Організація роботи органів досудового слідства 2 страница

‑ про злочини міжрайонного чи міжобласного характеру;

‑ за якими надходили скарги, подання прокурорів, окремі ухвали судів, мали місце критичні виступи в пресі або зроблено зауваження під час перевірок;

‑ про інші злочини, які мають велике суспільно-політичне значення.

Централізоване одержання, опрацювання і зберігання державної статистичної інформації про результати слідчої роботи проводиться підрозділами інформаційних технологій ГУМВС, УМВС. Опрацьовані статистичні відомості надсилаються в установленому порядку і визначені строки до слідчого управління ГУМВС, УМВС. Слідче управління в установленому порядку надсилає до МВС України статистичний звіт про результати слідчої роботи та позачергову інформацію відповідно до Переліку інформації в кримінальних справах, що надсилається до ГСУ МВС України.

Начальницькому складу всіх слідчих підрозділів при виконанні службових обов’язків дозволяється носіння цивільного одягу.

ХІ.4. Організація роботи організаційно-методичного підрозділу ГУМВС, УМВС

Організаційно-методичний підрозділ є структурним підрозділом слідчого управління ГУМВС, УМВС. Робота організаційно-методичного підрозділу спрямована на вдосконалення діяльності слідчих підрозділів. Вона здійснюється на засадах обґрунтованості, конкретності і оперативності управлінських рішень, які повинні прийматися на підставі вивчення стану слідчої роботи, уміння довести ці рішення до підлеглих та виконавців і контролю за їх фактичною реалізацією; дотримання колегіальності в підготовці рішень, наявності чіткої перспективи в роботі працівників організаційно-методичного підрозділу, визначенні проблемних питань, що потребують вирішення найближчим часом і на перспективу.

Різноманітність завдань, які вирішуються в процесі діяльності організаційно-методичних підрозділів, обумовлює необхідність використання в ній різних форм. До форм роботи організаційно-методичних підрозділів слід віднести:

‑ виїзди у відрядження з метою перевірки та надання методичної і практичної допомоги щодо усунення недоліків;

‑ підготовку матеріалів для заслуховування на оперативних нарадах звітів керівників слідчих підрозділів про стан слідчої роботи, ужиті організаційні і практичні заходи щодо усунення недоліків та вдосконалення слідчої роботи, покращання взаємодії слідчих з іншими підрозділами органів внутрішніх справ;

‑ підготовку матеріалів для заслуховування слідчо-оперативних груп, керівників слідчих і оперативних підрозділів про стан розслідування конкретних кримінальних справ: про тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також такі, що мають резонансний характер; про всі вмисні вбивства; про торгівлю людьми; про дорожньо-транспортні пригоди, у яких загинуло 5 і більше осіб або постраждало понад 10 осіб; повернуті на додаткове розслідування; із продовженими процесуальними строками до 6 місяців і більше; про злочини, учинені організованими злочинними угрупованнями чи злочинними організаціями, бандитизм; про злочини, учинені неповнолітніми або за їх участю; про злочини, які вчинені стосовно народних депутатів та представників засобів масової інформації; про злочини міжрайонного чи міжобласного характеру; за якими надходили скарги, подання прокурорів, окремі ухвали судів, мали місце критичні виступи в пресі або зроблено зауваження під час перевірок; про інші злочини, які мають велике суспільно-політичне значення;

‑ підготовку документів інформаційного, аналітичного і методичного характеру (довідок, аналізів, інформаційних листів, оглядів, методичних рекомендацій, вказівок тощо).

