Перша допомога при отруєнні СДОР

Ушкодження черепа веде до струсу мозку, забою черепа, здавлювання. Це пухлинні набубнявіння мозку, часткове руйнування мозкової тканини. Настає запаморочення, нудота, блювання, сповільнення пульсу, втрата пам'яті (амнезія), порушення міміки і мови.

При переломі кісток черепа слід забезпечити потерпілому стан спокою в горизонтальному положенні, накласти лід на голову. При втраті свідомості очистити ротову порожнину від блювотиння, покласти потерпілого в фіксоване стабільне положення, рани оберігають від проникнення інфекції.

Транспортування - на ношах в лежачому на спині положенні, накладають ватно-марлеві кільця, надувну подушку, оберігають від блювання. Транспортувати в фіксованому стабільному положенні, запобігати западанню язика і асфіксії блювотними масами.

При переломі кісток носа починається кровотеча. Потерпілого в напівсидячому стані відтранспортовують, на переднісся накладають лід.

При пошкодженні щелепи потерпілого в сидячому стані транспортують до лікарні з легким нахилом голови вперед, запобігають асфіксії" кров'ю, слюною чи запалим язиком. Накладають фіксуючу пов'язку.

При переломі шийної частини хребта голову фіксують у лежачого на підлозі потерпілого ватною пов'язкою у вигляді нашийника або у вигляді великої підкови довкола голови.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігається біль, припухлість. В пахову ямку кладуть жмут вати, руку згинають під прямим кутом до тулуба, бинтують від кінцівки до спини, підв'язують нижче ліктя косинкою до шиї, на уражене місце прикладають щось холодне.

При переломі хребта виникає різкий біль, неможливо поворухнутись, зігнутися. Щоб тулуб не згинався і не сталося ушкодження спинного мозку, підкладають дошку, тоді фіксують на ношах. Заборонено піднімати за руки і ноги, щоб кістки не уразили спинного мозку, нервів, м'які тканини. Потерпілого не можна садити.

При переломі кісток тазу під коліна потерпілого, що лежить на спині, підкладають валик з пальта, брезенту, ноги напівзігнуті.

При переломі кісток рук і ніг накладають дерев'яні шини, холод, руку підвішують, забезпечують повний спокій всієї кінцівки.

При переломі ребер відчувається біль під час дихання, кашлю, при русі, тому туго бинтують рушником груди, стягують бинтами підчас видиху

Долікарська допомога при задусі, утопленні, заваленні землею

Асфіксія (задуха) - припинення надходження кисню в легені протягом 2-3 хвилин. Зупиняється газообмін в легенях, настає кисневе голодування, людина непритомніє. За цим - зупинка серця і настає смерть.

Асфіксія може виникнути внаслідок стискання, (рукою, шнурком) гортані і трахеї (задушення), затоплення гортані і трахеї водою (утеплення), слизовими масами, блювотинням, землею; закривання входу в гортань чужорідним тілом чи запалим язиком (при наркозі або без свідомості); параліч дихального центру від отрути, вуглекислого газу, снодійних засобів; від прямої травми головного мозку (електрошок, блискавка, рана); внаслідок дифтерії, грипу, ангіни.

При рятуванні втопленика його беруть за волосся, перевертають лицем догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно так, щоб голова була нижче грудної клітки, видаляють з ротової порожнини і гортані воду, блювотні маси, водорості (рис. 4.4.).

Енергійно стискають грудну клітку, видаляють воду з трахей і бронхів. В утопленика параліч легенів настає через 4-5 хвилин, а серце працює 15 хвилин. Тоді потерпілого кладуть на рівну поверхню, роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 

 

Рис. 4.4. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого

При набряку гортані спостерігається шумне затруднення дихання, посиніння шкіри. Накладають холодний компрес на карк, ноги кладуть в гарячу воду. Підшкірно вводять 1 мл. 2% дімедролу. При потребі лікарі роблять трехсостомію - вводять трубку в розсічену трахею.

