Управління в органах внутрішніх справ за особливих (екстремальних) умов 11 страница

Прояв неповаги до слідчого з боку осіб, які беруть участь у справі, а так само вчинення поза провадженням досудового слідства у справі будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до слідчого у зв'язку з його службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Учинені у зв’язку зі службовою діяльністю слідчого посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів слідчого, погроза їм убивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Слідчий має право оскаржити до суду прийняте щодо нього рішення службових осіб, якщо вважає, що вони обмежують його професійні та особисті права, принижують його честь і гідність.

Звільнення працівника органу досудового слідства зі служби у зв’язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття обвинувальним вироком законної сили. У разі затримання слідчого за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають у призначених для цього установах органів внутрішніх справ окремо від інших осіб або на гарнізонній гауптвахті.

Держава гарантує працівникам міліції, зокрема і працівникам органів досудового слідства, соціальний захист. Згідно зі статтею 22 Закону України «Про міліцію», працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими радами, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.

Працівникам міліції та членам їх сімей повина надаватись 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за Законом України «Про міліцію».

Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів. Місцеві ради можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 процентів його вартості. Міліція може мати службовий житловий фонд.

Відповідні розяснення щодо закріплення соціальних гарантій за працівниками міліції неодноразово здійснював Конституційний Суд України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп / 2002 від 20 березня 2002 року відзначено, що «пільги», встановлені Законом України «Про міліцію» є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, зокрема працівників міліції, ефективного функціонування відповідних органів.

Працівникам органів досудового слідства, які використовують у службових цілях особистий транспорт, повинна виплачуватись грошова компенсація.

Для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Місцеві ради можуть встановлювати й інші, не передбачені Законом України «Про міліцію», гарантії соціальної захищеності працівників міліції.

За сім’єю загиблого працівника міліції зберігається право на одержання жилої площі. Їй надається позачергово жила площа протягом трьох місяців з дня загибелі працівника міліції у приватну власність. За дітьми працівника міліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов’язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім’ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг, палива.

У разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції, у тому числі і слідчому, при виконанні службових обов’язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п’ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Збитки, завдані майну працівника міліції чи його близьким родичам у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі і за рахунок коштів відповідного бюджету.

Працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей мають право на безкоштовне медичне обслуговування (в тому числі, безкоштовне забезпечення ліками) під час стаціонарного лікування в медичних закладах системи МВС України. Якщо за місцем служби чи проживання працівників ОВС не має медичних установ системи МВС України, медична допомога їм надається безперешкодно і безкоштовно в державних закладах охорони здоров’я, незалежно від їх відомчої належності.

Працівники органів досудового слідства та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування і організований відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та базах відпочинку системи МВС на пільгових умовах. Якщо працівники органів досудового слідства не забезпечуються санаторно-курортним лікуванням у медичних установах МВС України, їм дозволяється придбати путівки в інших санаторно-курортних установах з оплатою на пільгових умовах за рахунок Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств, відомств, служб, організацій, в яких працівники проходять службу.

Х.3. Гарантії незалежності і самостійності слідчого. Відповідальність слідчого

Органи досудового слідства МВС України здійснюють свої повноваження згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Ніхто, крім суду, прокурора, безпосереднього начальника слідчого підрозділу та вищих керівників слідчих управлінь (відділів), їх заступників, які діють у межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України, не може витребувати в слідчого кримінальну справу для перевірки стану розслідування, вивчення і дачі в ній вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб утрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Останній не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які знаходились у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, передбачених законом.

Утручання в процесуальну діяльність слідчих неприпустиме і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Забезпечення процесуальної незалежності і самостійності слідчого досягається за рахунок:

1. Установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.

2. Передбаченою законодавством процедурою досудового слідства.

3. Забороною втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень.

4. Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих.

До працівників органів досудового слідства можуть бути застосовані такі види юридичної відповідальності: матеріальна, дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова та кримінальна. Вони, як і всі громадяни, що вчинили кримінальний злочин або адміністративне правопорушення поза службою, притягуються до юридичної відповідальності на загально-правових засадах.

У чинному законо­давстві України, а саме у ст. 25 Закону України «Про міліцію», зазначається, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Саме тому відповідальність працівників органів досудового слідства тісно пов'язана з їх повноваженнями.

Основним видом юридичної відповідальності працівників органів досудового слідства є дисциплінарна відповідальність. Адже зміцнення законності в діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо пов’язане зі станом службової дисципліни, рівнем культури і фахової підготовки їх працівників. Саме тому дотримання службової дис­ципліни є одним із основних обов'язків працівника системи МВС України.