Виходячи із завдань, які покладаються на органи досудового слідства, визначені функції діяльності організаційно-методичного підрозділу, який є структурним підрозділом слідчого управління ГУМВС, УМВС. До основних функцій діяльності організаційно-методичного підрозділу слід віднести:

‑ щомісячне узагальнення і аналіз показників роботи підпорядкованих слідчих підрозділів; крім того, підготовка аналізів, інформаційних листів, вказівок, узагальнень, інших документів з питань практики розслідування окремих видів злочинів, практики застосування норм кримінально-процесуального законодавства, організації роботи слідчих підрозділів; аналіз інформації про якісний і кількісний склад слідчих підрозділів та роботу з підбору і розстановки слідчих в органах внутрішніх справ, дотримання дисципліни і законності серед особового складу підпорядкованих слідчих підрозділів;

‑ підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях колегії та оперативних нарадах керівництва ГУМВС, УМВС, координаційних нарадах правоохоронних органів, матеріалів для проведення семінарів-нарад керівників слідчих підрозділів, клопотань про продовження процесуальних строків у кримінальних справах;

‑ організацію слідчих підрозділів на місцях, службової підготовки керівників слідчих підрозділів, слідчих у школі підвищення професійної майстерності, контролю за дотриманням спеціалізації в слідчих підрозділах; комплексних перевірок стану службової діяльності підпорядкованих слідчих підрозділів, інвентаризації кримінальних справ та службових перевірок у разі виявлення фактів їх утрати;

‑ контроль за розслідуванням кримінальних справ, у яких продовжено процесуальні строки, веденням контрольно-спостережних проваджень у таких справах, дотриманням строків тримання обвинувачених під вартою та організацією службових перевірок за фактами порушення процесуальних строків;

‑ внесення пропозицій начальнику управління (відділу) з підвищення ефективності роботи слідчих, усунення наявних недоліків в організації їх роботи, заслуховування начальників підпорядкованих слідчих підрозділів з питань усунення недоліків в організації роботи;

‑ опрацювання проектів планів роботи слідчого управління, здійснення контролю за їх виконанням в апараті слідчого управління і на місцях;

‑ якісне проведення службових перевірок за дисциплінарними провадженнями, поданнями прокурора, окремими ухвалами судів, скаргами, заявами громадян, що надійшли до слідчого управління;

‑ облік кримінальних справ, які стоять на контролі у МВС та Генеральній прокуратурі України, підготовку і надіслання в установлені строки інформації про стан їх розслідування;

‑ забезпечення об’єктивного відображення показників слідчої роботи в статистичній звітності;

‑ ведення контрольно-наглядових проваджень за лініями роботи та окремими кримінальними справами, які знаходяться на контролі у МВС і Генеральній прокуратурі;

‑висвітлення в засобах масової інформації роботи слідчих з розслідування кримінальних справ про злочини, які мають актуальний чи резонансний характер;

‑ якісний розгляд звернень громадян з питань, що стосуються слідчої роботи, аналіз причин надходження таких звернень, вжиття невідкладних заходів щодо усунення недоліків;

‑ забезпечення ефективної роботи у відрядженнях з надання практичної і методичної допомоги підпорядкованим слідчим підрозділам.

ХІ.5. Організація взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України

Одним із найважливіших напрямків діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ є організація взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України з метою забезпечення реалізації своїх правоохоронних завдань. Взаємодія слідчих підрозділів з оперативними підрозділами ОВС, органами дізнання, слідчо-оперативними групами, начальниками органів внутрішніх справ, керівниками ізоляторів тимчасового тримання, підрозділів забезпечення та ін. має забезпечувати виконання завдань, які ставляться перед ними. Головним завданням взаємодії слідчих з органами дізнання є попередження, розкриття і розслідування злочинів, притягнення до встановленої законодавством відповідальності осіб, що їх учинили, відшкодування заподіяної злочинами шкоди, відновлення порушених прав та інтересів громадян.

Організація взаємодії слідчих з органами дізнання базується на дотриманні головних принципів. До них належать: відповідність їх спільної діяльності чинному законодавству і нормативно-правовим актам; керівна роль та відповідальність слідчого за своєчасне і якісне розслідування злочинів, його процесуальна самостійність у прийнятті рішень, за винятком випадків, коли законодавством передбачено отримання санкції суду або згоди прокурора; самостійність органу дізнання у виборі засобів та методів оперативно-розшукової діяльності в межах чинного законодавства; узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; активне використання передових методик, наукових і технічних досягнень у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів; дотримання законності; чітке розмежування компетенції і посадових обов’язків при розслідуванні вчинених злочинів; необхідність оптимального та найбільш раціонального використання наявних можливостей слідчих і оперативних підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів; забезпечення конфіденційності й нерозголошення даних досудового слідства та оперативно-розшукової діяльності.

