МОДУЛЬ №4

Лекція

Тема 7.1: Обслуговування державних цільових фондів.

План:

1. Характеристика державних цільових фондів.

2. Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів.

3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна.

1. Характеристика державних цільових фондів.

Основним фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. З метою гарантованого фінансового забезпечення потреб особливого значення, держава створює фонди цільового призначення.

Державні цільові фонди – це грошові відносини з приводу розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов’язаних з формуванням фінансових ресурсів в розпорядженні держави та використанням державних коштів для забезпечення розширеного відтворення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави.

Призначення державних цільових фондів:

· забезпечення соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;

· сприяння економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

· фінансування природоохоронних заходів;

· надання позик, кредитів.

Джерела формування доходів державних цільових фондів:

· бюджетне фінансування;

· обов’язкові відрахування юридичних і фізичних осіб;

· доходи від інвестування власних коштів;

· добровільні внески, спонсорська допомога;

· інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють:

1. Цільові бюджетні фонди (входять до складу бюджету) – грошові фонди, що утворюються у складі бюджету держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних державних чи місцевих витрат під контролем фіскальних органів держави.

Наприклад: Фонд України соціального захисту інвалідів, збір на забруднення навколишнього природного середовища та інші.

Використання коштів регламентується законодавством та органами влади, а контроль здійснює Верховна Рада України.

2. Позабюджетні фонди (не входять до складу державного бюджету). Особливістю цих фондів є закріплення джерел їх доходів і цільове використання.

Наприклад: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, від нещасних випадків.

Використання коштів регламентується законодавством та виконавчими дирекціями фондів, а контроль за використанням здійснює податкова інспекція, фінансові відділи і виконавча дирекція фондів.

2. Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів.

Для зарахування коштів державних цільових фондів в органах Державного казначейства відкриваються рахунки за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних та цільових фондів»

Порядок відкриття рахунку здійснюється із зазначенням ключа, який вираховується автоматично, ознаки коду (тобто назви фонду), виду надходження, коду території;

3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна.

До позабюджетного Державного фонду приватизації майна зараховують кошти, одержані від продажу державного майна та майна, що належить АРК, інші надходження пов’язані з процесом приватизації.

Кошти, які надходять від приватизації майна зараховують на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства на ім’я Фонду державного майна України за балансовим рахунком 3718 «Рахунки для обліку коштів від приватизації».

Органи Державного казначейства наступного дня після зарахування коштів, одержаних від приватизації, надають Фонду державного майна України виписки з рахунку та реєстр розрахункових документів. Після чого Фонд державного майна, на підставі платіжних доручень, перераховують кошти на рахунки, відкриті у Державному казначействі.

Нормативи відрахувань коштів затверджені ЗУ «Про державний бюджет України».

Лекція

Тема 7.2: Обслуговування державних цільових фондів.

План:

1. Порядок зарахування коштів до фонду соціального страхування на випадок

безробіття.

2. Порядок надходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних

випадків.

1. Порядок зарахування коштів до фонду соціального страхування

на випадок безробіття.

Джерела коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття:

· страхові внески страхувальників;

· асигнування державного бюджету;

· суми фінансових санкцій;

· благодійні внески;

· інші надходження відповідно до законодавства України.

Цілі використання коштів фонду соціального страхування:

· допомога по безробіттю;

· матеріальна допомога у період професійної підготовки. Підвищення кваліфікації безробітного;

· матеріальна допомога по безробіттю;

· допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи. Яка перебувала на його утриманні. та інші.

Найбільшу частку доходів Фонду соціального страхування на випадок безробіття складають внески роботодавців.

Щоденно на балансовий рахунок управлінь Державного казначейства України 3717 «Рахунки державних позабюджетних коштів» зараховуються кошти по видам надходжень.

На наступний день органи Державного казначейства надають фондам банківські виписки з рахунку.

За результатами проведених перерахувань щоденно складається відомість по рахунку 3717 у яких відображено надходження та використання коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

2. Порядок надходження коштів до Фонду соціального страхування

від нещасних випадків.

Доходи фонду формуються за рахунок внесків платників. Кошти надходять на рахунки, які відкриті на ім’я відділень виконавчої дирекції Фонду в органах Державного казначейства.