При заваленні землею стискається грудна клітка і ускладнюється віддтік крові, тиск венозної системи зростає, що призводить до розриву дрібних вен обличчя і шиї. Різко погіршується дихання. Розвивається синдром травматичного роздавлення. В тканинах накопичуються токсичні речовини, які викликають важку інтоксикацію, аніроз, порушують функцію серця, печінки, нирок. При потребі очищають рот, гортань, і накладають джгути, терміново транспортують в стаціонар.

Отруєння СО. Чадний газ в гаражах, при поганій вентиляції: тощо, може призвести до отруєння і смерті. Настає головний біль, блювання, запаморочення^ шум у вухах, прискорене серцебиття, м'язова слабкість, задуха. Блідне шкіра, виникають ясно-червоні плями на тілі. Далі - судоми, параліч дихання, смерть.

Потерпілого необхідно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання. Тіло розтирають, гарячу грілку кладутьдоніг, підносять нашатирний спирт до носа. Важкоотруєних госпіталізують.

Харчові отруєння. Екологічно брудні і недоброякісні продукти (м'ясо, риба, молоко, желе, морозиво, торти) викликають харчову токсичну інфекцію. Наявні в них токсини викликають харчові отруєння. Хвороба появляється через 2 - 4 години після вживання отруєних продуктів, а іноді - через 20 - 26 годин. Хвороба виникає раптово, спостерігається нудота, повторне блювання, болі в животі, рідкий частий стілець з слизом чи кров'ю. Понижується артеріальний тиск, частішає або слабшає пульс, з'являється блідість, спрага, температура підвищується до 40°С, катастрофічне розвивається серцево-судинна недостатність, судоми м'язів, колапс і смерть.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою, багато пити теплої води, кефіру; викликати постійне блювання; пити вугілля-карболен; не істи протягом 2-х діб і багато пити рідкого (чай, кава); зігрівати руки, ноги потерпілого грілками; приймати фталазол, левоміцетин.

Отруєння грибами: через 1,5-3 години виникають перші прояви отруєння, спостерігається слабкість, слинявість,| блювання, біль в шлунку, кольки, головний біль, запаморочення, кривавий стілець, втрата зору, марення, галюцинації, судоми, колапс.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою чиї слабким розчином марганцовки, в який додають активоване вугілля; дати послаблююче (касторку); ставити очисні клізми; тепло накрити хворого і поставити грілку; дати пити гарячий ї чай, каву; відправити до лікарні.

Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві, отрути застосовують для боротьби з бур'яном, а також гербіциди, пестициди, фунтіціди, арборициди тощо. Хвороба починається через 15-60 хвилин. З'являються симптоми ураження нервової системи: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітливість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настає судома ніг, параліч м'язів, зупинка дихання, асфіксія, смерть.

Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в стаціонар; дають пити 8 краплин 0,1% атропіну, 2 таблетки белладонни; проводять штучне дихання; промивають шлунок водою з активованим вугіллям; з шкіри отруту змивають струменем води.

Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі опіку порожнини рота, гортані, харчового тракту, шлунку, пізнішеї настає вторинне отруєння серця, легенів, нирок, печінки, руйнування тканин.

Поверхня опіку рихлішає, білувата, розпадається. Біль в роті, за грудиною. Блювота. Сильний больовий шок. Можливий набряк гортані з наступним розвитком асфіксії. Серцева слабкість. Колапс.

При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 грамів на 1 літр води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, рослинну олію, білок яєць, обволікаючі.

При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої води або 1% розчином лимонної чи оцтової кислоти; дають пити лимонний сік; відправляють в лікарню.

Отруєння ліками і алкоголем. Передозування ліками, необережність дітей веде до отруєння ліками. При передозуванні болезахисними і температурознижуючими ліками (анальгін, аспірин, промедол) настає порушення, гальмування і збудження центральної нервової системи, парез капілярів, посилена віддачам тілом тепла, потіння, слабкість, сонливість. Проводять реанімаційні заходи. Слід промити шлунок.