В процесі взаємодії слідчих з органами дізнання важливу роль відіграє контроль за виконанням заходів забезпечення належного рівня взаємодії. Контроль за виконанням органом дізнання доручень слідчих у кримінальних справах покладається на начальників органів внутрішніх справ, які зобов’язані:

‑ щотижня узагальнювати стан виконання органом дізнання доручень слідчих у кримінальних справах, уживати заходів до усунення недоліків, якісного виконання органом дізнання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у кримінальних справах за дорученнями слідчих;

‑ здійснювати контроль за негайною передачею в установленому порядку органом дізнання слідчим відомостей і матеріалів, які одержані при проведенні оперативно-розшукових заходів, а також якісним, у 10-денний термін, виконанням працівниками органу дізнання доручень слідчих; у разі неможливості своєчасного виконання доручень питання про продовження строку їх виконання погоджувати зі слідчими;

‑ з метою скорочення листування в органах внутрішніх справ передбачати виконання завдань слідчих, не пов’язаних із проведенням слідчих дій, за їх усними запитами;

‑ забезпечувати отримання довідок, актів досліджень та ревізій, висновків експертиз, інших документів, необхідність у яких виникає в ході слідства, працівниками органу внутрішніх справ.

При здісненні контролю за обґрунтованістю порушення кримінальних справ органом дізнання начальник ОВС зобов’язаний:

‑ погоджувати з начальником слідчого підрозділу прийняття рішення органом дізнання за матеріалами дослідчих перевірок про порушення кримінальних справ про тяжкі та особливо тяжкі злочини, підслідні слідчим органів внутрішніх справ і досудове слідство в яких є обов’язковим, та організовувати якісне проведення невідкладних слідчих дій у максимально стислі строки;

‑ не допускати порушення органом дізнання кримінальних справ про розкрадання у великих та особливо великих розмірах, шахрайства з фінансовими ресурсами та інші злочини у сфері господарської діяльності, викриття і розслідування яких потребують висновків спеціалістів, без наявності в матеріалах дослідчих перевірок актів документальних перевірок та ревізій, пояснень посадових і матеріально відповідальних осіб з приводу встановлених порушень фінансово-господарської діяльності та оригіналів документів, що підтверджують факти викритих порушень законодавства;

‑ при порушенні органом дізнання кримінальних справ про тяжкі та особливо тяжкі злочини спільно з начальником слідчого підрозділу розглядати питання про негайне створення слідчо-оперативної групи з урахуванням обставин справи, обсягу слідчої та оперативної роботи, необхідного для її розслідування;

‑у разі порушення органом дізнання кримінальної справи про тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також про інші злочини при встановленні осіб, винних у їх учиненні, не пізніше 10-денного терміну, а у випадках обрання запобіжного заходу – не пізніше 5-денного терміну надсилати через прокурора кримінальну справу до слідчого підрозділу, особисто затвердивши постанову про направлення справи за підслідністю.

Орган дізнання, який отримав оперативно-розшуковим шляхом інформацію у справі про злочин, що розслідується слідчим, або про інші факти злочинної діяльності підозрюваних (обвинувачених) у цій же справі, повинен своєчасно ознайомлювати з указаною інформацією слідчого та вживати заходів до виключення розголошення джерел і засобів її одержання. Слідчий повинен забезпечити об’єктивну перевірку та реалізацію цієї інформації в ході розслідування справи і несе відповідальність за розголошення джерел і засобів її одержання.

