Складові характеристики функцій сім’ї

Внутрішньо-сімейні функції	Соціальні функції
· склад сім’ї та його структура; · сімейна комунікація; · сімейна згуртованість; · здатність сім’ї переживати труднощі та перелік засобів, які вона для цього використовує	· соціальний статус; · місце проживання; · матеріальний достаток; · рівень освіти; · стан здоров’я; · соціальна інтеграція; · сімейна історія

Функції сім’ї реалізуються як при задоволенні потреб її членів, так і при виконанні замовлення соціального оточення, а отже вони можуть бути соціальними (щодо запитів соціуму) та індивідуальними (стосовно задоволення потреб особистості).

Сім’я, яка гармонійно реалізує свої внутрішньосімейні та соціальні функції має досить високу самооцінку, безпосередню та ясну комунікацію, гнучкі та зрозумілі правила поведінки. Члени таких сімей зорієнтовані 1) на соціальне зростання, 2) їхні соціальні зв’язки тяжіють до відкритості, 3) на позитивні установки та надії, незалежно від етнічного чи соціального стану.

Соціальна та сімейна динаміка функцій проявляється в тому, що їхній перерозподіл відбувається між членами сім’ї відповідного до компетенції останніх та можливостей задоволення їхніх потреб в сім’ї, громаді та суспільстві.

Набуття сім’єю статусу «прийомної» або «дитячого будинку сімейного типу», влаштування на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дещо змінюють звично діючі в сім’ї функції, надаючи їм іншого забарвлення та розширюючи їхнє соціальне значення. Прийомна сім’я зобов’язана

· вести більш відкритий спосіб життя, ніж раніше,

· мати трішки більший внутрішньо-сімейний запас стресостійкості,

· дещо по-іншому організовувати взаємостосунки в своїй родині та планувати проведення свого вільного часу тощо.

Зміни у виконанні сімейних функцій пов’язані із включенням в життя сім’ї низки чинників:

· цільове матеріальне утримання прийомної дитини;

· повноваження батьків та членів сім’ї стосовно прийомної дитини;

· розширення своїх контактів за рахунок родичів прийомної дитини;

· внесення відповідної регламентації життя, зумовленої розширенням соціального компонента.

Влаштування на виховання двох і більше дітей значно розширює коло соціальних функцій сім’ї. У випадку створення дитячого будинку сімейного типу відбувається перерозподіл не лише соціальних функцій, а й внутрішньо сімейних установок – родина стає більш орієнтованою на виховній та соціалізуючий функціях, що певним чином деформує родинні стосунки.

Зміна звичного способу виконання своїх функцій членами родини за рахунок розширення їхнього соціального значення може привести до неочікуваних і небажаних змін, різних викривлень, як-то: гіпертрофічного сприймання нової своєї ролі, чи її недооцінки тощо. Така ситуація стає стресовою для сім’ї, може ініціювати включення механізмів психологічного захисту і тим самим призвести до деформації сімейних стосунків, що може негативно впливати на розвиток та виховання дитини/дітей.

Необхідно враховувати ситуації, коли у функціонуванні сімейної системи виникають порушення, які можуть провокуватися влаштуванням на виховання нового члена родини:

1) функціональна цінність члена сім’ї по-різному трактується її членами;

2) функція виконується спотворено чи частково;

3) ігнорується поведінка одного із членів сім’ї;

4) функція нав’язується члену сім’ї і не відповідає його індивідуальним або віковим особливостям;

5) зміни в ситуації зумовлені необхідністю різкої переміни звичного сімейного життя: переїзд, зміна виду діяльності тощо;

6) розуміння внутрішньосімейних функцій вступає в протиріччя з їхнім загально соціальним тлумаченням, релігією, територіально діючими традиціями тощо.

Створення прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу розширює соціальну сторону всіх сфер функціонування родини, висуває підвищені вимоги до її внутрісімейного життя. Одним із завдань соціального працівника в таких ситуаціях є оцінка потреб прийомної сім’ї/дитячого будинку сімейного типу, що становить основу планування соціальної підтримки родини в процесі реалізації соціального супроводу.

Процес вивчення потреб родини є аналогічним до вивчення потреб дитини. Першим кроком вивчення ситуації в прийомної родині чи дитячому будинку сімейного типу є аналіз різних характеристик сім’ї, ознайомлення з сімейними традиціями, визначення ресурсів її та її найближчого оточення шляхом будь якого з наведених вище способів. Це дозволить розуміти наявні й потенційні зміни в сім’ї [5].

Таблиця 5.3.

Дата добавления: 2014-11-29