При отруєнні алкоголем (смертельна доза 8 грам на 1 кг маси тіла: 8 * 70 = 560 грамів). Алкоголь діє на серце, судини, шлунок, печінку, нирки, головний мозок. При важкому сп'янінні людина засинає з переходом до втрати свідомості. Може бути блювання, самовиділення сечі, різке пригнічення дихального центру, рідке неритмічне дихання, параліч центрів дихання і смерть. Слід подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, каву. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Передозування снодійним (барбамілом, нембуталом). Виникає гальмування нервової системи, сон переходить в несвідомий стан з паралічем дихання. Людина блідне, дихання поверхневе, неритмічне, з хрипом. Слід промити шлунок, викликати блювання, провести штучне дихання та масаж серця.

Отруєння наркотиками (морфіном, опіумом, подетнамом) зумовлює запаморочення, блювання, слабкість, сонливість, глибокий сон, втрату свідомості, параліч дихання, ціаноз губів у потерпілого, зіниці різко звужені. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Тепловий і сонячний удар. Тепловий удар - гостропротікаючий стан людини, зумовлений перегріванням організму внаслідок довгої дії температури зовнішнього середовища.

Сонячний удар - безпосередня дія прямих сонячних променів на голову людини, що викликає важке перегрівання і пошкодження головного мозку. Виникає запаморочення, слабкість, біль в ногах, спині, іноді блювання. Потім шум у вухах, потемніння в очах, задишка, серцебиття, ціаноз обличчя, прискорення і сповільнення пульсу, втрата свідомості, судоми, галюцінації, зростання температури до 41…50°С. Дихання нерівне, настає параліч легенів. Потерпілого необхідно перенести в тінь, зняти одяг, покласти на землю, піднявши голову, обілляти холодною водою, накласти холодні компреси, дати пити холодні напої, подати нашатир під ніс, краплі Зеленіна, валер'янку. Провсти реанімацію.

Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах.

Укуси скажених тварин. Сказ - небезпечне вірусне захворювання, ураження клітин головного і спинного мозку. Вірус передається від скажених тварин із слиною під час укусів псів, котів тощо. Вірус потрапляє в мозок через рану на шкірі, чи через рану слизової облонки. Інкубаційний період триває 12 - 60 днів і призводить до смерті.

Долікарська допомога: негайно зупинити кровотечу; обробити рану і шкіру біля неї йодом, марганцовкою, винним спиртом; накласти марлеву асептичну пов'язку і відправити в лікарню.

Укуси отруйних змій (вогнена змія, гадюка тощо) - дуже небезпечні для життя, виникає різкий біль, червоніє рана і шкіра, швидко росте припухлість по ходу лімфатичних вузлів, з'являються червоні смуги, сухість в роті, спрага, сонливість, блювання, понос, судоми, зупинка дихання, симптоми, характерні для отруєнню.

Долікарська допомога: негайно вище рани накласти джгут; розрізати шкіру до появи крові розжареним ножем; поставити на рану банку для відсмоктування крові (кусок вати, змоченої в спирті, запалюють в середині банки на 1-2 секунди, витягують, і швидко прикладають банку до місця укусу). Після відсмоктування рану обробляють розчином марганцовки, накладають асептичну пов'язку. Використовують знеболюючі, лід, поки велика пухлина і вводять протизміїну сироватку. Дають молоко, чай. Реанімація при рості пухлини шиї і т.п. Антигюрзин - найкраща протизміїна сироватка.

Укуси отруйних комах. При укусах бджіл і ос - різкий біль, припухлість, алергійні явища. При групових укусах можлива смерть.

Долікарська допомога. Вийняти жало зі шкіри, і обробити уражене місце антисептиком; гідрокортизоновою маззю.

Отрута павуків викликає сильний біль, спазми м'язів, живота. Обробляють рану марганцовкою. Знеболюючі покращують загальний стан потерпілого. Дають пити глюконат кальцію, призначають специфічну антисироватку.

Чужорідне тіло вуха, носа, очей, дихальних шляхів, кишкового тракту.