На підставі платіжних доручень виконавчої дирекції Фонду, два рази на тиждень, кошти перераховують на рахунки для здійснення платежів. Їх розподіляють згідно затверджених кошторисів і фактичної потреби коштів.

Виплати потерпілим здійснюються з рахунків, відкритих робочим органам виконавчої дирекції фонду в банківських установах, або через відділення зв’язку.

Повернення зайво або помилково зарахованих на рахунок Фонду коштів здійснюється органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень виконавчої дирекції Фонду.

Лекція

Тема 8.1: Бухгалтерський облік виконання бюджетів.

План:

1. Облікова політика державного казначейства України.

2. Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

3. Організація бухгалтерського обліку в органах Державного казначейства України.

4. Економічна сутність та функції бюджетного обліку. Ю. 316-319

5. План рахунків бюджетного обліку по виконанню бюджетів та його структура. Ю. 322-326

1. Облікова політика державного казначейства України.

Облікова політика Державного казначейства України – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються Державним казначейством для складання та подання фінансової звітності про виконання бюджетів.

Діюча система бухгалтерського обліку виконання бюджетів побудована з урахуванням необхідних змін з дотриманням міжнародних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В Україні застосовується касовий метод виконання Державного бюджету за доходами та видатками і метод нарахування по боргах і зобов’язаннях. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при нарахуванні коштів на рахунки, відкриті в банківських установах на ім’я органів Державного казначейства, видатки вважаються здійсненими при проведенні перерахувань та/ або виплат з рахунків, а борги та зобов’язання – на момент їх виконання.

2. Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Організація та ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Державного казначейства України регулюється Положенням «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання бюджетів в органах Державного казначейства України» від 28.11. 2000р.

Згідно Положення система обліку включає: бухгалтерський, бюджетний, управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, і відрізняються формою та періодичністю розрахунку даних.

Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджету та аналіз.

Бухгалтерський облік -забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов’язань, результати виконання бюджетів та їх змін.

На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність.

Бюджетний облік – складова єдиного економічного обліку і науково обґрунтована система спостереження, відображення, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державного казначейства оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів.

Вимоги до бюджетного обліку:

· чітке документування;

· відображення операцій у певній послідовності на підставі документів;

· операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку;

· суцільний і безперервний.

Завдання обліку Державного казначейства з виконання бюджетів:

· дотримання принципів обліку та звітності;

· своєчасне, повне та достовірне відображення в обліку операцій з виконання бюджетів;

· щоденне завершення та звірка облікових процесів;

· складання щоденного балансу;

· достовірне відображення в обліку і звітності руху ресурсів бюджетів;

· надання інформації про стан активів та зобов’язань, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

3. Організація бухгалтерського обліку в органах Державного казначейства України.

Бюджетний облік є основою інформаційної системи органів державного казначейства.

Органи державного казначейства здійснюють облік виконання державного бюджету та складання звітності.

Розділи обліку виконання бюджету в органах казначейства:

· облік ресурсів бюджету;

· облік доходів;

· облік видатків;

· облік розрахунків по боргових зобов’язаннях;

· облік коштів у розрахунках.

Бюджетний облік в органах державного казначейства ведеться на підставі первинних документів.

Функції бюджетного обліку:

· записи інформації про операції по виконанню бюджетів органами державного казначейства та відображення їх у звітності з метою аналізу та управління;

· відображення інформації для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.

Бюджетний облік ведеться в регістрах обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій – це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку.

Записи у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних облікових документів в момент здійснення операцій.

4. Економічна сутність та функції бюджетного обліку.

Виконання бюджетів може бути забезпечене при чіткій організації бухгалтерського обліку, який прийнято називати бюджетним обліком.

Бюджетний облік – це науково обґрунтована система спостереження, відображення. Узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.

Мета бухгалтерського обліку виконання бюджетів – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів. А також підвищення виконання бюджетів.

Завдання бюджетного обліку – повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного процесу.

Функції бюджетного обліку:

· спостереження;

· відображення;

· узагальнення;

· контроль.

