяльності підприємства.

5. Вона відображає переваги підприємства в інвестиційній діяльності в зіставленні з його конкурентами.

6. Наявність інвестиційної стратегії забезпечує чіткий взаємозв'язок стратегічного, поточного й оперативного управління інвестиційною діяльністю підприємства.

7. Вона забезпечує реалізацію відповідного менталітету інвестиційної поведінки в найбільш важливих стратегічних інвестиційних рішеннях підприємства.

8. У системі інвестиційної стратегії формується значення основних критеріальних оцінок вибору реальних інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування.

9. Розроблена інвестиційна стратегія є однією з базисних передумов стратегічних змін загальної організаційної структури управління й організаційної культури підприємства.

Інвестиційна стратегія тісно пов’язана із базовою стратегією підприємства. Їх взаємозв’язок можна побачити в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2

Дата добавления: 2014-11-29