Треті– трактували розвиток як пряме сходження з низу в гору, а інші навпаки

Другі – вважали, що розвиток – це ланцюг випадкових, непередбачуваних стрибків, які розривають зв’язок зі старим.

Перші – вважали, що розвиток – це повторення минулого.

Поняття розвитку.

Тема 14. Принципи розвитку. Закони діалектики.

Можливість і дійсність.

Вірогідність – передумова виникнення того або іншого явища, процесу, його потенційне існування.

Вірогідність неможливості події дорівнює нулю, а вірогідність настання необхідної події – одиниці.

У категорії «дійсність» – можливість прояву якогось предмету здійснюється, тобто він дійсно виникає в результаті певних змін іншого, раніше існуючого предмету.

Дійсність – це реалізована можливість.

Процес розвитку є процес перетворення можливості в дійсність. Можливість перетворюється на дійсність не завжди, а лише при певних для кожного окремого випадку умов.

Види можливостей:

· абстрактні,

· реальні.

Можливість і дійсність – два послідовні ступені розвитку явища, його рух від причини до наслідку, два етапи формування причинних відносин в природі, суспільстві і мисленні.

Найважливішою умовою перетворення можливості на дійсність в суспільному житті є активна, свідома, цілеспрямована діяльність людей.

План

1. Поняття розвитку.

2. Протиріччя як внутрішнє джерело розвитку.

3. Основні закони діалектики:

а) Єдності і боротьби протилежностей;

б) Взаємного переходу кількісних і якісних змін;

в) Заперечення заперечення.

Діалектика – обґрунтовує, що все існуюче може бути зрозумілим лише в розвитку і що останній слід розглядати як саморозвиток, що породжується внутрішніми імпульсами і включає в себе не лише поступові зміни, еволюцію, а й перерви поступовості, якісні стрибки, появу нового.

Поняття дійсності в розвитку – найважливіший аспект діалектичного бачення світу. Діалектика є вченням про розвиток у його найбільш повному, глибокому і вільному від однобічності вигляді. Знання законів розвитку дозволяють людям цілеспрямовано змінювати світ у зв’язку з потребами людства.

Думка про те, що навколишній світ знаходиться в розвитку – велике філософське відкриття. Проте різні філософи по різному вбачали цей розвиток:

Розвиток – це поступовий процес системного нагромадження за порівняльно довгий проміжок часу направлених і незворотних змін.

Розвиток вказує на те, що матерія не просто існує і рухається в просторі й часі, але й змінюється в певному напрямку (це ж стосується і духовного життя).

Час – необхідна умова якісного розвитку любої матеріальної системи.

Таким чином, розвиток як властивість матерії нескінченний процес її самооновлення, поява якісно нових форм свого існування і руху.

Поняття «розвиток» виділяє із загальної маси змін такі, котрі зв’язані з поновленням системи, з її внутрішнім структурним і функціональним зміненням, перевтілення у щось нове. Причому, у випадках розвитку мова йде не про разові, а про наростаючі, розгорнуті у часі поступові якісні трансформації системи. Для характеристики того чи іншого процесу як розвитку, як правило, потрібні великі періоди часу, які дозволяють судити про тенденції, направленість змін.

Принципи розвитку:

1. Принцип цілісності – кожен елемент складається з багатьох частин
   які взаємодіють між собою. Різним типам зв’язку відповідають різні типи цілісності.
2. Принцип системності – це риси внутрішньої організації систем. Існують неорганізаційні сукупності (слабка внутрішня організація) і системні ефекти (стійка структура).
3. Принцип причинності – явища, які ведуть за собою інші явища (причина і наслідок). Одним із типів причинно – наслідкового зв’язку є «ефект доміно», коли дія однієї причини визиває цілий ланцюг наслідків. Причина і наслідок взаємно впливають одна на одну.
4. Принцип детермінізму – це така концепція світу, яка базується на принципах причинності і закономірності.

Дата добавления: 2014-11-29