Сховища 3 страница

На ділянках місцевості, заражених більше доби, краплі ОР у більшості випадків відсутні, а рослинність сильно змінює своє забарвлення.

Щоб визначити ОР на місцевості, треба підготувати індикаторні трубки так, як було вказано. Вставити трубку в головку насоса, наді­ти насадку, залишивши відкинутим притискне кільце, надіти на лійку насадки захисний ковпачок, прикласти насадку до зараженого предмета так, щоб лійка накривала ділянку з найбільш різко виражени­ми ознаками зараження.

Прокачати через індикаторну трубку повітря, роблячи необхідну кількість качків. Зняти ковпачок і насад­ку. Вийняти з головки насоса ІТ і визначити ступінь небезпеки ОР.

Для виявлення ОР у ґрунті й сипких матеріалах підготувати і
вставити в насос відповідну індикаторну трубку, накрутити на насос насадку і надіти на лійку захисний ковпачок. Зняти з приладу лопатку і взяти пробу з верхнього шару ґрунту (снігу) або сипкого матеріалу в найбільш зараженому місці. Взяту пробу насипати в ковпачок до країв. Накрити ковпачок із пробою протидимним фільтром і закріпити його, прокачати через індикаторну трубку повітря, роблячи необхідну кількість качків. Відкинути притискне кільце, зняти протидимний фільтр, пробу, ковпачок і насадку. Вийняти з головки насоса індикаторну трубку і визначити ступінь не­безпечності ОР.

4.5 Основні вихідні дані для оцінки інженерної ситуації

1 Оцінка інженерної обстановки на об’єктах господарської діяльності

Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об’єктах господарської діяльності повинні використовуватися розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно - технічних систем забезпечення.

Ступінь руйнування конкретного об’єкта може бути орієнтований за ступеням руйнування основних будинків, споруд, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу.

Ступені руйнування (табл..8) можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин або від тиску в фронті ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші.

Таблиця 8 - Ступені руйнування

Характер дій на об’єкті	Ступінь руйнування об’єкта господарської діяльності
слабкий	середній	сильний	повний
Вибух вибухової речовини (тротил) Т.	4,5	13,5
Вибух газоповітря - ної суміші; кгс/см^2	0,1	0,2	0,3	0,5

Стан інженерних мереж і комунікацій (табл..9) визначається залежно від ступеня руйнування об’єкта господарської діяльності.

Таблиця 9 - Стан інженерних мереж об’єктів

Площа об’єкта, км^2	Протяжність комунікацій в м/км^2	Ступінь руйнування об’єкта господарської діяльності
середній	сильний	повний
	5000/10000	2/3	3/5	5/9
	3/4	4/6	6/12
	3/5	5/7	7/14
	4/6	7/13	10/20
	5/8	10/19	13/27
		8/16	19/37	27/55
Структура аварій: водопостачання, каналізації, електрозабезпечення-20%, газозабезпечення -25%, теплозабезпечення -15%.

Одним із видів аварії на вибухонебезпечних об’єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибухові визначають три зони у вигляді кола.

Зона 1 (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони визначається за формулою.

= 8,5 ,

де Q – кількість скрапленого вуглеводного газу, m;

K_{n -} коефіцієнт переходу скрапленого газу у газоповітряну суміш,

який дорівнює 0, 6.

Зона 2 (Зона дії продуктів вибуху) охоплює площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації.

= 1,7 .

Надлишковий тиск у межах зони дорівнює 1,35-0,3 кг/см² та може бути знайдений за формулою:

∆ = 1,3 ()³ +0,5,

де R – відстань до місця вибуху, м.

Зона 3 (зона дії повітряної ударної хвилі) розповсюджується вздовж поверхні землі. Надлишковий тиск в цій зоні можна визначити за наступними формулами.

Спочатку визначаємо відносну величину:

φ = 0,24 ,

де R – відстань до вибуху, м.

Потім розраховуємо надлишковий тиск:

при φ <= 2

∆ = ;

при φ > 2

∆ = ,

де е = 2,71;g = 9.8.

