Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розрахунок націнки на підставі змінних виробничих витрат




Q

На практиці доволі важко точно встановити взаємозв'язок між ціною реалі­зації та попитом. Але припустімо, що ^керівництво компанії визначило попит за різних цін реалізації й розрахувало дохід (табл. 5.29).

Для визначення оптимальної ціни треба також розрахувати витрати для кожного рівня реалізації (табл. 5.30).

Завершальним етапом є обчислен­ня прибутку для кожного рівня реаліза­ції та вибір найприбутковішої комбіна­ції ціни і обсягу (табл. 5.31).

Наведені дані свідчать, що опти­мальна ціна 54 грн при обсязі прода­жу 17 одиниць, оскільки така комбі­нація забезпечить максимальний при­буток.

Інформацію, наведену в табл. 5.29 — 5.31, можна подати графічно (рис. 5.17).

Рис. 5.17 демонструє, що різниця між загальними доходами і загальними витратами зростає доти, доки загальний дохід зростає швидше за загальні витра­ти. Коли загальні витрати зростають швидше за загальний дохід, то рішення змен­шити обсяг продажу призведе до зниження прибутку.

У нашому прикладі різниця між загальними витратами і загальним доходом найбільша при обсязі продажу 17 одиниць.

Ціна, яка забезпечує такий обсяг продажу, дорівнює 54 грн і вона є опти­мальною. Саме така ціна забезпечує обсяг продажу, за якого маржинальний дохід дорівнює маржинальним витратам, що, своєю чергою, дає змогу одержати мак­симальний прибуток.

Розглянута модель ціноутворення має суттєві обмеження, що заважають широкому застосуванню її:

/ важко визначити криву попиту та маржинальні витрати;

/ не підходить до всіх типів ринку;

/ не враховує всі чинники, що впливають на ціну;

/ передбачає тільки одну мету фірми — максимізацію прибутку.

Ціноутворення на основі витрат

Багато менеджерів визначають ціну продукції на основі собівартості її.

Для цього є певні причини.

По-перше, компанії, що реалізують різні види про-

дукції, не мають часу для аналізу маржинальних витрат і доходів для кожного виробу (послуги).

По-друге, навіть якщо є можливість встановити ціну завдяки дослідженню ринку, розрахунок ціни на основі витрат є відправною точкою для старту.

Зрештою, собівартість продукції або послуг визначає межу, нижче якої ціну не можна встановлювати на тривалий термін.

Найпоширенішою формою ціноутворення на основі витрат є ціноутворення за принципом "витрати плюс".

Ціноутворення за принципом "витрати плюс" (Cost-Pius Pricing) — метод ціно­утворення, за якого ціну визначають на підставі собівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї певної частки прибутку (націнки).

Загальна формула ціни за принципом "витрати плюс" має вигляд:

Ціна = Витрати + Націнка (5.6)

Своєю чергою, націнку визначають як відсоток витрат, базових для розра­хунку ціни:

Націнка = Відсоток націнки х Витрати (5.7)

Відсоток націнки встановлюють на підставі практики галузі, оцінки менед­жера (яку націнку може витримати ринок) або необхідної норми прибутковості. Останній підхід найпоширеніший. Націнку можна розрахувати на базі: / змінних виробничих витрат; / повної виробничої собівартості; / загальних змінних витрат; / повних витрат.

Практичне застосування цієї формули розглянемо на прикладі компанії "Кас­кад", бюджет якої наведено у табл. 5.32.

Спираючись на дані наведеного бюджету, обчислимо витрати на одиницю продукції.

Розрахунок витрат на одиницю продукції

1. Змінні виробничі витрати:

З 840 000: 5 000 = 768.

2. Постійні виробничі витрати:

2 400 000: 5 000 = 480. Разом виробнича собівартість = 1 248.

3. Змінні операційні витрати:

480 000: 5 000 = 96.

4. Постійні операційні витрати:

960 000: 5 000 = 192. Разом повні витрати на одиницю = 1 536.

Використовуючи дані бюджету і розрахунку витрат на одиницю продукції, визначимо націнку за допомогою різних методів.

1. Відсоток націнки до змінних виробничих витрат:

(Бюджетний прибуток + Постійні виробничі витрати + Операційні витрати) _ _. (Обсяг виробництва х Змінні виробничі витрати на одиницю)

(1 200 000 + 2 400 000 + 1 440 000): (5 000 • 768) = =* (5 040 000: 3 840 000) • 100 = 131,25%.

2. Сума націнки до змінних виробничих витрат:

(768- 131,25): 100 = 1 008 грн.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 936; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.