Проявлення синдрому вигоряння

Фізичні	Психологічні	Поведінкові
Болі в спині Зміна смакових пристрастей Діарея Підвищення тиску Втома Гастроентеральні проблеми Головні болі Безсоння М’язова напруга Втрата ваги	Гнів Втрата самоповаги та впевненості в собі Втрата інтересу до роботи та невиконання обов’язків по роботі Відчуття неадекватності, безпорадності і провини Відчуття занепокоєння Депресія Пригніченість і завантаженість Часта зміна настрою Відчуття неуспіху Переживання щодо майбутнього	Емоційні спалахи Віддалення від друзів і сім'ї Втрата пунктуальності і зневага до обов'язків Зниження критичності Неможливість сконцентруватись Сум Постійне/зростаюче вживання алкоголю і інших препаратів (ліків, наркотиків) Складнощі у спілкуванні з людьми Зниження трудової активності Неможливість змінюватись

Причини «емоційного вигоряння»

1. Особистісні характеристики самого працівника. Кожна людина по-своєму реагує на одні й ті ж самі навантаження. Згідно з дослідженнями найбільш схильними до емоційного вигоряння є люди-педанти, демонстративні люди, які хочуть, щоб оточуючі бачили їхні успіхи і досягнення, а також співробітники з високою здатністю до емпатії, вони близько до серця приймають емоції клієнтів, в результаті чого витрачають свої власні сили. Для них потрібні певні профілактичні програми, які дозволяють підвищити самооцінку і переключатися на інші види діяльності. Крім того доведено, що оптимісти значно рідше вигоряють, ніж песимісти.

2. Другий рівень виникнення синдрому емоційного вигоряння – рольовий. Вигоряння швидко розвивається в тих випадках, коли спільні зусилля не узгоджені, немає інтеграції дій, зате є конкуренція, в той час, коли успішний результат залежить від злагоджених дій. Тут важливим пусковим фактором можуть бути постійні конфлікти у колективі, або не вміння керівника конкретно визначити зони повноважень та відповідальності кожного працівника.

3. Ще одна група причин, які викликають емоційне вигоряння – зовнішні фактори, які пов’язані з особливостями роботи і, що важливо, з самою організацією. Найчастіше виходять з ладу цінні кадри, «допомагають» у цьому керівники, які звикли «вантажити тих, хто везе». Але ще сильніше ніж надмірне навантаження, вимучують постійні протиріччя у стратегічному та тактичному керівництві, нереальні вимоги до працівників, відсутність об’єктивних критеріїв для оцінки праці, неефективна система мотивації і стимуляції персоналу. Ця група причин дуже залежить від діяльності керівника.

Стадії «емоційного вигоряння»

Дата добавления: 2014-11-29