Джерела формування оборотних засобів

F

Р.А. Слав'юк

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
	2
І. Власний капітал Статутний капітал
Додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал		()	()
Усього за розділом І
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування
III. Довгострокові зобов'язання
IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом
зі страхування
з оплати праці
Інші поточні зобов'язання
Усього за розділом IV
V. Доходи майбутніх періодів
Баланс

Фінанси підприємств

Звіт про фінансові результати за________________ 200 _ р.

форма №2-м Код за ДКУД

І. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період поперед­нього періоду
	2
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Непрямі податки та інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації про­дукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Інші операційні доходи
Інші операційні витрати
Інші звичайні доходи
Інші звичайні витрати
Надзвичайні: Доходи
Витрати
Податок на прибуток
Чистий фінансовий результат (035 - 040 + + 060 - 090 + 130 - 160 + 200 - 205 - 210) Прибуток
Збиток

II. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період поперед­нього періоду
	2
Матеріальні затрати
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація
Інші операційні витрати
Разом

Р.А. Слав'юк

механізми, що дозволяють зв'язати постачальників капіта­лу з тими, хто має в ньому потребу);

- помірні проценти;

відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу). Головне питання — визначити, що уряд може зробити для спри­яння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:

- поширення участі комерційних банків у наданні позик ма­
лим підприємствам;

- нагляд і регулювання за наданням банками позик малим
підприємствам;

- забезпечення збільшення капіталу, який може бути викори­
станий шляхом розвитку конкуренції на ринку надання по­
зик малим підприємствам;

- зміщення акцентів і раціоналізація державних програм до­
помоги малим та середнім підприємствам;

сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприєм­ствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення по­зик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб вит­рачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають в цьому по­требу, гарантуючи повернення позики у разі їх неплатоспромож­ності. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Для того, щоб ця програма функціонувала, повинна існувати комерційна банківська система з відповідним капіталом. Крім то­го, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки деяка част­ка позик не буде сплачена позичальниками, і уряд змушений буде повернути всю позику або її частку кредиторові. Чи існують умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитні джерела для малого підприємництва в Україні практично відсутні. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, відсутність стабільності в ре­гулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і за­довольняють лише незначну частку діючих бізнесменів.

Однак в Україні існує три потенційно доступних джерела отри-

Фінанси підприємств

мання фінансів для малого бізнесу:

- Український фонд підтримки підприємництва;
Український державний фонд підтримки селянських (фер­
мерських) господарств;

- Державний інноваціййий фонд України.

З метою сприяння реалізації державної політики фінансової підтримки підприємництва, створення відповідних умов для роз­витку малого підприємництва у грудні 1991 року Кабінет Міністрів України створив Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у серпні 1995 року був перетворений в Український фонд підтримки підприємництва (по­станова Кабінету Міністрів України №687 від 27 серпня 1995 p.).

Згідно з цією постановою Український фонд підтримки підпри­ємництва (далі — Фонд) є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку. Основними завданнями Фонду є:

сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного викори­стання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів частко­вої сплати відсотків за видані підприємцям кредити устано­вами банків;

- співробітництво з міжнародними, іноземними та українсь­
кими фінансовими організаціями у питаннях розвитку
підприємництва;

- участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінан­
сового розвитку підприємництва в Україні.

Для реалізації основних завдань Фонду використовуються кош­ти, передбачені державним бюджетом, на фінансову підтримку підприємництва.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого підпри­ємництва є Державний інноваційний фонд України (Держіннофонд), який був утворений відповідно до Закону України «Про засади дер­жавної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності» По­становою Кабінету Міністрів України №77 від 18 лютого 1992 р. Ко­шти Держіннофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, обов'язкових відрахувань підприємств, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб. Фонд підтримується запровадженнями наукових розробок, на які існує конструкторсько-технологічна доку­ментація, виготовлено дослідний зразок та невелика партія продукції.

Р.А. Слав'юк

Заявниками інноваційних проектів є підприємства всіх форм власності. Розгляд проектів та вирішення питання фінансування за результатами експертиз проводяться незалежно від форм влас­ності. Переважна кількість проектів надходить від підприємств не­державного сектора економіки, які за кількістю працюючих мо­жуть бути віднесені до малого та середнього підприємництва, що є наслідком більшої ініціативності цих підприємств.

