Основні положення технології розвитку творчої особистості

Технологія розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера

Чільне місце серед педагогічних технологій, які ма­ють на меті розвиток творчих здібностей, посідає теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), створена у 1946 р. російським науковцем, письменником-фантастом Генріхом Альтшуллером (1926—1998). Вона сприяє роз­витку технічної творчості. її тривалий час успішно ви­користовували на станціях юних техніків. Згодом було виявлено її значний потенціал у розвитку творчих здіб­ностей загалом. Із поширенням цієї теорії в практиці виникла творча педагогіка, а з часом і новий розділ ТРВЗ — теорія розвитку творчої особистості.

ТРВЗ є точною наукою, тому має свою галузь дослі­дження і відповідний інструментарій. Крім технічних дисциплін, її ідеї та механізми використовують при розв'язанні нетехнічних творчих завдань у соціальних, наукових, художніх системах, тобто в галузі психоло­гії, педагогіки, культури та ін. ТРВЗ є цілісною, само­достатньою технологією, послуговуючись якою можна розв'язувати проблеми будь-якої складності і розвивати творчі здібності.

Теорія Г. Альтшуллера ґрунтується на законах роз­витку технічних систем, удосконалення яких відбу­вається в процесі реалізації винахідницьких завдань із дотриманням певних стандартів. Значну роль при цьо­му відіграє систематизований, постійно збагачуваний інформаційний фонд.

Метою навчального процесу є виховання творчої осо­бистості, здатної переосмислювати, аналізувати інфор­мацію, адаптуючись до змінних умов. Для цього ще в юному віці за допомогою вчителя вона має пізнати себе, навчитися використовувати власні творчі задатки.

Технологія розвитку творчої особистості — змістова техніка фор­мування системного творчого мислення, уяви, винахідницької кміт­ливості на основі використання законів розвитку технічних систем.

Використання її не лише розвиває фантазію дітей, а й учить їх розуміти єдність і суперечності навколиш­нього світу, бачити і розв'язувати проблеми.

Завдання стає творчим, винахідницьким, якщо мі­стить суперечності, у подоланні яких виявляється сут­ність творчого процесу. ТРВЗ застосовують і для вихо­вання та розвитку мислення людини. Провідне місце в ній належить життєвій стратегії творчої особистості (ЖСТО) та розвитку творчої уяви (РТУ). Творчість — це діяльність, яка на основі реорганізації наявного дос­віду і формування нових комбінацій знань породжує нове. Вона може виявлятися на різних рівнях: у вико­ристанні наявних знань і розширенні галузі їх засто­сування або у створенні нового підходу, що змінює уста­лений погляд на об'єкт чи галузь знань. Сутність кретивності (здатності творити) полягає в інтелектуаль­ній активності та чутливості до побічних продуктів діяльності. Творча особистість бачить результати, які становлять принципову новизну, а нетворча — лише ре­зультати, пов'язані з досягненням мети (доцільні результати). За спостереженнями Г. Альтшуллера, від­мінності між звичайним і творчим мисленням сто­суються багатьох аспектів.

Згідно з теорією розвитку творчої особистості, зав­дання різні і їх неможливо розв'язувати загалом. Спер­шу потрібно з'ясувати, чому легко виконувати прості завдання і важко — складні. З огляду на це Г. Альтшул-лер виокремив п'ять рівнів творчих завдань:

1) завдання, під час розв'язання яких використову­ють призначені для цього засоби. Такі засоби знаходять у межах однієї вузької спеціальності, обравши один розв'язок кількох загальноприйнятих і очевидних варі­антів. При цьому об'єкт не зазнає змін;

2) завдання, вирішення яких потребує певної видо­зміни об'єкта. Щоб знайти розв'язок, з десятків варіан­тів обирають оптимальний. Засоби розв'язання таких завдань належать до однієї галузі техніки;

3) завдання, розв'язання яких приховане серед со­тень неправильних, оскільки об'єкт, що вдосконалю­ється, має бути значно змінений. Прийоми вирішення таких завдань знаходять в інших галузях техніки;

4) завдання, у процесі розв'язання яких об'єкт змі­нюється повністю. їх розв'язок шукають переважно у сфері науки, а не в техніці;

5) завдання, які вирішують шляхом зміни всієї технічної системи, до якої належить удосконалюваний об'єкт. Розв'язати їх за допомогою наявних засобів май­же неможливо. Це винахідницькі завдання, вирішенню яких передує наукове відкриття.

Спростити розв'язання винахідницьких завдань до­помагає переведення їх із вищих рівнів на нижчі. Якщо, наприклад, завдання четвертого чи п'ятого рів­ня, послуговуючись спеціальними прийомами, переве­сти на перший або другий, то спрацює звичайний для такої ситуації механізм їх розв'язання. При цьому ва­жливо навчитися швидко звужувати пошукове поле, перетворюючи «складне» завдання на «просте».

Здатність виконувати творчі завдання можна розви­вати через навчання, застосовуючи методи активізації мислення. Проте таке навчання має певні вікові обмеження.

Найвищого розвитку творча уява та фантазія сягає у З—6-річної дитини, однак згодом здатність мислити не­стандартно поступово зникає, оскільки дітям подають готові знання, вже відкриті і доведені. У молодших шко­лярів уява настільки підвладна стереотипам мислення, що їх неможливо навчити грамотно творчо мислити.

Створенню і застосуванню нового, здійсненню від­криттів перешкоджають психологічні бар'єри. До ос­новних належать: психологічна інерція (стереотипність мислення); страх втрутитись у чужу галузь і видатися некомпетентним, зазнати критики; невміння сприйма­ти об'єкт у незвичній функції (творча сліпота); страх пе­ред авторитетом; сприйняття ідеального як недосяжно­го, нереального.

Подолати бар'єри можна, якщо дотримуватись принципів стимулювання творчої активності:

— створення для дитини безпечної психологічної ос­нови, до якої вона могла б повертатися, будучи «здиво­ваною» власними відкриттями в процесі пошуків не­стандартних рішень;

— терпимість до незвичних ідей і запитань дітей, необхідність відповідати на них;

підтримання здатності дитини до творчості, не­припустимість несхвальної оцінки творчих спроб.

Важливим у технології Г. Альтшуллера для педаго­гів є дотримання розроблених англійським психологом Полем Вайнцвангом «заповідей» творчої особистості:

— будь господарем своєї долі;

— досягни успіху в тому, що любиш;

— зроби конструктивний внесок у спільну справу;

— вибудовуй відносини з людьми на довірі;

— розвивай творчі здібності;

— культивуй у собі сміливість;

— дбай про своє здоров'я;

— не втрачай віри в себе;

— намагайся мислити позитивно;

поєднуй матеріальний достаток із духовним задо­воленням.

ТРВЗ, попри технічну основу, використовують у со­ціології, літературі, журналістиці, музиці, рекламі, ме­неджменті тощо. Ця технологія поширена в освітніх си­стемах розвинутих країн. Існує кілька міжнародних асо­ціацій ТРВЗ, а в СІЛА працює Інститут Альтшуллера.

Дата добавления: 2014-11-29