Важливим видом взаємодії є взаємодія слідчих з іншими підрозділами органів внутрішніх справ у розкритті та розслідуванні злочинів. Відповідальність за належну організацію взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ у розкритті та розслідуванні злочинів покладається на начальника органу внутрішніх справ і начальника слідчого підрозділу. Начальник слідчого підрозділу є відповідальним за дотримання принципу процесуальної самостійності слідчих та їх особистої відповідальності за законність і обґрунтованість прийнятих ними рішень, бере участь в оперативних нарадах органу внутрішніх справ з питань службової діяльності.

Особисте вивчення матеріалів порушених органом дізнання кримінальних справ про злочини у сфері економіки, оцінювання повноти і достовірності зібраних доказів покладається на начальника ОВС та начальника слідчого підрозділу. За кожним фактом необґрунтованого порушення органом дізнання кримінальних справ про злочини у сфері економіки, що призвело в подальшому до закриття справ за реабілітуючими підставами, вони мають організовувати службові перевірки, матеріали яких разом зі справами в 5-денний строк з моменту закриття справи надсилати до слідчого управління ГУМВС, УМВС. Одночасно вирішувати питання про відповідальність винних осіб.

Для розслідування кримінальних справ і забезпечення постійної взаємодії слідчих, працівників оперативних, інших підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів створюються слідчо-оперативні групи. Такі групи створюються в обов’язковому порядку при розслідуванні тяжких, особливо тяжких злочинів, злочинів, що відзначаються особливою складністю, багатоепізодністю або мають суспільний резонанс, а також злочинів, учинених організованими злочинними групами та злочинними організаціями. Створення слідчо-оперативних груп здійснюється за спільним рішенням начальників ОВС та слідчого підрозділу. При цьому керівником слідчо-оперативної групи є слідчий або керівник слідчого підрозділу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа. Підставою для діяльності слідчо-оперативної групи є спільний наказ або розпорядження начальника ОВС та начальника слідчого підрозділу. При чергових частинах органів внутрішніх справ можуть бути створені постійно діючі слідчо-оперативні групи для спільних виїздів на місця подій. Склад постійно діючих слідчо-оперативних груп може змінюватись згідно із затвердженим начальником органу внутрішніх справ та начальником слідчого підрозділу графіком чергувань. До числа постійно діючих належать також слідчо-оперативні групи, які спеціалізуються в розкритті злочинів визначеного виду: убивств, зґвалтувань, розбоїв, грабежів, крадіжок, нерозкритих злочинів минулих років тощо. При створенні слідчо-оперативної групи обов’язково визначається порядок контролю за її роботою з боку начальника ОВС та начальника слідчого підрозділу. Для розкриття і розслідування міжрегіональних злочинів, які скоєні на території декількох областей, наказами керівництва МВС створюються міжрегіональні слідчо-оперативні групи. Контроль за їх роботою може бути покладено на керівництво ГСУ або керівництво слідчого управління ГУМВС, УМВС, на території обслуговування якого вчинено найбільшу кількість злочинів. З метою найбільш швидкого й повного розкриття та розслідування окремих видів злочинів, учинених на території ряду районів регіону, у тому числі злочинів минулих років, наказами начальників ГУМВС, УМВС, за узгодженням з начальниками слідчих управлінь, можуть створюватися постійно діючі слідчо-оперативні групи.

Задля належної взаємодії при розгляді заяв і повідомлень про злочини, а також при їх перевірці на начальника ОВС і начальника слідчого підрозділу покладається велике коло обов’язків. Начальник ОВС при розгляді заяв і повідомлень про злочини, а також при їх перевірці в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, зобов’язаний:

