Тема 4. Витрати виробництва

Р

D

Q

Рисунок 3.2

Підвищення цін веде до зниження попиту, а зниження цін до підвищення попиту – закон попиту (рис. 3.2).

Точки кривої попиту графічно показують, як змінюється величина попиту при зміні одного фактора – ціни.

Величина попиту – це кількість продуктів, що покупець купить за даною ціною в даний час у даному місці (обсяг покупок). Варто розрізняти індивідуальний попит – одного споживання.

Ринковий попит – відображає реакцію всієї сукупності споживачів на даному ринку.

Чому крива попиту має негативний нахил?

1. По-перше, зниження цін збільшує число покупців.

2. Насичення ринку призводить до зниження корисності додаткових одиниць продукції.

Принцип спадної корисності:

Кожна наступна одиниця товару має меншу корисність для споживача, тому він купить додаткову одиницю товару по більш низькій ціні.

Крива попиту - рис. 3.3.

Нецінові фактори попиту:

1. Доходи споживачів і їхня кількість на ринку.

2. Смаки і перевага (мода, реклама).

3. Якість товару.

4. Cподівання (зростання цін, відсутність товару, наявність швидкого доходу).

5. Ціни на сполучені товари.

Сполучені товари:

1. Взаємодоповнюючі (фотоапарат – фотоплівка, машина – бензин) P­Q¯.

2. Взаємозамінні (м'ясо – ковбаса, чай – кава) P­ Q­.

Пропозиція – це кількість продуктів, що виробники бажають і можуть поставити на ринок протягом визначеного часу.

Рисунок 3.3 Крива попиту Рисунок 3.4 Крива пропозиції

Закон пропозиції - виражає пряму залежність між рівнем цін і пропонованою на ринку кількістю товару.

Крива пропозиції (рис. 3.4) має вихідний характер:

1. Стимулюючий вплив ціни на поводження виробника, тобто висока ціна спонукає збільшувати виробництво для збільшення прибутку.

2. Високі ціни покривають більш високі витрати на виробництво, що зв'язані зі збільшенням випуску продукції.

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

1. Ціни на ресурси.

2. Застосування нових технологій.

3. Число виробників на ринку.

4. Сподівання (росту цін – притримувати товар, податки підвищать – зменшити виробництво).

5. Альтернативна продукція (пшениця Р­, кукурудза Q¯).

Рисунок 3.5

Ринкова рівновага (рис. 3.5) – здатність конкурентних сил попиту та пропозиції встановлювати ціну, при якій обсяг попиту врівноважується з обсягом пропозиції, товари зникають з ринку (купуються). Нестача товару (дефіцит) діє убік підвищення цін. Надлишок пропозиції діє убік зниження ціни чи припинення пропозиції.

Рівновагу може бути порушено зміною доходу, смаків споживачів, технологій, політики держави.

Стабільна рівновага – така, коли відхилення веде до повернення до того ж стану, але є і хитка рівновага.

Як розігнути криву пропозиції, “що зігнулася” (рис. 3.6)?

Зрушити криву попиту вліво, тобто не давати зарплату, підвищити податки.

Розпрямити криву пропозиції, знижуючи податки, і розвиваючи ринок.

Рисунок 3.6

Економічна рівновага настає, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції.

Якщо ціна товару нижче точки перетинання кривих попиту та пропозиції, то виникає дефіцит. Ціна є сигналом для ринку. Коли ціни високі, у галузь притікає додатковий капітал, робочі руки, природні ресурси. Це підвищує ступінь конкуренції. Відбувається насичення ринку даною продукцією. Згодом ціни знижуються, ресурси “витікають”, конкуренція ослаблюється, зростає попит на дану продукцію, знову ціни підвищуються. Таким є саморегулюючий механізм ринку. Крива попиту показує ринковий попит. За високою ціною товар куплять покупці з високими доходами, за більш низькою – покупці із середніми і низькими доходами.

«Виграш споживача» забезпечується доходами, що перевищують значення точки рівноваги. Багаті споживачі можуть заплатити більше, ніж стала ринкова ціна.

«Виграш виробника» забезпечується низькими витратами (дешева сировина, краща технологія, менші податки, наявність субсидій), ніж витрати товаровиробників, витрати виробництва у яких відповідають значенню точки економічної рівноваги.

Висновок: виграє той виробник, у якого краща технологія, менше витрат, більш оригінальна продукція.

Ринок нафтопродуктів:

Закінчиться опалювальний сезон, – попит упаде (рис. 3.7).

Ринок шовкових сорочок:

Журнал пише, що в моду ввійдуть шовкові сорочки, попит на сорочки зросте.

Ринок бензину:

Ціна бензину зростає: рух по кривій попиту.

Ринок лопат для снігу. Рисунок 3.7

Метеорологи пророкують сніжну зиму.

Попит на лопати для снігу збільшиться.

Тести

Які товари є взаємодоповнюючими (компліментарними)?

а) хліб і одяг;

б) штани і підтяжки;

в) квас і кока-кола;

г) шашлик і баранина.

Які товари є взаємозамінними (субститутами)?

а) тенісні ракетки і тенісні м'ячі;

б) повітря і краса беріз;

в) книги Чейза і Сименона;

г) хліб і будинок на березі озера.

