Необхідність і випадковість

Специфічна.

Причина і наслідок.

Причина – це філософська категорія для визначення необхідного зв'язку явищ, з яких одне обумовлює інше.

Види причин:

1) повна – це сукупність всіх обставин, появлення яких веде до появлення наслідку,

Джерело виникаючих у світі змін – явище (причина), яка спричинила за собою інше явище (наслідок).

Наслідок – це те, що виникає під дією певної причини.

Причина і наслідок асиметричні і відносини між ними необоротні. Причини викликають не будь-які, а визначені, відповідні їй наслідки.

Широко поширений тип причинно–наслідкових зв'язків, коли дія однієї причини викликає цілий ланцюжок наслідків.

Існує декілька схем причинно-наслідкових зв'язків:

1) проста схема причинності – служить основою більш складних схем причинних відносин, які охоплюють велику кількість практично одночасно діючих причин,

2) «ефект доміно» – коли вплив однієї причини викликає цілу низку наслідків.

Причинні зв'язки можуть бути:

· прямими (удар однієї кулі по іншій);

· опосередкованими(загибель лісів через ріст вживання деревини).

До складних типів причинно-наслідкових зв'язків відноситься відображення. При цьому явище-наслідок зберігає в своїй структурі, властивостях наслідки дії явища-причини.

Взаємодія – більш складний тип зв'язку, ніж однонаправлений причинно-наслідковий зв'язок.

У цьому випадку явище-причина має зворотну взаємодію зі сторони власного наслідку; причина і наслідок взаємно впливають одне на одного, виконують одночасно роль і причини, і наслідку.

Умова – це внутрішні зв'язки предмету і зовнішні фактори, які представляють середовище, в якому можливий розвиток причинних явищ і зв'язків.

Привід – це явище, яке само по собі не викликає того чи іншого наслідку, що розглядається, але спрацьовують як імпульс розв'язуючий діяльність усього причинного комплексу.

Причинна основа – сукупність всіх обставин, при наявності яких наступає наслідок.

Необхідність – це такий однозначно обумовлений зв'язок явищ, при якому настання події – причини обов'язково тягне за собою цілком визначене явище – наслідок.

Властивості та зміна, які обумовлені збігом зовнішніх, несуттєвих для того або іншого предмету обставин, є випадковими для нього.

Випадковість – це такий зв'язок причини і наслідку, при якому причинні основи припускають реалізацію будь-якого з множини можливих альтернативних наслідків.

Настання випадкової події – наслідок в принципі можливого, проте не зумовленого.

Випадковість і необхідність відносні: необхідне в одних умовах може з'явитися випадковим.

Випадковість завжди так чи інакше пов'язана з необхідністю, служить формою її прояву, а необхідність, у свою чергу, має своїм доповненням випадковість. Їх зв'язок виявляється і в тому, що одна і та ж подія випадкова в одному відношенні, виступає як необхідність.

Дата добавления: 2014-11-29