Ступінь і характер руйнування можна визначити за додатками 21,22. (Див. підручник «Цивільна оборона», додатки 21,22). Залежно від ступенів ураження об’єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт.

2 Оцінка інженерного захисту робітників об’єктів господарчої

діяльності

Оцінка здійснюється згідно з наступними показниками:

· достатності захисної споруди за місткістю;

· за захисними властивостями від радіоактивного ураження;

· за системами життєзабезпечення (вентиляція, каналізація, електропостачання та інші);

· за своєчасним укриттям людей.

Необхідні вихідні дані для оцінки:

· кількість робітників, що потребує укриття у захисних спорудах, та місця їх копичення;

· максимальний рівень радіації, що очікується на території об’єкта після ядерного вибуху (аварії);

· середня температура зовнішнього повітря;

· норми об’ємно-планових рішень, норми подачі зовнішнього повітря, норми водопостачання;

· наявність сховищ, їх дані та місця розташування.

Послідовність оцінки:

§ Визначається площа приміщень.

§ Визначається місткість сховищ.

§ Визначається коефіцієнт місткості захисної споруди і робляться висновки.

§ Визначається максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху (аварії).

§ Визначається можлива доза опромінення на відкритій місцевості.

§ Визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховищ за умови, що доза не повинна перевищувати встановлену.

§ Оцінюються захисні властивості споруд, робляться висновки.

§ Визначається можливість усіх систем забезпечити неперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

(За розділом І; за режимом ІІ, типи і кількість вентиляторів; висновки)

4.6 Основні вихідні дані для оцінки радіаційної обстановки

Серед потенційно-небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об’єкти (РНО). До них відносяться: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, його переробки і захоронення; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:

1 Коли відхід радіонуклідів відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО.

2 Коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як під час наземного ядерного вибуху.

Зараження місцевості буде різним і оцінка радіаційної обстановки здійснюється різними способами.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними (даними розвідок) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об’єктів господарської діяльності.

Під час аварії оцінка обстановки передбачає вирішення кількох завдань:

· Визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);

· визначення часу початку випадення радіаційних опадів;

· визначення доз опромінення, що може одержати людина на зараженій території;

· визначення можливих радіаційних втрат населення.

Вихідними даними для оцінки обстановки є:

· тип і потужність ядерного реактора (РБМК-1000, ВВЕР-1000);

· кількість аварійних реакторів;

· частка викинутих радіоактивних речовин;

· координати РНО;

· астрономічний час аварії;

· метеоумови;

· відстань від об’єкта до аварійного реактора;

· тривалість дій (роботи);

· коефіцієнт послаблення випромінення.

Для вирішення завдань можливо використовувати таблиці розділу 4 підручника «Цивільна оборона» (Львів, «Афіша» 2000р.) за редакцією В.С. Франчуна, а також додатки 5-9, 10-14 цього підручника.

Під час застосування ядерної зброї для оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки необхідно мати наступні вихідні дані:

· час ядерного вибуху, від якого відбулося радіоактивне забруднення;

· рівні радіації в районі дій;

· коефіцієнти послаблення захисних споруд та ін.;

· допустима доза опромінення людей;

· поставлені завдання та терміни їх виконання (час початку роботи, тривалість, місце)

У процесі вирішення завдань можливе використання методичних вказівок до виконання самостійної роботи з теми «Оцінювання радіаційної обстановки за даними розвідки». - Харків, ХДТУБА, 2005р.-28с.

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, необхідно мати:

· місце ядерного вибуху (координати);

· потужність вибуху;

· вид (наземний чи повітряний);

· метеоумови (швидкість та напрямок середнього вітру, температуру, СВСП);

· відстань від об’єкта до місця вибуху.

Під час вирішення завдань можливо використання таблиць довідника «Защита объектов народного хазяйства от оружия массового поражения» під редакцією Г.П. Демиденко, Киев, 1987г.

Треба пам’ятати, що зону зараження під час аварії поділяють на наступні зони:

· зону відчуження;

· зону безумовного (обов’язкового) відселення;

· зону гарантованого (добровільного) відселення;

· зону підвищеного контролю.