Чужорідне тіло вуха. Живі і неживі комахи (таргани, блощиці, мухи й мошка, коралі, ґудзики, горох тощо) часто потрапляють в зовнішній слуховий прохід, найчастіше у дітей. Неспеціалістові надавати долікарську допомогу суворо заборонено. Але при живих чужорідних тілах слуховий апарат заливають водою, спиртом, рідкою олією, після чого комахи гинуть.

Чужорідне тіло в носі (кулька, ягоди папір, тощо). Слід сильно висякатися, видаляти неспеціалісту заборонено.

Чужорідне тіло очей. Дрібні негострі предмети (пісок, мушкара) затримуються на кон'юктиві (слизовій оболонці), внаслідок чого виникають сльозотеча, печуть очі, з'являється кон'юктивіт, почервоніння очей.

Терти очі не можна, виймають чужорідне тіло ватним тампоном, змоченим у розчині борної кислоти. Очі закрапують для профілактики інфекції 30% розчином сульфаціла натрію.

Чужорідне тіло дихальних шляхів призводить до асфікції (розмова під час їжі, хвороба надгортання). Предмети потрапляють у горло чи трахею, виникає приступ різкого кашлю, спазм голосових зв'язок, задуха. Потрібно різко і сильно відкашлянути. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно (як утопленика) голову опускають якнайнижче і ударом руки по спині здригають грудну клітку. Відправляють потерпілого в лікарню (в разі необхідності).

Чужорідне тіло шлунково-кишечного тракту (цвяхи,, шпильки, кнопки). Дрібні і округлі предмети проходять трактом і виходять з калом. Гострі і великі предмети можуть ушкодити внутрішні органи і викликати кровотечу потерпілого, кишкову непрохідність. Слід їсти багато мокрого хліба, картоплю, капусту, моркву, при появі болю за грудиною і в животі слід негайно викликати лікаря.

Гострі захворювання очеревини. Гострий живіт, запалення очеревини (перитоніт) або внутрішньочеревинна кровотеча. Це може бути гострий апендицит, прободна виразка шлунку, гострий холецистит, грижа, гостра кишкова непрохідність, гострий панкреатит.

Стан хворого різко наростаюче погіршується. Його слід негайно скерувати до лікарні. Симптоми: гострий біль в шлунку, раптовий і несподіваний, нудота, блювання, затримка стільця і відсутність газів.

При запальному процесі очеревини має місце різке напруження м'язів передньої стінки шлунку і біль при пальпації живота, біль виникає при зніманні руки від хворого місця.

Внутрішня очеревинна кровотеча - явище гострого малокрів'я з'являється блідість, слабкість, холодний піт, слабне і частить пульс, падає артреріальний тиск, рівень гемоглобіну. Може дійти до перитоніту, малокрів'я і смерті.

Долікарська допомога: відтранспортувати потерпілого негайно в лікарню; на живіт покласти лід; заборонено ставити клізми, промивати шлунок, давати слабильні, антибіотики, давати пити горілку.

Перша допомога при радіаційних ураженнях

Негативні наслідки виникають внаслідок дії на організм іонізуючого випромінювання в наступних випадках: одноразового зовнішнього гамма-нейтронного, зовнішнього впливу бета і гамма випромінювань від РР хмари, довготривалого впливу зовнішніх бета- і гамма- випромінювань, внутрішнього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворення, змінюється клітинний склад периферійної крові, знижується вміст лімфоцитів (поновлюється протягом 2-х місяців). Опромінюється кістковий мозок, зменшується кількість гранулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопемія. Знижується кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушуються процеси зсідання крові. Відбуваються зміни в шлунку - порушуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають органічні зміни. Виразки на слизовій оболонці. Порушуються процеси травлення, знижується апетит, зменшується вага тіла. Зміни в області серця, нервової системи, печінки, підшлункової залози, ендокринної системи мають опосередкований характер. При дозі опромінення 1 Гр виникають функціональні порушення в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві залози, що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова загибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби мозку. Виникають інфекційно-запальні ускладнення.