‑ на виконання вимог кримінально-процесуального законодавства України організувати проведення якісної дослідчої перевірки органом дізнання і в разі наявності складу тяжкого або особливо тяжкого злочину, досудове слідство в яких є обов’язковим, у встановлені чинним законодавством терміни передавати зібрані матеріали до слідчих підрозділів для вирішення питання про порушення кримінальної справи. Критерієм оцінки повноти матеріалів дослідчої перевірки при цьому вважати наявність у них достатніх даних, що вказують на ознаки складу злочину, у тому числі час, місце і спосіб скоєння, конкретні обставини злочину, відомості про осіб, які причетні до його вчинення, визначення розміру заподіяних збитків і вжиті органом дізнання заходи для встановлення майна та цінностей, що здобуті злочинним шляхом і підлягають конфіскації з метою відшкодування збитків. За необхідності залежно від виду злочину на цій стадії обов’язковим є проведення документальних перевірок або ревізій;

‑ під час розгляду матеріалів дослідчих перевірок та в разі встановлення фактів неякісного проведення останніх давати конкретні письмові вказівки керівникам оперативних та інших структурних підрозділів органу внутрішніх справ, які здійснювали збір матеріалів дослідчої перевірки, про проведення додаткової перевірки;

‑ при відсутності в матеріалах дослідчої перевірки ознак події чи складу злочину давати вказівки відповідному керівнику підрозділу, який здійснював збір матеріалів дослідчої перевірки, про прийняття рішення згідно з чинним законодавством, затверджувати відповідну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи;

‑ не допускати передачу до слідчих підрозділів з оперативних підрозділів заяв, повідомлень та матеріалів про злочини у сфері економіки, в яких для встановлення ознак складу злочину необхідна додаткова перевірка;

‑ при реалізації матеріалів оперативних розробок по лінії боротьби з економічною злочинністю до прийняття рішення про порушення кримінальних справ спільно з начальниками слідчого і оперативного підрозділу завчасно забезпечувати аналіз матеріалів дослідчої перевірки, складання на його основі спільного плану слідчих дій і оперативно-розшукових заходів з метою забезпечення своєчасного і якісного розслідування кримінальних справ про злочини у сфері економіки;

‑ у разі повернення матеріалів зі слідчого підрозділу до органу дізнання для додаткової перевірки організовувати її в максимально стислі строки, не допускати порушення кримінальної справи органом дізнання за результатами проведення ним додаткових перевірок без письмового узгодження з керівництвом слідчого підрозділу;

‑ разом з начальником слідчого підрозділу забезпечувати своєчасний виїзд слідчо-оперативних груп на місця вчинення злочинів, які підслідні слідчим органів внутрішніх справ;

‑ звертатися до начальника слідчого відділу (відділення) чи старшого слідчо-оперативної групи при необхідності проведення додаткового огляду місця події з метою належної фіксації факту скоєння злочину, вилучення слідів і речових доказів; у разі необґрунтованої відмови з боку начальника слідчого відділу (відділення) або слідчого у виїзді на місце пригоди для проведення огляду місця події та участі в розкритті злочину “по гарячих слідах” порушувати перед начальником слідчого управління питання про відповідальність цих працівників;

‑ контролювати своєчасність і якість розгляду заяв і повідомлень про злочини та прийняття в них законних рішень органом дізнання в установлений законодавством термін;

‑ при порушенні термінів розгляду заяв і повідомлень про злочини, проведення перевірок за ними і несвоєчасному наданні матеріалів до слідчих підрозділів організовувати службові перевірки за кожним таким фактом, уживати заходів впливу до винних та щодо вдосконалення системи контролю за проходженням матеріалів в ОВС;

‑ не рідше одного разу на місяць організовувати узагальнення практики розгляду заяв і повідомлень про злочини, причини неякісних дослідчих перевірок, зволікання в порушенні кримінальних справ; уживати заходів до наведення належного порядку на цій ділянці роботи, усунення наявних недоліків.

