Quaecunque 1 страница

quaero, sīvi, sītum ĕre 3 шукати; здобувати; з ех або а (Abl) питати; quaeritur запитують; досліджувати

quaeso, —, — ĕre 3 прошу; будь ласка

quaestio, ōnis f питання

quaestus, us m прибуток, заробіток

qualis який (за якістю)

qualitas, ātis f якість

quam при порівнянні ніж, як; superl. якомога., надзвичайно; при вигуках. і питаннях наскільки, як

quamdiu поки, як довго

quamquam, quamvis хоча, як би не

quando коли; коли-небудь

quanto наскільки

quantum скільки; наскільки

quantus, a, um який, який великий; quanto.., tanto наскільки... настільки

quāre (= qua + re) чому; тому

quartus, a, um четвертий

quasi неначе, як би, немов

quater чотири рази

quaterni, ae, a pl по чотири

quattuor чотири

-que і

quemadmodum (= quem + ad + modum) яким чином, як

queo, īvi, itum, īre могти

querel(l)a, ae f скарга

queror, questus sum, queri 3 dep. з de (Abl) скаржитися

questio, ōnis f скарга

questus, us m скарга

I qui, quae, quod хто, який; (після ne) якийсь; quo... ео ніж... тим; ut q. оскільки він

II qui як; q, convenit? як можна?

quia тому що, оскільки

quicunque, quaecunque, quodcunque хто б ні, всякий хто

quid що, навіщо, чому, як; що ж; q. ergo? отже ж?

quidam, quaedam, quiddam імен., quoddam прикм. хтось, якийсь, деякий, один

quidem же; хоча et... quidem і притому; ne... q. навіть... не

quidni чому б ні

quies, ētis f спокій, відпочинок; сон

quiesco, quievi, quietum ĕre 3 відпочивати; заспокоюватися, стихати

quiētus, a, um спокійний

quilibet, quaelibet, quidlibet імен., quodlibet прикм., кожний, будь-хто

quin з Indicat. чому не; з Conj. при запереченнях що; мало того, навіть

quindecim п'ятнадцять

quingenti п'ятсот

quinquagesimus, a, um п'ятдесятий

quinquaginta п'ятдесят

quinque п'ять

quintus, a, um п'ятий

Quintus, i m Квінт (чоловіче ім'я)

Quintilianus, i m Квінтіліан (чоловіче ім'я)

quis, quid хто, що; який; (після si) хто-небудь; ne q. щоб ніхто

quispiam, quaepiam, quidpiam імен. quodpiam прикм. хтось, якийсь

quisquam, quidquam (quicquam) хто-небудь

quisque, quaeque, quidque імен., quodque прикм. кожний, всякий

quisquis, quaequae, quidquid будь хто, всякий хто

quivis, quaevis, quidvis імен., quodvis прикм. всякий, будь-хто

I quo куди; чим; quo... ео або quo... hoc ніж... тим

II quo з Conj. перед вищим ст. щоб тим

quocunque куди б ні

quod що, тому що, оскільки

quominus щоб не

quomodo яким чином, як

quondam ніколи, колись

quoniam оскільки, тому що

quoque також

quot скільки

quotiens і quoties скільки разів, всякий раз як

quum коли; оскільки; хоча; q. primum як тільки; quum... tum як... так, не тільки... але і

R

radicitus з корінням

radix, īcis f коріння; pl підошва (гори)

ramus, i m гілка

rana, ae f жаба

rapax, ācis хижий

rapio, rapui, raptum ĕre 3 хапати; відводити; відносити; викрадати; залучати

raro зрідка

rarus, a, um рідкісний

raster, tri m мотига

ratio, ōnis f розум; роздум; навчання; е ratione обдумано; образ; спосіб; підстава, причина; rationem habere alicuius rei мати на увазі щось, звертати увагу на щось, брати до уваги щось

re-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 відступати

recens, entis свіжий; недавній, останній; нев’янучий

re-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 приймати; одержувати; допускати; me r. віддалятися, іти; повертатися

recitatio, ōnis f читання (вголос)

re-cito, āvi, ātum āre 1 читати (вголос)

reclamo, āvi, ātum āre 1 гучно протестувати

recordatio, ōnis f спомин

recordor, atus sum, ari 1 dep. згадувати

recte правильно; справедливо

rectum, i n справедливість, правота

rectus, a, um прямий; правильний; добродійний, чесний

re-curro, curri, cursum 3 повертатися, поспішати назад

recūso, āvi, ātum āre 1 (з Acc) відмовлятися, протестувати (проти чогось)

red-do, didi, ditum ĕre 3 повертати, віддати, відплачувати; робити; вручати, подати; повторювати; сплачувати; ius r. творити суд

red-eo, ii, itum, īre повертатися

redimo, ēmi, emptum ĕre 3 викупа́ти

reditus, us m повернення

re-fero, tuli, lātum, ferre нести назад, повертати; відносити; спрямовувати; gratiam r. віддати подяку; (з Acc) розказувати

refert, retulit, referre безособ. має значення

re-ficio, fēci, fectum ĕre 3 відновлювати; лагодити; ремонтувати

re-fugio, fūgi, fugitum ĕre 3 (з Acc) тікати боятися

regālis, e королівський, царський

regīna, ae f королева,цариця

regio, ōnis f країна, область

regius, a, um королівський, царський

regno, āvi, ātum āre 1 царювати

regnum, i n царство

rego, rexi, rectum ĕre 3 (з Acc) правити

re-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. іти назад

Regulus, i m Регул (чоловіче ім'я)

re-jicio, jēci, (j)ectum ĕre 3 відкинути назад

reintegratio, ōnis f відновлення

religio, ōnis f сумління; благочестя; релігія

religiosus, a, um добросовісний; благочестивий

re-linquo, līqui, lictum ĕre 3 залишати

reliquus, a, um інший

re-luctor, atus sum, ari 1 dep. протидіяти, опиратися

re-măneo, mansi, mansum ēre 2 залишатися

remedium, i n ліки

re-moveo, mōvi, motum ēre 2 віддаляти, усувати

remissio, ōnis f відкидання; послаблення

re-mitto, mīsi, missum ĕre 3 відсилати; відшкодовувати; відмовлятися

re-mollesco, —, — ĕre 3 розслабляти, розм’якшувати

re-novo, āvi, ātum āre 1 відновлювати

re-nuntio, āvi, ātum āre 1 повідомляти

reor, ratus sum, reri 2 dep. думати, вважати

re-реllo, ppuli, pulsum ĕre 3 відштовхувати, проганяти, відображати

repente раптом, несподівано

reperio, repperi, repertum īre 4 відшукувати, знаходити; придумувати

repetitio, ōnis f повторення

re-peto, petīvi, petītum ĕre 3 знову знаходити; повторювати; згадувати

re-pleo, plēvi, plētum ēre 2 наповнювати

re-posco, —, — ĕre 3 вимагати назад

re-prehendo, prehendi, prehensum ĕre 3 засуджувати

reprehensio, onis f осуд

repudio, āvi, ātum āre 1 відкидати, зневажати

re-pugno, āvi, ātum āre 1 відбиватися, суперечити, чинити опір

requies, ētis f спокій; відпочинок

re-quiesco, quievi, quiētum ĕre 3 відпочивати

rе-quiro, quisīvi, quisītum ĕre 3 шукати; запитувати

res, rei f річ, справа; обставина; r. adversae нещастя; r. secundae щастя; r. familiāris господарство; r. futūrae майбутнє;r.gestae подвиги; r. novae заколот

re-scio, —, — īre 4 (у)знати

re-sido, sēdi, sessum ĕre 3 сідати

re-scrībo, scripsi, scriptum ĕre 3 писатиу відповідь

re-silio, silui, sultum īre 4 відскакувати

re-sisto, stiti, — ĕre 3 чинити опір; протистояти

re-solvo, solvi, solūtum ĕre 3 розв'язувати, дозволяти

rе-spicio, spexi, spectum ĕre 3 (з Acc) озиратися на; мати на увазі

re-spondeo, spondi, sponsum ēre 2 відповідати; передбачати; бути подібним; не поступатися

responsum, i n відповідь

res publica, rei publicae (в одне слово або в два) держава, республіка

re-stituo, stitui, stitūm ĕre 3 повертати; відновлювати

re-sto, stiti, — āre 1 залишатися

re-surgo, surrēxi, surrectum ĕre 3 знову підніматися; воскресати

re-tineo, tinui, tentum ēre 2 утримувати; стримувати; memoriā r. пам'ятати

retro назад; позаду; раніше

reus, i m підсудний, обвинувачений

re-vereor, veritus sum, vereri 2 dep. поважати

re-vertor, verti, verti semidep. повертатися

re-voco, āvi, ātum āre 1 кликати назад;викликати до життя; знов закликати

rex, regis m король,цар

Rhenus, i f Рейн

rhetor, ōris m оратор; рітор (вчитель красномовства)

Rhodănus, i f Родан (річка в Галії, нині Рона)

Rhodius, i m родосець

Rhodus, i f Родос (острів біля берегів Малої Азії)

rideo, risi, risum ēre 2 (з Acc) сміятися

ridiculus, a, um смішний

Riphaeus, a, um ріфейській

risus, us m сміх

rivus, i m струмок

rodo, rosi, rosum ĕre 3 гризти; ганьбити, зневажати

rogito, āvi, ātum āre 1 питати

rogo, āvi, ātum āre 1 запитувати; просити

Roma, ae f Рим

Romānus, i m римський, римлянин

Romulus, i m Ромул

rosa, ae f троянда

rubeo, ui, — ēre 2 червоніти

rudis, e грубий, необроблений, неосвічений

rugosus, a, um зморшкуватий

ruina, ae f падіння; pl руїни

rumor, ōris m слух

rumpo, rupi, ruptum ĕre 3 розривати; pass. лопатися

ruo, rui, rutum ĕre 3 падати, руйнувати

rursum; rursus знову; навпаки; з іншого боку

rus, ruris n село, маєток; поле; ruri в селі; r. Acc. в село

rusticus, a, um сільський; селянин

S

Sabidius, i m Сабідій

Sabinus, a, um сабінський

saccus, i m мішок, торба; мішковина

sacer, sacra, sacrum священний

sacerdos, ōtis m жрець

saeculum, i n; saeclum, i n століття, покоління

saepe часто; багато раз

saevus, a, um жорстокий, лютий

sagitta, ae f стріла

sal, salis m сіль

Salămis, inis f Саламін (острів біля берегів Аттіки)

salio, salui, saltum īre 4 стрибати

Sallustius, i m Саллюстій

salto, āvi, ātum āre 1 стрибати, танцювати

I saltus, us m ущелина; важке становище

II saltus, us m стрибок

salus, ūtis f порятунок, добробут, здоров'я, благо; salūtem dicere вітати

salutāris, e рятівний, корисний,благотворний, цілющий

salūto, āvi, ātum āre 1 вітати

salveo, —, — ēre 2 бути здоровим

salvus, a, um неушкоджений; благополучний, цілий

Samius, a, um самоській (Самос — острів в Егейськом морі)

sancio, sanxi, sanctum īre 4 твердо встановлювати, наказувати

sancti-fico, —, — āre 1 святитися

sanctus, a, um священний, святий, недоторканний

sanguis, inis m кров

sano, āvi, ātum āre 1 виліковувати, зцілювати

sanus, a, um здоровий; при повному розумі

sapiens, entis мудрий, розумний; мудрець

sapientia, ae f мудрість

sapio, ii, — ĕre 3 бути розумним

sarcina, ae f пакунок; поклажа, індивідуальне спорядження солдата

Sardes, ium f pl Сарди (місто в Малій Азії)

sat див. satis

satio, āvi, ātum āre 1 насичувати, задовольняти

satis, e достатньо; satius est краще

satus, a, um див. sero

saucius, a, um поранений

saxum, i n скеля; камінь

scaena, ae f сцена

scaenicus, i m актор

scalae, ārum f pl сходи

scalpo, psi, ptum ĕre 3 вирізати (на коштовному камені)

scando, ndi, nsum ĕre 3 (Acc) сходити (в щось, на щось), підніматися

scateo, —, — ēre 2 рясніти

scelerātus, a, um лиходійський, лиходій

scelus, eris n злочин

schola, ae f школа

scientia, ae f знання; уміння; досвідченість; rerum s. знання

scindo, scidi, scissum ĕre 3 розривати, орати

scintilla, ae f іскра

scio, scivi (scii), scitum īre 4 знати; вміти

Scipio, onis m Сципіон

scisco, scivi, scitum ĕre 3 дізнаватися

scorpio, onis m скорпіон

scribo, scripsi, scriptum ĕre 3 писати; описувати

scriptor, ōris m письменник

scriptum, i n твір

scutum, i n щит

Scytha, ae m скіф

Scythia, ae f Скіфія

se себе, собою

seco, secui, sectum āre 1 різати, відрізати

secrēto окремо, наодинці

seculum, i n див. saeculum

secundum (Acc) згідно

secundus другий; сприятливий; вдалий, успішний; res secundae щастя

secūris, is f сокира

secūrus, a, um безтурботний, спокійний; безпечний

secutus, a, um див. sequor

sed але

sedecim шіснадцять

sedeo, sedi, sessum ēre 2 сидіти

sedes, is f місце проживання; житло

seditio, ōnis f заколот, повстання

sedulo старанно, ретельно

seges, etis f урожай, жнива; рілля, поле, нива

sella, ae f стілець

semel один раз

semen, inis n насіння

semianimis, e напівживий

semper завжди

sempiternus, a, um вічний, постійний

senātor, ōris m сенатор

senātus, us m сенат

Seneca, ae m Сенека

senecta, ae f; senectus, ūtis f старість

senesco, senui, — ĕre 3 старіти

senex, is m старий

senior, ōris (compar. до senex) старший

sensus, us m відчуття

sententia, ae f думка; рішення; вислів

sentio, īvi, ītum īre 4 відчувати, розуміти

separatio, ōnis f відокремлення; розрізнення

sepelio, pelīvi, pultum īre 4 ховати, поховати

septendecim сімнадцять

septentrionālis, e північний

septimus, a, um сьомий

septuaginta сімдесят

sepulchrum, i n могила; надгробний пам'ятник

sepultūra, ae f поховання

Sequăni, orum mpl секвани (гальське плем'я)

sequestro, āvi, ātum āre 1 відділяти

sequor, secūtus sum, sequi 3 dep. (з Acc) слідувати; прагнути

serēnus, a, um ясний

series, ei f ряд

serio серйозно

serius, a, um серйозний, важливий

sermo, ōnis m бесіда; мова, розмова

I sero, sevi, satum ĕre 3 сіяти; садити; створювати

II sero пізно

serpens, entis m, f змій, змія

serus, a, um пізній

servio, īvi, ītum īre 4 служити, бути рабом; підкорятися

servitus, ūtis f рабство

servo, āvi, ātum āre 1 дотримувати, зберігати; рятувати; спостерігати

servus, i m раб

sescenti, ae, a шістсот

sese = se

sevērus, a, um суворий, серйозний

sex шість

sexagesimus, a, um шестидесятий

sexaginta шістдесят

sextus, a, um шостий

Sextus, i m Секст (чоловіче ім’я)

si якщо

Sibylla, ae f Сивілла (пророчиця)

sic так

siccus, a, um сухий

sicut як, подібно тому як

sidus, eris n сузір'я, зірка, світило

sigillum, i n печатка

significo, āvi, ātum āre 1 подати знак; натякати; представляти собою

signum, i n знак (бойовий прапор); сигнал; статуя; сузір'я, світило

silentium, i n мовчання

sileo, ui, — ēre 2 мовчати

silva, ae f ліс

silvester, stris, stre лісистий

simia, ae f мавпа

similis, e (з Acc., Dat.) подібний, схожий

similitūdo, inis f схожість

simius, i m мавпа (самець)

simplex, icis простий

simplicitas, atis f простота

simpliciter просто, виключно

I simul разом, одночасно

II simul; simulac як тільки simulācrum зображення

simulatio, ōnis f видимість; удавання

simulo, āvi, ātum āre 1 прикидатися, вдавати; удавано виявляти

sine (Abl) без

singulāris, e винятковий

singuli pl кожний окремо, поодинці

sinister, tris, tre лівий; нещасний

sino, sivi, situm ĕre 3 дозволяти

sitio, īvi, ītum īre 4 відчувати спрагу

sitis, is f спрага

I situs, a, um що знаходиться

II situs, us m положення; споруда

sive або

sobrius, a, um тверезий

socer, eri m свекор, тесть (батько чоловіка або дружини)

socia, ae m союзник, товариш

societas, ātis f спільність; зв'язок; союз

socius, i m союзник; спільник, співучасник

Socrătes, is m Сократ

sol, solis m сонце

solacium, i n утіха, полегшення

soleo, solitus sum, ēre 2 semidep. мати звичай

solitūdo, inis f самота; pl пустинні місця

Solon, ōnis m Солон (афінський законодавець)

I solum тільки non s.... sed etiam не тільки... але і

II solum, i n грунт

solus, a, um один, єдиний, самотній

solvo, solvi, solūtum ĕre 3 платити; звільняти; solūtae curae турботи, що припинилися

somnio, āvi, ātum āre 1 бачити сни

somnium, i n сновидіння

somnus, i m сон

sonitus, us m звук; гуркіт, грім

sonus, i m шум, звук

sophistes, ae m софіст

sordidus, a, um брудний

soror, ōris f сестра; s. vana легковажна сестра

sors, sortis f пророцтво, оракул; доля; sortem mittere кидати жереб, у середньовіччя грати в зернь

spargo, sparsi, sparsum ĕre 3 марнувати; розсіювати

Sparta, ae f Спарта

spatiōsus, a, um обширний

spatium, i n простір; величина, розмір; проміжок

species, ei f вигляд, погляд; зовнішність, видимість

speciosus, a, um миловидний, чарівний, гарний

spectaculum, i n видовище

specto, āvi, ātum āre 1 дивитися; брати до уваги

speculor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) спостерігати (за кимсь)

speculum, i n дзеркало

spelunca, ae f печера

sperno, sprevi, spretum ĕre 3 зневажати; відкидати

spero, āvi, ātum āre 1 (з Acc) сподіватися; чекати

spes, ei f надія; очікування

spina, ae f колючка

spiritus, us m дихання; дух; гординя

spiro, āvi, ātum āre 1 дихати

splendeo, dui, — ēre 2 виблискувати

sponsus, i m наречений

sponte із власної волі

stadium, i n іподром, стадіон; стадій

stagnum, i n ставок, болото, калюжа

statim зараз, негайно

statua, ae f статуя

statuo, tui, tūtum ĕre 3 ставити; засновувати; вирішувати, встановлювати

statūra, ae f зріст

status, us m стан, положення

stella, ae f зірка; s. errans планета

sterilis, e безплідний

sterno, stravi, stratum ĕre 3 стелити

stirps, stirpis f стовбур, рослина; коріння; рід

sto, steti, statum āre 1 стояти; існувати

Stoicus, i m стоїк (філософ)

stolidus, a, um дурний, безглуздий; безсилий

stringo, strinxi, strictum ĕre 3 оголяти

struo, struxi, structum ĕre 3 будувати

studeo, studui, — ēre 2 старатися, намагатися; (з Dat) прагнути; вчитися

studiōsus, a, um старанний; любитель

studium, i n старанність, завзяття; готовність до послуг; прагнення; заняття; наукові заняття; наука

stultitia, ae f дурість

stultus, a, um дурний

stupeo, ui, — ēre 2 зупинятися; застигати, ціпеніти

stupor, ōris m заціпеніння

suadeo, suasi, suasum ēre 2 радити

suavis, e приємний

suavitas, ātis f приємність

sub (Abl) на питання « де»; (Acc) на питання «куди» під; біля

subdŏlus, a, um хитруватий

sub-eo, ii, itum, īre підходити; переносити

sub-igo, ēgi, actum ĕre 3 впокорювати

subinde вслід за цим

subito раптом

subitus, a, um несподіваний

sub-jicio, jēci, jectum ĕre 3 підкладати; посадити

sublatus, a, um див. suffero

sub-levo, āvi, ātum āre 1 (з Acc) полегшувати, зменшувати; підтримувати, допомагати

subsidium, i n допомога; subsidio venire приходити на допомогу

sub-venio, vēni, ventum īre 4 допомагати, приходити на допомогу

suc-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 входити (під щось); ховатися; підходити; вступати; вдаватися

sudor, ōris m піт

Suebi, ōrum m pl Свеби (германські племена)

Suetonius, i m Светоній

suf-fĕro, sus-tŭli, sub-lātum пропонувати, давати, підтримувати

Дата добавления: 2014-11-29