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної реакції - нудота і блювання від кількох хвилин до3 діб. Настає загальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, почервоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія, лебільний пульс. Виражений лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується, зменшується нудота, припиняється блювання, нормалізується температура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психіки триває постійно. Протягом 2-5 тижнів спостерігається прогресуюча лейкопенія, тромбоз, спустошення кісткового мозку, зменшується кількість проіритробластів, проміелоцитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається завжди гостро, з вираженими клінічними симптомами. Розвивається інтоксикація організму, повне його отруєння: зміни в слизовій оболонці кишечника, порушення проникності його стінок, потряпляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цього - нудота, блювання. Спостерігаються безсоння, спрага, пронос. Температура тіла піднімається до 40°С. Настає млявість, депресія. Випадає волосся на 12 добу, спостерігається сухість і лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково-шлункові розлади. Внутрішні крововиливи. Бронхопневмонія. Абсцеси. Гангрена. Крововиливи в роті. Язик сухий. Стоматит. Некротична ангіна. Лейкемія, знижуються імуннозахисні властивості організму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступово поліпшується, температура тіла в нормі, функції крові нормалізуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців виростає волося. Термін – 2 - 5 місяців.

Гостра променева хвороба (ГПХ) в профілактиці. До профілактичних заходів відносяться: комплекс фізичних, хімічних і біологічних заходів, скерованих на зменшення поглинання організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стійкості організму до її впливу; індивідуальні і колективні засоби захисту; часткова і повна санобробка потерпілих; радіопроектори (радіозахисні препарати), які підвищують імунологічну реактивність організму.

Лікарська допомога. Враховують періоди перебігу хвороби, ступінь її важкості та вираженість синдромів.

Самодопомога - 1-2 таблетки стаперазину з індивідуальної аптечки, вводять підшкірне кордіамін, усувають термічні та механічні фактори, накладають антисептичні пов'язки, вводять промедол для знеболювання, 1 таблетку демедкарбу з аптечки.

Хлор (Cl₂). Вплив на людей - через подразнення дихальних шляхів, виникає набряк легенів. При високих концентраціях смерть настає від 1...2 вдихів, при менших - дихання припиняється через5...25 хвилин.

Захист від хлору - промислові фільтруючі протигази марок "В", "М", цивільні протигази, військові протигази, дитячі протигази, захисні дитячі камери. При концентрації хлору в повітрі більше 8,6 мг/л потрібно використовувати лише ізолюючі протигази.

Перша допомога: надягнути на ураженого протигаз, винести уа свіже повітря, зробити інгаляцію киснем. Очі промити 2% розчином соди. Пити молоко зі содою або мінеральною водою, каву. При подразненні дихальних шляхів - вдихати нашатирний спирт, бікарбонат натрію, буру.

Дегазація проводиться лужним або водним розчинами гіпосульфіту, гашеним вапном. Нейтралізується водою.

Аміак (NH₃). Дія на людей у високих концентраціях викликає корчі. Смерть настає через декілька годин або діб після отруєння від набряку легенів, гортані. При попаданні на шкіру може викликати опіки різного ступеня.

Захист від аміаку: - фільтруючі промислові протигази марок "К" і "Ш". При дуже високих концентраціях використовуються ізолюючі протигази і захисний одяг.

Перша допомога: - ураженого винести на свіже повітря. Забезпечити тепло і спокій. Зробити інгаляцію зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином ментолу у хлороформі. Шкіру і очі промити водою або 25% розчином борної кислоти протягом 15 хв., змастити вазеліном або оливковою олією. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Дегазація проводиться водою.

Сірчаний ангідрид (SO₂). Небезпечний при вдиханні. Навіть дуже мала концентрація його створює неприємний присмак в роті і подразнює слизові оболонки. Пари у вологому повітрі сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. З'являються кашель, різкий біль в очах, сльози, дихання і ковтання затруднені, шкіра червоніє. Можливі опіки шкіри та очей. Вдихання повітря, котре містить більше 0,2% сірчаного ангідриду, викликає хрипоту, задишку і швидку втрату свідомості. Можлива смерть.