Держіннофонд України здійснює підтримку інноваційної діяльності малого та середнього підприємництва також за такими напрямами:

- консультації та допомога у складанні бізнес-плану інно­
ваційного проекту;

проведення маркетингових досліджень за інноваційною продукцією, що планується;

- проведення науково-технічної та фінансової експертизи
інноваційного проекту за кошти Держіннофонду;

оцінка ризиків виконання інноваційного проекту; супроводження й управління інноваційним проектом. Одержання підприємством пільгової позички на 1-1,5 року за інноваційним проектом дозволяє підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для ви­пуску наукоємкої продукції, для заміни імпортної продукції.

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного ме­ханізму фінансування інноваційних програм і проектів підпри­ємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприва-тизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств Держіннофонд України створив Український центр підтримки інноваційної діяльності, на який покладено такі завдання:

організація спільного інвестування в цінні папери підпри­ємств у процесі приватизації та у післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні;

- координація взаємодії інвесторів;

забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отри­мання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств з метою досягнення очікуваного економічного ефекту; забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з ура­хуванням умов їх надання;

створення умов для максимально ефективного використан­ня інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливо­го їх реінвестування.

Фінанси підприємств

Тема 9. Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Оборотні засоби (оборотний капітал) — це частина капіталу підприємства, вкладеного в його поточні активи, сукупність обо­ротних виробничих фондів, фондів обігу, авансованих для забезпе­чення поточної діяльності.

У сфері виробництва — це:

- виробничі запаси;

- паливо;

- тара;

малоцінні і швидкозношувані предмети;

- тварини на вирощуванні і відгодівлі;
витрати майбутніх періодів;

- незавершене виробництво.
У сфері обігу:

- товарна продукція;

- кошти в розрахунках та в цінних паперах;

- грошові кошти в касі, банку.

У практиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал групується за такими ознаками залежно від:

функціональної ролі в процесі виробництва — оборотні фонди і фонди обігу;

- практики контролю, планування і управління — нормовані
і ненормовані оборотні засоби;

- джерел формування оборотного капіталу — власний обо­
ротний капітал і позичений оборотний капітал;

- ліквідності — абсолютно ліквідні засоби, швидкореалізову-
вані оборотні засоби, важкореалізовувані оборотні засоби;
ступеня ризику від вкладення капіталу — оборотний капітал
з мінімальним, малим, середнім, високим ризиком вкладення;

- стандартів обліку і відображення в балансі підприємства —
оборотні засоби в запасах, грошові кошти, розрахунки та
інші активи;

матеріально-речового змісту — предмети праці, готова продукція, грошові кошти і кошти в розрахунках. На основі такого поділу джерела формування оборотних за­собів є:

Р.А. Слав'юк \

а) власні;:

б) позичені;:

в) залучені (тимчасове використання частини коштів інших;
підприємств). До них належать: \

- кредиторська заборгованість постачальникам, строк опла­
ти яких не настав;

- заборгованість робітникам і службовцям;

- заборгованість фінансовим органам.

В окремих випадках для формування оборотних засобів вико­ристовують позапланові ресурси:

- тимчасово вільні кошти фондів економічного стимулюван­
ня і спеціального призначення на поточному рахунку;

- перерозподілений прибуток;

- прострочені і пролонговані (відстрочені) кредити банку;

- прострочена кредиторська заборгованість постачальникам
і іншим організаціям.

Виділяють ще стійкі пасиви як джерела формування оборотних засобів, що мають особливе призначення. Ними розпоряджаються ін­ші організації. До стійких пасивів також належать фонди підприємст­ва, які спеціально не призначені для формування оборотних засобів.

До них належать:

- заборгованість із зарплати;

- відрахування на соціальне страхування;

- резерв на покриття майбутніх видатків і платежів;

- частина фондів економічного стимулювання, яка постійно
використовується в обороті;

засоби ремонтного фонду для формування залишків ма­теріалів на ремонт.

Дата добавления: 2014-11-29