Дисциплінарна відповідальність наступає у разі вчинення вин­ною особою дисциплінарного проступку. Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Таким чином, юридичною підставою дисциплінарної відповідальності працівників органів досудового слідства є дисциплінарний просту­пок, тобто протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на службову дисципліну шляхом невиконання або неналежного виконання працівником ОВС своїх службових обов'язків, порушення встановлених обмежень, зловживання нада­ними правами або вчинення проступку, який ганьбить його як дер­жавного службовця, чи дискредитує орган, в якому він працює.

Для притягнення слідчого до дисциплінар­ної відповідальності потрібна наявність таких трьох умов:

1) діяння (дія чи бездіяльність) має бути протиправним;

2) про­типравне діяння (дія чи бездіяльність) має бути винним, тобто вчинене особою навмисно або з необережності;

3) якщо не вико­нані саме посадові обов'язки, тобто обов'язки, що випливають з конкретних державних правовідносин, наприклад, працівник не до­тримується норм чинного законодавства або норм професійної та службової етики.

Крім того, у випадках винесення виправдувального вироку у справі, яку розслідував слідчий, необґрунтоване притягнення особи до кримінальної відповідальності, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність слідчого за умови, якщо в процесі слідства ним було порушено норми чинного законодавства або допущено особисту недбалість чи несумлінне ставлення до виконання службових обов’язків.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів досудового слідства відрізняється від загального порядку притягнення до дисциплінарної відповідаль­ності своїм суб'єктним складом, формами і видами стягнень, ко­лом осіб, уповноважених притягувати до дисциплінарної відповідальності та накладати дисциплінарні стягнення, а також підставою і порядком накладення й оскарження дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарну відповідаль­ність слідчі несуть за нормами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за­твердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 26.02.2006 р. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності можуть тільки ті начальники органів внутрішніх справ, які мають право призначати їх на посаду, а також заступник Міністра – начальник ГСУ і Міністр внутрішніх справ України.

Дисциплінарні стягнення на слідчого за порушення норм кримінально-процесуального законодавства накладаються лише на підставі висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГСУ МВС, слідчого управління ГУМВС, УМВС. Стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. Також дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.

Нормативні акти і література:

1. Конституція України / Відомості Верховної Ради. – 1996. – N 30. – Ст.141.

2. Господарський Кодекс України / Відомості Верховної Ради. – 2003. – N 18, 19-20, 21-22. Ст.144.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України / Відомості Верховної Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

4. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (із змінами і доповненнями).

5. Про Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 02.02. 2006 р. № 3460-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.

6. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 52. – Ст.490.

7. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 34. – Ст.266.

8. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 31. – Ст.268.

9. Про затвердження нового тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України: Постанова КМУ від 28.12.1991 р. № 382 // Довідник працівника міліції: У 2-х книгах. – Книга 1.: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Довід. видання. – Відп. ред. М. В. Білоконь: Упоряд. С.М. Гусаров, В.Г. Слободянук, С.М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. – 584 с.

10. Про судову практику у справах про хабарництво»: за станом на 16 вересня 2008 р.: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 р. // Юридичний вісник України. – 2002. – 13-19 лип. (№28). – (Інформаційно-правовий банк №28).

11. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: за станом на 25 вересня 2008 р.: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.05.1998 р. // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – №3. – С.18-21.

12. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р., № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – С. 438-464.

13. Про податок на промисел: Декрет Кабінету Міністрів України // Відомості Верховної Ради. – 1993. – N 19. – Ст.208.

14. Про затвердження Положення про органи досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 31 березня 2008 року № 160.

15. Венедіктов В. С. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: наук.-практ. посібник / Венедіктов В. С., Іншин М. І. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188 с.

16. Конопльов В. В. Питання вдосконалення та систематизації законодавства про дисциплінарну відповідальність працівників органів внутрішніх справ / В. В. Конопльов // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х ч., 7-8 грудня 2006. Ч. 1. – Сімферополь, 2006. – С. 67-71.

17. Шестаков С. В. Щодо заборон, встановлених законодавством у зв’язку з проходженням служби в органах міліції / С. В. Шестаков // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 32. –С. 116-121.

Питання до семінарських занять та самостійної роботи:

1. Порядок призначення слідчих на посаду.

2. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду слідчих органів досудового слідства.

3. Обмеження, що застосовуються до працівників органів досудового слідства.

4. Основні обов’язки та права слідчих.

5. Основні повноваження слідчого-криміналіста.

6. Правовий та соціальний захист слідчих.

7. Гарантії незалежності і самостійності слідчого.

8. Юридична відповідальність слідчого: поняття і види.

9. Порядок притягнення слідчих до дисциплінарної відповідальності.

10. Види дисциплінарних стягнень, що можуть накладатися на слідчих.

Дата добавления: 2014-11-28