Щі приклад 5. 1

Підприємство розглядає доцільність укладання контракту терміном на один рік, який передбачає виготовлення складних деталей. Для виконання контракту буде задіяне існуюче устаткування, яке можна використати лише для виготов­лення деталей, передбачених контрактом. Це устаткування було придбане шість років тому за 24 000 грн, а його річна амортизація дорівнює 3 000 грн. Сьогодні його можна продати за 7 000 грн, а через рік — за 1 500 грн.

Для виконання контракту потрібно чотири види матеріалів, про які є така інформація (табл. 5.1).

Матеріал В використовують регулярно. Матеріали С і D є на складі внаслідок зайвих закупок у минулому. Матеріал С не можна використати для інших цілей. Матеріал D можна використати для виконання іншої роботи замість 300 одиниць матеріалу Е, поточна вартість якого — 5,00 грн за одиницю.

Первісна вартість і накопичена амортизація устаткування не є релевантни-ми, оскільки первісна вартість — це минулі (історичні) витрати, а амортизація є наслідком застосування принципу відповідності у фінансовому обліку.

Тому релевантними витратами щодо устаткування є лише втрата виручки від його продажу, яка дорівнює 5 500 грн:

(7 000 - 1 500) = 5 500.

Тепер розглянемо релевантні матеріальні витрати на виконання контракту.

Зважаючи на те, що матеріал А відсутній на складі, його релевантною оцін­кою буде поточна відновлювальна вартість, тобто:

1 000 • 6 грн = 6 000 грн.

Оскільки матеріал В використовують регулярно, його також слід придбати для виконання контракту. Тому релевантною оцінкою матеріалу В також буде поточна відновлювана вартість, а саме:

1 000 • 5 грн = 5 000 грн.

Щодо матеріалу С, то 700 одиниць, що є на складі, можна продати за чис­тою вартістю 2,5 грн за одиницю, якщо вони не будуть використані для виконан­ня контракту. Решту 300 одиниць у разі укладання контракту слід придбати за ціною 4 грн за одиницю.

Виходячи з цього, релевантною оцінкою матеріалу С буде:

(700 • 2,5) + (300 • 4) = 2 950 грн.

Складнішою є оцінка матеріалу D, оскільки крім використання для виконання контракту цей матеріал має альтернативні напрями використання: продаж або споживання замість матеріалу Е для виконання іншої роботи.

Виходячи з цього, альтернативні витрати дорівнюють:

— у разі продажу (200 • 6) 1 200 грн;

— у разі використання замість матеріалу Е (300 • 5) 1 500 грн. Виходячи з цього, для оцінки матеріалу D обираємо максимальну вигоду, що

втрачається, тобто 1 500 грн.

Таким чином, релевантні витрати на виконання контракту дорівнюють:

5 500 + 6 000 + 5 000 + 2 950 + 1 500 = 20 950 грн.

У прикладі не розглядалися витрати на оплату праці. Оцінка таких витрат залежить від категорії працівників та ступеня зайнятості їх. Тому витрати на оплату праці кваліфікованих працівників у разі їх неповного завантаження не є реле­вантними для виконання контракту. У разі повного завантаження кваліфікова­них працівників витрати на оплату їхньої праці оцінюють, виходячи з вартості альтернативного використання їх. Що стосується тимчасових працівників, то їх­ня зарплата є дійсними релевантними витратами, оскільки вони будуть залучені для виконання контракту. В узагальненому вигляді підхід до оцінки витрат на оплату праці наведено нарис. 5.4.

Релевантні витрати і доходи становлять кількісний елемент релевантної інфор­мації. Але в процесі підготовки рішення слід брати до уваги також якісні фактори.

Наприклад, розглядаючи витрати на відрядження для вибору виду транспор­ту, не слід обмежуватися тільки порівнянням вартості квитків на поїзд та літак. Варто враховувати також тривалість поїздки та погодні умови.

Отже, завдання бухгалтера-аналітика — зібрати і проаналізувати всі реле­вантні показники рішення з урахуванням якісних факторів.

5.2. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ АЛЬТЕРНАТИВНИХ РІШЕНЬ

Аналізуючи ситуації, що виникають у про­цесі поточної діяльності, менеджери постійно мають справу з вибором серед альтернатив­них рішень.

Типовими прикладами таких ситуацій є рі­шення: про спеціальне замовлення; про роз­ширення чи скорочення (ліквідацію) певного сегмента діяльності; виробляти чи купувати окремі компоненти продукції тощо.

Вибір серед кількох варіантів оптималь­ного рішення здійснюють на підставі дифе­ренціального аналізу релевантної інформації.

Диференціальний аналіз передбачає визна­чення й зіставлення диференціальних витрат і доходів для прийняття управлінських рішень.

Такий аналіз дає змогу зосередитися суто на релевантних даних, оскільки лише дифе­ренціальні витрати і доходи є релевантними.

Своєю чергою, шляхом зіставлення диференціальних витрат і доходів можна ви­значити Диференціальний прибуток (або збиток), який значною мірою характе­ризує економічну вигоду того чи іншого рішення.

Диференціальний аналіз (Differential Analysis) — визначення та зіставлення ди­ференціальних доходів і витрат для прийняття управлінських рішень.

ПРИКЛАД 5.2

Торгівельне підприємство має такі показники діяльності за звітний рік:

Собівартість придбання товару дорівнює 12 грн за одиницю.

У наступному році передбачається опанувати новий ринок збуту. Для цього планується збільшити:

а) витрати на рекламу — на 30%;

б) витрати на відрядження — на 10%;

в) витрати на оплату праці — на 15 000 грн.

Очікуваний обсяг продажу на новому ринку становитиме 20 000 одиниць. Звідси диференціальний дохід буде 20 000 • 20 грн = 400 000 грн. Диференціальні витрати дорівнюють 290 000 грн, зокрема: У собівартість товарів (20 000 • 12 грн) 240 000

/ реклама (100 000 • 0,3) ЗО 000

У зарплата 15 000

У відрядження (50 000 -0,1) 5 000

Отже, диференціальний прибуток становитиме 400 000 — 290 000 = 110 000 грн.

Слід відзначити, що зазвичай диференціальний аналіз охоплює лише додат­кові грошові потоки, тобто грошові надходження та грошові видатки. Це зумов­лено тим, що лише реальні кошти можуть бути витрачені в процесі поточної діяльності або з метою інвестування.

Застосовуючи диференціальний аналіз, слід пам'ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Треба також враховува­ти не тільки короткострокові вигоди, а й довгострокові наслідки рішень.

Для ілюстрації диференціального аналізу та визначення релевантної інфор­мації розглянемо кілька типових операційних рішень.

Дата добавления: 2014-11-29