Предмет бюджетного обліку – бюджетний процес, який забезпечує розширене відтворення через розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Об’єкти бюджетного обліку:

· доходна частина бюджету;

· видаткова частина бюджету;

· ресурси бюджету;

· інші заходи.

Метод бюджетного обліку – сукупність прийомів, які використовуються для одержання необхідних даних щодо виконання бюджету, використання коштів.

Елементи методу бюджетного обліку:

· документація;

· система рахунків;

· подвійний запис;

· інвентаризація;

· баланс.

5. План рахунків бюджетного обліку по виконанню бюджетів та його структура.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів органами Державного казначейства України – це систематизований перелік розрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

План рахунків ґрунтується на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і звітності.

План рахунків складається з 9 класів і поділяється на три частини:

І. Балансові рахунки:

Клас 1. Активи.

Клас 2. Зобов’язання.

Клас 3. Кошти бюджетів та розпорядники бюджетних коштів.

Клас 4. Розрахунки.

ІІ. Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

Клас 5. Результати виконання бюджету.

Клас 6. Доходи бюджету.

Клас 7. Видатки бюджету.

ІІІ. Меморандні та позабалансові рахунки:

Клас 8. Управлінський облік.

Клас 9. Позабалансовий облік.

Лекція

Тема 8.2: Звітність про виконання бюджетів.

План:

1. Фінансова звітність про виконання бюджетів.

2. Звіти про виконання державного бюджету.

3. Строки подання та порядок розгляду звітності про виконання бюджетів.

1. Фінансова звітність про виконання бюджетів.

Фінансова звітність про виконання бюджетів – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Мета складання фінансової звітності про виконання бюджетів є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для прийняття економічних рішень.

Фінансова звітність складається на основі даних бух обліку.

Класифікація фінансової звітності про виконання бюджетів:

1. За призначенням:

· внутрішня;

· зовнішня;

2. За обсягом показників:

· первинна;

· зведена (консолідована);

3. За терміном складання і подання:

· оперативна;

· місячна, квартальна, річна.

2. Звіти про виконання державного бюджету.

Органи Державного казначейства складають місячну, квартальну і річну звітність.

Квартальна звітність про виконання державного бюджету складається і подається органами Державного казначейства відповідно до Інструкції про порядок складання органами Державного казначейства квартальної звітності про виконання державного бюджету

Згідно з даною інструкцією метою складання квартальної звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень та отримання узагальнених підсумкових даних, що характеризують виконання державного бюджету за відповідний звітний період.

Квартальна звітність включає такі форми:

· Форма 1 кдб «Звіт про фінансовий стан Державного бюджету України (баланс)»;

· Форма 2 кдб «Звіт про виконання державного бюджету»;

· Форма 3 кдб «Звіт про рух грошових коштів»;

· Форма 7 кдб «Звіт ро бюджетну заборгованість»;

Річні звіти про виконання державного бюджету, які складаються органами державного казначейства, поділяються на фінансові та статистичні.

Порядок складання та подання річних звітів регламентується Інструкцією про порядок складання органами Державного казначейства річного фінансового звіту про виконання державного бюджету.

Річні фінансові звіти про виконання державного бюджету складаються в тисячах гривень з трьома знаками після коми.

Строки подання Державному казначейству України річних звітів про виконання державного бюджету встановлюються Міністерством фінансів України. Управління Державного казначейства встановлюють строки подання річних звітів своїм підвідомчим органам та установам. які вони обслуговують.

Річні звіти подаються вищестоящому органу Державного казначейства у паперовому вигляді та електронною поштою у вигляді файлів із набором значень економічних показників.

При несвоєчасному поданні або неподанні розпорядниками бюджетних коштів фінансової та статистичної звітності, органи Державного казначейства можуть припинити бюджетні асигнування та/або здійснення оплати рахунків.

Річна фінансова звітність включає такі форми:

· Форма№1 «Звіт про фінансовий стан Державного бюджету України (баланс)»;

· Форма №2 «Звіт про результати виконання державного бюджету»;

· Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

· Форма №4 «Звіт про депозитні суми»;

· Форма №7 «Звіт про бюджетну заборгованість».

3. Строки подання та порядок розгляду звітності про виконання бюджетів.

