Розподіл видатків та функціональні повноваження між рівнями державної влади

Механізм розподілу доходів і видатків

Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи

Механізм здійснення міжбюджетних відносин передбачає щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожним місцевим органом влади своїх завдань і функцій. Цей розподіл носить назву бюджетного регулювання. Досягнення збалансування всіх бюджетів означає досягнення задоволення всіх сторін економічних відносин і всіх соціальних груп населення.

За кожною бюджетною ланкою Бюджетним кодексом закріплено перелік доходів і видатків. Доходи і видатки поділяються на такі, що враховуються при визначенні обсягу трансфертів і такі, що не враховуються при визначенні обсяг трансфертів.

В процесі планування і збалансування бюджетів встановлюється сума видатків, необхідна кожному місцевому бюджету для виконання місцевими органами влади своїх завдань і функцій. Необхідна сума видатків кожного бюджету порівнюється з його кошиком доходів. Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – це податки і збори, що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Якщо доходи місцевого бюджету перевищують заплановану суму видатків, то суму різниці між доходами і видатками передають до Державного бюджету. Якщо ж власних ресурсів, що враховуються при визначенні трансфертів є недостатньо для виконання органами місцевої влади своїх повноважень, то даному бюджету надається дотація вирівнювання з Державного бюджету.

Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. В основі розмежування видатків лежить визначення функціональних повноважень між окремими рівнями державної влади і управління. При цьому функціональні повноваження розділяються на:

1) власні повноваження;

2) делеговані повноваження;

3) неделеговані повноваження.

Видатки на здійснення неделегованих повноважень – це видатки на забезпечення конституційного ладу в державі, державного суверенітету а інші видатки, які не можуть бути передані на виконання місцевого самоврядування. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. До видатків на виконання неделегованих повноважень відносяться видатки на державне управління, законодавчу і виконавчу владу, утримання Адміністрації Президента, судову владу, міжнародну діяльність, фундаментальні і прикладні дослідження, національну оборону, правоохоронну діяльність, державні програми підтримки пріоритетних галузей економіки, засобів масової інформації, розвитку транспорту і зв’язку, загальнодержавні інвестиційні проекти, державні програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; створення і поповнення державних запасів, обслуговування державного боргу, проведення загальнодержавних виборів та референдумів, інші програми загальнодержавного значення.

Видатки на здійснення делегованих повноважень – це видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути переданими на виконання місцевому самоврядуванню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів і бюджетних трансфертів. Розмежування видів видатків за делегованими повноваженнями між місцевими бюджетами відбувається на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг і наближення їх до безпосереднього споживача.

Видатки на здійснення власних повноважень – це видатки на реалізацію прав, обов’язків та функцій місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Такі видатки виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах:

* принцип відомчої підпорядкованості – суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органа управління цим бюджетом (наприклад, Національний університет «Львівська політехніка» фінансується з Державного бюджету України оскільки університет підпорядкований Міністерству освіти і науки України);

* принцип територіального розташування – фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт фінансування.

Відповідно до ст.86 Бюджетного кодексу видатки на виконання делегованих повноважень поділяються на 3 групи:

· перша група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів (здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст і їх об’єднань);

· друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг для всіх громадян України (здійснюються з районних, обласних бюджетів та бюджету АРК);

· третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (здійснюються з обласних бюджетів та бюджету АРК).

З бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Дата добавления: 2014-11-29