Еластичність попиту (пропозиції) - це ступінь реакції попиту (пропозиції) на зміну цін чи доходів (elastic) (рис 3.8)

Рисунок 3.8 Еластичність попиту та пропозиції.

e=DQ/DP- ступінь еластичності

Види товарів по еластичності:

1) е=1 нормальний товар (м'ясо, простий одяг)

2) е>1 високоеластичний товар (книги, житло, банани)

Попит змінюється в більшому ступені, ніж ціна (рис. 3.9).

Рисунок 3.9

3) Товари, для яких не виконується закон попиту (особливо люксусні товари психологічного впливу) – діаманти, норкові шуби, антикваріат.

4) e<1 низькоеластичний товар:

– товари першої необхідності;

– немає замінників (свічки, молоко, папір);

– мала питома вага в бюджеті (сода, сірники);

– товари, без яких споживач знаходиться у безвихідному положенні (тютюн, алкоголь, бензин).

5) товари стабільного попиту (ліки) е=0 (рис. 3.10)

Рисунок 3.10

6) Товари Гіффена – низької якості, недоброякісні. (При підвищенні доходу від цих товарів відмовляються).

Приклади.

1.Шуба з натурального хутра в Якутії – нееластичний товар;
у м. Харків – еластичний товар.

2.Ціна зростає з 5 до 6 грн., а величина попиту зменшується з 15 до 10 одиниць.

Валовий доход(Вд) при колишній ціні 5*15=75 новий Вд=6*10=60

Це еластичний товар, ціна зросла, а Вд зменшився.

3.Ціна падає з 10 до 9 грн. Величина попиту зростає від 100 до 110 од.

Старий Вд 10*100=1000. Новий Вд 9*110=990

Це нееластичний товар – ціна зменшилася і Вд зменшився.

Якщо ціна і Вд змініються в одному напрямку, то це нееластичний товар, якщо ціна і Вд змініються в різні напрямки, то попит товарів є еластичний.

Підприємець повинен проаналізувати свій товар на еластичність. Після цього він може проаналізувати поведінку покупця.

Програмний продукт – високоеластичний продукт і підвищувати максимальну ціну не можна, інакше його не куплять.

е=%DQ/%DP=(Q_2-Q₁ /P₂-P₁)*(P₂+P₁/ Q₂+Q₁) – еластичність за ціною.

R - Revenue – доход.

(Q_2-Q₁ /R₂-R₁)*(R₂+R₁/ Q₂+Q₁) – еластичність по доходу.

Еластичність пропозиції – показує зв’язок між змінами в ціні на товар і об’ємів його пропозиції. Еластичність пропозиції залежить від: а) завантаження виробничих потужностей, б) розміру товарних запасів, в) схильності до нових інвестицій. Але визначальне значення відіграє фактор часу. Чим більшим є термін часу, тим краще бізнесмен може пристосуватись до зміни цін, перерозподілити ресурсиміж альтернативними можливостями їх використання.

Віділяють такі три види періодів:

- миттєвий період – період реалізації вже виробленого товару, продаж запасів;

- середньостроковий період – період, протягом якого фірма підлаштовується під попит, використовуючи найближчі резерви, більше завантажуючи підприємство, інтенсифікуючи працю;

- довгостроковий період – період, протягом якого фірма здійснює перебудову виробництва, змінюючи обладнання, відкраваючи нові цехи.

Таким чином, еластичність пропозиції поступово з часом збільшується.

Теорія споживчої поведінки. Споживча поведінка – це процес формування попиту споживачів на різні товари і послуги, прагнення одержання максимальної користі при мінімальній витраті.

Споживча поведінка залежить від доходу людей, від суб'єктивних вподобань, від наявності чи відсутності товарів взаємодоповнюючих і взаємозамінних.

Бюджетні лінії – показують різні комбінації двох продуктів, які можуть бути куплені в умовах незмінності грошового доходу і цін (на рис. 3.11 – крива К-Н).

Крива байдужності – це суб'єктивна інформація про вподобання споживачів, що показує всі можливі комбінації продуктів А та В, що дають рівне задоволення потреб (однакова сукупна корисність).

Крива байдужності А – нижче кривої споживчої поведінки В – неповне використання бюджету споживання.

Рисунок 3.11 Крива показує можливість декількох

варіантів сполучень.

У точці Е на кривій В – рівноважне положення споживача. Це точка дотику бюджетної лінії і найвищої з припустимих споживачеві кривих байдужності – максимальна корисність (marginal utility – MU) для покупця. У точці рівноваги заміна товару іншим визначається рівнем їхньої ціни.

Правило споживчої поведінки (Пол Самуельсон): кожна остання одиниця грошових витрат на придбання блага повинна приносити однакову додаткову корисність (граничну).

MUтов1/ціна тов1=MUтов2/ціна тов2=…=MU/1грн.

«Ефект доходу» - якщо ціна продукту падає, тоді реальний доход споживача збільшується, дозволяє купити більше продуктів.

«Ефект заміщення» - споживачі намагаються замінити більш дешевим товаром інші, що стають відносно дорожче.

1. Поняття економічних витрат виробництва. Альтернативна вартість.

2. Структура виробничих витрат: постійні і змінні.

3. Теорія маржиналізму, граничні витрати, закон спадної віддачі. Визначення обсягу виробництва за правилом максимізації прибутку.

4. Динаміка середніх витрат виробництва: коротко і довгостроковий період.

5. Механізм ціноутворення в моделі чистої конкуренції, монополії, олігополії, монополістичної конкуренції.

Мікроекономіка – теорія фірм, підприємств.

Скільки продукції виробить індивідуально сімейна фірма, залежить від величини ресурсів, якими вона розпоряджається.

Дата добавления: 2014-11-29