Структура, періодичність і терміни подання звітності про виконання бюджетів визначається Державним казначейством відповідно до вимог, встановлених Бюджетним кодексом.

Складання і подання звітності про виконання бюджету відбувається поетапно.

Звітність про виконання бюджетів складають бюджетні установи, управління та відділення Державного казначейства України.

Бюджетні установи, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів подають звітність у відділенням Державного казначейства у встановлені законодавством терміни.

Відділення державного казначейства узагальнюють дані та формують зведену фінансову звітність про виконання державного бюджету, яку подають до управлінь Державного казначейства у відповідній області.

Управління державного казначейства на основі отриманих звітів формують свою звітність і подають її до Державного казначейства України

Державне казначейство України узагальнює отриману інформацію, аналізує її, у разі необхідності вносить пропозиції про зміни та доповнення до існуючих форм звітності і передає її користувачам.

Терміни подання фінансової звітності встановлюються органами, до яких ці звіти подають.

Лекція

Тема 9.1: Поняття фінансового контролю.

План:

1. Зміст і призначення фінансового контролю.

2. Види, форми та методи фінансового контролю.

3. Органи державного фінансового контролю, їх функції.

4. Проблеми і напрямки вдосконалення державного фінансового контролю. Ю.400-405

1. Зміст і призначення фінансового контролю.

Фінансовий контроль являється важливим елементом системи управління фінансами. Він покликаний забезпечувати інтереси і права держави, державних установ та інших економічних суб’єктів.

Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими і виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Фінансовий контроль включає:

· контроль за дотриманням фінансово-економічного законодавства у процесі формування та використання грошових фондів;

· оцінка ефективності фінансово-господарських операцій;

· контроль за доцільністю здійснених видатків.

Призначення фінансового контролю – сприяння успішній реалізації фінансової політики держави, забезпечення процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів в усіх ланках фінансової системи.

Методологічна сутність фінансового контролю – це процес перевірок за діяльністю об’єкта управління, з метою оцінки обґрунтованості прийняття рішень і результатів їх виконання.

Види фінансового контролю:

· державний;

· комунальний;

· незалежний.

Суб’єкти фінансового контролю:

· державний – Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна митна служба України, інші;

· комунальний – контрольні комісії. Які створюються представницькими органами місцевого самоврядування;

· незалежний – аудиторські фірми, незалежні аудитори, ревізійні комісії, тимчасові контрольні групи.

Об’єкти фінансового контролю:

· грошові відносини;

· процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів;

· доходи.

Предмет фінансового контролю:

· доходи;

· прибуток;

· рентабельність;собівартість;

· витрати виробництва.

Завдання фінансового контролю:

· своєчасність і повнота виконання фінансових зобов’язань перед державним бюджетом;

· виявлення резервів фінансових ресурсів;

· раціональне витрачання матеріальних цінностей і грошових ресурсів;

· дотримання діючого законодавства та нормативних актів;

· підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

· збалансованість між потребою у фінансових ресурсах і розміром грошових доходів.

2. Види, форми та методи фінансового контролю.

Види фінансового контролю:

· державний;

· відомчий;

· громадський;

· внутрішній;

· зовнішній;

· документальний;

· фактичний;

· стратегічний;

· тактичний;

· контроль на місцях;

· дистанційний контроль.

Форми фінансового контролю:

· попередній;

· поточний;

· наступний.

Методи фінансового контролю:

· перевірка;

· обстеження;

· нагляд;

· ревізія;

· аудит.

3. Органи державного фінансового контролю, їх функції.

До системи органів державного фінансового контролю входять:

· Верховна Рада України – здійснює контроль зо дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу;

· Рахункова палата України – здійснює контроль за виконанням державного бюджету в межах та обсягах, визначених Конституцією України та ЗУ «Про Рахункову палату»;

· Міністерство фінансів України – здійснює контроль за виконання державного бюджету, дотримання Правил складання проектів бюджетів, виконання бюджетних асигнувань, координує діяльність контролю за надходженням та використанням державних коштів;

· Державна контрольно-ревізійна служба – здійснення державного контролю за витрачанням коштів, достовірністю звітності, збереженням товаро-матеріальних цінностей в установах та організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів.

· Державна податкова адміністрація України – здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства.

· Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – здійснює контроль за діяльністю суб’єктів ринку цінних паперів відповідно до діючого законодавства у цій сфері;

· Митні органи України – мають повноваження в галузі державного контролю, пов’язані з переміщенням товарів через митний кордон України.

· Аудиторські фірми – проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, надають їм висновки та консультації згідно договору та на комерційній основі.

4. Проблеми і напрямки вдосконалення державного фінансового контролю.

Незважаючи на посилення окремих етапів фінансового контролю, кількість фінансових порушень збільшується, Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби свідчать про зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому. Тому, ефективність проведення фінансового контролю залишається актуальним.

Однією із важливих проблем фінансового контролю є дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.

Для усунення цієї проблеми доцільно чітко регламентувати функції, права та відповідальність фінансових органів, визначити предмет і обсяг фінансового контролю та і інше.

Існує також проблема відсутності системності контролю. З огляду на це, одним із напрямків вдосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства разом з органами виконавчої влади та податкової адміністрації.

Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямками витрачання бюджетних коштів необхідно встановити систематичний обмін інформацією між усіма фінансовими та контролюючими органами.

Низьким залишається рівень аналітичної роботи в органах Державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень, і тому не вживаються відповідні заходи. Тому необхідно розробити методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка дала б змогу проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за три роки.

Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій.

Лекція

Тема 9.2: Контроль у системі Державного казначейства.

План:

1. Організація фінансового контролю у системі казначейства.

2. Внутрішній контроль в органах Державного казначейства.

1. Організація фінансового контролю у системі казначейства.

Метою фінансового контролю, який здійснюється органами Державного казначейства, є зменшення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства, а саме використання бюджетних коштів не за призначенням та у межах бюджетних асигнувань.

Державне казначейство України контролює дотримання Єдиних правил обліку та звітності по бюджетах усіх рівнів та кошторисах доходів і видатків, спрямування коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій з виконання бюджету на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати.

Крім того, казначейство здійснює контроль за цільовим витрачанням коштів державного бюджету всіх бюджето-отримувачів. Тому, при здійсненні касових видатків перевіряються всі документи, які підтверджують право і законність проведених витрат. У випадку виявлення порушень оформляється відмова в оплаті рахунків.

Отже, Державне казначейство організовує виконання державного бюджету та здійснює контроль за цим процесом на всіх етапах використання коштів.

2. Внутрішній контроль в органах Державного казначейства.

Внутрішній казначейський контроль – це сукупність процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, яка передається керівництву Державного казначейства, дотримання положень нормативних актів при здійсненні операцій щодо виконання бюджетів.

Функції внутрішнього контролю:

· забезпечення достовірності та повноти інформації;

· перевірка ефективності та достовірності бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

· додержання нормативних та законодавчих актів;

· ефективне використання бюджетних коштів;

· та інші.

Внутрішній казначейський контроль поділяють на:

· Бухгалтерський контроль – це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів бюджетів та достовірність звітності, яка складається на основі даних, отриманих від підрозділів, що відповідають за проведення конкретних операцій;

· Адміністративний контроль – це сукупність процедур, згідно яких керівництво органу Державного казначейства делегує свої повноваження.

Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками казначейства таким чином, що б вони не змогли зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноваження.

ЛІТЕРАТУРА:

1. С.О. Булгакова «Казначейська система виконання бюджету»: Підручник. – К: Київський державний торгово-економічний університет, 2000 – 250 с.

2. С.І. Юрій «Казначейська система»: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш – 2002

3. Бюджетне законодавство України: Зб. Нормативних актів – К.: Юрінкош Інтер, 2002 – 416 с.

4. О.Д, Василик «Державні фінанси України»: Підручник. – К: ІІОС – 2002. – 608 с.

5. П.К. Германчук «Планування, облік, звітність контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі» - Київ: НВП «АВТ»: 2004 – 593 с.

(Інтегрований комплекс)

6. Ю.В. Пасічник «Бюджетна система України та зарубіжних країн» Навч. посібник – Друге видання – К.: Знання – Прес, 2003 – 523 с. – (Вища освіта ХХІ ст..)

Дата добавления: 2014-11-29