Землевпорядно-оптимізаційні механізми

В результаті реформування земельних відносин і реорганізації сільсько­господарських підприємств, приватизації їх земель виникла складна система колективних і одноосібних, крупних і дрібних землекористувань, які мають різноманітний правовий статус - Власність, оренда і т. д. Процес станов­лення цієї системи не завершився. Продовжується перерозподіл земель на території колишніх колгоспів і радгоспів, з'явилось багато землевласників в особі власників земельних часток, селянських господарств та орендарів. Значними площами сільськогосподарських земель, які були передані до зе­мель запасу і резервного фонду, розпоряджаються районні державні адміні­страції. Усе це суттєво ускладнило земельні відносини та використання зе­мель, порушило внутрігосподарські і міжгосподарські зв'язки, організацію виробництва, праці та управління.

При цьому мали місце спонтанність і суперечливість процесу перероз­поділу земель, реорганізації сільськогосподарських підприємств і привати-

защі їх земель, які привели до посилення виснажливого використання сіль­ськогосподарських угідь, розвитку процесів їх деградації, скорочення об'ємів меліорації земель, повсюдного порушення організації території, яка склалася, скорочення площ продуктивних земель, зниження урожайності сільськогос­подарських культур.

Для цілеспрямованого вирішення всього кола проблем, які утворилися відповідно до ст. 183 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про землеустрій" та ст. 25 Закону України "Про охорону земель", здійснюється землеустрій як комплекс заходів щодо організації раціонального викорис­тання та охорони земель, формування та організації території об'єктів земле­устрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів. Найбільш прийнятною формою розробки таких заходів із розвитку території є схеми землеустрою адміністративно-те­риторіальних утворень (районів) та проекти землеустрою сільських Рад, які володіють чітко вираженим ступенем відокремленості, взаємозв'язками, які історично склалися, природними, економічними і соціальними умовами гос­подарювання, єдністю цілей і завдань, які реалізуються в межах їх границь.

Оскільки розробка проектів землеустрою на основі районних схем земле­устрою повинна стати нормою, то проекти землеустрою щодо впорядкування території сільських рад повинні бути логічним продовженням та інструмен­том реалізації схеми.

Разом з тим, складові частини проектів, які вирішувались в схемах земле­устрою району, повинні в проектах бути вже як результат схеми із необхідни­ми уточненнями і відповідною деталізацією. Такий підхід до розробки схем і проектів повинен враховуватись при проведенні підготовчих робіт і розробці проектних пропозицій.

Використовуючи методичні підходи з оптимізації землекористуван­ня, наприклад, в проекті організації території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області, визначені обсяги та напрями кон­сервації деградованих і малородючих орних земель в межах сільської ради за видами деградації.

В результаті запроектованих заходів була сформована оптимізована структура земельних угідь (табл. 6.2).

Реалізація запропонованих заходів по консервації деградованих і малоро­дючих ґрунтів орних земель дозволить отримати оптимальну в екологічному відношенні структуру земельного фонду Козинської сільської ради. Це відбу­деться за рахунок збільшення площі еколого-стабілізуючих угідь: сіножатей і

пасовищ. Разом із тим, відбудеться зменшення орних земель. Лісистість тери­торії збільшиться на 13,7 га за рахунок інших земель, тобто ярів, пісків.

Специфіка земельних відносин полягає в наявності значного числа обтя­жень і обмежень прав для власників та користувачів земельних ділянок.

Таблиця 6.2.

Дата добавления: 2014-11-29