Захист органів дихання та очей від сірчаного ангідриду забезпечують промислові фільтруючі протигази марки В (коробка пофарбована в жовтий колір), Е (чорний), БКФ (зелений), респіратори протигазові РПГ-67В та універсальні РУ-60М-В, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 та дитячі. Якщо концентрація газу більша від максимально допустимої або при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, де концентрація невідома, повинні використовуватися лише ізолюючі протигази. В зоні аварій для захисту шкіри людини від попадання СДОР роботи слід проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях.

При наданні першої допомоги при ураженні сірчаним ангідридом потерпілого слід винести на свіже повітря. Шкіру та слизові оболонки промивати водою або 2% розчином соди не менше 15 хв., очі - проточною водою, також не менше 15 хв.

Сірководень (H₂S). Сірководень небезпечний для вдихання, подразнює шкіру і слизові оболонки. Перші ознаки отруєння - головний біль, сльози, пече в очах, подразнення в носі, металевий смак в роті, нудота, блювання, холодний піт, пронос, біль в грудях.

Захист органів дихання та очей забезпечують фільтруючі протигази марки КД, БКФ, респіратори протигазові РПГ-67-КД і РУ-60М-КД, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 та дитячі. Якщо концентрація газу більша від максимально допустимої та при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, де концентрація невідома, повинні використовуватися лише ізолюючі протигази. Для захисту шкіри використовують захисні прогумовані костюми, гумові чоботи, рукавиці. При ураженні сірководнем потрібно негайно винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій, дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в тепле приміщення, накласти на очі примочки з 3% розчином борної кислоти. При важкому отруєнні, а також при затрудненому диханні дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання.

Нітрил акрилової кислоти. Пари викликають подразнення слизової оболонки і шкіри, виникає головний біль, слабкість, нудота, блювання, задишка, шкіра червоніє і пече. Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі. Потерпілого виносять на повітря, забезпечують спокій і тепло, дають подихати киснем, а також аміннітритом (на ватці протягом 15...30 с) з перервою 2хв.

Синильна кислота. Викликає запаморочення і параліч дихальних шляхів. При отруєнні відчувається запах і смак мигдалю, а також металевий присмак у роті. Потім виникає відчуття пекучості в горлі, піднебінні і язик втрачає чутливість. Все це супроводжується нудотою, блюванням, тече слина, зростає задишка. Заходи першої допомоги: винести на повітря; дати понюхати протягом 3 хв (до 8 разів) через 30 с аміннітрати, зробити штучне дихання, поставити грілку. Потерпілому необхідно випити міцної кави або чаю.

Фосген. Отруйні лише пари фосгену. Перші ознаки втруєння з'являються не відразу, а через 4...8 год. Виникають незначні позиви до кашлю, пече і дере в носоглотці, потім починається сильний кашель, задишка, обличчя і губи синіють. Необхідний повний спокій, потерпілий повинен лежати на спині з грілкою, можна давати гарячі напої і кисень.

Метилмеркаптан. При диханні виникає головний біль, слабкість, нудота. Заходи першої допомоги: винести потерпілого на повітря, очі і слизові оболонки промивати 2%-ним розчином борної кислоти, а шкіру - водою не менше 15 хв.

Бензол. При вдиханні відчувається слабкість, головний біль, запаморочення, з'являється сонливість, нудота, блювання, посіпування м'язів, свербіння і почервоніння шкіри. Потерпілий може знепритомніти. Його виносять на повітря, забезпечують спокій, тепло і дають зволожений кисень. Необхідно змінити одяг і білизну, обмити тіло теплою водою з милом. Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі.

Висновок

Особливістю сучасного життя є той факт, що при слабо працюючій промисловості травматизм зростає. Певною мірою цент ваги змістився у побут, суттєві добавки від надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально-політичного (тероризм) характеру.

Зростає кількість травмованих людей, у тому числі і смертельно. Багато з цих людей можуть зостатися живими або з неушкодженим здоров’ям, якщо їм буде надано своєчасної, правильної допомоги до прибуття лікарів.

Вміння надавати першу допомогу – одна із ознак культурної, освітченої людини.

Дата добавления: 2014-11-29