Зону зараження при ядерному вибуху поділяють на:

· зону надзвичайного небезпечного забруднення (> 4000 рад);

· зону небезпечного забруднення (1200- 4000 рад);

· зону сильного забруднення (400 -1200 рад);

· зону помірного забруднення (40 - 400 рад);

· зону радіаційної небезпеки.

4.7 Основні вихідні дані для оцінки пожежної ситуації

Під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби і щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, а також на організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Попередня оцінка пожежної обстановки має на меті виявити можливі

осередки виникнення суцільних пожеж і вогневих штормів на випадок їх виникнення.

Під час оперативної оцінки пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежних сил, необхідність для ліквідації пожежі. Всі розрахунки проводяться залежно від ступеня ураження міста та його площі. (Дивись таблиці 10-13).

Таблиця 10 - Розміри площі масових пожеж (км²) залежно від ступеня ураження міста

Площа міста (км^2)	Ступінь ураження міста
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
До 25	0,2	0,7	1,5	1,8	6,0	6,5	6,0	5,8	5,0	4,5
	0,5	1,5	30,	3,5	12,0	13,0	12,0	11,5	10,0	9,0
	1,8	4,8	7,0	9,2	26,5	30,5	28,5	25,5	20,0	14,5
	3,0	8,0	11,0	15,0	45,0	48,0	45,0	40,0	30,0	20,0
	25,5	49,0	75,0		185,0				140,0

Таблиця 11 - Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста

Площа міста (км^2)	Ступінь ураження міста
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
До 25	1,2	1,9	2,5	3,3	5,8	6,0	5,8	5,5	4,8	4,0
	2,5	3,8	5,0	6,5	11,5	12,0	11,5	11,0	9,5	8,0
	3,8	5,6	7,5	9,8	17,2	18,0	17,2	16,5	14,2	10,0
	5,0	7,5	10,0	13,0	23,0	24,0	23,0	22,0	19,0	16,0
	15,0	22,5	30,0	39,0	69,0	72,0	69,0	66,0	57,0	48,0

Таблиця 12 - Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж

Площа міста (км^2)	Ступінь ураження міста
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
До 25

Таблиця 13 - Швидкість розповсюдження пожежі (м/год) від швидкості вітру

Район розповсюдження пожежі	Швидкість розповсюдження пожежі
При слабому повітрі, 3-5 м/сек	При сильному повітрі, 10-20 м/сек
У районах забудови будинками 4,5 ступеня вогнестійкості	120-300	300-900
У районах забудови будинками 2,3 ступеня вогнестійкості	60-120	150-350
У забудов сільського типу (4,5 ст)	600-900	До 2500
Під час лісових пожеж	низові	100-200	До 1000
поверхневі	200-600	До 25000

Оперативна оцінка пожежної обстановки виконується на плані міста (населеного пункту).

Межа вогнестійкості будівельних конструкцій – це час від початку дії вогню до досягнення температури 200º С на поверхні протилежній дії вогню. Характеристики ступенів вогнестійкості споруд дані у таблиці 14.

Таблиця 14 - Характеристика вогнестійкості будівель та споруд

Ступінь вогнестій-кості будинків	Частини будівель та споруд
Несучі стіни, стіни сходових кліток	Заповнен-ня між стінами	Сумісні	Повер- хові	Перего- родки	Протипо-жежні стіни
І	Незгора- ючі 3год	Незгора- ючі 3год	Незгора- ючі 1год	Незго- раючі 1,5год	Незгора- ючі 1год	Незгора- ючі 4год
ІІ	Теж, 2,5год	Теж, 0,25год	Теж, 0,25год	Теж, 1 год	Теж, 0,25год	Теж, 4год
ІІІ	Теж, 2год	Теж, 0,25год	згораючі	Важко- згораючі, 0,75 год	Важко- згораючі, 0,25 год	Теж, 4год
IV	Важко- згораючі, 0,5 год	Важко- згораючі, 0,25 год	Теж 0,25год	Теж, 0,25год	Теж, 0,25год	Теж, 4год
V	Згораючі	Згораючі	Теж 0,25год	Згора- ючі	Згораючі	Теж, 4год

Вірогідність (В) виникнення пожежі залежить від щільності забудови (П) та відстані між будинками (L).

П = * 100%,

де S_п - площа об’єкта;

S_б – площа під будівлями.

4.8 Основні вихідні дані для оцінки хімічної обстановки

Під хімічною обстановкою розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає:

· Визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин.

· Визначення розміру зон забруднення місцевості (глибини зони та її площі).

· Визначення тривалості дії хімічних речовин.

· Визначення тривалості перебування людей у засобах захисту шкіри.

· Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта.

· Визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження.

· Нанесення зон зараження на карти і схеми.

Прогнозування буває довгострокове і оперативне. Довгострокове здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії та інше.

Вихідні дані:

· Вид сильнодіючої отруйної речовини (СДОР) і його загальна кількість.

· Умови збереження СДОР.

· Метеорологічні дані.

· Середня щільність населення для даної місцевості.

· Характеристики місцевості (ліс, плотна забудова, відкрита).

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії. Для цього використовуються дані:

· Характер викиду СДОР, вид і кількість.

· Характер розливу («вільно» або «піддон»).

· Висота обвалування ємностей.

· Реальні метеоумови.

· Захищеність населення.

· Вид місцевості.

Порядок оцінки хімічної обстановки в повному обсязі дано в методичних вказівках до виконання самостійної роботи на тему: «Оцінювання хімічних обставин» видавництво 2003р. (Цикл ЦО, кафедра БЖД та ІЄ). Методика оцінки обстановки, що виникла в результаті застосування хімічної зброї дана у довіднику «Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения» под ред. Г.П. Демиденко, Киев, 1987г.

Питання для самоконтролю

1 Що розуміють під оцінкою радіаційної ситуації.

2 Що розуміють під оцінкою хімічної ситуації.

3 За допомогою яких приладів виконується радіаційна розвідка.

4 За допомогою яких приладів виконується хімічна розвідка.

5 Які вихідні дані використовуються для оцінки пожежної ситуації.

РОЗДІЛ 5 Стійкість роботи промислових ОБ’ЄКТІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Сутність стійкості роботи об’єкта народного господарства у надзвичайної ситуації

Під стійкістю роботи об’єкта господарчої діяльності розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а у разі отримання середніх руйнувань або порушення зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю об’єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

· надійність захисту робітників та службовців;

· спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у виз­наченому ступені уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

· захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

· надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

· стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;

· підготовленість об'єкта до ведення РІНР та робіт щодо порушеного виробництва.

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхами підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

· забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

· захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому
числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

· стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

· підготовка до відновлення порушеного виробництва;

· підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦО.
Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:

· укриття людей в захисних спорудах;

· проведення евакозаходів;

· радіаційно-хімічний захист;

· медичний і біологічний захист.

5.2. Основні шляхи підвищення стійкості роботи промислового об’єкта у надзвичайній ситуації

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише у разі комплексного використання усіх основних способів захисту.

Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного облад­нання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:

а) підвищення стійкості електрозабезпечення:

· розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

· закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

· створення резерву дизельних електростанцій;

б)підвищення стійкості систем водопостачання:

· водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

· захист вододжерел та резервуарів чистої води;

· створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливозабезпечення:

· розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання;

· газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;

· встановлювати в основних вузлових точках систем газо- забезпечення автоматичні вимираючі пристрої, які спрацьовують під час аварій;

г) підвищення протипожежної стійкості:

· максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

· проведення профілактичних протипожежних заходів;

· підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання.

На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання, які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:

· підготовка ПУ (захищених);

· забезпечення ПУ засобами зв'язку;

· використання автоматизованої системи управління.

Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:

· розробка необхідної технічної та технологічної документації;

· створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

· розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

· визначення вірогідної черговості робіт по відновленню виробництва з ураху­ванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили.

Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:

· створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

· висока підготовка керівного складу;

· своєчасне прийняття вірних рішень та постановка завдань підлеглим від­повідно до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Інженерно-технічні заходи - це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем.

Дата добавления: 2014-11-29