При розгляді заяв і повідомлень про злочини, а також при їх перевірці в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, начальник слідчого підрозділу зобов’язаний:

‑ щоденно ознайомлюватись з оперативною обстановкою на території обслуговування, обставинами вчинених за добу злочинів, забезпечувати виїзди слідчих на огляди місць учинення злочинів, організовувати участь підлеглих йому слідчих в оперативному розкритті і розслідуванні злочинів “по гарячих слідах”;

‑ особисто виїжджати на місця вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів і організовувати проведення узгоджених дій членами слідчо-оперативної групи;

‑ унеможливлювати передачу до підрозділів дізнання складених слідчими протоколів оглядів місць подій у злочинах, які їм підслідні і в яких факти вчинення злочинів не викликають сумніву та не потребують додаткової перевірки;

‑ розглядати заяви і повідомлення про вчинені злочини, які надходять до слідчого відділу (відділення), інші повідомлення та матеріали перевірок за ними;

‑ вивчати зібрані слідчо-оперативною групою, органом дізнання матеріали дослідчої перевірки і за наявності підстав давати конкретні письмові вказівки щодо усунення недоліків;

‑ за відсутності ознак складу злочину повертати матеріали дослідчих перевірок органу дізнання для прийняття рішення згідно з чинним законодавством разом з відповідними вказівками і висновками;

‑ не рідше одного разу на місяць узагальнювати проблемні питання, які виникають при проведенні дослідчих перевірок, виявляти при цьому недоліки щодо їх організації і виносити на розгляд оперативної наради за участю начальника ОВС;

‑ вести журнальний облік виїздів слідчих на місця подій, результатів виїздів та застосування при цьому науково-технічних засобів; уживати заходів щодо підвищення результативності оглядів місць подій та ефективного застосування при цьому технічних засобів;

‑ у разі виявлення недоліків під час огляду місця події забезпечувати повторне або додаткове ретельне проведення зазначеної слідчої дії з метою якісного документування вчинення злочину, вилучення слідів і речових доказів та їх упакування і доставлення спеціалістам для дослідження;

‑ здійснювати контроль за своєчасним в установлені строки розглядом слідчими заяв і повідомлень про злочини, а також законністю прийняття за ними рішень;

‑ у разі порушення слідчими встановлених строків розгляду заяв і повідомлень організовувати службові перевірки і, у межах компетенції, реагувати щодо винних або подавати клопотання до слідчого управління ГУМВС, УМВС про вжиття заходів дисциплінарного впливу.

Специфічним видом взаємодії є взаємодія в оперативному супроводженні розслідування кримінальних справ та їх судовому розгляді Така взаємодія передбачає вирішення певного кола завдань. При організації взаємодії в оперативному супроводженні розслідування кримінальних справ та їх судовому розгляді вирішуються такі завдання:

‑ встановлюються особи, що підлягають притягненню до кримінальної відповідальності за порушеними кримінальними справами;

‑ встановлюються раніше невідомі органам слідства додаткові факти злочинної діяльності підозрюваних і обвинувачених за конкретними кримінальними справами, а також інші особи, що вчинили злочини;

‑ відшуковуються та збираються докази, інша інформація, використання яких може бути джерелом для отримання нових фактичних даних про обставини вчинення злочину або для опрацювання слідчих і розшукових версій, забезпечується збереження цих доказів та інформації;

‑ перевіряється відношення отриманих у ході оперативно-розшукової діяльності даних до події, що розслідується;

‑ з’ясовуються наміри обвинувачених, підозрюваних та інших зацікавлених осіб для нейтралізації протидії в розслідуванні злочинів;

‑ збираються дані, що характеризують особу обвинуваченого, підозрюваного, соціально-психологічні стосунки в злочинних формуваннях, для використання при проведенні слідчих дій;

‑ здійснюється постійний оперативний контроль за підозрюваним, обвинуваченим з метою запобігання вчиненню ними нових злочинів або переховання від слідства і суду;

‑ здійснюється розшук злочинців, що переховуються, викраденого ними майна, цінностей, знарядь злочину;

‑ забезпечується протидія намаганням обвинувачених, їх родичів, інших осіб вплинути на свідків, потерпілих з метою зміни показань останніх, одержаних на стадії досудового слідства та в суді, організовується інша робота згідно із Законом України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.

