КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
ДОДАТКИ 2 страница. 1) Латинський пасив потенційно має подвійне значення:
Примітки: 1) Латинський пасив потенційно має подвійне значення: – власне пасив (дія відбувається над суб’єктом з боку іншої особи чи предмета): lavo (я мию) – lavor (мене миють), lavāre (мити) – lavāri (бути помитим); – зворотні форми (дія відбувається над суб’єктом з боку самого суб’єкта): lavo (я мию) – lavor (я миюся), lavāre (мити) – lavāri (митися). 2) Дієслова І дієвідміни у 1ій особі однини втрачають тематичне “а”. 3) ІІІ дієвідміна має дві підгрупи: ІІІa (3 -o) і ІІІb (3 -io). Підгрупа визначається за 1-ю словниковою формою: scrib o – IIIa, cap io – IIIb. Дієслова IIIb дієвідміни мають додаткове “ і ” в 1ій особі однини і 3ій особі множини. 4) Дієслова III дієвідміни мають основу на приголосний (або на –ŭ), тому особові закінчення, що починаються з приголосного, приєднуються до основи за допомогою інтерфікса (з’єднувального голосного). Правило з’єднувальних голосних: перед r – ĕ перед nt – u перед іншими – ĭ. 5) Дієслова IV дієвідміни в 3ій особі множини перед закінченням -nt мають з’єднувальне u.
9. Imperfectum та Futūrum I (primum) indicatīvi:
Imperfectum indicatīvi утворюється за допомогою суфіксів: ü в І-ІІ дієвідмінах – “bā”, ü в III-IV – “ēbā”. Futūrum I утворюється за допомогою суфіксів: ü для І-ІІ дієвідміни – суфікс “b” (після суфікса “b” – з’єднувальні голосні), ü для III-IV дієвідміни – суфікс “a” (p.1 sg.) & “ē” (всі інші особи). 1. Imperfectum indicatīvi
(amābam – я кохав; amābar – мене кохали). 2. Futūrum I
(amābo – я кохатиму, буду кохати, покохаю; amābor – мене кохатимуть). 10. Дієслово sum, fui, –, esse (“бути”) у часах системи інфекта (дійсний спосіб):
(sum – я є, eram – я був, ero – я буду).
11. Основи дієслова Латинські дієслова мають три основи: інфекта (недоконаного виду), перфекта (доконаного виду активного стану), супіна (доконаного виду пасивного стану). Основи визначаються за словниковою формою дієслова: основа інфекта – за інфінітивом, основа перфекта – друга словникова форма дієслова без закінчення – і; основа супіна – третя словникова форма дієслова без закінчення – um. Наприклад: scribo, scripsi, scriptum, scribĕre основа інфекта – scrib - основа перфекта – scrips - основа супіна – script -. Від основи інфекта утворюються: Praesens, Imperfectum, Futūrum I, Participium praesentis activi (PPA), Gerundium, Gerundīvum. Від основи перфекта утворюються: Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II – тільки в активі. Від основи супіна утворюються: Participium perfecti passivi (PPP), Participium futuri activi (PFA), і, за допомогою РРР – Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II у пасиві. – Способи утворення основи перфекта I. Суфіксальний: 1) суфікс -v- – для правильних дієслів I і IV дієвідмін: laudo, āvi, ātum, āre 1 laud āre (схвалювати), laud ā vi ( я схвалив) audio, īvi, ītum, īre 4 aud īre (слухати) aud ī vi (я почув); 2) суфікс -u- – для дієслів переважно II дієвідміни: doceo, docui ( я навчив), doctum, ēre 2 (навчати); 3) суфікс -s- – для дієслів переважно IIIa дієвідміни. Перед суфіксом - s - відбувається зміна кінцевого приголосного основи: b – змінюється на p: scri b o, scri p s i, script um, ĕre 3 (писати); c, g + s = x: du c o, du x i (я провів), duct um, ĕre 3 (вести), re g o, re x i (я управляв), rect um, ĕre 3 (управляти); t, d – змінюються на s: mitt o, mis i (я відіслав), miss um, ĕre 3 (відсилати). II. Подовження кореневого голосного: vĭde o, vīd i (я прбачив), vīsum, ēre 2 (бачити), v ĕ ni o, vēn i (я прийшов), ventum, īre 4 (приходити), vĭnc o, vīc i (я переміг), victum, ĕre 3 (перемагати). (Якщо основа інфекта закінчується на сполучення “ n ” + приголосний, то в основах перфекта і супіна ця “ n ” випадає.) NB. Коротке “ă” в основі перфекта може перетворитися на довге “ē”: căp io, cēp i (я зловив), captum, ĕre 3 (ловити). III. Подвоєння початкового приголосного: do, ded i (я дав), datum, da re 1 (давати), sto, stet i (я став), statum, stā re 1 (стояти), tang o, tetig i (я доторкнувся), tactum, ĕre 3 (торкатися), curr o, cucurr i (я пробіг), cursum, ĕre 3 (бігти), morde o, momord i (я вкусив), morsum, ēre 2 (кусати). IV. Основа перфекта відповідає основі інфекта: statu o, statu i (я встановив), statutum, ĕre 3 (встановлювати). – Способи утворення основи супіна 1. за допомогою суфікса “t”: Ø для правильних дієслів І та ІV дієвідміни суфікс “t” додається безпосередньо до основи інфекта (amā - ® amā t -, audī - ® audī t -: amo, amāvi, amātum (щоб покохати/ коханий), āre1; audio, audīvi, audītum (щоб почути/ почутий), īre 4); Ø дієслова ІІої дієвідміни втрачають тематичний “ē” основи інфекта в основах перфекта і супіна (doce o, docu i, doct um (щоб навчати/ вчений), ēre 2); Ø дзвінкі “g” і “b” перед суфіксом “t” оглушуються: g → c, b → p (re g o, rex i, re c t um (щоб управляти/ той, ким управляють), ĕre 3, scri b o, scrips i, scri p t um (щоб написати / написаний), ĕre 3). 2. за допомогою суфікса “s”, якщо основа інфекта закінчується переважно на –t або –d, при цьому t,d → s (vi d e o, vīd i, vī s um (щоб побачити/ побачений), ēre 2; ce d o, cess i, ce ss um (щоб іти/ пройдений), ĕre 3 – іти; mit t o, mīs i, mi ss um (щоб відправляти/ відправлений), ĕre 3). 12. Дієприкметники (Participia). 1) Participium praesentis actīvi (PPA) (активний дієприкметник теперішнього часу) – утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів –nt- (1-а і 2-а дієвідміни)та -ent- (3-я і 4-а дієвідміни); – у Nom. sg. закінчується відповідно на –ns, -ens; – може перекладатись дієприкметником або дієприслівником: laudā re 1 (хвалити) → laudans (Nom. sg.), laudantis (Gen. sg.) – той, що хвалить; вихваляючи; vidē re 2 (дивитися) → videns (Nom. sg.), videntis (Gen. sg.) – той, що дивиться; дивлячись; scrib ĕre 3a (писати) → scribens (Nom. sg.), scribentis (Gen. sg.) – той, що пише; пишучи; cap ĕre 3b (хапати) → capiens (Nom. sg.), capientis (Gen. sg.) – той, що хапає; хапаючи; audī re 4 (слухати) → audiens (Nom. sg.), audientis (Gen. sg.) – той, що слухає; слухаючи; – РРА відмінюється за ІІІою відміною (як за приголосною, так і за голосною групою).
2) Participium perfecti passīvi (PPP) (пасивний дієприкметник минулого часу) – утворюється від основисупіназа допомогою родових закінчень –us, -a, -um; – може перекладатися дієприкметником або дієприслівником: laudat um → laudatus, a, um: похвалений; похваливши; script um → sriptus, a, um: написаний, написавши; vis um → visus,a,um: побачений; побачивши; – відмінюється за I- ІІою відміною.
3) Participium futūri actīvi (PFA) (активний дієприкметник майбутнього часу) – утворюється від основисупіназа допомогою суфікса –ūr- і родових закінчень -us, -a, -um; – перекладається описово: laudat um → laudatūrus, a, um: той, що має намір похвалити; script um → sriptūrus, a, um: той, що має намір написати; vis um → visūrus,a,um: той, що має намір побачити; – відмінюється за I- ІІою відміною.
13. Supīnum – віддієслівний іменник, перекладається найчастіше інфінітивом і вживається у формах 2ох відмінків ІV відміни: 1) Acc. Sg. (Supīnum на - um), позначає мету при дієсловах руху: venio scriptum – приходжу, щоб написати; 2) Abl. Sg. (Supīnum на - u), вживається із прикметниками і відповідними прислівниками, такими як: jucundus, a, um (приємний) – jucunde (приємно); facĭlis, e (легкий) – facĭle (легко); horribĭlis, e (жахливий) – horribĭle (жахливо): horribĭle vīsu – жахливо побачити; mirabĭle audītu – дивовижно почути; facĭle dictu, difficile factu – легко сказати, важко зробити.
14. Схема утворення часових форм системи перфекта. – Perfectum indicatīvi actīvi (минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану); – Plusquamperfectum indicatīvi actīvi (давноминулий час дійсного способу активного стану, минулий перед минулим); – Futūrum II (secundum) actīvi (другий майбутній час, майбутній перед майбутнім, позначає першу із двох дій у майбутньому) утворюються від основи перфекта за допомогою закінчень:
Закінчення є універсальними для всіх дієслів. (scripsi – я написав, scripsĕram – я написав (давно), scripsĕro – я напишу (а потім ще щось станеться)). Примітка. У третій особі множини часу Perfectum indicatīvi actīvi можливі два варіанти закінчення: - ērunt або - ēre. Обидва варіанти закінчення часто зустрічаються в латинських текстах.
15. Дієслово sum, fui, –, esse (“бути”) у часах системи перфекта (дійсний спосіб):
(fui – я був, fuĕram – я був (давно), fuĕro - я буду (а потім ще щось станеться)).
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 644; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |