Принципи раціональної організації діяльності підприємства

Принцип	Зміст принципу
Загальні принципи організації
1. Цілеспрямованості	Спрямованість на одержання економічного результату згідно заздалегідь встановленого критерію
2. Мінімального обсягу діяльності	Здійснення діяльності в обсязі, що забезпечує середньогалузеві витрати виготовлення продукції й послуг
3. Господарської автономії	Делегування господарської відповідальності підприємства своїм підрозділам
4. Додержання профілю	Забезпечення підприємством своїх можливостей згідно з рисами продукції, що випускається, або послуг, що надаються
5. Спеціалізації	Обмеження функціональних можливостей підприємства і його підрозділів за рахунок регулювання однорідності продукції і послуг
6. Структурування	Раціональність підрозділу підприємства на складові частини
7. Резервування	Прагнення до створення резервів ресурсів для стійкого функціонування
8. Плановості	Завчасна регламентації організації діяльності
9. Гуманізації	Передача виконання фізичної та інтелектуальної роботи від людини до механізму, машини, автомата
Принципи раціональної організації процесів
10. Прямого потоку	Розташування учасників діяльності в порядку проходження виконуваних ними операцій
11. Безперервності	Побудова виробничих процесів з найменшими перервами
12. Паралельності	Сполучення в часі виконання часткових процесів для скорочення тривалості загального процесу
13. Пропорційності	Відповідність можливостей окремих підрозділів, учасників діяльності вимогам забезпечення її здійснення
14. Ритмічності	Отримання рівномірних за часом результатів
15. Диференціації процесів	Прагнення до поділу процесів діяльності на операції, переходи, проходи, елементи, процедури, прийоми
16. Профілактики	Завчасне виконання обслуговуючих процесів, які забезпечують своєчасність виконання основних
Принципи організації управління
17. Відповідності керуючого суб'єкта керованому об'єкту	Реалізація при побудові керуючої підсистеми загальносистемного закону необхідної різноманітності
18. Єдиноначальності	Підпорядкування працівника тільки одного прямому (лінійному) керівникові
19. Обмеження зони контролю	Обмеження числа підлеглих одному керівникові
20. Ієрархічності керівництва	Побудова багаторівневої системи керівництва
21. Близькості координування	Обмеження координування через рівень системи керівництва
22. Збалансованості повноважень працівників	Наділення працівника правами, які відповідають його обов'язкам, і відповідальністю, при якій правова норма перетерплювати несприятливі наслідки невиконання обов'язків не перевищує їх значимості
23. Співвідношення централізації і децентралізації	Забезпечення раціонального співвідношення обсягів виконання функції центральним органом керування та підрозділами

Залишаючись надійними правилами організації діяльності, організаційні принципи в той же час з'явилися джерелом різних форм і методів їх застосування, що становить основу варіативності сучасної організації. Звісно, що й Г. Емерсон і А. Файоль із самого початку попереджали про необхідну міру прямого використанні організаційних принципів. Так, Г. Емерсон призивав, при необхідності, обмежитися лише деякими принципами, що б «свідомий працівник міг, виходячи з цих принципів, з'ясувати, які саме… зручні йому, наприклад, для досягнення певних ідеалів, або які з них дадуть йому дійсно точний, надійний і повний облік» [32, с. 170]. Так само й А. Файоль, вважаючи запропоновані їм принципи універсальними, все ж таки вказував, що їх застосування має носити гнучкий характер і враховувати ситуацію, у якій здійснюється керування.

У застосуванні принципів організації закладена колізія між прагненням до здійснення кожного принципу організації діяльності й обмеженістю наявних для цього ресурсів. З одного боку, максимальне втілення принципу організації забезпечує найбільш повне використання певних ресурсів діяльності, а значить – зниження витрат, які безпосередньо залежать від способу застосування даного принципу, і які назвемо операційними витратами. З іншого боку, прагнення в максимальній мері здійснити будь-який принцип організації вимагає зростання додаткових витрат. Дієвість практичного застосування принципів організації цілком визначається тим, наскільки суб'єкту організації вдається обґрунтувати границі їх ефективного застосування.

Комбінація динаміки операційних і додаткових витрат формує зони неприпустимо низького, припустимого та неприпустимо високого рівня здійснення принципу організації, позначеного через Р з на рис. 3.3. У такій інтерпретації пошук раціонального застосування відповідного принципу являє собою базис варіативності організації, завдяки якій усувається перевитрата ресурсів при переході до нової організації у зв'язку з умовами, які змінилися. Розвиток методології сучасної організації формує появу нових принципів організації, про що йдеться в роботі Е. А. Смірнова [28, с. 180-200].

Рис. 3.3. Зони рівня здійснення принципу організації:

а – неприпустимо низька; в – припустима; з – неприпустимо висока

Особливістю організації діяльності є те, що вона одночасно відображає і систему і процес діяльності підприємства. Під системою, у загальному значенні, розуміють безліч закономірно зв'язаних один з одним елементів, які представляють собою певний цілісний утвір. Відповідно, систему діяльності підприємства характеризує конкретна сукупність елементів, взаємодіючих між собою для постановки й досягнення цілей. Організація діяльності підприємства як система відображається його організаційною структурою.

З іншого боку, діяльність підприємства як процес здійснюється в часі із розпадом на окремі етапи, стадії, операції, які тією чи іншою мірою є взаємозалежні. На кожному етапі процесу взаємодіють певні елементи системи діяльності, склад яких з настанням наступного етапу процесу змінюється.