Задля виконання вище зазначених завдань на начальника органів внутрішніх справ покладається виконання визначеного кола обов’язків. Начальник ОВС при оперативному супроводженні розслідування кримінальних справ зобов’язаний:

‑ в 3-денний термін з моменту порушення кримінальної справи організувати складення узгодженого плану слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на дослідження обставин, у справах і встановлення злочинців, що їх скоїли;

‑ щомісячно проводити аналіз наявної оперативної та іншої інформації в кримінальних справах про нерозкриті злочини та за окремим графіком за участю начальника слідчого підрозділу заслуховувати керівників оперативних підрозділів, а за необхідності – працівників інших служб про результати роботи з розкриття і розслідування конкретних злочинів, виконання плану слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, надавати практичну допомогу в їх проведенні;

‑ інформувати начальника слідчого підрозділу з приводу своєчасності та обґрунтованості обрання запобіжних заходів підозрюваним, обвинуваченим та надавати необхідну допомогу у вирішенні цих питань;

‑ установлювати порядок, відповідно до якого жоден із затриманих при реалізації матеріалів оперативних розробок не може бути звільнений з ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб без відповідного інформування про це керівника оперативного підрозділу або заступника начальника ОВС з оперативної роботи;

‑ не рідше одного разу на тиждень організовувати перевірку ІТТ щодо обґрунтованості затримання осіб за підозрою в учиненні злочинів та їх звільнення;

‑ забезпечувати своєчасне доставлення до слідчих для виконання слідчих дій затриманих та заарештованих, а також їх конвоювання;

‑ спільно з начальником слідчого підрозділу створювати дієві слідчо-оперативні групи для розслідування кримінальних справ, у яких закінчуються процесуальні строки, з метою своєчасного їх розслідування;

‑ організовувати складання графіків розслідування справ про перспективні до розкриття злочини минулих років, узгоджене планування заходів щодо їх розкриття та розслідування; копії графіків щомісячно надсилати до управління карного розшуку та слідчого управління ГУМВС, УМВС для здійснення контролю;

– інформувати протягом 3 днів начальника слідчого управління ГУМВС, УМВС про встановлені в ході розслідування кримінальних справ ознак організованого злочинного угруповання для вирішення питання про підслідність справ цієї категорії;

‑ не пізніше 10-денного строку після прийняття рішення про зупинення слідства в кримінальних справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини через невстановлення особи, яка скоїла злочин, а також у всіх справах, слідство в яких зупинено у зв’язку з невстановленням місцезнаходження обвинуваченої особи, організовувати перевірку планів оперативно-розшукових заходів, стану їх виконання, обґрунтованості і своєчасності заведення оперативно-розшукових справ;

‑ забезпечити належні умови зберігання вилучених з місць подій слідів, речових доказів, проведення з ними необхідних експертних досліджень, виконання щодо цих речових доказів рішень судів.

З метою забезпечення результативності оперативних заходів при супроводженні розслідування кримінальної справи слідчий за клопотанням оперативного працівника органу дізнання в разі необхідності вправі ознайомити його з окремими матеріалами справи. Оперативний працівник за розголошення матеріалів слідства несе встановлену законодавством відповідальність. Категорично забороняється без дозволу слідчого видавати будь-якому працівнику органу дізнання затриманих або заарештованих осіб, які числяться за слідчими, для проведення бесід, допитів та інших слідчих дій.

Задля забезпечення належної взаємодії зі слідчими підрозділами начальник органу внутрішніх справ має право порушувати клопотання про заохочення слідчих перед слідчим управлінням ГУМВС, УМВС або заохочувати їх своїми правами; ставити питання перед начальниками слідчих управлінь ГУМВС, УМВС про притягнення слідчих та начальників слідчих відділів до дисциплінарної відповідальності, а в разі незгоди з рішенням начальника слідчого управління – подавати клопотання заступникові Міністра внутрішніх справ України – начальнику ГСУ про вжиття заходів дисциплінарного впливу до слідчих.

Дата добавления: 2014-11-28